Бондар О.В. Cитуаційний менеджмент. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСІТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

О. В. Бондар

CИТУАЦІЙНИЙ

МЕНЕДЖМЕНТ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

для студентів вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури»

2010

УДК 65.01(075.8)

ББК 65.290-2я73

Б 81

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18-Г-138 від 09.01.2009)

Рецензенти:

Отенко І. П. — професор кафедри економічного аналізу Харківського національ-

ного економічного університету, д.е.н.

Козаченко Г. В. — завідувач кафедри менеджменту Східноукраїнського націо-

нального університету ім.. В. Даля, професор, д.е.н.

Бондар О. В.

Ситуаційний менеджмент : Навч. посіб. — К. : Центр учбової літератури,

2010. — 326 с.

ISBN 978-611-01-0004-5

У посібнику подано навчально-методичний матеріал, включений до програми

навчал

ьної дисципліни «Ситуаційний менеджмент». Навчальний посібник розроблено

з метою надання методичної допомоги при самостійному вивченні дисципліни, запропо-

новано методичні рекомендації до вивчення кожної теми, конкретні завдання та ситуації,

тестові завдання для перевірки рівня знань студентів, термінологічні словники по кожній

темі, рекомендації по виконанню контрольних робіт для студентів заочної форми навчання

та систему оцінювання знань студетнів за умов кредитно-модульної системи організації

навчального процесу.

Для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за напрямом «Менеджмент».

УДК 65.01(075.8)

ББК 65.290-2я73

ISBN 978-611-01-0004-5 © Бондар О. В., 2010

Б 81

В С Т У П

Світовий досвід свідчить, що існування ринкової економіки в

країні ще не є достатньою умовою для її сталого зростання. Потрібні

професійні та реальні дії органів державного та місцевого управлін-

ня, спрямовані на ефективне розв’язання ситуацій, що виникають,

шляхом створення сприятливого середовища для інноваційного роз-

витку країни: створення інституціональних, фінансово-економічних

заходів, мотивація соціуму для здійснення та розвитку інвестиційної

діяльності на базі новітніх досягнень науково-технічного прогресу.

Утвердження інноваційної моделі розвитку, пристосованої до

вітчизняних умов має стати визначальним пріоритетом державної

політики сьогодні. При цьому інноваційний розвиток можна оха-

рактеризувати як процес вдосконалення національної економіки в

нових умовах господарювання переважно за рахунок практичного

розв’язання евристичних проблем та використання знань для вирі-

шення різноманітних нових ситуацій.

Під час реалізації інноваційної моделі розвитку національної

економіки виникають завдання, які в практиці управління за своєю

суттю є або функціональними, або ситуаційними. Функціональні за-

вдання визначаються розподілом праці, який склався у виробництві

та управлінні. Ситуаційні завдання є наслідком порушення взаємодії

спеціалізованих підсистем та елементів соціально-економічної систе-

ми, а також наслідком впливу факторів зовнішнього та внутрішньо-

го середовища, обумовленого їх різною динамікою. Наявність двох

класів завдань управління соціально-економічними системами є за-

кономірністю сьогодення, бо останні не можуть бути окреслені лише

стабільними характеристиками через їх неухильний розвиток, склад-

ність та різноманітність зв’язків завдань та об’єктів управління, мін-

ливе оточуюче середовище.

Головним є той факт, що в нових умовах соціально-економічною

системою неможливо управляти ефективно, якщо вона має лише жор-

стко спеціалізовану структуру й традиційні види робіт по управлін-

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

ню. Динамічність сучасної економіки, її здатність реалізовувати цілі

управління, які постійно змінюються, можливо забезпечити лише на-

явністю та взаємодією двох елементів структури управління: один із

них забезпечує рішення стабільних (функціональних) завдань управ-

ління, інший — змінних, ситуаційних. Проблемного характеру набу-

вають навіть розв’язання стабільних завдань управління, які систе-

матично повторюються, кожного разу відбуваються в нових умовах.

Відповідно, і процеси управління соціально-економічними система-

ми мають використовувати раціональний симбіоз сучасних підходів

до організації управління — функціонального й ситуаційного.

