Бондар О.В. Cитуаційний менеджмент. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Помилки при діагностиці ситуацій

(соціально-

психологічний аспект

)

ПОМИЛКИ

ДОСЛІДЖЕННЯ

ПОМИЛКИ

ВРАЖЕННЯ

Зовнішній вплив

ект затемнення

Вплив конт

аст

Вплив позиції і

очікування

Орієнтація на норму

Помилки використання

лінгвістичних заходів

Суб’єктивна оцінка

Поспішна оцінка

Неточне визначення цілі

Відсутність вимог при

атестації співробітників

та оціночних критеріїв

1.1. Під час

збору даних

1.2. Помилки

у процесі

визначення

діагнозу

1.3. Помилки

при форму-

ванні відно-

шення

1.1. Помилки як

негативний вплив

суб’єктивної

впевненості під

час оцінки

1.2. Помилки

першого

враження

Рисунок 4.3. Помилки при діагностиці ситуацій

(соціально-психологічний аспект)

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА:

1. Василенко В. О. Ситуацiйний менеджмент : навч. посiбник. Вид. 2-е,

виправлене та доповнене/ В. О. Василенко; В. I. Шостка. — К. : ЦУЛ,

2005. — 372 с.

2. Василенко В. О. Антикризове управлiння пiдприємством : навч.

посiбник / В. О. Василенко. — К. : Центр навчальної лiтератури,

2005. — 504 с.

3. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством : теоре-

тико-методологічні засади та практичний інструментарій — К. :

Київ. нац. торг-екон.ун-т, 2001. – 580 с.

4. Скібіцький О. М. Антикризовий менеджмент : навч. посібник. – К. :

Центр учбової літератури, 2009 — 568 с.

ДОДАТКОВА

5. Антикризисное управление : Учебник/под ред. Э. М. Короткова. —

М. : ИНФРА. – М., 2000 – 432 с.

6. Бондар О. В. Ситуацiйний менеджмент [Електрон. ресурс] : навчаль-

ний комплекс дисциплiни для студентiв спецiальностi 6.050201

«Менеджмент органiзацiй», 2007. — Спосiб доступу : електрон. чит.

зал ПУСКУ.

7. Антикризисное управление : Модульная програма для менеджеров.

Кошкин В. И. и др. М. : ИНФРА – М, 2000. – 512 с.

8. Маркiна I. А. Ситуацiйний менеджмент [Електрон. ресурс] : навчаль-

ний комплекс дисциплiни для студентiв спецiальностi 7.050201

«Менеджмент органiзацiй» / доцент, к.е.н. I. А. Маркiна; О. В. Бон-

дар, 2001. — Спосiб доступу: електрон. чит. зал ПУСКУ.

9. Практикум по финансовому менеджменту : учеб.-деловые ситуации,

задачи и решения / под ред. Е. С. Стоянова; Е. В. Быкова; И. Г. Куку-

кина; В. А. Перова — М. : Перспектива, 1997. — 140 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

10. Применение ситуационного подхода в управлении// Менеджмент +

[Електрон. ресурс] : учеб. пособие / коллект. автор / под ред. Кузне-

цова, Ю. В., Подлесных В. И. — СПб, 2001. — С. 66–68

11. Справочник кризисного управляющего/ под ред. Уткина М. Тан-

дем, 1999. — 432 с.

12. Справочник директора предприятия / под ред. М. Г. Лапусть. – І.

Изд-е 3-е, испр. й доп. М. : ИНФРА–М, 1998. — 784 с.

13. Ситуационный подход в управлении людьми / / Управление персо-

налом : учеб. пособие / коллект. автор / Ред. Самыгин С. И., Столя-

ренко Л. Д., Шило, С. И., и др. — Р.-н-Д., 2001. — С. 411–420.

14. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент : Концепции и ситуации

для анализа : пер. с англ. / А. А. Томпсон; А. Дж. Стрикленд. — 12-е

изд. — М. : ВИЛЬЯМС, 2005. — 928 с.

