Буринська Н.М., Депутат В.М., Сударева Г.Ф., Чайченко Н.Н. Хімія. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень

Подождите немного. Документ загружается.

301

Металічні елементи та їх сполуки

Контрольні завдання

1. Формули амфотерних гідроксидів — це

А Ва(ОН)

; Б Ве(ОН)

; В Mg(OH)

; Г Аl(ОН)

2. Установіть послідовність реагентів і умов, за яких відбувається перебіг

хімічних реакцій відповідно до схеми перетворень:

Аl → Аl

→ Аl(ОН)

→ Аl

А нагрівання; Б хлор; В хлоридна кислота; Г луг.

3. Колір лакмусу в розчині алюміній нітрату

А фіолетовий; Б рожевий; В синій.

4. Наведіть приклади реакцій заміщення, приєднання та обміну, за допо-

моги яких можна добути алюміній хлорид.

5. Укажіть, як за одним реактивом можна визначити, в якій з двох про-

бірок міститься алюміній хлорид і магній хлорид. Напишіть рівняння

відповідних реакцій.

6. Обчисліть об’єм розчину з масовою часткою їдкого натру 20 % (ρ = 1,2 г/см

який потрібно для перетворення алюміній хлориду, що міститься в розчині

масою 40 г із масовою часткою солі 5 %, на натрій тетрагідроксоалюмінат.

. Визначте склад і масу твердого залишку, добутого при прожарюванні

осаду, що утворився при зливанні розчину масою 25 г із масовою част-

кою алюміній хлориду 8 % з розчином натрій гідроксиду масою 25 г із

масовою часткою лугу 8 %.

. Алюміній хлорид, що є каталізатором в органічному синтезі, добувають

прямою дією хлору на алюміній. Обчисліть об’єм хлору (н.у.), який про-

реагує з алюмінієм масою 5,4 кг, і масу солі, що утвориться, якщо вихід

продукту реакції становить 98 %.

. При розчиненні в сульфатній кислоті суміші алюмінію й алюміній окси-

ду масою 4,14 г утворився безводний алюміній сульфат масою 17,1 г. Об-

числіть масові частки компонентів вихідної суміші.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 11

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІДРОКСИДІВ

МЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІА — ІІІА ГРУП

 Дослід 1. Взаємодія лугів з кислотами.

Налийте у пробірку 1 мл розчину лугу і додайте 1 — 2 краплі фе-

нолфталеїну. Долийте хлоридної кислоти до зникнення забарвлення.

 Дослід 2. Взаємодія лугів з солями.

Налийте у три пробірки по 1 мл розчинів купрум(ІІ) сульфату, на-

трій сульфату й амоній хлориду. Долийте поступово надлишок роз-

чину натрій гідроксиду. Спостерігайте, з якими солями реакція лугу

відбулася, з якою — ні.

 Дослід 3. Взаємодія лугів з кислотними оксидами.

Покладіть у пробірку кілька грудочок крейди і долийте трохи роз-

бавленої хлоридної кислоти. Пробірку швидко закрийте пробкою з га-

Chemistry10kl_v17j.indd 301Chemistry10kl_v17j.indd 301 06.01.2011 15:06:2306.01.2011 15:06:23

302

Розділ 3

зовідвідною трубкою, кінець якої занурте у пробірку з 1 — 2 мл вапня-

ної води. Спостерігайте за змінами, які відбуваються у пробірках.

 Дослід 4. Амфотерні властивості алюміній гідроксиду.

У пробірку з 2 мл розчину алюміній хлориду поступово долийте

розчину лугу до появи осаду. Розділіть вміст пробірки з осадом алю-

міній гідроксиду навпіл. До першої пробірки долийте надлишок хло-

ридної кислоти, до другої — надлишок лугу. Спостерігайте за зміна-

ми у пробірках.

Напишіть рівняння виконаних реакцій. Зробіть висновки.

Контрольні завдання

1. Поясніть, з якою метою реакцію лугу з хлоридною кислотою ви

проводили за наявності фенолфталеїну.

2. Зробіть висновок, з якими солями реагують луги.

3. Поясніть, чи з усіма лугами вуглекислий газ реагує з утворен-

ням осаду.

