Білецький В.С. Тлумачний гірничий словник

Подождите немного. Документ загружается.

деформівного твердого тіла відносять теорію деформування тіл, механіку ґрунтів і сипких

тіл, будівельну механіку і опір матеріалів. Засновником механіки є Галілєй. Основні

закони динаміки встановив І. Ньютон. Значний внесок у розвиток механіки зробили

українські вчені О.М.Динник, Д.О. Граве, Г.М. Савін, А.Д. Коваленко, М.О. Кільчевський

та ін. Питання механіки розробляють в інститутах НАН України, на кафедрах ряду вузів

республіки.

МЕХАНІКА ГІРСЬКИХ ПОРІД, *механика горных пород — наукова дисципліна, що

вивчає напружено-деформований стан масиву гірських порід при розробці родовищ

корисних копалин і проведенні виробок різноманітного призначення та фізико-механічні

властивості гірських порід. При вирішенні прикладних задач М.г.п. широко

використовуються методи механіки суцільного середовища.

МЕХАНІКА ҐРУНТІВ, *механика почв - розділ механіки суцільного середовища, що

стосується напружено-деформованого стану, умов міцності і стійкості ґрунтів, зміни їх

стану і властивостей під впливом зовнішнього навантаження і діяння, спричинюваного

зміною умов залягання гірських порід. Ґрунтується на залежностях теорій пружності,

пластичності, повзучості, гідрогеології, інженерної геології, ґрунтознавства. Значну роль у

розвитку механіки ґрунтів відіграли праці американського вченого К. Терцагі, українських

і російських вчених М.М. Герсеванова, М.М. Давиденкова, І.М. Литвинова та ін.

Висновки механіки ґрунтів використовують при проектуванні основ і фундаментів

споруд, у дорожньому й аеродинамічному будівництві тощо. В Україні дослідження з

механіки ґрунтів проводять у багатьої вузах будівельного профілю.

МЕХАНІЧНА ЛОПАТА, *механическая лопата - самохідна повноповоротна виймально-

навантажувальна машина (одноковшовий екскаватор), у якої рухомі елементи

переміщуються з допомогою механічних передавальних пристроїв. Є прямі та зворотні

механічні лопати.

МЕХАНІЧНА МІЦНІСТЬ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, *механическая прочность горной породы

— спроможність породи в певних умовах і межах сприймати, не руйнуючись, ті або інші

механічні впливи. В гірничій технології звичайно застосовують термін «міцність» (див.

Коефіцієнт міцності гірської породи).

МЕХАНІЧНА РОЗСУВНІСТЬ СТОЯКА, *механическая раздвижность стойки —

переміщення висувної частини стояка відносно його корпусу за допомогою механічних

пристроїв.

МЕХАНІЧНЕ РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *механическое разрушение горных

пород — найбільш розповсюджений спосіб руйнування гірських порід, що полягає в

відділенні від масиву шматків породи та роздроблені їх до кондиційної крупності за

допомогою твердих породоруйнуючих інструментів. М.р.г.п. широко використовується

для безпосереднього видобутку корисної копалини малої міцності та для буріння шпурів і

свердловин при вибуховому способі руйнування масиву.

МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *механические свойства горных пород

- характеризують зміни форми, розмірів та суцільність гірських порід під дією механічних

навантажень, які створюються в результаті дії природних (гірничий тиск, тектонічні рухи)

чи штучних факторів (вибухові роботи, різання порід тощо).

МЕХАНОГІДРАВЛИЧНА ВИЇМКА, *механогидравличекая выемка — спосіб виїмки, при

якому вугілля і порода відділяються від масиву виконавчим органом механічного типу з

подачею води до вибою для доставки і транспортування гірничої маси.

МЕХАНОХІМІЯ, *механохимия - розділ науки, що вивчає хімічні та фізико-хімічні

перетворення при механічній дії на речовину. До процесів, які розглядає М., належать :

механічна деструкція та механосинтез полімерів; реакції при терті твердих тіл

(трибохімія), а також при їхньому деформуванні й руйнуванні; механічна активація

твердих тіл; перетворення під дією ультразвуку; корозія механічно напружених металів;

реакції під дією напружень, які розвиваються при фазових переходах та ін. Досягнення М.

важливі для розвитку теорії міцності і довговічності матеріалів, фізико-хімічної механіки,

теорії тертя і зношування, старіння полімерів, окремих розділів геохімії, технології

механічної обробки матеріалів, а також використовуються в деяких процесах збагачення

корисних копалин.