15. Управління фінансовою санацією підприємства : навчальний посіб-

ник /С. Я. Салига, О. І. Дацій, Н. В. Несторенко, О. В. Серебряков.–К. :

Центр навчальної літератури, 2005. – 240 с.

16. Управление организацией : учебник / под. ред. А. Г. Поршнева,

З. П. Румянцева, Н. А. Соломатина. — 2-е изд., переработанное. – М. :

ИНФРА–М, 1998. – 669 с.

17. Хіт Роберт. Кризовий менеджмент для керівників : пер. з англ. – К. :

Всеувитто, Наукова думка, 2002 –566 с.

18. Чернявский А. Д. Антикризисное управление : учебное пособие.–К. :

МАУП, 2000. – 208 с.

19. Шредер Г. А. Руководить сообразно ситуации : пер. с нем. — М. :

Интерзксперт, 1994. — 160 с. (Практикум делового человека).

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

ТЕМА 5. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ

ПРОСЛУХАТИ ЛЕКЦІЮ № 5

Тема лекції № 5: Державне регулювання кризових ситуацій

1. Опрацювання основних літературних джерел і підготовка до розгляду

питань для обговорення.

2. Опрацювання додаткових літературних джерел і підготовка питань

для самостійного вивчення.

3. Виконання домашніх індивідуальних завдань з теми.

4. Підготовка до тестування по темі.

5. Виконаня завдання для самостійної роботи.

РОБОТА СТУДЕНТІВ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ

Робота за планом семінарського заняття, обговорення основних питань.

Основні аспекти теми: види державного регулювання кризових ситуа-

цій, механізм державної влади, криза системи управління, інститут бан-

крутства, індикатори ефективності системи банкрутства, органи держав-

ного регулювання антикризових процесів.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА ТЕМОЮ

Оцінка знань студентів під час обговорення основних питань, доповнень,

питань для самостійного вивчення, за виконання практичних завдань,

завдань для домашньої індивідуальної роботи, тестування за темою під

час семінарського заняття

ЗНАННЯ І ВМІННЯ СТУДЕНТІВ ЗА ТЕМОЮ

За результатами вивчення теми студенти повинні

знати та розуміти: аналітичну основу державного регулювання кризових

ситуацій, роль, місце і функції держави в регулюванні кризових ситуацій,

критерії створення та ознаки системи державного макроекономічного ре-

гулювання, види державного регулювання кризових ситуацій, механізм

державної влади та кризи системи управління, причини і наслідки кризи

державного управління, системну кризу державного управління, основні

цілі та завдання інституту банкрутства, процес реформування системи

банкрутства в Україні, індикатори ефективності системи банкрутства, ор-

гани державного регулювання антикризових процесів;

мати навички та вміти: вірно застосовувати індикатори ефективності си-

стеми банкрутства, обирати необхідний вид державного регулювання кри-

зових ситуацій, шляхи та заходи їх подолання.

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО СЕМІНАРСЬКИХ

ЗАНЯТТЬ № 8 ТА № 9

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні теми слід розглянути класифікацію кризових ситу-

ацій згідно з теорією регуляції:

1) криза як результат «зовнішнього» стану;

2) циклічна криза;

3) структурна криза;

4) криза системи регуляції;

5) криза способу виробництва.

Подолання зазначених видів криз потребує визначення ролі дер-

жави в ситуаційному управлінні та вивчення видів державного регу-

лювання кризових ситуацій:

· а) нормативно-законодавча діяльність;

· б) фінансове регулювання;

· в) виробництво;

· г) перерозподіл доходу.

При констатації функцій державного регулювання кризовими

ситуаціями слід особливу увагу звернути на створення механізмів

розв’язання економічних, соціальних та політичних протиріч, що

ідентифікується з інститутом банкрутства.

