Будішевський В.О. Проектування транспортних систем енергоємних виробництв

Подождите немного. Документ загружается.

бризкалами, градирень і ін.) від найбільш відповідальних агре-

гатів. У цих випадках конструкції в системі загальнозаводського

водовідводу під час планування майданчика повинно бути при-

ділена виняткова увага.

16. Варто прагнути до найбільш компактного розміщення

будівель і споруджень, уникати будівництва великої кількості

дрібних будівель, поєднуючи дрібні цехи в блок цехів (в одну

будівлю). Заводські корпуси повинні мати в плані просту форму.

17. Рішення генерального плану повинне передбачати

можливість зручного здійснення поетапного розвитку намічених

черг будівництва і подальшого розширення підприємства без

непридатних робіт зі зносу споруджень або без змушених, не-

вдалих змін ідеї основної схеми генерального плану.

18. Генеральний

план повинен передба-

чати можливість прове-

дення будівельних робіт

під час розширення або

поетапного будівництва

підприємства без

ускладнень виробничої і

транспортної роботи.

Транспортні схеми

генерального плану в

період будівництва і

експлуатації, а зокрема

для періодів переходу

від однієї черги будів-

ництва до іншої, з метою

уникнення непридатних

робіт, повинні бути в

процесі проектування

взаємопов'язані. Під час

проектування генерального плану великих підприємств, що вво-

дяться в дію почергово, варто прагнути до найбільшого скоро-

чення розмірів території і довжини виробничого потоку першої

ІІІ

ІІ

ІIІ

алізниця

алізн

ця

алізниця

алізн

ця

)

Рисунок 1.3. Загальна схема планування

машинобудівного заводу:

а − з поперечним потоком виробництва;

б − з комбінованим потоком; І − склад сирови-

ни, ІІ − заготівельний цех, ІІІ − обробний цех,

ІV − складальні цехи; V − склад готової проду-

кції і залізнична колія

черги заводу для зменшення витрат на її освоєння і експлуата-

цію.

19. Планування генерального плану повинне мати чітке

планувальне рішення відносно до прямолінійності доріг і проїз-

дів, вірності обрисів забудови і єдності архітектурного ансамб-

лю.

20. Заводські корпуси рекомендується розміщати рядами

або панелями паралельно до великої або малої осі майданчика.

Залежно від напрямку виробничого потоку розрізняють

схеми генерального плану підприємств: а) з поперечним вироб-

ничим потоком, спрямованим перпендикулярно до більшої осі

майданчика (рис. 1.3);

б) схеми з поздовжнім

виробничим потоком,

спрямованим уздовж

більшої осі (рис. 1.4); в)

застосовується також і

схема з комбінованим

поздовжнім і попе-

речним напрямками

виробничого потоку

(рис.1.5).

Для підприємств

із рейковим міжцехо-

вим транспортом зви-

чайно застосовуються

схеми з подовжнім по-

током. Для підприємств

із безрейковим міжце-

ховим транспортом за-

стосовуються та і інша

схеми, але віддається

перевага схемі з попе-

речним потоком.

Рисунок 1.4. Загальна схема планування

машинобудівного заводу з поздовжнім

виробничим потоком:

1 − заводоуправління; 2 − лабораторія, 3 − склад

готової продукції; 4 − чавуноливарний цех,

5 − механоскладальний цех; 6 − сталеливарний

цех,7 − ковальський цех, 8 − ремонтний цех;

9 – залізокотельний цех

В останньому випадку цехи розташовуються трьо-

ма−чотирма панелями, паралельними головній осі. У двох сере-

дніх панелях, розділених го-

ловною вулицею заводу,

розташовуються основні це-

хи: в одній заготівельні − ко-

вальські, ливарні, металевих

конструкцій, а в іншій – об-

робні механічні, і

складальні, малярські. Енер-

гетичне господарство − ко-

тельна, газогенераторна,

компресорна − міститься або

у верхній або в нижній пане-

лях, а іноді з торців панелі −

заготівельних цехів.

Зона енергетичних

пристроїв, що містить ТЕЦ

або ЦЕС, центральну котельню, газогенераторну станцію (ГГС),

характерна виділенням диму, підвищеною пожежною небезпе-

кою і значним вантажообігом. Умови вантажообігу вимагають

достатньої площі складів і вантажних фронтів, обладнаних залі-

зничними коліями і механізацією вантажних операцій. Під час

розташування зони енергетичних пристроїв необхідно врахову-

вати напрямок пануючих вітрів і дотримання пожежних і саніта-

рно-гігієнічних вимог, необхідне наближення цієї зони до цехів–

споживачів енергії і насамперед до зони заготівельних цехів і

видалення від зони загальнозаводських пристроїв і головного

входу на завод.