МЕШ, *меш - число отворів сита на одному лінійному дюймі, тобто на відстані 25,4 мм.

МИГДАЛИНА, *миндалина, **amygdale - форма мінеральних тіл у вигляді невеликої

секреції розміром до 10 мм у діаметрі, що виникає внаслідок заповнення пустоти в поріді.

Найтиповіші мигдалини спостерігаються в ефузивах, де вони виповнені цеолітами,

опалом, халцедоном, кварцем та іншими мінералами.

МИШ’ЯК, *мышьяк, **arsenic - As. Хімічний елемент V групи періодичної системи

Д.І.Менделеєва. Ат. н. 33, ат. м. 74,9216. За звичайних умов найстійкіший металічний або

сірий М. - сірі кристали, крихкі. Реагує з киснем. Сплавляється з деякими металами,

утворюючи арсеніди. Сполуки М. Дуже отруйні. Домішки: Sb, Ag, Fe, Ni, S, Bi, Ba.

Знаходиться в гідротермальних жилах разом з миш’яковистими і сурм’янистими

мінералами Ni, Co, Ag, Pb. Рідкісний. Застосовують М. для виготовлення деяких сплавів,

особливо чистий - у напівпровідниковій техніці; сполуки його використовують як

інсектициди, деякі - у медицині.

МІАРОЛИ, *миаролы, **miaroles - порожнини в мінеральних тілах, виповнені кристалами

мінералів, що входять до складу вміщуючих порід. Форма порожнин різноманітна,

розміри їх досягають 2-3 см.

МІГМА, *мигма - силікатний розплав, який утворився в земній корі з гірських порід

внаслідок розплавлення у зоні ультраметаморфізму. Часто містить нерозплавлені мінерали

у розсіяному стані.

МІГМАТИТИ, *мигматиты - складні гірські породи, які виникають внаслідок

проникнення магми в ті породи, що вже існували. Складається з метаморфічних гірських

порід та переважно гранітного матеріалу. Є в межах Українського щита.

МІГРАЦІЯ, *миграция, **migration - переміщення хімічних елементів у земній корі та на

її поверхні, яке призводить до їх розсіяння або концентрації в окремих ділянках земної

кори у вигляді певних мінералів. Відбувається у вигляді розчинів, розплавів, газів та у

грубодисперсній формі.

МІДНИЙ КОЛЧЕДАН, *медный колчедан - мінерал класу сульфідів. Те саме, що й

халькопірит.

МІДНІ РУДИ, *медные руды - мінеральні утворення з вмістом міді у кількостях, при яких

її доцільно видобувати. У природі відомо близько 170 мінералів, які вміщують мідь.

Основні з них (вміст міді від 35 до 89 %) : куприт, халькозин, ковелін, азурит, борніт,

халькопірит, малахіт. Мідні зруденіння відомі в Донбасі та в межах Українського щита.

МІДЬ, *медь, **copper - Cu. Хімічний елемент І групи періодичної системи

Д.І.Менделеєва. Ат. н. 29. Ат.м. 63,546. Відома з давніх давен. Мідь - метал рожево-

червоного кольору, ковкий і м’який; добрий провідник тепла і електрики. Хімічно

малоактивний. Домішки: Ag, As, Fe, Bi, Sb, Hg, Ge. Застосовують в електротехнічній

промисловості, металургії, для виготовлення хімічної апаратури тощо.

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ, *международная классификация угля -

прийнята у 1954 р. Комітетом з вугілля Європейської економічної комісії ООН. М.к.в.

охоплює кам’яне вугілля та антрацити і виконується за такими параметрами: виходу

летких речовин на беззольну масу Vdaf(%), теплоті згорання Qsdaf, спікливості та

коксівній здатності вугілля. Всього у М.к.в. встановлено 61 тип вугілля, які поєднані в 11

статистичних групах або торгових марках. Перевагою М.к.в. є те, що вона побудована у

вигляді коду, проста та зручна у користуванні.