4. Укажіть причину, за якої алюміній гідроксид, на відміну від

гідроксидів Натрію і Магнію, виявляє амфотерні властивості.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 12

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗАДАЧ

З ТЕМИ «МЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ІА — ІІІА ГРУП ПЕРІОДИЧНОЇ

СИСТЕМИ Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА»

 Варіант І (середній рівень)

Задача 1. Доведіть склад натрій хлориду.

Задача 2. Здійсніть перетворення за схемою:

Са(ОН)

→ СаСО

→ Са(НСО

)

→ СаСО

 Варіант ІІ (достатній рівень)

Задача 1. Доведіть, що алюміній гідроксид є амфотерним.

Задача 2. Здійсніть перетворення за схемою:

 Варіант ІІІ (високий рівень)

Задача 1. Експериментально доведіть, в яких з чотирьох прону-

мерованих пробірок містяться видані реактиви: кристалічні магній

хлорид, калій хлорид, барій хлорид, алюміній хлорид.

Задача 2. Здійсніть перетворення за схемою:

AlCl

→ Al(OH)

→ Na[Al(OH)

] → Al

(SO

)

→ AlCl

Chemistry10kl_v17j.indd 302Chemistry10kl_v17j.indd 302 06.01.2011 15:06:2306.01.2011 15:06:23

303

Металічні елементи та їх сполуки

§ 71. Ферум

Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу:

6 характеризувати Ферум за його місцем у періодичній системі та бу-

довою атома; поширеність у природі;

6 наводити приклади природних сполук Феруму;

6 висловлювати судження про його біологічну роль.

Наукова назва елемента Ферум походить від лат. ферум — залізо, а

назва простої речовини «залізо» — від санскритського слова жалжа,

що означає метал, руда.

Ферум — один з найважливіших і найпоширеніших хімічних еле-

ментів у природі, його атомна частка становить 1,8 %, а масова част-

ка — 4,65 %. За поширеністю в земній корі Ферум займає четверте міс-

це після Оксигену, Силіцію й Алюмінію.

Ферум належить до d-елементів, міститься в VIIIБ групі періодичної

системи. Схарактеризуємо деякі особливості d-елементів. Спільним для

них є те, що електрони заповнюють у їх атомах не зовнішній, а перед-

зовнішній підрівень енергетичного рівня. Так, у атомах Феруму після

запов нення 4s-підрівня заповнюється не зовнішній 4р-підрівень, а тре-

тій (передостанній) — 3d-підрівень. Електронна формула атома Феруму

2р

3р

Отже, у d-елементів валентними в їх атомах є s-електрони зов-

нішнього і d-електрони передзовнішнього енергетичного рівнів. Це зу-

мовлює такі особливості d-елементів:

1. У періодичній системі d-елементи містяться між s- та р-елементами

і належить до Б груп.

2. d-Елементи — це металічні елементи, а їх прості речовини — метали.

3. Більшість d-елементів мають змінні ступені окиснення й утворюють

оксиди та гідроксиди кислотно-основного характеру (чим більше значен-

ня ступеня окиснення, тим сильніше виражені кислотні властивості).

4. Хімічна активність металічних елементів у Б групах послаблю-

ється зі збільшенням атомного номера.

 Проаналізуйте дані табл. 21 і поясніть, чому Ферум належить до ме-

талічних елементів.

Т а б л и ц я 21

Характеристика елемента Феруму

Символ

елемента

Атомний

номер

Відносна

атомна маса

Номер

періоду

Номер групи

Радіус

атома, нм

Електро-

негативність

Валентні

електрони

Ступені

окиснення

Оксиди

Гідроксиди

Fe 26 56 ІV VIII 0,126 1,83 4s

+2, +3,

FeO

Fe(OH)

Chemistry10kl_v17j.indd 303Chemistry10kl_v17j.indd 303 06.01.2011 15:06:2306.01.2011 15:06:23

304

Розділ 3

Ферум порівняно легко втрачає два електрони і перетворюється на

йон Fe

, може втратити ще один електрон із 3d-підрівня і перетворити-

ся в йон Fe

Електронно-графічні формули зовнішнього енергетичного рівня

Феруму та йонів Fe

і Fe

такі:

↓↑↑↑↑↑ ↓↑

↓↑↑↑↑↑

↑↑↑↑↑

Отже, можливі ступені окиснення Феруму +2 і +3, рідше +6, напри-

клад у фератах (Me

FeО

). Сполук Феруму зі ступенем окиснення +8, що

відповідає номеру групи і числу валентних електронів, поки не виявлено.

