Будз О.П. Гідрологія
Подождите немного. Документ загружается.
131
Рис.53. Схема басейну
де X
i
- шар води від дощу або сніготанення; Р
i
- шар втрат води на
інфільтрацію та акумуляцію в пониженнях мікрорельєфу.
Розглянемо схему формування стоку при різному
співвідношенні між часом добігання
τ
і тривалістю водовіддачі t
в
.
Нехай
τ
=
τ
в
=5 одиниць часу. На кінець першого інтервалу часу
до замикаючого створу надійде витрата Q
1
, що сформувалась на
першій частковій площі f
1
від шару стоку h
1
. На кінець другого
інтервалу часу через замикаючий створ пройде витрата від h
2
з f
1
і
від h
1
з f
2
. Розмірковуючи подібним чином отримаємо
Q
1
=h
1
f
1
;
Q
2
=h
2
f
1
+h
1
f
2
;
Q
3
=h
3
f
1
+h
2
f
2
+h
1
f
3
;
Q
4
=h
4
f
1
+h
3
f
2
+h
2
f
3
+h
1
f
4
;
Q
5
=h
5
f
1
+h
4
f
2
+h
3
f
3
+h
2
f
4
+h
1
f
5
.
Дощ закінчився, але вода продовжує поступати з віддалених
часткових площ басейну
Q
6
=h
5
f
2
+h
4
f
3
+h
3
f
4
+h
2
f
5
;
Q
7
=h
5
f
3
+h
4
f
4
+h
3
f
5
;
Q
8
=h
5
f
4
+h
4
f
5
;
Q
9
=h
5
f
5
.
Отже, в даному випадку в формуванні максимального стоку бере
участь вся водовіддача і весь басейн.
132
Розглянемо випадок, коли
τ
= 5 і t
в
= 4 одиниці стоку.
Розмірковуючи, як і в попередньому випадку, можемо записати
Q
1
=h
1
f
1
;
Q
2
=h
2
f
1
+h
1
f
2
;
Q
3
=h
3
f
1
+h
2
f
2
+h
1
f
3
;
Q
4
=h
4
f
1
+h
3
f
2
+h
2
f
3
+h
1
f
4
.
Водовіддача закінчилась, але стік за рахунок добігання
продовжується
Q
5
=h
4
f
2
+h
3
f
3
+h
2
f
4
+h
1
f
5
;
Q
6
=h
4
f
3
+h
3
f
4
+h
2
f
5
;
Q
7
=h
4
f
4
+h
3
f
5
;
Q
8
=h
4
f
5
.
В цьому випадку у формуванні максимального стоку бере
участь уся водовіддача, але не весь басейн, а лише та його частина,
час добігання з якої відповідає тривалості добігання. Максимальна
витрата настає в момент надходження шару стоку з найбільшої
часткової площі водозбору на довжині t
в
.
Не важко переконатися, що при оберненому співвідношенні
між
τ
і t
в
(
τ
< t
в
) у формуванні максимального стоку приймає участь
весь басейн і лише частина водовіддачі з найбільшою ін-
тенсивністю, що дорівнює часу добігання.
В усіх випадках тривалість повені або наводка
τ
складає
Т=
τ
+ t
в
– 1. (97)
В загальному випадку аналітичний вираз для витрати в будь-
який момент часу має вигляд
Q
t
=h
i
f
1
+h
i-1
f
2
+h
і-2
f
3
+…+h
і
f
i
=
∑
=
=
+−
ik
k
kki
fh
1
1
,
(98)
або, точніше, в інтегральному вигляді
133
∫
=
−
=
τ
ττ
τ
t
tt
dfhQ
0
. (99)
Ці формули називаються генетичними формулами стоку. При
їх використанні слід мати на увазі, що вони грунтуються на
припущеннях, що положення ізохрон
для всього паводка є
постійним, тоді як насправді зі зміною швидкостей добігання час
добігання змінюється і опади, що випали за певний інтервал часу,
стікають протягом цього ж інтервалу, а насправді, внаслідок акуму-
ляції в нерівностях басейну, вода стікає і в наступні інтервали часу.
Крім того, не враховується руслове регулювання паводків, що
призводить до розпластування паводкової хвилі.
2.12.3. Фактори максимального стоку
До факторів максимального стоку (як весняного так і
дощового) відносять інтенсивність та величину водовіддачі, втрати
води на інфільтрацію, швидкості схилового та руслового добігання і
фактори природного та штучного регулювання стоку.