На металургійних заводах ТЕЦ бажано розташовувати

ближче до основних споживачів.

Задля зменшення витрати кольорових металів на прове-

дення електромереж прибігають до дроблення трансформатор-

них підстанцій і розташовують їх у безпосередній близькості до

навантажень — усередині цехів або, у крайньому випадку, у зо-

внішніх стін цехів.

Задля скорочення будівельних робіт рекомендується засто-

совувати відкрите установлення трансформаторів у зовнішніх

ІІ

ІІІ

ІV

залізниця

а)

б)

Рисунок 1.5. Загальна схема

планування заводу з комбінованим

потоком

виробництва.

Позначення див. на рис. 1.3

стін цехів з розташуванням щита нижчої напруги усередині цеху

або ж улаштовувати внутрішні трансформаторні підстанції в обов'я-

зковій відповідності до вказівок протипожежних норм.

Центральну компресорну станцію необхідно розташовувати в

центрі навантаження, поблизу цехів — основних споживачів стис-

неного повітря.

Газогенераторні станції розміщують як можна ближче до го-

ловних споживачів газу. За умови значного споживання газу вста-

новлюються газгольдери з дотриманням необхідних розривів.

Зони загальнозаводських пристроїв, куди входять: заводоуп-

равління, громадські, культурно-побутові, службові і господарські

будівлі, приміщення воєнізованої і пожежної охорони заводу, —

розташовуються з головного входу на шляху руху робітників до

місця роботи в одній панелі, паралельної головної осі заводу.

Заводоуправління, пожежне депо і головні прохідні для най-

більш зручного і швидкого сповіщення з усіма цехами і дорогою,

що з'єднує завод із селищем, розташовуються як можна ближче до

малої осі заводу.

Заводська територія повинна мати капітальне огородження з

улаштованими в ньому прохідними воротами.

Зону загальнозаводських пристроїв: заводоуправління, їдальні,

поліклініки, пожежне депо − рекомендується виносити за межі за-

водської огорожі.

Для усіх підприємств можна намітити деякі загальні принципи

проектування схем залізничного транспорту.

1. Розташування майданчика стосовно залізничних станцій

загального користування повинно забезпечити мінімальний потоко-

вий пробіг вантажів від точки примикання до пункту вивантаження,

а також і зручні умови примикання. Ця вимога має особливо велике

значення для підприємств із масовими зовнішніми вантажопотока-

ми, для яких навіть невелике збільшення пробігу значно збільшує

собівартість перевезень і утворює ускладнення в експлуатації.

Вимога можливого скорочення пробігів масових вантажів ви-

кликає прагнення розташовувати склади сировини, палива і готової

продукції ближче до основної станції промислового підприємства.

Якщо для усіх складів це не вдається, то необхідно віддавати пере-

вагу тим складам, які спричиняють найбільші пробіги вантажів.

З огляду на те, що більшість підприємств (за винятком підпри-

ємств добувної і почасти хімічної промисловості) має в середньому

чотириразове перевищення надходження вантажів перед відправ-

ленням, потоковість і найкоротший напрямок для вантажів прибуття

забезпечують в першу чергу.

Величина і напрямок вантажопотоків можуть викликати при-

стрій двох примикань.

Кожне примикання спеціалізується на ті вантажі, які за схе-

мою вантажопотоків зручніше обслуговувати цим примиканням.

При цьому генеральний план підприємства повинен бути за-

проектований так, щоб цехи, що видають готову продукцію, були

розташовані ближче до основної станції примикання з боку відправ-

лення готової продукції, а цехи, що споживають основну сировину,

— ближче до станції прибуття сировини, тобто напрямок виробни-

чого процесу підприємства повинен бути обраний відповідно до на-

прямку основних вантажопотоків.

2. Ще одним основним принципом проектування схеми гене-

рального плану і транспорту підприємства є вимога відсутності пе-

ретинань вантажопотоків, особливо перетинань зовнішніх вантаж-

них потоків із внутрішніми, звичайно пов'язаними з технологічним

процесом. Ця вимога відображається на генеральному плані у роз-

ташуванні складів сировини і готової продукції на периферії заводу;

при такому розташуванні територія звільняється від основної части-

ни зовнішніх перевезень і може бути використана для раціонального

проектування міжцехового транспорту.