Ферум достатньо активний металічний елемент, що й зумовило його

поширеність у природі переважно у вигляді сполук.

Поширеність у природі. Ферум існує як самородне залізо та у вигля-

ді оксидів і сульфідів (мал. 123).

Самородне залізо — це мінерал Феруму з домішками нікелю

(мал. 123, а). Міститься в основному в метеоритах. Ферум зосередже-

ний переважно у залізних рудах.

а б в

г ґ д

Мал. 123. Природні сполуки Феруму: а— самородне залізо; б— магнетит;

в— гематит; г— лимоніт; ґ— пірит; д— сидерит

Chemistry10kl_v17j.indd 304Chemistry10kl_v17j.indd 304 06.01.2011 15:06:2406.01.2011 15:06:24

305

Металічні елементи та їх сполуки

Залізні руди — це природне мінеральне утворення, що містить

Ферум та його сполуки в такій кількості, що промислове добу-

вання металу економічно доцільне.

Серед них найважливі-

шими є: магнетит Fe

(маг-

нітний залізняк) — містить

72 % Феруму (мал. 123, б); ге-

матит Fe

(червоний заліз-

няк) — 70 % Феруму (123, в),

є родовища в Україні (Криво-

різький, Білозерський, Кре-

менчуцький залізорудні ба-

сейни); лимоніт 2Fe

· 3H

(бурий залізняк) — до 60 %

Феруму (мал. 123, г); в Укра-

їні — Керченський залізоруд-

ний басейн; пірит FeS

— містить приблизно 47 % Феруму (мал. 123, ґ);

сидерит FeCO

(залізний шпат) — до 48 % Феруму (мал. 123, д).

У природній воді Ферум міститься у вигляді йонів Fe

. Вони, як

сильні відновники, окиснюються киснем повітря, перетворюються на

йони Fe

, що осаджуються з води у складі нерозчинного ферум(ІІІ) гід-

роксиду бурого кольору (мал. 124).

Біологічне значення. Ферум є скрізь — у живій природі, морській

воді, ґрунті та в космосі. В організмі людини є в складі гемоглобіну

крові й зумовлює її червоне забарвлення.

 Пригадайте, яку функцію в організмі людини виконує гемоглобін.

Добова норма Феруму в організмі дорослої людини становить

11 — 30 мг і значно зростає при інтенсивних м’язових навантаженнях.

В організмі людини масою 70 кг міститься 4 — 7 г Феруму. Найбільше

його в тканинах печінки і селезінки. Нестача Феруму в крові призво-

дить до недокрів’я, безсилля. Достатньо зв’язаного Феруму міститься

в таких продуктах харчування, як печінка, яловичина, гречка, яблу-

ка, абрикоси. Слід пам’ятати про токсичний вплив пилу заліза і ферум

оксидів: уражаються легені, слизова оболонка рота, зуби.

Коротко про головне

Ферум — d-елемент VІІІБ групи, валентні електрони 3d

тому це металічний елемент. Ступені окиснення +2 і +3, рідше +6.

Утворює йони Fe

і Fe

у складі оксидів, гідроксидів і солей. У

природі існує у вигляді залізних руд. Самородне залізо трапляєть-

ся рідко, переважно в метеоритах. Ферум має біологічне значен-

ня, входить до гемоглобіну крові та міоглобіну м’язів.

Мал. 124. Сполуки Фeруму на берегах водойм

Chemistry10kl_v17j.indd 305Chemistry10kl_v17j.indd 305 06.01.2011 15:06:2506.01.2011 15:06:25

306

Розділ 3

Контрольні завдання

1. Поясніть, чому

а) Ферум належить до d-елементів;

б) у природі Ферум міститься в основному у вигляді сполук.

2. Складіть електронні та графічно-електронні схеми атома Феруму та йо-

нів Fe

і Fe

. Поясніть, чим вони відрізняються.

3. Назвіть природні сполуки Феруму та їх розміщення в Україні.

4. Установіть відповідність між формулами природних сполук Феруму та

їх назвами.