Міжнародна система одиниць, *Международная система единиц - найбільш

розповсюджена система одиниць фізичних величин СІ (або SI від англійського Sistem

International ). Прийнята ХІ Генеральною асамблеєю з мір і ваги (1960 р.). Система

складається з 7 основних (довжини - метр, маси - кілограм, часу - секунда, сили

електричного струму - ампер, термодинамічної температури - кельвін, сили світла -

кандела, кількості речовини - моль) і 2 додаткових (плоского кута - радіан, тілесного кута

- стерадіан) та цілого ряду похідних одиниць. Перевага системи СІ в її універсальності.

МІЖШАРОВА ТОВЩА, *междуслоевая толща — при розробці потужних пластів або

покладів з поділенням на шари — товща корисної копалини між шарами, що залишається

при їх вийманні.

МІКРО..., *микро... - у складних словах означає: дуже малий, найдрібніший; пов'язаний з

вивченням або вимірюванням дуже малих предметів, явищ, величин; у назвах одиниць

вимірювання мільйонна частка.

МІКРОАМПЕР, *микроампер - одиниця сили електричного струму, мільйонна частка (10-

6) ампера.

МІКРОАНАЛІЗ, *микроанализ - сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можна

виконувати аналіз малих кількостей неорганічних та органічних речовин (від мільйонних

до сотих часток грама).

МІКРОКЛІН, *микроклин, **microcline - K[AlSi3O8]. Породоутворюючий мінерал класу

силікатів групи польових шпатів, білого, рожевого, сірого кольору. Алюмосилікат

каркасної будови. Сингонія триклінна. Густина 2.57, твердість 6.5. На території України є

на Волині та в Приазов’ї. Використовують у форфоро-фаянсовій промисловості.

МІКРОЛІТИ, *микролиты, **microlites - дуже дрібні голчасті або пластинкоподібні

кристалики, які зустрічаються в основній масі ефузивних порід.

МІКРОПОРИТ, *микропорит - силікатний дрібнопористий теплоізоляційний матеріал.

МІКРОРЕЛЬЄФ, *микрорельеф - дрібні форми рельєфу, що є деталями тієї чи іншої

ділянки земної поверхні (рельєф річкових заплав, рівчаків тощо).

МІКРОСИСТЕМА, *микросистема - матеріальна система з мікрочатинок (атомів,

нуклонів).

МІКРОСКОП, *микроскоп - оптичний прилад для розглядання дрібних невидимих

неозброєним оком предметів у збільшеному зображенні; о п т и ч н и й М. дає збільшення

до 3000 раз; е л е к т р о н н и й М., в якому збільшене зображення одержують за

допомогою пучків електронів, дає збілшення в десятки і сотні тисяч раз.

МІКРОСКОПІЯ, *микроскопия - сукупність методів застосування мікроскопа і способи

виготовлення мікроскопічних препаратів.

МІКРОСКОПІЧНИЙ АНАЛІЗ, *микроскопический анализ - вимірювання розмірів

частинок під мікроскопом і класифікація їх на групи у вузьких межах певних розмірів (для

матеріалів крупністю від 50 мкм. до десятих долей мкм.).

МІКРОСТРУКТУРА, *микроструктура - будова твердих тіл (металів, гірських порід та

ін.), що її можна спостерігати лише за допомогою оптичного або електронного

мікроскопа.

МІКРОТИПІЯ, *микротипия - репродукція (відбиток) з фотографії, знятої через

мікроскоп.

МIКРОТРIЩИНУВАТIСТЬ, *микротрещиноватость - розриви у породi, не- помiтнi

неозброєним оком, якi простежуються тiльки пiд мiкроскопом, і виявляють себе при

руйнуванні породи.

МІКРОФОТОГРАФІЯ, *микрофотография - фотографія (знімок), утворена

фотографуванням з використанням мікроскопа для значного збільшення зображень

об'єктів (наприклад, аншліфів вугілля, мінералів), що їх фотографують.

МІКСЕР, *миксер - 1) Пристрій для гомогенізації сумішей шляхом їх турбулентного

перемішування. Може бути застосований для моделювання в лабораторних умовах деяких

технологічних процесів збагачення корисних копалин, наприклад, масляної аґреґації

вугілля. 2) Посудина для зберігання в рідкому стані чавуну. В М. усереднюються його

хімічний склад і температура, а також частково видаляються домішки.

МІЛЕРИТ, *миллерит, **millerite - NiS. Мінерал нікелю. Зустрічається в гідротермальних

сульфідних жилах Саксонії (ФРН), шт. Пенсильванія (США) та ін., а також у

кам’яновугільних родовищах Кладю (Чехія). Рідкісний.