Фактори, що зумовлюють інтенсивність та величину
водовіддачі
Таким факторами для
весняного стоку є запаси води в
сніговому покриві та інтенсивність сніготанення. Інтенсивність
сніготанення залежить від кількості тепла, що надходить у сніг. В
основному тепло надходить від сонячної радіації та від теплообміну
з атмосферою.
Рівняння теплового балансу танучого снігового покриву для
даної площі та інтервалу часу t
2
-t
1
можна наближено записати у
вигляді
∑∑
+=
2
1
2
1
,8
t
t
a
t
t
c
SSh
(100)
де S
c
- приплив тепла від сонячної радіації, S
a
- приплив тепла від
теплообміну з атмосферою, h – висота шару води, що утворилась
від танення снігу на всій площі, мм. Складові рівняння приймають у
калоріях на одиницю площі і часу.
З рівняння (95) можна визначити інтенсивність сніготанення
о
ф
і
н
с
п
в
т
п
п
п
П
з
н
н
Тут чи
с
дного мілі
м
Сонячн
а
ф
ормуванн
ю
Для до
щ
н
тенсивнос
т
п
остерігаєт
ь
т
рати води
п
ри обложн
и
Інтенси
в
п
опередньог
п
очатковий
м
П
о мірі зап
о
н
ачно зм
е
н
аближуєть
с
с
ло 8 - кі
л
м
етра шару
т
а
тепла по
г
ю
високих м
а
щ
ових паво
д
т
і та тр
и
ь
ся при зл
и
на інфільт
р
и
х дощах.
Вт
р
в
ність інфі
л
о зволоже
н
м
омент час
у
о
внення во
д
е
ншується
с
я до сталої,
13
4
t
h
=
л
ькість ка
л
т
алої води.
г
ода сприя
а
ксимумів.
д
ків інтенс
и
и
валості д
о
и
вах та зл
и
р
ацію та в
и
р
ати води
н
л
ьтрації пр
и
н
ня та хар
у
інфільтра
ц
д
ою пор г
р
і за св
о
практично
Рис.54.
К
4
(
8
1
ac
SS +
=
л
орій, потр
і
є інтенсив
н
и
вність вод
о
о
щів. На
й
и
вових дощ
а
и
паровуван
н
н
а інфільт
р
и
випаданн
і
актеру гр
у
ц
ія в пори
г
р
унту, інте
н
о
єю велич
и
до величин
К
рива інфіл
ь
).
і
бних для
н
ому сніго
т
о
віддачі за
л
й
більша в
о
а
х. В цьом
у
н
я значно
м
р
ацію
і
дощів за
л
у
нтів. Як
п
г
рунту дос
и
н
сивність і
н
и
ною аси
м
и фільтраці
ї
ь
трації
(101)
утворення
т
аненню і
л
ежить від
о
довіддача
у
випадку
м
енші, ніж
л
ежить від
п
равило, в
и
ть значна.
н
фільтрації
м
птотично
ї
(рис.54).
135
Зміну інтенсивності інфільтрації з часом можна виразити
рівнянням
,
0
ct
t
eKK
−
=
(102)
де K
t
- інтенсивність інфільтрації в момент часу t; K
0
- початкова
інтенcивність інфільтрації; e - основа натуральних логарифмів; c -
параметр, що залежить від характеру грунту.
Наявність рослинності на водозборі збільшує інфільтрацію
внаслідок того, що вона сповільнює стікання води по поверхні
грунту і цим сприяє збільшенню часу, протягом якого вода
інфільтрує в грунт, а сам грунт під дією кореневої системи
рослинності
стає більш водопроникливим.
Втрати талої води на інфільтрацію в значній мірі залежать від
глибини промерзання грунту. На початку сніготанення
інтенсивність інфільтрації звичайно незначна. Під час розмерзання
грунту інтенсивність інфільтрації швидко збільшується, а потім
знову зменшується із збільшенням насиченості грунту водою.
При незначному промерзанні грунту коефіцієнт стоку
становить 0,05-0,15, при глибокому промерзанні грунту
від досягає
0,5-1,0. Якщо грунт перед сніготаненням був дуже насичений
вологою і глибоко промерз, коефіцієнт стоку буде дуже високий
(0,9-1,0) незалежно від типу грунту. Такі умови характерні при
формуванні високих повеней.