З метою оцінки результативності діючої вітчизняної системи бан-

крутства доцільно виокремити її індикатори ефективності, такі як індекс

лиха та коефіцієнт забезпечення санації. Слід розглянути процес створен-

ня та реформування системи банкрутства, дослідивши існуючі процедури

банкрутства та органи державного регулювання антикризових процесів.

Розгляд питання механізму державної влади та кризи системи

управління потребує висвітлення таких понять, як інститут влади та

орган державного управління.

Сутність органу державного управління слід розглядати як ці-

лісну сукупність складових компонентів: політичних, соціологічних,

юридичних, адміністративно-управлінських.

Необхідним є роз'яснення понять «державної влади» та «органів

державної влади». Органи влади та посадові особи користуються пев-

ною сумою влади і пускають її в обіг.

Доцільним є дослідження найбільш важливих джерел і ресурсів

влади:

1) традиції, міфи, що уособлюють носія влади на землі;

2) авторитет, престиж, харизми;

3) категорії сили;

4) категорії волі.

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Державну владу і управління як спосіб її реалізації слід розгля-

дати як:

1) право, можливість і здатність держави через державні органи та

посадових осіб впливати на відносини;

2) систему відповідних інститутів і державних органів, що прийма-

ють рішення;

3) діяльність осіб, які мають владні повноваження.

Слід мати на увазі, що під кризою державного управління розумі-

ють переломний стан в розвитку і функціонуванні політичної системи

суспільства, державно-владних структур, який характеризується неста-

більністю, розбалансованістю діяльності державних інститутів, знижен-

ням рівня керованості соціально-економічними процесами, загострен-

ням політичних конфліктів та зростанням критичної активності мас.

1. РОЛЬ, МІСЦЕ І ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ У РЕГУЛЮВАННІ

КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ

У період опанування ринкових відносин в Україні на первинні

ланки економіки підприємства суттєвий вплив має загальна системна

криза державного управління, що охоплює технічний базис, економіку,

соціальну сферу, політику та право. Ці структурні елементи перебува-

ють в такій взаємній невідповідності та розбалансованості, що система

держрегулювання потребує відповідних радикальних перетворень.

Ознаки прояву цієї кризи можуть бути визначені в такий спосіб:

• тривалий, прихований чи явний параліч державної влади;

• повна втрата державними структурами можливостей, потенціа-

лу керуючого впливу, стратегічної ініціативи і творчості;

• часте використан ня владними особами популістських обіцянок,

зміни курсу, кадрової «чехарди», «зигзагової» політики;

• підвищена критична активність та незадоволеність народних мас;

• абсолютне і відносне зубожіння значної частини населення;

• різке падіння рівня життя, руйнування звичного способу життя

людей, що втратили роботу, достатнього матеріального добро-

буту.

Подолати відчуження суспільства і влади допомагає створення

програм реального піднесення економіки, суспільної життєдіяльності в

інших сферах, що поєднують розрізнені соціальні сили для досягнен-

ня загальнозначущих і перспективних цілей. У загальному випадку

більшість дій держави є обмежуючими (заборонними, контролюючи-

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ми), вони не допомагають і не підтримують приватний сектор. Зазви-

чай, у цьому випадку розглядається три групи поглядів на правильну

роль держави в економіці [1].

1. Невтручання. При цій точці зору очолює попит та пропози ція,

за якої рушійною силою розвитку є індивідуальна ініціатива.

Правильна роль держави бачиться в тім, щоб менше заважати.

У кращому випадку вона обмежується створенням правового

обме ження ринкових відносин, створенням і охороною порядку

і стабільності, в умовах яких приватні конкуруючі підприємства

мо жуть вільно займатися своєю діяльністю. Типовим представ-

ником такого погляду є США.

2. Радикальна точка зору. Вона ґрунтується на аналізі капіта-

лістичної системи К. Маркса. Відповідно до цієї точки зору в

капіталістичній системі політична й економічна влада належить

при ватним власникам засобів виробництва, і тому неминуче іс-

нує нерівність у доходах, добробуті і владі. Нерівність неминуче

призведе до конфлікту і катастрофи капіталістичної системи, що

замінюється соціалістичною. При цьому радикали не стверджу-

ють, що держава повинна керувати і контролювати приватну рин-

кову систему, вони впевнені в її загибелі.