МІНАЛ, *минал, **minal - кінцевий член ізоморфних рядів мінералів, який сам може бути

мінералом, що зустрічається в природі, наприклад Mg2 [SiO4] i Fe2[SiO4] в олівіні, але

може не зустрічатися в природі в чистому вигляді, наприклад Ni2 [SiO4] в олівіні.

Відповідає поняттю компонента (у фізико-хімічному розуміні) мінералів змінного складу.

МІНЕРАГРАФІЯ, *минераграфия, **mineragraphy - 1) Розділ мінералогії, що досліджує

рудні мінерали. 2) Метод дослідження руд у полірованих шліфах за допомогою рудного

мікроскопа.

МІНЕРАЛ, *минерал, **mineral - природна хімічна сполука або самородний елемент,

приблизно однорідний за хімічним складом і фізичними властивостями. Продукт

природних процесів, що хімічно і фізично індивідуалізований у вигляді простих речовин

або сполук, які утворюють мінеральні індивіди і мінеральні види. Преважають тверді М., є

також рідкі (наприклад, ртуть). У природі мінерали поширені у вигляді мінеральних

індивідів (кристалів або зерен), з яких складаються моно- або полімінеральні аґреґати.

Мінеральні індивіди з однаковою чи близькою структурою і складом відносять до

мінерального виду (їх нараховують від 2000 до 3000). У земній корі найпоширеніші

мінерали класу силікатів та класу оксидів і гідроксидів. Найважливіші фізичні властивості

мінералу — густина, оптичні, механічні, магнетичні, електричні, термічні і

люмінесцентні. Мінерали є складовими частинами гірських порід, руд та інших

мінеральних тіл, які утворюють земну кору, мантію Землі та космічні тіла. Серед

мінералів розрізняють породо- й рудоутворюючі, акцесорні, рідкісні та дуже рідкісні. За

хімічним складом розрізняють такі М.: а) прості речовини (метали, напівметали,

неметали), б) інтерметалічні сполуки; в) карбіди, вітриди, фосфіди; г) сульфіди, арсеніди,

селеніди та їх аналоги (біля 13% всіх М.); д) оксиди та гідрооксиди (біля 12 % М.); е)солі

кисеньвміщаючих кислот - силікати (біля 25% М.), фосфати, арсенати та ванадати (біля

18% М.), а також борати, карбонати, сульфати, нітрати, вольфрамати, молібдати, хромати,

йодати; ж) галогеніди; з) органічні сполуки ( солі органічних кислот, смоли, бітуми тощо).

Складність і непостійність складу М. пов’язані з ізоморфізмом, радіоактивним розпадом,

наявністю субмікроскопічних включень, сорбцією і т.і. Мінерали одержують і штучно.

Виділяють групу космогенних мінералів. Досліджує мінерали наука мінералогія.

МІНЕРАЛИ АКЦЕСОРНІ, *минералы акцессорные, **accessory minerals - мінерали, які є

кількісно незначною (звичайно менше 1%), але якісно характерною складовою частиною

мінеральних комплексів.

МІНЕРАЛИ ГОЛОВНІ, *минералы главные, **prinсipal minerals - мінерали, які є

головною складовою частиною гірських порід.

МІНЕРАЛИ ШТУЧНІ, *минералы искуственные - продукти лабораторного (заводського)

чи технічного процесу, які за хімічним складом, структурою й властивостями аналогічні

або близькі до природних мінералів. На сучасному етапі у промислових масштабах

одержують штучно корунд, рубін, алмаз, слюди та ін. Мінерали штучні широко

застосовуються у промисловості, ювелірній справі, науці, техніці.

МІНЕРАЛІЗАТОРИ, *минерализаторы - розчинені в магмі леткі речовини (хлор, бор,

флуор та інші), які виділяються з неї під час охолодження або зменшення тиску; сприяють

процесові кристалізації магми.

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ, *минерализация, **mineralisation - 1) Відкладення мінералів з розчинів

газових потоків або магматичних розплавів у вигляді вкраплень чи прожилків у гірських

породах. 2) Насичення ґрунту мінеральними солями. 3) Природний (за допомогою

мікроорганізмів) або штучний розклад органічних і неорганічних сполук, напр. відходів

життєдіяльності біокомплексу, зокрема, людини на прості мінеральні сполуки воду,

аміак, сульфати, нітрати, оксиди різних металів, мінеральні солі.