Міжцехові перевезення, особливо, якщо вони досягають знач-

них розмірів, також необхідно прагнути проектувати без взаємних

перетинань в одному рівні.

3. Враховуючи те, що собівартість маневрових перевезень

значно перевищує собівартість перевезень організованими поїздами,

під час проектування схеми генерального плану і транспорту необ-

хідно прагнути до можливого зменшення маневрових пересувань,

задля чого організовані поїзди варто доводити по можливості най-

ближче до цехів пунктів. Це положення відображається на генера-

льному плані підприємства в першу чергу появою певних груп цехів

районної станції (заводський пост), що переробляє організовані по-

їзди. Взаємне розташування поста і цехів, що обслуговуються ним,

повинне забезпечити зручний зв'язок цих цехів з районною станцією

(заводським постом).

4. Комплексне розв’язання схеми транспорту підприємства

повинно передбачати правильне сполучення роботи усіх видів

транспорту. Вибір виду транспорту для окремих ділянок роботи по-

трібно провадити на підставі техніко–економічних досліджень, тому

що взаємне розташування цехів на генеральному плані підприємст-

ва повинне бути погоджене з обраним видом транспорту, а саме

компонування генерального плану підприємства варто здійснювати

в ув'язуванні з питаннями вибору виду транспорту для основних пе-

ревезень.

Застосування для міжцехових перевезень замість рейкового

транспорту будь-якого іншого, наприклад безрейкового, істотно

впливає на проектування генерального плану. Дійсно, якщо за умов

рейкового транспорту необхідна значна територія задля укладання

шляхів, стрілок, кривих і з'їздів, то під час застосування автотранс-

порту цехи розташовуються в безпосередній близькості один від

іншого. З огляду на більшу компактність генерального плану під час

застосування автотранспорту (а також деяких видів механічного

транспорту) і незалежність роботи цих видів транспорту від пересу-

вань зовнішніх вантажів, необхідно вже під час проектування гене-

рального плану передбачати можливість і доцільність застосування

цих видів транспорту для замкнених потоків між окремими цехами.

5. Під час вибору виду транспорту і складанні схеми генера-

льного плану необхідно намітити і шляхи для людських потоків на

території заводу.

6. Задля поліпшення умов єдиного технологічного процесу і

зменшення часу перебування вагонів на шляхах промисловості, ско-

рочення числа залізничних колій на майданчику підприємства, при-

скорення і здешевлення вантажних операцій під час проектування

генеральних планів металургійних і потужних машинобудівних за-

водів пропонується концентрувати склади сировини і палива, засто-

совуючи потужну механізацію, використовуючи вагоноперекидачі і

транспортери. У цьому випадку вагони подаються тільки до центра-

лізованих складів підприємства; зі складів розвантажені сировина і

паливо подаються до пунктів споживання конвеєрами або іншими

видами транспорту.

Явно більші первісні витрати на вагоноперекидачі, вантажоп-

риймальні пристрої і кранове встаткування центрального складу

окупаються в кілька років за рахунок економії в експлуатаційних

витратах і зменшення трудомісткості вантажних і транспортних ро-

біт.

7. Схеми генеральних планів підприємства пов'язані із прин-

циповими схемами заводської залізничної мережі. Останні можуть

бути розділені на наступні типи:

а) тупикові — з маятниковим рухом, тобто подачею і повер-

ненням вагонів за тим самим шляхом (рис.1.6);

б) кільцеві із прямою потоковістю руху в одному напрямку на

кільці (рис.1.7);

ПВ

Заводська

стан

ія

Рисунок 1.6. Тупикова схема внутрішньозаводських шляхів:

ПВ − приймально-відправний парк; С − сортувальний парк, а −склад

сировини; б

−

складальні цехи і склади готової продукції

Рисунок 1.7. Кільцева схема шляхів:

1 - 2 –склади продукції; 3 - 4 — складальні цехи; 5 — ковальський цех;

6 — ливарний цех; 7 — склад вугілля; 8 — ТЕЦ;

9 — скрапорозроблювальна база; 10 — копер

в) двосторонні, коли основні внутрішні шляхи мають вихід

на дві заводські станції, розташовані із двох сторін заводського

майданчику, у цьому випадку часто застосовується двостороннє

з'єднання заводського майданчику з магістральними залізниця-

ми за допомогою під'їзних колій (рис.1.8);

роз’їзд

Ст. Примикання

Ст. Східна

відвал

Рисунок 1.8. Двостороння схема розташування шляхів

металургійного заводу із двома примиканнями:

1 — коксохімічний цех, 2 — доменний цех, 3 — мартенівський цех;

4 — прокатний цех, 5 — трубопрокатні цехи; 6 — допоміжні і ремонтні

цехи, 7 — тягове господарство, 8 — вугільний склад і ТЕЦ

г) змішані маятнико–кільцеві схеми (рис.1.9).