Формули Назви

А FeS

1 Червоний залізняк

Б FeCO

2 Магнітний залізняк

B Fe

3 Залізний колчедан

Г Fe

4 Бурий залізняк

Ґ 2Fe

· 3H

O 5 Сидерит

§ 72. Залізо

Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу:

6 характеризувати фізичні та хімічні властивості заліза, пошире-

ність у природі, застосування;

6 складати рівняння та схеми електронного балансу відповідних

хімічних реакцій.

Фізичні властивості. Залізо — метал з металічною кристалічною

ґраткою, що й зумовлює його фізичні властивості. Залізо високої чисто-

ти — це блискучий сріблясто-сірий, пластичний метал, що добре під-

дається механічній обробці. Має досить високу температуру плавлення

(1539 °С); густина заліза дорівнює 7,87 г/см

. Добре проводить теплоту та

електричний струм, хоча поступається таким металам, як срібло, мідь та

алюміній. Має магнітні властивості (феромагнетик), які втрачає при на-

гріванні до температури майже 800 °С. Утворює багато сплавів з різними

металами та деякими неметалами (наприклад, чавун, сталь).

Хімічні властивості заліза визначаються електронною будовою ато-

ма і місцем у витискувальному ряді металів, а також станом його по-

дрібнення. Залізо належить до металів середньої хімічної активності.

Взаємодія з кислотами. У витискувальному ряді металів залізо мі-

ститься до водню, тому реагує із розбавленими кислотами з виділенням

водню (крім нітратної):

Fe + 2Н

→ Fe

+ H

↑

Fe + 2НCl = FeCl

+ H

↑

Fe + H

= FeSO

+ H

↑

Chemistry10kl_v17j.indd 306Chemistry10kl_v17j.indd 306 06.01.2011 15:06:2506.01.2011 15:06:25

307

Металічні елементи та їх сполуки

Розбавлена нітратна кислота повільно реагує із залізом за стан-

дартних умов. Залежно від концентрації нітратної кислоти утворюють-

ся різні продукти відновлення. У розбавленій нітратній кислоті утво-

рюються йони Феруму Fe

, а в

дуже розбавленій — йони Феруму Fe

Fe + 4HNO

3 (розб.)

= Fe(NO

)

+ NO + 2H

8Fe + 30HNO

3 (розб.)

= 8Fe(NO

)

+ 3N

O + 15Н

4Fe + 10HNO

3 (дуже розб.)

= 4Fe(NO

)

+ NH

+ 3H

 Доведіть відновні властивості заліза, склавши схеми електронного

балансу.

Залізо реагує з концентрованими сульфатною і нітратною кислота-

ми лише при нагріванні, утворюючи солі Феруму(ІІІ):

Fe + 6HNO

= Fe(NO

)

+ 3NO

↑ + 3Н

2Fe + 6H

= Fe

(SO

)

+ 3SO

↑ +6Н

 Доведіть відновні властивості заліза, склавши схеми електронного

балансу.

За стандартних умов залізо практично не взаємодіє з концентрова-

ними нітратною і сульфатною кислотами, бо вони пасивують його. Ці

кислоти перевозять у залізних цистернах.

Взаємодія з водою відбувається за певних умов. За стандартних

умов — лише за наявності кисню:

4Fe + 6Н

О + 3О

= 4Fe(ОН)

↓

У вологому повітрі залізо покривається крихким шаром іржі. Зазна-

чимо, що метеоритне майже не зазнає корозії. Іржа не має постійного

хімічного складу, її хімічну формулу можна записати як Fe

· nН

О.

Розжарене залізо реагує із водяною парою з виділенням водню:

3Fe + 4Н

О =

+ 4Н

↑

— подвійний оксид, його формулу можна записати як

FeО · Fe

. Хімічна назва — ферум(II, III) оксид, а тривіальна — за-

лізна ожарина. Раніше таким промисловим способом добували водень.

 Визначте властивості заліза, склавши схеми електронного балансу.

Реакція з розчинами солей. Залізо витісняє з розчинів солей менш ак-

тивні метали, наприклад олово, свинець, мідь, утворюючи солі Феруму(ІІ):

Fe + Cu

= Cu + Fe

На відміну від інших металів залізо може вступати в реакцію із со-

лями Феруму(ІІІ):

Fe + Fe

(SO

)

= 3FeSO

 Визначте властивості Феруму та йона Fe

3+.