МІНЕРАЛОГІЯ, *минералогия - наука, що вивчає мінерали, їхній склад, будову, фізичні

властивості, умови утворення, господарське значення. Виділяють такі напрями

мінералогії: описова, регiональна, ґенетична (вивчає умови утворення мінералів) та

експериметральна (досліджує фізико-хімічні умови мінералоутворення за допомогою

моделювання). В Україні значна роль у розвитку мінералогії належить Д.М. Сидоренку,

М.І. Безбородьку, Є.К. Лазаренку та ін. Дослідження з мінералогії проводять в Геохімії і

фізики мінералів Інституті АН України, університетах республіки і т.ін.

МІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА, *минеральное сырье - природні мінеральні утворення,

видобуті з надр землі як корисні копалини й придатні для використання в різних галузях

господарства в непереробленому або переробленому вигляді. За геологічними і техніко-

економічними показниками розрізняють такі види мінеральної сировини: паливно-

енергетичну і хімічну (вугілля, нафта, природні горючі гази, горючі сланці, торф):

металеву (руди чорних, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів та

розсіяних елементів); неметалеву й гідромінеральну. Всього відомо понад 200 видів

мінеральної сировини. В Україні видобувають близько 50 видів.

МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ, *минеральные воды - підземні (іноді — поверхневі) води з

підвищеним вмістом мінеральних компонентів та газів із специфічними фізико-хімічними

властивостями, що справляють цілющий вплив на організм людини. Хімічний склад і

закономірності поширення мінеральних вод зумовлені особливостями геологічної будови,

рельєфу, клімату та гідрології певних ділянок. За температурою мінеральні води

розподіляють на холодні (до 20 °С), теплі, або субтермальні й термальні води; залежно від

наявності газів і специфічних елементів та за бальнеологічним значенням — на

вуглекислі, сульфідні, залізисті, миш’яковисті, радонові, мінеральні без специфічних

компонентів та ін. На території України виявлено близько 500 джерел різних мінеральних

вод, головним чином у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та

ін.), Українського щита (Хмільних, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини

(Миргород).

МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ, *минеральные ресурсы - сукупність запасів різних видів

корисних копалин країни, континенту чи всього світу, що розвідані й використовуються

або можуть бути використані в народному господарстві; один з найважливіших видів

природних ресурсів. Мінеральні ресурси є джерелом мінеральної сировини. Залежно від

галузі народного господарства, в якій використовуються мінеральні ресурси, їх поділяють

на паливно-енергетичні, ресурси чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості,

промисловості будівельних матеріалів тощо. Мінеральні ресурси належать джо практично

непоповнювальних природних ресурсів, тому важливого значення набуває проблема

охорони й раціонального комплексного використання їх.

МІНІМАКС, *минимакс - значення функції двох змінних (x,y), якого вона досягає, коли

взяти спочатку максимум по y, а потім мінімум по x.

МІНІМАЛЬНИЙ, *минимальный - найменший серед чогось; найменший з можливих.

МІНІ, *мини - скорочене від мінімальний. Протилежне макси.

МІНІМУМ, *минимум - 1) Найменша кількість; найменша величина; нижча межа чогось.

2) матем. Найменше значення безперервної функції.

МІНУТА, *минута - одиниця довжини дуги (або величини кута), що дорівнює 1/60 частці

дугового (відповідно кутового) градуса.

МІРАБІЛІТ, *мирабилит , **mirabilis - Na2[SO4] 10 H2O. Поширений мінерал соляних

відкладів. Те саме, що й г л а у б е р о в а с і л ь. Сингонія моноклінна. Густина 1.46…1.49,

твердість — 1,5…2. Білий і прозорий. Блиск скляний. Знаходиться в осадових родовищах,

де випадає при температурі меншій 32,50С , в розчинах, насичених NaCl - при температурі

меншій 180С. На території України є в озерах Кримського півострова та на Передкарпатті.

Використовують у хімічній і скляній промисловості, медицині.

МІРМЕКІТИ, *мирмекиты, **myrmekites - тонке проростання мінералів у вигляді дрібних

зерен, що нагадує ходи мурашок.

МІСЬКИЙ ГАЗ (побутовий газ), *городской (бытовой газ) — суміш газів, що її

застосовують в основному для комунального газозабезпечення. Як міський газ

використовують природні горючі гази та одержувані газифікацією натуральних твердих і

рідких палив.