3. Реформістська (прагматична) точка зору. На думку рефор містів,

ринок час від часу випробовує різного роду шоки, тоді втручання

держави деякою мірою цілком доцільно. Принаймні, такі сфери,

як умови виробничої діяльності і безпеки, якість продовольчих

товарів, стан навколишнього середовища, транспортні комуніка-

ції, давно перебувають в країнах капіталістичної економіки під

контролем держави. Роль держави і розглянуті пов'язані з нею

соціальні компонен ти, звичайно ж, не є єдиним чинником макро-

середовища, що впливає на діяльність підприємства. Ми дещо до-

кладно зупинили ся на цьому феномені, тому що зазвичай йому

мало приділяють уваги в навчальній літературі, хоча він є най-

важливішим із усіх факторів середовища, найбільш характерних

для умов України в перехідний період економіки.

Водночас державне втручання в економіку на цбому етапі є оче-

видним і необхідним.

У сучасних умовах акцент із короткострокових розрізнених за-

ходів впливу на окремі елементи господарського механізму країни

повинен переміщуватися на створення комплексних програм, які

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

включають використання всіх можливих важелів. На рівні держави

ними можуть виступати програми з адміністративного, податково-

бюджетного, кредитно-грошового, інвестиційного й інноваційного

регулювання діяльності підприємств.

Антикризове регулювання повинно полягати у виробленні і реалі-

зації урядом відповідної економічної політики. Ця політика повинна

ґрунтуватися на застосуванні, передусім, ефективної системи оподатко-

вування (податок на прибуток, прибутковий податок і т.п.), допомоги з

безробіття, субсидії на підтримку цін на сільськогосподарську продук-

цію тощо. Це дозволить багатьом підприємствам з тіньовою економікою

вийти з тіні і пом'якшити вплив економічного спаду, а також негатив-

них впливів циклічного коливання на розвиток держави (регіону).

Йдеться про те, що існуюча система оподатковування могутнім

пресом тисне на чесного підприємця, не дає йому можливості розви-

ватися, з одного боку, і змушує деякі підприємства йти в «тінь» з ме-

тою виживання — з іншого. Неоднакові стартові можливості значною

мірою позначаються на виживанні підприємств, а значні прямі подат-

ки, особливо податки на прибуток, зменшують їх бажання працюва-

ти ефективно і створюють загрозу для виживання в умовах жорсткої

конкуренції [1, С. 13–17].

Аналіз поглядів фахівців з антикризового управління дозволив нам

виокремити функції держави в системі антикризового управління, що

можуть стати актуальними в період реформування економіки України:

1) відстеження взаємозв’язків між масштабами, швидкістю перетво-

рень та виникнення тенденції небезпеки, яка загрожує соціальній

стабільності і безпеці країни;

2) постійний державний моніторинг і аналіз наслідків рішень, що

приймаються владою;

3) своєчасне виявлення паростків нового та заохочення розвитку ін-

ституціональних форм, адекватних часу;

4) створення правової системи і законодавчої бази та ефективних

механізмів виконання цих заходів;

5) державний і суспільний контроль за владою;

6) формування механізмів, що забезпечують розв’язання соціальних

протиріч, підтримку економічної безпеки, політичної стабільності.

Отже, з’ясувавши роль, місце та функції держави в системі анти-

кризового регулювання, стає очевидним необхідність її втручання в

економіку.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

2. АНАЛІТИЧНА ОСНОВА ТА ВИДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУ-

ЛЮВАННЯ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ

Аналітичну основу державного регулювання кризових ситуацій,

а також фундамент життєдіяльності суспільства складають підпри-

ємства і домогосподарства, під час функціонування яких можуть ви-

никнути різні види кризових ситуацій.

Згідно з теорією регуляції кризи класифікують таким чином:

− криза як результат зовнішнього шоку — тобто ситуації, коли

економічний розвиток заблокований через недостачу ресурсів,

що пов’язано з природними або економічними катастрофами;

− циклічна криза — ситуація, коли криза є закономірним явищем

у розвитку соціально-економічної системи, що повторюється

через певний час;

− структурна криза — ситуація, коли економічна і суспільна ди-

наміка входять у протиріччя із способом розвитку;

− криза системи регуляції — ситуація, коли механізми, що

пов’язані з існуючою системою регуляції, неспроможні змінити

кон’юктурні процеси;

− криза способу виробництва — ситуація, коли блокується вся ди-

наміка відтворення економіки, загострення протиріччя в най-

важливіших інституційних формах, що визначають режим на-

копичення.

Виокремлюють таки види державного регулювання кризових си-

туацій [5]:

1 вид — нормативно-законодавча діяльність.

2 вид — управління виробництвом.

3 вид — перерозподіл доходу (ефективне розміщення доходів дер-

жави для задоволення інтересів членів суспільства).

4 вид — фінансове регулювання, тобто управління сукупністю гро-

шових засобів, які є в наявності домогосподарств, підприємств чи дер-

жави, а також джерелами доходів, витрат.

Якщо мобілізованих фінансових ресурсів з децентралізованих дже-

рел не достатньо для успішного проведення санації, то в деяких випадках

може бути прийняте рішення про надання державної фі нансової підтрим-

ки. Приймаючи таке рішення, Верховна Рада виходить із принципу фі-

нансової підтримки, насамперед, життєво важливих виробничих струк-

тур підприємств та організацій. Існують критерії вибору підприємств для

надання цільової комплексної державної підтримки [4, С. 150–151]:

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

− використання нових, ефективних ресурсоощадних і екологічно

безпечних технологій;

− експорт конкурентоспроможної продукції;

− заміна імпортної продукції, сировини, матеріалів вітчизняними;

− вирішення проблем енергозбереження;

− збереження науково-технічного потенціалу;

− наявність ринків збугу продукції в країні і за кордоном;

− високий рівень менеджменту на підприємстві.

Фінансова підтримка на безповоротній основі надається у ви-

падках:

− якщо збитки внаслідок стихійних лих перевищують суми від-

рахувань, передбачених законодавством про обов'язкове стра-

хування;

− для покриття збитків конкретним підприємствам у випадку,

якщо чинним законодавством встановлені умови господарю-

вання, за яких не забезпечується покриття витрат на виробни-

цтво товарів, що можуть призвести до банкрутства;

− для фінансування витрат на відновлення платоспроможнос-

ті окремих підприємств, діяльність яких пов'язана з особливо

важливими суспільними інтересами.

Однак, більшість західних дослідників, які вивчають джерела

фінансування санації, вважають, що державне фінансування підпри-

ємств на безповоротній основі не тільки стимулює бюджетний дефі-

цит, а й справляє негативний побічний ефект на макро- і мікрорівнях.

Аналіз ефективності використання державної кредитної підтрим-

ки на поворотній основі свідчить, що отримані кошти спрямовують-

ся на поточні потреби, а не на збільшення виробництва і проведен-

ня санаційних заходів. Тому існує проблема своєчасного погашення

підприємствами отриманих кредитів. Крім цього, внаслідок надання

кредитної підтримки фінансові ресурси формуються на двох рівнях:

централізованому та децентралізованому.

Централізований рівень — це фінансові відносини між державою

(через НБУ) і комерційними банками у випадку одержання на конкурс-

ній основі централізованих кредитних ресурсів для подальшого їх пере-

продажу виробничим структурам, яким необхідна кредитна підтримка.

Децентралізований рівень — це відносини між комерційними

банками й підприємствами, що мають право на одержання держав-

ної кредитної підтримки у зв'язку з кредитуванням проектів санації