147
визначається місцевими гідрогеологічними і кліматичними
умовами, характером підстелюючої поверхні та господарською
діяльністю людини.
Найбільший вплив на величину підземного живлення річок
мають
грунтові води верхніх водоносних горизонтів, тобто зони
інтенсивного водообміну, глибина залягання яких залежить від
зволоженості території. В зв’язку з цим величина мінімального
стоку має зональне поширення.
В зоні
надлишкового та перемінного зволоження, грунтові води
залягають неглибоко від поверхні, що забезпечує стійке живлення
навіть малих річок з неглибоким врізом русла.
В зоні нестійкого та недостатнього зволоження основну роль в
підземному живленні відіграють глибокі підземні води, що
розкриваються при ерозійних врізах водотоків. Тому в цих районах
величина підземного живлення є нестійкою
навіть на крупних
річках і залежить в більшій мірі від місцевих азональних факторів
(глибина врізу русла, кількість водоносних горизонтів і геологічний
склад порід), чим від зональних кліматичних умов.
До факторів підстелюючої поверхні в першу чергу належать
геологічні та гідрогеологічні
умови, грунти, а також наявність озер,
боліт, лісів, розміри басейну.
Кількість грунтових вод, що накопичуються верхніх водоносних
горизонтах, залежить від властивостей грунтів, їхньої водоносності
і утримуючої здатності. Грунтовий покрив відіграє головну роль в
процесі переведення випалих опадів в підземні води.
Рихлі та лісові грунти сприяють акумуляції вологи, і тим самим
збільшенню
мінімальних витрат води.
Величину мінімального стоку в значній мірі визначає геологічна
будова басейну. Щільні глинисті або монолітні кристалічні породи,
що залягають поблизу поверхні, зменшують регулюючу ємність
басейну, що веде до зниження величини підземного стоку в річку,
що, в свою чергу, зумовлює зниження мінімального стоку.
В окремих районах великий вплив на
величину мінімального
стоку має наявність карсту. Його
вплив може бути вирішальним
порівняно з іншими факторами. Особливо це характерно для малих
річок. Причому цей вплив може бути як позитивним (збільшує
мінімальний стік), так і негативним. Для західного Полісся карстові
форми рельєфу є найбільш характерними. Тут розташована більша