МІСЯЧНІ ПОРОДИ, *лунные породы - тверді гірські породи густиною 3,1 - 3, 4 г/см3. За

хімічним, мінералогічним складом та структурою не схожі на земні породи. В М.п. у

порівняно значних кількостях містяться рідкісні на Землі елементи - хром, титан,

цирконій, проте менше натрію і калію. Зразки М.п. доставлені ―Аполоном-11‖ мають

вулканічне походження і кристалізувалися з розплаву. Основними мінералами М.п. є

піроксен, плагіоклаз, ільменіт та в меншій мірі олівін. Розрізняють чотири типи М.п.:

дрібнозернисті пузирчасті вивержені породи; крупнозернисті кристалічні породи; брекчії -

уламки вивержених порід та мінералів; реголіт - дрібні частинки, пил. У місячному пилу

присутні скляні кульки розміром біля сотень мікрон. Вік М.п. - 3-4 млрд. років.

МІЦНІСТЬ (МАТЕРІАЛІВ), *прочность(материалов), **strength - властивість матеріалу

чинити опір руйнуванню (поділу на частини), а також необоротній зміні форми

(пластичній деформації) під впливом зовнішніх навантажень; у вузькому розумінні —

чинити опір руйнуванню. Є міцність власне матеріалу і конструкційна міцність,

короткочасна і тривала. Показники міцності: тимчасовий опір, або границя міцності,

границя витривалості, границя пластичності, границя текучості. Границя (межа) міцності

при стиску щільних вивержених та метаморфічних гірських порід складає порядка 100

Мпа, а для особливо міцних порід, наприклад базальтів, досягає 500 Мпа. М. осадових

порід суттєво залежить від їх структури та пористості і знаходиться в межах 5-200 МПа.

МЛИНИ, *мельницы - машини для подрібнювання матеріалів. Розрізняють такі М.:

ґравітаційні (шарові, стержневі, роликові, самоподрібнення), відцентрові, вибраційні

(інерційні, гіраційні); маятникові (вихрові, аеробильні, молоткові, пальцеві); струменеві,

колоїдні та ін. М. бувають промислові та лабораторні.

МОБІЛІЗМ, *мобилизм - гіпотеза про великі (до кількох тисяч кілометрів) горизонтальні

переміщення частин земної кори.

МОДЕЛЮВАННЯ, *моделювання, **modelling - 1) Метод дослідження явищ і процесів,

що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригінала) іншим, подібним до

нього (моделлю). 2) Виготовлення моделі.

МОДЕЛЬ, *модель - речова, знакова або уявна (мислена) система, що відтворює, імітує,

відображає принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості,

ознаки чи(та) характеристики об’єкта дослідження (оригіналу).

МОДИФІКАТОР, *модификатор - Добавка (домішка) до розплавленого металу, що сприяє

підвищенню його механічних властивостей, майже не впливаючи на хімічний склад цього

металу.

МОДИФІКАЦІЯ, *модификация - видозміна, перетворення, поява нових ознак,

властивостей; якісно відмінні стани чого-небудь. Результат модифікування.

МОДИФІКУВАННЯ, *модифицирование - дія, напрямлена зміна властивостей об'єктів.

М. м е т а л і в додавання в розплавлені метали модифікаторів.

МОДУЛОМЕТР, *модулометр - прилад для вимірювання коефіцієнта амплітудної

модуляції.

МОДУЛЯТОР, *модулятор - пристрій, що здійснює модуляцію сигналів.

МОДУЛЯЦІЯ, *модуляция - зміна в часі параметрів (характеристик) якогось з

регуляторних фізичних процесів.

МОДУЛЬ, *модуль - техн. Назва важливого коефіцієнта чи величини (напр., М.

пружності, М. Юнга).

МОДУЛЬ КРУПНОСТI, *модуль крупности - безрозмiрний показник, значення якого

обчислюють дiленням на 100 суми повних залишкiв на стандартних ситах з отворами

2,5;1,25;0,63;0,315;0,16; (0,14) мм.

МОДУЛЬ ШКАЛИ ГРОХОТІННЯ, *модуль шкалы грохочения - постійне співвідношення

розмірів отворів суміжних сит при грохотінні. При крупному та середньому грохотінні

М.ш.г. частіше всього приймають рівним 2. Для ситових аналізів застосовують контрольні

сита з модулем 101/10 = 1, 259.