Отже, адаптивність сучаснних соціально-економічних систем до

інноваційної моделі господарювання може бути забезпечена лише

доповненням існуючого механізму функціонування елементами си-

туаційного типу, що забезпечать організаційну, економічну, технічну

можливість розв’язання комплексу виниклих проблем. При цьому,

необхідно мати надійне підґрунтя — ефективний ситуаційний ме-

неджмент на всіх рівнях господарювання, його обґрунтовану методо-

логічну базу та випробувані часом концепції, що дозволить вчасно та

результативно пробиватися паросткам нових соціально-економічних

реформ.

Крім того, слід зазначити, що, незважаючи на оптимістичні зру-

шення в країні, позитивний вплив реформ на стан національної еко-

номіки ще є недостатнім, наявний в України потенціал економічного

зростання не реалізовано повною мірою. Теперішній стан розвитку

багатьох суб'єктів господарювання та ряду галузей фахівці одностай-

но визначають як кризовий.

Причиною кризового становища багатьох підприємств в Україні

є не тільки зниження платоспроможного попиту покупців, передусім,

населення (що є результатом розвитку кризи в інших галузях еконо-

міки), а й неадекватний ринковим вимогам рівень ситуаційного ме-

неджменту суб'єктів господарювання.

Індикатори кризових явищ, що стали, на жаль, типовими для

багатьох підприємств, загальновідомі: спад виробництва, цінові та

структурні диспропорції, випуск неконкурентоспроможної продук-

ції, зниження продуктивності праці, масова збитковість та низька

рент бельність, незадовільна структура балансу, дефіцит обігових

В С Т У П

коштів, неплатоспроможність, незбалансованість відтворювальних

процесів тощо. Зовнішні показники кризи на рівні окремого підпри-

ємства доповнюються внутрішніми проблемами, що також свідчить

про розвиток кризових явищ, надмірно централізована структура

управління, командний стиль управління, незадовільний морально-

психологічний клімат у колективі, конфлікти між менеджерами різ-

них рівнів, незадоволення формами та системами оплати праці, від-

сутність стратегічного планування та контролю тощо.

Забезпечення впровадження державного курсу на стійке еконо-

мічне зростання економіки України шляхом реалізації інноваційної

моделі розвитку робить надзвичайно актуальними питання організа-

ції протидії кризовим явищам та відродження нормального перебігу

функціонування підприємств, потребує термінової розробки теорії та

практики саме ситуаційного менеджменту.

Отже, зазначені причини обумовили актуальність курсу «Ситуа-

ційний менеджмент» у вищих навчальних закладах та підготовки

професійних фахівців з цього напряму.

Предметом курсу «Ситуаційний менеджмент» є сукупність тео-

ретичних, методичних та практичних питань, пов’язаних з управлін-

ням соціально-економічними системами в різноманітних ситуаціях.

Метою курсу є надання студентам необхідних знань та навичок з

ситуаційного менеджменту.

Студент повинен ознайомитися з базовими категоріями курсу,

охарактеризувати сутність і зміст ситуаційного менеджменту, його

місце у діяльності підприємства та професійній підготовці фахівців,

розкрити основні концепції та ключові фактори ефективності ситуа-

ційного менеджменту, сформувати навички й вміння використання

різноманітних методів та інструментів ситуаційного менеджменту.

Згідно з цими завданнями побудовано структуру роботи і сфор-

мульовано вимоги до змісту посібника.

Інформативну базу курсу складають науково-методологічні та

методичні роботи українських та закордонних учених, а також досвід

організацій, які досягли успіхів у використанні та розвитку теорії і

практики ситуаційного менеджменту та антикризового управління.

Вивчення курсу ґрунтується на системному та ситуаційному

підходах; поєднанні оглядових і проблемних лекцій, семінарських і

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

практичних занять із розглядом господарських ситуацій і розв'язання

практичних завдань; самостійної та індивідуальної роботи студентів;

консультацій.

Курс «Ситуаційний менеджмент» є логічним продовженням дис-

циплін «Менеджмент», «Маркетинг», «Операційний менеджмент» і

вивчається з використанням навчального матеріалу курсів «Економі-

ка підприємства», «Макроекономіка», «Інноваційний менеджмент».

Навчальний посібник підготовлено з урахуванням ідеології «Бо-

лонського процесу» для полегшення роботи з матеріалом і найбільш

раціональної організації самостійної роботи. Навчальний посібник

«Ситуаційний менеджмент» складається з двох змістовних модулів

і містить навчальну програму курсу, тематичний план дисципліни,

методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни, за-

вдання для семінарських занять та самостійної роботи студентів,

ситуаційні завдання дисципліни, перелік завдань, що виносяться на

аудиторне тестування студентів заочної форми навчання, карту само-

стійної роботи студента з дисципліни, порядок і критерії оцінювання

знань студентів, тестові завдання з курсу, перелік питань для підго-

товки до модульного контролю, рекомендовану тематику наукових

рефератів, глосарій, додатки.