Завод

ька станція

Рисунок 1.9. Змішана схема шляхів

Схеми залізничного транспорту промислових підприємств,

що відповідають умовам найкращого обслуговування технологі-

чного процесу, повинні задовольняти умовам чіткої організації

руху, маневрової роботи, роботи вантажних фронтів, що забез-

печують якнайшвидше обертання залізничних вагонів і транс-

портних засобів підприємств.

ГЛАВА 2

2.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ШАХТУ

Починаючи проектування транспортної системи, студенти

гірничих спеціальностей повинні орієнтовно визначитися з ви-

бором підприємства, задля якого буде виконуватися дипломне

проектування. Гірничо-геологічні умови цього підприємства, а

також дані результатів курсових проектів за курсами «Техноло-

гія підземного видобутку вугілля», «Будівництво гірничих під-

приємств», «Гірничі машини» є вихідними даними для курсово-

го проекту за курсом «Промисловий транспорт».

У випадку, якщо вихідні дані дублюються у декількох сту-

дентів, то викладач має право їх змінити.

Вихідними даними перед початком проектування є: розмі-

ри шахтного поля, схема розкриття, спосіб підготовки, система

розробки, довжина лави і потужність пласта, добове посування і

перетин підготовчих виробок, кут падіння пласта.

Як приклад, розглянемо вихідні дані з деяких шахт регіо-

ну.

Шахта «Белицька»

Розміри шахтного поля: за падінням – 6 км, за простяганням

–8 км, спосіб підготовки − панельний, система розробки − довгими

стовпами за простяганням; 2 очисні вибої: довжина – 180 м, поту-

жність пласта m = 1 м; 2 підготовчі вибої: перетин виробки

S = 11,2 м

, добове посування 2,4 м; кут падіння пласта β = 7°.

Шахта «Красноармійська - Західна №1»

Розміри шахтного поля: за падінням – 6 км, за простяган-

ням –16 км, спосіб підготовки – блоковий, система розробки −

довгими стовпами за підйомом (блок 6) і довгими стовпами за

простяганням (блоки 9,4,3,2); 2 очисні вибої: довжина L = 200 м,

потужність пласта m = 1,5 м; 2 підготовчі вибої: перетин вироб-

ки S = 13,8 м

, добове посування 4,8 м, кут падіння пласта β= 3°.

2.2. СХЕМА РОЗКРИТТЯ І СХЕМА ПРИСТОВБУРНОГО ДВОРУ

Першим етапом виконання курсового проекту є вибір схе-

ми розкриття шахтного поля і схеми пристовбурного двору. На

підставі наявних даних студент може вибрати схему розкриття

шахтного поля, що залежить від його розмірів і глибини заля-

гання пласта або прийняти і обґрунтувати ту схему, що була за-

стосована під час проектування конкретної шахти.

У цей час майже усі шахти регіону характеризуються ве-

ликою глибиною залягання пластів, тому для них раціональним

є спосіб розкриття вертикальними стовбурами. Існують наступні

основні різновиди способів розкриття шахтного поля:

- розкриття вертикальними стовбурами і капітальними

квершлагами;

- розкриття вертикальними стовбурами і капітальним слі-

пим стовбуром;

- розкриття вертикальними стовбурами і поверховими (по-

горизонтними) квершлагами;

- вертикальними стовбурами і поверховими гезенками

(скатами).

Коротко розглянемо кожну із цих схем.

Розкриття світи положистих пластів вертикальними

стовбурами і капітальним квершлагом

Під час розкриття світи положистих пластів вертикальни-

ми стовбурами і капітальним квершлагом стовбури 1 і 2 прохо-

дять до основного відкаточного горизонту, що ділить шахтне

поле за падінням на дві приблизно рівні частини (рис. 2.1).

Від стовбурів проводять пристовбурні виробки 3, що пере-

ходять у капітальний квершлаг 4. Від квершлагу пластом прово-

дять основний штрек 5. Далі підготовка пласта проводиться так

само, як і при розкритті одиночного пласта, тобто проводяться

капітальний або панельний бремсберги 6 з ходками 7 і поверхові

або ярусні штреки 8 і 9.