МОЛАСИ, *моласы - потужні товщі уламкових гірських порід (пісковиків, конгломератів,

мергелів, глин). М. відкладаються у передгірних прогинах та міжгірних улоговинах.

МОЛЕКУЛА, *молекула, **molecule - найменша частинка речовини, що здатна існувати

самостійно, зберігаючи основні хімічні властивості цієї речовини. М. простих речовин

складаються з атомів одного хімічного елемента, а М. складних речовин з атомів різних

елементів.

МОЛЕКУЛЯРНА МАСА, *молекулярная масса - маса молекули, виражена в атомних

одиницях маси. Дорівнює сумі мас усіх атомів, що входять в дану молекулу. За М.м. часто

беруть середню масу молекули з урахуванням ізотопного складу всіх елементів, що

утворюють хімічну сполуку.

МОЛЕКУЛЯРНА СПЕКТРОСКОПІЯ, *молекулярная спектроскопия - вивчає

молекулярні спектри випускання, поглинання та відбивання електромагнітних хвиль в

діапазоні хвильвих чисел 103 -105 см-1. Включає інфрачервону спектроскопію (ІЧ-

спектроскопію), ультра-фіолетову спектроскопію (УФ-спектроскопію). М.с.

використовують для дослідження кінетики хімічних реакцій, складу речовин, зокрема,

визначення наявності в речовині функціональних груп та структурних фрагментів,

ідентифікації міжфазних взаємодій тощо.

МОЛЕКУЛЯРНИЙ, *молекулярный, **molecular - той, що стосується молекули; м - а ф і з

и к а розділ фізики, в якому вивчаються структура, сили міжмолекулярної взаємодії,

характер теплового руху частинок (атомів, молекул, йонів), механічні і теплові

властивості речовин в різних аґреґатних станах; м - і с п е к т р и спектри

випромінювання і поглинання, а також комбінаційного розсіяння, що виникають

внаслідок переходів між енергетичними станами молекул; м - і с и т а поруваті

адсорбенти, у яких розміри пор або вхід у пори близькі до розмірів молекул; м - і с и л и

сили взаємодії між молекулами.

МОЛІБДЕН, *молибден - хімічний елемент VI групи періодичної системи Д.І.Менделеєва,

символ Мо, ат. н. 42; ат.м. 95,94. Сріблясто-сірий тугоплавкий метал. Густина 10200 кг/м3.

Окиснюється на повітрі. Зустрічається у вигляді мінералу молібденіту. Застосовують у

виробництві спеціальних сталей, а також в електро- і радіотехниці. Важливий

конструкційний матеріал електровакуумної, ракетної, авіаційної, техніки, ядерної

енергетики.

МОЛІБДЕНІТ, *молибденит, **molybdenite - MoS2. Мінерал класу сульфідів, свинцево-

сірого кольору з металевим блиском. Сингонія гексагональна. Густина 4,7-5,0. Твердість

1-1,5. Блиск металічний. Знаходиться у гідротермальних родовищах, пов’язаних з кислими

породами. Руда молібдену. В Україні є в межах Українського щита, на Донбасі.

МОЛІБДИТ, *молибдит, **molybdite - MoO3. Продукт гідротермальної або гіпергенної

зміни молібденіту. Відомий у родовищі Крупка (Чехія).

МОЛОТОК ВИБІЙНИЙ, *молоток отбойный, **pick hammer - механізований

пневматичний або електричний ручний ударний інструмент для розробки гірських порід.

Сьогодні використовується рідко, найчастіше при розробці вугільних пластів крутого

падіння.

МОЛЯРНИЙ, *молярный - пов'язаний з ґрам-молекулою: м. р о з ч и н розчин, в 1 л

якого міститься одна ґрам-молекула розчиненої речовини; м-а ч а с т к а відношення

кількості молей даної розчиненої речовини до суми молей усіх розчинених речовин і

розчинника.

МОЛЬ, *моль, **mole - одиниця кількості речовини в системі Si. Позначається моль, Mol.

Те саме, що й ґрам-молекула. М.- це кількість речовини, виражена в ґрамах, що чисельно

дорівнює її молекулярній масі і відзначається тим, що 1 молю будь-якої речовини

відповідає однакова кількість молекул.