Взаємодія заліза з неметалами. У цих реакціях залізо завжди є від-

новником. При нагріванні, особливо в подрібненому стані, воно окис-

нюється майже усіма неметалами. Усі реакції — екзотермічні.

Chemistry10kl_v17j.indd 307Chemistry10kl_v17j.indd 307 06.01.2011 15:06:2506.01.2011 15:06:25

308

Розділ 3

 Чому в подрібненому стані хімічна актив-

ність заліза посилюється?

При зберіганні на повітрі за температури до

200 °C залізо реагує з киснем, поступово покрива-

ється щільною плівкою оксиду, що перешкоджає

подальшому окисненню металу. Під час згорян-

ня заліза на повітрі утворюється ферум(ІІІ) оксид

, а в чистому кисні — подвійний оксид —

ферум(ІІ, ІІІ) оксид Fe

. Якщо кисень або по-

вітря пропускати крізь розплавлене залізо, то

утворюється ферум(ІІ) оксид FeО.

Дослід. Спалювання заліза в кисні.

На дно скляної банки насипають шар піску

і наповнюють киснем. На кінці тонкої сталь-

ної дротинки, струни або голки закріпляють

голов ку сірника. Виріб укріплюють на метале-

вому стрижні або беруть тигельними щипцями

і запалюють сірникову головку. Як тільки вона

розгориться і нагріє залізо, його вносять у банку з киснем. Залізо згоряє,

розбризкуючи іскри (мал. 125); продуктом реакції є ферум (ІІ, ІІІ) оксид.

У дуже подрібненому стані залізо самозаймається на повітрі. Залізо

активно згоряє в хлорі, утворюючи кристали червоно-коричневого ко-

льору ферум(ІІІ) хлориду (див. мал. 30, в). Зверніть увагу, що продук-

том взаємодії заліза з хлором є ферум(ІІІ) хлорид.

Залізо при нагріванні в подрібненому стані також реагує з сіркою,

утворюючи ферум(ІІ) сульфід. Отже, у реакціях з кислотами, водою і

солями Ферум виявляє відновні властивості.

 Складіть рівняння хімічних реакцій взаємодії заліза з киснем, хло-

ром і сіркою. За яких умов відбуваються ці реакції? Які ступені окис-

нення Феруму в продуктах реакцій?

У промисловості використовують його сплави, найчастіше чавун і

сталь. Про їх виробництво ви дізнаєтеся з наступних параграфів.

Коротко про головне

Залізо високої чистоти — це блискучий сріблясто-білий, пла-

стичний метал, що добре піддається механічній обробці, електро-

та теплопровідний, має магнітні властивості. Температури плав-

лення та кипіння досить високі. Це метал середньої хімічної

активно сті. В усіх реакціях — відновник. Як метал, що у витис-

кувальному ряді міститься до водню, витісняє його з кислот (крім

нітратної) і води, менш активні метали — з розчинів солей. При

нагріванні та в подрібненому стані активно взаємодіє з неметала-

ми. Застосовується здебільшого у вигляді сплавів — чавуну і сталі.

Мал. 125. Спалювання

заліза в кисні

Chemistry10kl_v17j.indd 308Chemistry10kl_v17j.indd 308 06.01.2011 15:06:2506.01.2011 15:06:25

309

Металічні елементи та їх сполуки

Контрольні завдання

1. Складіть електронні та графічно-електронні схеми атома Феруму та йо-

нів Fe

і Fe

. Поясніть, чим вони відрізняються.

2. Поясніть, чому залізна пластинка, яка деякий час була в концентрова-

ній нітратній кислоті, не витісняє Купрум з розчинів його солей.

3. Речовина А у схемі перетворень Fe → А → Fe(OH)

— це

А FeCl

; Б FeCl

; В Fe

; Г FeO; Ґ FeCO

. На розчинення суміші алюмінію і заліза масою 1,95 г витратили хло-

ридну кислоту об’ємом 14,96 мл із масовою часткою НСl 20 % і густи-

ною 1,098 г/см

. Обчисліть масу заліза в суміші.

. Масова частка Феруму в залізній руді становить 30 %. Визначте масу

руди для добування заліза масою 0,2 т, якщо його вихід становить 89 %.

. У розчин купрум (ІІ) сульфату занурили залізну пластинку масою 10,0 г.