Посібник розроблено на основі експериментальної програми, за-

твердженої науково-методичною радою ПУСКУ 7.07.2001 року.

Отже, базовою потребою сучасного управління і головним факто-

ром його ефективності є професіоналізм, який в свою чергу визначає

підготовку фахівців, що здатні передбачати, своєчасно виявляти та

успішно вирішувати нагальні проблеми розвитку. Саме тому в проце-

сі підготовки менеджерів актуальною є потреба вивчення студентами

курсу «Ситуаційний менеджмент», що одночасно є вимогою часу та

практики в період реформування економіки України.

2. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ

Курс «Ситуаційний менеджмент» складається з двох змістовних модулів.

МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ

ЗАСАДИ СИТУАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ.

СИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В ТЕНДЕНЦІЯХ

МАКРО- І МІКРОРОЗВИТКУ

ТЕМА 1. ОСНОВНІ РИСИ, ПРОБЛЕМАТИКА ТА

ЗМІСТ КУРСУ «СИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

Діяльність людини і потреба в управлінні. Поняття ситуаційного

менеджменту та антикризового управління. Роль і значення ситуа-

ційного менеджменту в ринкових умовах господарювання. Предмет,

об'єкт, мета і завдання курсу. Взаємозв'язок з іншими дисциплінами.

Сучасні концепції ситуаційного менеджменту. Можливість, необхід-

ність, проблематика ситуаційного менеджменту. Характерні особли-

вості ситуаційного менеджменту.

ТЕМА 2. СИТУАЦІЇ КРИЗИ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ

РОЗВИТКУ. ТЕНДЕНЦІЇ ВИНИКНЕННЯ І МОЖЛИВОСТІ

РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИТУАЦІЙ

Сутність кризових явищ у розвитку організації. Класифікація

кризових ситуацій. Поняття ефективності ситуаційного менеджмен-

ту. Фактори й критерії ефективності ситуаційного менеджменту. Су-

часні тенденції розвитку організації: керовані та некеровані процеси.

Поняття мистецтва управління підприємством. Сутність, закономір-

ність та види економічних криз. Причини економічних циклів і криз.

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Фази цикла. Характерні особливості макро- та мікрокриз. Довгі хвилі

М. Кондратьєва та ділові цикли Й. Шумпетера. Технологічні уклади.

Особливості кризових явищ у плановій економіці. Світові фінансово-

економічні кризи.

ТЕМА 3. ДИВЕРСИФІКАЦІЯ СИТУАЦІЙНОГО МЕНЕДЖ-

МЕНТУ: ТИПОЛОГІЯ ТА ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВ.

МЕХАНІЗМИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тенденції циклічного розвитку організації. Фактори виникнення

кризових явищ та загрози ситуації банкрутства підприємства.

Поняття динаміки і статики менеджменту. Поняття процесу та

системи управління, їх складові. Ситуація як один з етапів процесу

управління та стрижень ситуаційного менеджменту. Диверсифікація

як сукупність різноманітності форм управління, підходів, об'єктів та

функцій управління. Поняття типології управління. Типи управлін-

ня залежно від пріоритетних засобів та критеріїв: дуалістичний під-

хід та багатокритеріальна диференціація.

Сутність механізму управління. Принципи формування меха-

нізму управління. Методи та засоби управління. Поняття механізму

антикризового управління підприємством та принципи його форму-

вання. Механізм розгортання кризи на підприємстві. Модель життєз-

датності організації. П’ять станів життєздатності підприємства. Фази

розвитку ситуації кризи на підприємстві: прихована криза, криза

платоспроможності, криза розрахунку.

Поняття та принципи формування системи антикризового управ-

ління. Сутність та принципи організації процесу та системи антикри-

зового управління. Суб’єкти антикризового управління.

ТЕМА 4. ДІАГНОСТИКА В СИТУАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Поняття, сутність та зміст діагностики в ситуаційному менедж-

менті. Основні завдання та напрями діагностики. Основні параметри

діагностики ситуації. Етапи процесу діагностики ситуації. Методи

діагностики ситуації. Значення інформації в діагностиці ситуації.

Соціально-психологічні аспекти діагностики ситуацій. Помил-

ки, що виникають при визначенні ситуації та виборі керівником лі-

нії його поведінки. Методики діагностики персоналу на чесність та

2. Навчальна програма курсу

лояльність. Модель менеджера, що здійснює ситуаційне управління:

професійні навички.

Прогнозування ймовірності можливого банкрутства підприєм-

ства. Симптоми, причини та наслідки виникнення ситуації банкрут-

ства підприємства. Види ситуацій банкрутства підприємства. Підходи

до оцінки та прогнозування ймовірності банкрутства підприємства.

Аналіз стану показників ділової та економічної активності залеж-

но від етапу життєвого циклу підприємства. Методичні положення

щодо оцінювання фінансового стану підприємств і встановлення не-

задовільної структури балансу.

ТЕМА 5. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ

Роль, місце і функції держави в регулюванні кризових ситуа-

цій. Аналітична основа державного регулювання кризових ситуацій.

Види державного регулювання кризових ситуацій.

Механізм державної влади та кризи системи управління. Кри-

терії створення та ознаки ефективності системи державного макро-

економічного регулювання. Мета та сфери державного регулювання

економіки. Принципи державного регулювання економіки. Методи

державного регулювання економіки. Причини і наслідки кризи дер-

жавного управління. Системна криза державного управління. Шляхи

та заходи подолання негативних ситуацій державного управління.

Основні цілі та завдання інституту банкрутства. Реформування

системи банкрутства в Україні. Процедури банкрутства. Індикатори

ефективності системи банкрутства. Органи державого регулювання

антикризових процесів.

МОДУЛЬ 2. КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ УСПІХУ

СИТУАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ТЕМА. 6 СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА В СИТУАЦІЙНОМУ

МЕНЕДЖМЕНТІ

Еволюція організації і принципів управління. Сутність стратегії і так-

тики, їх особлива роль в період переходу до ринкової економіки. Основні

підходи до розробки і втілення стратегії розвитку підприємства.

CИТУАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Порядок розробки стратегії організації в ситуаційному управлінні.

Реалі зація обраної стратегії. Контроль за виконанням. Оцінка резуль-

татів. Ситуаційна модель формування стратегій Джона Томпсона.

Сутність та види санації підприємства. Реорганізація як страте-

гія ситуаційного менеджменту та її види. Форми корпоративної ре-

структуризації. Стратегія реструктуризації підприємства як основа

його економічного зростання. Особливості реструктуризації підпри-

ємств. Організація робіт з реструктуризації підприємства. Загальна

характеристика та основні етапи процесу здійснення реструктуриза-

ції підприємства. Елементи моделі реструктуризації підприємства.

Особливості розробки програми і бізнес-плану реструктуризації. Ре-

алізація проекту реструктуризації: планування, фінансування, ство-

рення команд, підготовка проекту до запуску.

ТЕМА 7. ТЕХНОЛОГІЯ СИТУАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Поняття технології ситуаційного управління. Технологічна схема

процесу управління в кризовій ситуації. Технологія розробки управ-

лінських рішень в ситуаційному менеджменті. Параметри контролю

ситуацій в технології ситуаційного управління. Світові технології на-

вчання ситуаційному менеджменту: закордонний досвід.

Реінжиніринг господарського розвитку підприємств. Сутність та

характеристика бізнес-процесів. Зміст та особливості реінжинірингу

бізнес-процесів. Основні принципи та етапи проведення реінжинірин-

гу бізнес-процесів. Умови успішного реінжинірингу бізнес-процесів.

ТЕМА 8. ІННОВАЦІЇ В СИТУАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Сутність та значення «інновації» як заходу ситуаційного менедж-

менту. Етапи розвитку інноваційного менеджменту: факторний під-

хід, функціональна концепція, системний та ситуаційний підхід. Інно-

вації як процес оновлення виробництв, апарату і методів управління.

Інноваційна позиція підприємства. Інноваційний потенціал під-

приємства, його роль в ситуаційному управлінні. Методика визна-

чення інноваційно-господарського стану підприємства.

Сутність, значення, види, процес та методи прийняття інновацій-

них управлінських рішень залежно від ситуації. Управління знання-

ми як складова інноваційної діяльності на підприємстві.