МОЛЯЛЬНІСТЬ, *моляльность, **molality - концентрація моляльна, кількість речовини в

молях, розчиненої в 1 кг розчинника (моль/кг).

МОНАЦИТ, *монацит, **monazite - (Ce, La)[PO4]. Mінерал класу фосфатів, жовто-бурого

кольру. Сингонія моноклінна. Густина 5…5.3, твердість 5.5…6. Радіоактивний. Руда

церію й торію.

МОНО..., *моно... - у складних словах відповідає поняттям "одно, "єдино".

МОНОГРАФІЯ, *монография - ґрунтовна наукова праця, в якій досліджується одне

питання, одна тема.

МОНОКЛІНАЛЬ, *моноклиналь - форма залягання верств гірських порід на великих

територіях з нахилом в один бік. Нерідко монокліналь є одне з крил великих

платформених структур — антикліз і синекліз.

МОНОЛІТ, *монолит - 1) Суцільна кам'яна брила, споруда або її частина, висічені з

суцільного камню або зведені з бетону. 2) Зразок гірської породи або грунту, вирізаний

великим куском.

МОНОМЕР, *мономер - низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом

для синтезу полімерів. Мономерами служать сполуки, що мають кратні зв’язки, циклічні

групи та сполуки з різними функціональними групами.

МОНОМIНЕРАЛЬНI ПIСКИ, *мономинеральные пески - пiски, що складаються

переважно з зерен одного мiнералу.

МОНОМОЛЕКУЛЯРНИЙ ШАР, *мономолекулярный слой - шар речовини товщиною в

одну молекулу на поверхні розділу фаз. Виникає при адсорбції, поверхневої дифузії та

при випаровуванні розчинника з розчину, який має нерозчинний компонент. В залежності

від відстаней між молекулами М.ш. розрізняють газоподібний (молекули М.ш.

розташовані далеко одна від одної і практично не взаємодіють між собою), рідинно-

розширений (проміжний) та конденсований М.ш.(молекули М.ш. щільно упаковані,

речрвмна шару схожа на двомірне тверде тіло). Структура і властивості М.ш. значною

мірою визначають швидкість масопереносу через поверхню розділу фаз, адгезію, стійкість

емульсій, пін, а також результати таких технологічних процесів як брикетування вугілля зі

зв’язуючими, флотації корисних копалин, адгезійного збагачення золота, масляної

флокуляції та аґломерації, обезсолення вугілля та ін.

МОНОРЕЙКОВА ДОРОГА, *монорельсовая дорога, **way of mono-rail - транспортна

шахтна система, в якій по підвішеній рейці головним чином у спеціальних візках

переміщують різні вантажі та людей.

МОНОШИХТА, *моношихта - суміш матеріалів, продукт спільного грудкування шихти

доменних і електрометалургійних печей.

МОНТАЖ, *монтаж - добір і з'єднання окремих частин (елементів) у єдине ціле (машину,

споруду тощо).

МОНТМОРИЛОНІТ, *монтморилонит - мінерал класу силікатів, білого кольору з

сіруватим, червонуватим відтінками. Напiвкристалiчний водний алюмосилiкат шаруватої

будови. Переважний розмiр часток менше 1 мкм; спрощена хiмiчна формула Al2O3 х

4SiO2 х H2O. Сингонія моноклінна. Густина 2. Твердість 1-2. Блиск матовий, восковий.

Здатний iнтенсивно поглинати воду в значних кiлькостях, при цьому сильно набухає; при

сушiннi важко вiддає приєднану воду. Використовують у нафтовій, текстильній, гумовій,

паперовій та інших галузях промисловості. Від назви родовища Монтморільйон у Франції.

Родовища на території України — Черкаське та Горбське.

МОНЦОНІТ, *монцонит - магматична гірська порода, що складається переважно з

калієвого польового шпату та плагіоклазу. Від назви гори Монцоні в Альпах.

МОРІОН, *морион, **morion - мінерал класу силікатів. Напівпрозорий димчастий кварц,

що просвічує буро-чорним кольором. Часто майже непрозорий, цілком чорний. В Україні

є в межах Українського щита. Застосовують у оптиці, радіотехніці, ювелірній справі.

МОРОЗОТРИВКIСТЬ (МОРОЗОСТІЙКІСТЬ), *морозостойкость - здатнiсть насиченої

водою породи витримувати багаторазове заморожування та вiдтавання без ознак

руйнування та iстотної втрати маси.