Швидкості схилового та руслового добігання.
Швидкості схилового добігання в загальному випадку залежать
від похилу схилу, його шорсткості та висоти
шару стікаючої води.
Більшість формул для визначення швидкості схилового
добігання (v
сх
) мають вигляд
,
nm
сх
Iсhv =
(103)
де h - висота шару стікаючої води; I - похил схилу; c - коефіцієнт
шорсткості.
Значення параметрів m і n змінюється в залежності від
характеру руху води по схилу. Так m змінюється від 0,5 до 1,0, а n
- від 0,4 до 1,0.
136
Швидкості руслового добігання залежать від глибини, похилу,
шорсткості, форми русла та витрати води.
Для визначення швидкості руслового добігання можна
застосовувати формулу Г.О.Алексєєва
,
4
1
3
1
максрусл
QaIv =
(104)
де v
русл
- середня швидкість течії води; Q - максимальна витрата
води; I - похил русла, a - параметр, що характеризує шорсткість та
форму русла.
Потрібно мати на увазі, що тала вода спочатку стікає по схилах
в порах снігу. У перший період сніготанення швидкості
внутрішньо-снігового стікання невеликі і становлять приблизно
0,04-0,008 м/с. Потім вони збільшуються
до 0,02-0,04 м/с. З появою
проталин швидкість стікання збільшується до 0,1-0,5 м/с і далі
змінюється згідно закономірності (104).
Фактори природного та штучного регулювання стоку
До факторів природного регулювання стоку, як уже
відмічалось, належать залісеність, заболоченість та озерність
басейну. Ці фактори є природними акумуляторами стоку, а тому
зменшують величину максимального стоку.
Специфічним
є вплив лісу на весняний стік. В загальному
випадку, при рівномірному розташуванні лісу на водозборі
внаслідок повільнішого сніготанення, максимальний стік
зменшується, а тривалість повені збільшується. Якщо ж лісові
масиви розташовані в нижній частині басейну, то пізнє
сніготанення в лісі може призвести до збігу в часі припливу талих
вод з відкритої
верхньої частини басейну, а це призводить до
збільшення максимальних витрат.
До факторів штучного регулювання належить господарська
діяльність людини. Агротехнічні заходи (глибока зяблева оранка,
насадження лісових смуг тощо) сприяють збільшенню пористості і
водопроникливості грунтів та посиленню інфільтрації води,
внаслідок чого зменшується поверхневий стік.
137
Регулювання стоку за допомогою водосховищ веде до його
вирівнювання протягом року і, отже, до зменшення максимального
стоку.
2.12.4. Розрахунки максимального стоку при наявності даних
спостережень
Залежно від наявності гідрометричної інформації, розрахунки
максимального стоку можуть вестись як:
а) при наявності даних спостережень;
б) при короткому ряді спостережень;
в) при відсутності
даних спостережень.
Тривалість ряду спостережень при розрахунках максимального
стоку вважається достатньою, якщо він складає не менше 25 років
для лісової зони, не менше 40 років для степової зони та гірських
районів і не менше як 50 років для зони посушливих степів.
У цьому випадку розрахунки максимальних витрат та об’ємів
повеней і паводків
зводяться до побудови розрахункової кривої
забезпеченості. Статистичні параметри теоретичних кривих
забезпеченості
SVмакс
CCQ ,,
визначають так, як і при розрахунках
річного стоку, тобто методами моментів, найбільшої
правдоподібності або графоаналітичним методом. Похибки
обчислення вказаних параметрів також не повинні перевищувати
10%.
Гідротехнічні споруди І класу капітальності та інші споруди,
руйнування яких може призвести до катастрофічних наслідків зі
значними втратами, розраховуються на максимальні витрати води
забезпеченістю 0,01% з добавленням
гарантійної поправки ΔQ
p%
,
що обчислюється за формулою
,
%
%
% p
p
p
Q
n
aE
Q =Δ
(105)
де a - коефіцієнт, що характеризує гідрологічну вивченість річки:
для гідрологічно вивчених річок приймається рівним 1,0, а для
138
слабо вивчених - 1,5; n - число років спостережень з урахуванням
приведення до багаторічного періоду; E
p%
- відносна
середньоквадратична похибка обчислення Q
p%
, яка визначається за
відповідним рисунком або таблицею [ 4 ]
Гарантійна поправка добавляється до розрахункової витрати
води. Тоді виправлена витрата Q
∗
p%
визначається за формулою:
Q
∗
p%
=
Q
p%
+ΔQ
p%
. (106)
Величина гарантійної поправки ΔQ
p%
не повинна перевищувати
20% від величини максимальної витрати Q
p%
.