Через деякий час її витягли, промили, висушили. Тепер маса пластинки

становила 10,75 г. Яка маса заліза розчинилася, а міді — виділилася?

Творче завдання. Складіть коротку розповідь з теми «Залізо в ХХІ сто-

літті: чи залишатиметься його роль панівною?».

§ 73. Сполуки Феруму

Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу:

6 характеризувати фізичні та хімічні властивості оксидів, гідрокси-

дів і солей Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ);

6 порівнювати їх властивості;

6 складати йонні та окисно-відновні рівняння хімічних реакцій;

6 експериментально визначити сполуки Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ).

Ви вже знаєте, що Ферум утворює сполуки зі ступенями окиснення

+2 і +3, менш характерним є ступінь окиснення +6. Розглянемо вла-

стивості оксидів, гідроксидів та солей Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ).

Ферум(ІІ) оксид FeO — це чорні кристали з атомною кристалічною

ґраткою, тому й високою температурою плавлення (1368 °С), практич-

но нерозчинні у воді. Ферум(ІІ) оксид належить до оснóвних оксидів,

оскільки має найнижчий ступінь окиснення +2.

 Складіть рівняння відповідних хімічних реакцій для ферум(ІІ) оксиду.

Ступінь окиснення Феруму +2 зумовлює відновні властивості

ферум(ІІ) оксиду в реакціях із сильними окисниками, наприклад з ні-

тратною кислотою:

3Fe

O + 10НN

= 3Fe

(NO

)

+ N

O + 5H

 Доведіть відновні властивості ферум(ІІ) оксиду, склавши схему елек-

тронного балансу.

Добування. Ферум(ІІ) оксид добувають термічним розкладом

ферум(ІІ) карбонату в атмосфері азоту:

FeCO

= FeO + CO

↑

Chemistry10kl_v17j.indd 309Chemistry10kl_v17j.indd 309 06.01.2011 15:06:2506.01.2011 15:06:25

310

Розділ 3

 Поміркуйте, чому процес проводять в атмосфері азоту.

Застосування. Ферум(ІІ) оксид є компонентом кераміки, пігмен-

том для фарб і термостійкої емалі.

Ферум(ІІ) гідроксид Fe(OH)

— це білого кольору (за відсутності

кисню) аморфна або кристалічна речовина, малорозчинна у воді, має

оснoвний характер.

ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДИ

ДОБУВАННЯ І ВЛАСТИВОСТІ ФЕРУМ(ІІ) ГІДРОКСИДУ

 Дослід 1. Добування ферум(ІІ) гідроксиду.

У пробірку з 2 мл розчину ферум(ІІ) хлориду додайте розчин

натрій гідроксиду до появи осаду. Якого кольору утворюється осад?

Напишіть повне йонне рівняння реакції:

FeCl

+ 2NaОН = Fe(OH)

↓ + 2NaCl

+ 2OH

–

= Fe(OH)

↓

 Дослід 2. Властивості ферум(ІІ) гідроксиду.

Розділіть уміст пробірки разом з утвореним осадом на три частини.

Першу — залиште на повітрі, до другої — додайте 1 мл хлоридної кис-

лоти, а до третьої — 1 мл розчину лугу. Що спостерігаєте? Чому в першій

пробірці осад одразу змінив забарвлення із жовто-зеленого (мал. 126, а)

на бурий (мал. 126, б), у другій — розчинився, у третій — не розчинився?

У першій пробірці колір осаду ферум(ІІ) гідроксиду змінився вна-

слідок його окиснення киснем повітря:

4Fe

(OH)

+ O

+ 2H

O = 4Fe

–2

↓

У другій — осад ферум(ІІ) гідроксиду розчинився в хлоридній

кислоті, прореагував з нею.

Що це доводить? Розчинен-

ня ферум(ІІ) гідроксиду в

кислоті підтверджує його

оснoвні властивості.

У третій — змін не відбу-

лося, оскільки ферум(ІІ) гід-

роксид не взаємодіє з основа-

ми, що так само свідчить про

його оснoвні вла стивості.

У відновних властиво-

стях йона Феруму(ІІ) пере-

конаємося на досліді.

а б

Мал. 126. Гідроксиди: а— ферум(ІІ); б— ферум(ІІІ)

Chemistry10kl_v17j.indd 310Chemistry10kl_v17j.indd 310 06.01.2011 15:06:2506.01.2011 15:06:25