Якщо ряд спостережень за максимальними витратами короткий
(тривалістю 10-15 років), то статистичні параметри його можуть
бути приведені до багаторічних величин за допомогою річок-
аналогів, так як це виконується для відповідних параметрів річного
стоку.
2.12.5. Розрахунки максимального стоку при відсутності даних
спостережень
Розрахунки максимальних витрат води та об’ємів весняної
повені
При розрахунках максимальних витрат талих вод усі річки
умовно поділяють на дві групи:
1. Рівнинні річки, басейни яких розміщені в межах рівнин і
плоскогір’їв, де відносні коливання висот не перевищують 400 м.
2. Гірські річки, басейни яких характеризуються коливанням
висот понад 400 м.
Розрахунок максимальних витрат та об’ємів весняної
повені рівнинних
річок
Згідно зі “СНиП 2.01.14-83”, розрахункова максимальна
витрата весняної повені заданої забезпеченості р% для рівнинних
річок з площами водозборів від елементарно малих (менше 1 км
2
)
до 20000 км
2
, визначається за редукційною формулою. А для
території України та Молдови за регіональною формулою В. І.
Мокляка. [4,5]
139
Розрахунки максимальних витрат дощових паводків
Відповідно до “СНиП 2.01.14-83”, максимальні витрати
дощових паводків при відсутності даних спостережень
визначаються або за редукційною формулою, або за формулою
граничної інтенсивності стоку.
Редукційна формула використовується при площі водозбору
понад 100 км
2
, окрім лісової зони, де вона застосовується при А>50
км
2
і річок Криму – при А >200 км
2
.
Формула граничної інтенсивності стоку використовується
при площах водозбору менших від вказаних вище для застосування
редукційної формули. [4,7]
Для території України та Молдови рекомендується формула П.
Ф. Вишневського [4].
2.12.6. Методи побудови розрахункових гідрографів
Для врахування акумуляції води та визначення ступеню
трансформації розрахункової максимальної витрати при
проходженні паводка через водосховище необхідно мати
не лише
розрахункову максимальну витрату, а і розрахунковий гідрограф
притоку до водосховища. Гідрографи будують також і при
розрахунках мостових отворів на великих річках для врахування
акумуляції поверхневого стоку заплавою та руслом в результаті
виникнення підпору перед мостом.
Резрахунковим називається такий гідрограф, котрий відповідає
розрахунковій забезпеченості максимальної витрати та об’ємові.
Основними
елементами розрахункового гідрографа є:
максимальна витрата Q
Р%
; об’єм - W
Р%
, загальна тривалість Т і
тривалість підйому t
п
(рис.55). За своєю формою розрахунковий
гідрограф повинен бути найбільш несприятливим у відношенні
трансформації (зрізання) водосховищем максимальної витрати.
Чим більша трансформуюча ємність водосховища, тим більше
значення має об’єм паводка і менше величина максимальної
витрати і навпаки. В зливонебезпечних районах, на відносно
невеликих водосховищах, розрахунковим може виявитись дощовий
паводок з максимальною
витратою, що перевищує максимальну
витрату повені.
140
Для водосховищ великої ємності розрахунковим може бути
гідрограф весняної повені з меншим максимумом, але з більшим
об’ємом, ніж дощовий паводок.
В сумнівних випадках необхідно виконати розрахунок
трансформації і для весняної повені і для дощових паводків.
Рис.55. Схематичний гідрограф повені
Існують такі методи побудови розрахункових гідрографів: 1) при
схематизації за геометричними фігурами та рівняннями, 2) за
моделями реальних паводків та повеней, З) генетичний метод.
Розрахунки при схематизації за геометричними фігурами та
рівняннями
Побудова розрахункового гідрографа цим методом виконується
для невивчених середніх і малих річок, які характеризуються
одновершинною гострокінечною хвилею паводка або повені
.
Вперше такий метод був запропонований Д.І. Кочериним при
схематизації за простими фігурами - трикутником та трапецією.
При схематизації за трикутником рівняння гідрографа
записується у вигляді: