Білецький В.С. Тлумачний гірничий словник

Подождите немного. Документ загружается.

КУЛІСА, *кулиса - деталь механізму або машини з прорізом, в якому ковзає повзун,

з'єднаний з іншою рухомою деталлю.

КУЛОН, *кулон - одиниця кількості електрики в Міжнародній системі одиниць. Від

прізвища французького фізика Ш.-О. Кулона. Інша назва а м п е р - с е к у н д а.

КУЛОНОМЕТРІЯ, *кулонометрия - електрохімічний метод аналізу, який ґрунтується на

вимірюванні кількості електрики, що витрачається на електролітичне відновлювання або

окиснення.

КУПРИТ, *куприт, **cuprite - Cu2O. Червона мідна руда - мінерал класу оксидів і

гідрооксидів. Сингонія кубічна. Густина 6,14. Твердість 3,5-4. Блиск алмазний.

Зустрічається у верхніх горизонтах мідних родовищ як продукт вивітрювання мідних

сульфідів.

КУПЧАТЕ ВИЛУГОВУВАННЯ, *кучное выщелачивание - спосіб переробки хімічним чи

бактеріальним вилуговуванням попутно видобутих забалансових та бідних балансових

крупнокускуватих руд, добування з яких корисних компонентів звичайними

збагачувальними чи гідрометалургійними методами нерентабельне.

КУРВІМЕТР, *курвиметр - прилад для вимірювання довжини кривих ліній на картах та

кресленнях.

КУТ ЗРУШЕННЯ ГРАНИЧНИЙ, *угол сдвижения предельный - найменший кут падіння

пласта, при якому виникають небезпечні зрушення лежачого боку розроблюваного пласта.

КУТ ДИЗ’ЮНКТИВУ, *угол дизъюнктива - кут між зміщувачем і блоком (крилом)

диз’юнктиву в бік відносного переміщення блоку. Величина К.д. міститься в нормальному

перерізі до лінії обриву блоку.

КУТ ЗЕНІТНИЙ, *угол зенитный - кут у вертикальній площині, який відраховується від

вертикалі до вимірюваного напрямку.

КУТ МАКСИМАЛЬНОГО ОСІДАННЯ, *угол максимального оседания - кут з боку

падіння пласта, утворений на вертикальному розрізі в головному перерізі мульди

зрушення навхрест простягання пласта горизонтальною лінією і лінією, яка з’єднує

середину очисної виробки з точкою максимального осідання при неповній підробці земної

поверзні.

КУТ НАХИЛУ БОРТУ КАР’ЄРА, *угол наклона борта карьера - кут у вертикальній

площині, розташованій нормально до простягання борту кар’єра, утворений лінією, яка

з’єднує верхній та нижній контури кар’єра з їх проекцією на горизонтальну площину.

КУТ ПРИРОДНОГО УКОСУ, *угол естественного откоса - найбільший кут, який може

бути утворений укосом вільно насипаного сипучого матеріалу (гірничої маси) в стані

рівноваги з горизонтальною площиною.

КУТ СКЛАДКИ, *угол складки - двогранний кут між крилами складки.

КУТ СПАДУ ПЛАСТА (КУТ ПАДІННЯ ПЛАСТА), *угол падения пласта - кут між

пластом і горизонтальною площиною. Відповідно до Правил технічної експлуатації

вугільні пласти за кутом спаду поділяються на положисті (0…18°), похилі (19…35°),

крутопохилі (36…55°) і круті (56…90°).

КУТ УКОСУ УСТУПА, *угол откоса уступа - кут у вертикальній площині, нормальній до

простягання уступа, між лінією, яка з’єднує верхню і нижню бровки уступа та її

проекцією на горизонтальну площину.

КУТ УКОСУ ЯРУСА ВІДВАЛУ, *угол окоса яруса отвала - кут у вертикальній площині,

нормальній до площини укосу відвалу, між лінією, яка з’єднує верхню і нижню бровки

відвалу та її проекцією на горизонтальну площину. В більшості випадків це кут

природного укосу гірських порід.

КУТИ ГРАНИЧНІ, *углы граничные - зовнішні відносно виробленого простору кути, які

утворено на вертикальних розрізах по головних перерізах мульди зрушення при повній

підробці горизонтальною лінією і лініями, що з’єднують границі виробок з границями

мульди зрушення.

КУТИ ДЕВІАЦІЇ ПІДЙОМНИХ КАНАТІВ, *углы девиации подъемных канатов - кути,

які утворені струною канату з вертикальною площиною перпендикулярною до осі валу

підйомної машини або до осьової площини шківа; визначаються в похилій площині,

дотичній до барабану і шківа.

КУТИ ПОВНИХ ЗРУШЕНЬ, *углы полных сдвижений - внутрішні відносно виробленого

простору кути, які утворено на вертикальних розрізах по головних перерізах мульди

зрушення площиною пласта і лініями, які з’єднують границі виробленого простору з

границями плоского дна мульди зрушення.

КУТИ РОЗРИВІВ, *углы разрывов - зовнішні відносно виробленого простору кути, які

утворено на вертикальних розрізах по головних перерізах мульди зрушення

горизонтальними лініями і лініями, які з’єднують границі виробок з найближчими до

границі мульди зрушення тріщинами.

КУТОВІ ПАРАМЕТРИ ДИЗ’ЮНКТИВУ, *угловые параметры дизъюнктива - величини,

що характеризують форму диз’юнктиву. До них належать : елементи залягання зміщувача,

елементи залягання блоків (крил) диз’юнктиву, елементи залягання ліній обриву блоків,

кут диз’юнктиву, напрям вектора відповідного переміщення блоку.

КУТОМІР, *угломер - маркшейдерський кутомірний чи кутомірно-далекомірний прилад,

призначений для зйомок нарізних і очисних гірничих виробок.

КУЩОВЕ КРІПЛЕННЯ, *кущевое крепление - різновид посадочного кріплення очисних

виробок, що складається з окремих груп стояків (кущів) і призначений для управління

гірничим тиском способом повного обвалення покрівлі.

КЮРІ, *кюри - одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності речовини, в якій

протягом 1 сек відбувається 3,7 x1010 радіоактивних розпадів. Від прізвища фізиків

подружжя П. Кюрі і М. Склодовської-Кюрі.

КЮСТЕЛІТ, *кюстелит - мінерал, самородне срібло, що вміщює до 10 % золота.

ЛАБІЛЬНИЙ, *лабильный - нестійкий, рухомий.

ЛАБОРАНТ, *лаборант - 1) Науковий або технічний співробітник лабораторії. 2) Особа,

що готує препарати, прилади для лабораторних занять або лекцій в навчальних закладах.

ЛАБОРАТОРІЯ, *лаборатория - 1) Спеціально обладнане та устатковане приладами,

машинами, пристроями, мережами приміщення для наукових досліджень, навчальних

робіт, контрольних аналізів та випробувань. 2) Установа або її відділ, що проводить

експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу.

ЛАБОРАТОРНЕ УСТАТКУВАННЯ, *лабораторное оборудование - устаткування,

дозволяюче моделювати технологічні процеси в реальних умовах, а також готувати проби

різних матеріалів для їх дослідження. Наприклад, лабораторні дробарки, млини, розтирачі,

ступи, скорочувачі проб тощо.

ЛАБРАДОР, *лабрадор, **labradorite - мінерал класу силікатів, білого або сірого кольору,

різновид плагіоклазів (№50-70). Сингонія триклінна. Густина 2,69. Твердість 6,6-6,75.

Відомий на Україні (Житомирська обл.), на п-ові Лабрадор (Канада) і у Фінляндії як

головний породоутворюючий мінерал лабрадоритів. Використовують у будівництві. Від

назви півострова Лабрадор.

ЛАБРАДОРИТ, *лабрадорит - магматична гiрська порода з родини габро сірувато-білого,

темно-сірого зеленуватого або майже чорного кольору, що складається майже виключно з

мiнералу лабрадору. Має характерну для нього iризацiю - яскравi переливи кольорiв:

синього, блакитного, зеленого. Використовують як будівельний та облицьовувальний

матеріал. В Україні є в межах Українського щита. Від назви півострова Лабрадор.

ЛАВА, *лава, **longwall - 1) В геології — природний силікатний розплав глибинних мас,

що виливається на поверхню з тріщин у земній корі або з кратерів вулканів. Від магми

відрізняється відсутністю газів, які звітрюються під час виверження. Внастідок застигання

лави утворюються ефузивні гірські породи. 2) В гірничій справі — підземна гірнича

виробка із суцільним вибоєм, де видобувають корисні копалини. Довжина лави 100…200

м, іноді більше.

ЛАВА-ПОВЕРХ, *лава-этаж — лава, що відробляє поверх на всю висоту (без розподілу на

підповерхи).

ЛАВОПОДІБНІ ВИРОБКИ, *лавообразные выработки - (в рудниковій аеродинаміці) —

виробки, в яких розсіювання і вилучення домішок та обмін повітря відбувається під дією

однорідного турбулентного потоку, що займає всю площу поперечного перерізу виробки.

ЛАЗЕР, *лазер - прилад для ґенерування або підсилення монохроматичного світла.

ЛАЗУРИТ, *лазурит, **lazurite - мінерал класу силікатів, лазурово-синього, блакитного,

фіолетового кольру зі скляним блиском. Алюмосилікат каркасної будови. Сингонія

кубічна. Густина 2,42, твердість 6. Зустрічається в контактово-метаморфічних комплексах

разом з кальцитом, діопсидом, скаполітом і сульфідами. Використовують як виробне

каміння, для виготовлення синьої фарби.

ЛАКМУС, *лакмус - барвник, що його добувають з деяких лишайників. У кислому

середовищі набуває червоного кольору, у лужному синього. Застосовують як індикатор

головним чином у вигляді лакмусового паперу (фільтрувального паперу, просоченого

розчином лакмусу).

ЛАКОЛІТ, *лаколит - форма залягання магматичних гірських порід. Лаколіти

утворюються в результаті інтрузій, коли магма, що проникла у товщу гірських порід, не

прориває залягаючі вище верстви, а піднімає їх у вигляді купола. Підошва лаколіту

залягає майже горизонтально.

ЛАМІНАРНИЙ, *ламинарный - рух, при якому окремі струмені течуть паралельно,

обтікаючи перешкоди рівномірними шарами (на відміну від турбулентного руху).

ЛАМПРОФІЛІТ, *лампрофиллит, **lamprophylite - силікат острівної будови. Акцесорний

мінерал нефелінових сієнітів та інших лужних порід. Зустрічається разом з егірином,

арфведсонітом, ринколітом, польвим шпатом, нефеліном.

ЛАНДШАФТ ГЕОГРАФІЧНИЙ, *ландшафт географический - 1) Природний

територіальний чи акваторіальний комплекс, що є ґенетично однорідною ділянкою з

однотипними: геологічною будовою, рельєфом, гідрокліматичним режимом. Сучасні

ландшафти зазнають змін у процесі діяльності людини. Ландшафт досліджується

ландшафтознавством. 2) У широкому розумінні ландшафт — те саме, що й природно-

територіальний комплекс.

ЛАНТАН, *лантан - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ La, ат. н. 57;

ат. м. 138,9055. Білий пластичний метал, належить до рідкісноземельних елементів. Оксид

Л. використовують у виробництві оптичного скла.

ЛАНТАНІДИ, ЛАНТАНОЇДИ, *лантаниды, лантаноиды - хімічні елементи ІІІ групи

періодичної системи з порядковими номерами 58 71, розташовані за лантаном. До Л.

Належать: церій, празеодим, неодим, прометій, самарій, європій, гадоліній, тербій,

диспрозій, гольмій, ербій, тулий, ітербій, лютецій. Л. група м’яких, хімічно активних

металів, подібних за фізичними й хімічними властивостями, що зумовлюється однаковою

будовою зовнішніх електронних оболонок їхніх атомів. Разом з лантаном, ітрієм і

скандієм утворюють групу рідкісноземельних елементів. Застосовують Л. в різних галузях

промисловості.

ЛАТЕКС, ЛЯТЕКС, *латекс, лятекс - молочний сік каучуконосних рослин; у

промисловості використовують також Л. с и н т е т и ч н и й водні емульсії синтетичних

каучуків. Каучукові частинки (глобули) мають переважно сферичну будову, діаметр 0,08-

3 мкм., стабілізовані йоногенною поверхнево-активною речовиною частіше анонного

типу.

ЛЕБІДКА, *лебедка, **winch, hoist - машина для піднімання або переміщування вантажів

за допомогою тягового каната чи ланцюга. В разі потреби лебідку поєднують з

поліспастом. Вона є також частиною таля.

ЛЕЖАЧЕ КРИЛО (ДИЗ’ЮНКТИВА), *лежащее крыло (дизьюнктива) - блок гірничих

порід, який прилягає до зміщувача в напрямку його лежачого боку.

ЛЕЖАЧИЙ БІК, *лежащий бок, **wall bottom - гірнича порода, яка прилягає до пласта

(покладу) з боку його підошви.

ЛЕЖЕНЬ, *лежень - елемент рамного кріплення, який працює як балка на суцільній

основі; розташований на підошві виробки. Л. укладається безпосередньо на підошву або в

канавку поперек виробки (поперечні) або вздовж неї (поздовжні). На Л. спираються

стояки кріпильних рам, що унеможливлює їх втиснення (вдавлення) в м'які породи

підошви. Поперечні Л. роблять з того ж матеріалу, що й інші елементи кріпильної рами,

поздовжні — звичайно з дерева.

ЛЕЙЦИТ, *лейцит, **leucite - K[AlSi2O6]. Алюмосилікат каркасної будови. Типовий

магматичний мінерал. Сингонія тетрагональна. Густина 2,47. Твердість 6-6,5. Колір

переважно сірий. Блиск скляний. Звичайно зустрічається в молодих вулканічних лужних

породах разом з лужними польвими шпатами, піроксенами, магнетитом.

Використовується як руда алюмінію і для одержання калієвих сполук. Рідкісний.

ЛЕПІДОЛІТ, *лепидолит, **lepidolite - мінерал класу силікатів, літіїсна слюда шаруватої

будови, переважно фіолетового, бузкового кольору. Сингонія моноклінна. Густина 2,8-2,9.

Твердість 2,5-3,0. Колір білий, рожевий, фіолетовий. Блиск перламутровий. Руда літію.

Зустрічається в пегматитах, у ґрейзенах і високотемпературних гідротермальних жилах

разом з польовим шпатом, кварцитом, мусковітом, сподуменом, топазом, ельбаїтом.

Рідкісний.

ЛЕПТОНИ, *лептоны - група найлегших елементарних частинок (нейтрино,

антинейтрино, електрон, позитрон, позитивний і негативний мюони).

ЛЕС, *лес - континентальна однорідна, звичайно неверствувата, пухка осадова гірська

порода палево-жовтого кольору з вапняково-пiскуватими включеннями. Пористість 40-55

%. Характерний значний вміст карбонатів кальцію. Вміст пилуватих часточок (розмір

0,05…0,005 мм) у лесі понад 60 %. Складається переважно з зерен кварциту, польових

шпатів, слюд тощо. Легко розмокає й розмивається: при сильному зволоженні в товщах

лесу виникають просадки, загрозливі для будівництва. Леси займають 2/3 площі території

України (у степовій і лесостеповій зонах).

ЛІГНІН, *лигнин - органічна речовина, що поряд з целюлозою є складовою частиною

здерев'янілих тканин вищих рослин. Разом з геміцелюлозою зумовлює міцність стовбурів

і стебел рослин. Використовується для зниження в’язкості бурильних розчинів, одержання

активного вугілля тощо.

ЛІГНІТ, *лигнит - 1) Слабозвуглена викопна деревина, бурого кольору. 2) Різновид бурого

вугілля. Використовують як паливо, хімічну сировину.

ЛІМОНІТ, *лимонит, **limonite - мінерал класу оксидів та гідрооксидів, темно-бурий до

чорного. Гелеподібні прихованокристалічні відміни гетиту й лепідокрокіту. Головна

складова частина бурих залізняків. Скупчення Л. з гетитом, гідроокисами кремнезему та

ін. утворюють родовища бурих залізників.

ЛІНЕЇТ, *линеит - мінерал класів сульфідів, білого або сталево-сірого кольору з

металічним блиском. У сполученні з іншими кобальтовими мінералами сировина для

одержання кобальту. Від прізвища шведського ботаніка К. Ліннея.

ЛІНЗА (В ГЕОЛОГІЇ), *линза - форма залягання гірських порід. Лінза — овальне чи

округле мінеральне тіло невеликої потужності (до кількох метрів), його найбільша

товщина - в середній частині.

ЛІНІЯ ДІЮЧИХ ВИБОЇВ, *линия действующих забоев — сукупність очисних і

підготовчих вибоїв, окрім запасних і резервних, в яких щодоби ведуться роботи по

вийманню корисної копалини для забезпечення планового видобутку підприємства.

ЛІНІЯ НАЙМЕНШОГО ОПОРУ, *линия наименьшего сопротивления — (у вибуховій

справі) найкоротша відстань від центру заряду до відкритої поверхні. Служить основним

параметром при визначенні величини заряду ВР.

ЛІНІЯ ПРОСТЯГАННЯ, *линия простирания - лінія перетину поверхні пласта чи іншої

поверхні геологічного контакту з горизонтальною площиною.

ЛІНІЯ ПРОФІЛЬНА, *линия профильная - лінія, по якій розташовуються репери

спостережної станції для спостереження за зрушенням земної поверхні.

ЛІНІЯ СКИДУ, *линия сброса —- лінія перетину площини скиду з вертикальною

площиною.

ЛІНІЯ СПАДУ ( ПАДІННЯ ) ПЛАСТА, *линия падения пласта - лінія перетину поверхні

пласта з вертикальною площиною, перпендикулярно до лінії простягання пласта.

ЛІОФІЛЬНІСТЬ, *лиофильность - здатність речовини інтенсивно взаємодіяти з

молекулами рідкого середовища, до якого ця речовина дотикається. Окремим випадком Л.

є гідрофільність.

ЛІОФОБНІСТЬ, *лиофобность - здатність речовини дуже слабо взаємодіяти з молекулами

рідкого середовища, до якого ця речовина дотикається. Окремим випадком Л. є

гідрофобність.

ЛІПАРИТ, *липарит - кайнотипна магматична гірська порода, ефузивний аналог ґранiту,

що складається переважно з санідину, плагіоклазу, кварцу та кремневої кислоти.

Структура склоподібна чи прихованокристалічна. Виливний аналого ґраніту. Це щiльнi

рiдше пористi кислі породи, зi скловидною основною масою рожевого, бiлого, сiрого,

iнодi зеленуватого, блакитнуватого або майже чорного кольору та порфiровими

вкрапленнями кварцу, кислого плагiоклазу, калiєвого польового шпату зрiдка бiотиту,

пiроксенiв або рогової обманки. Від назви Ліпарських островів.

...ЛІТ, *...лит - у складних словах відповідає поняттям "камінь", "мінерал", "геологічна

епоха", напр. лепідоліт, неоліт.

ЛІТИФІКАЦІЯ - процес перетворення пухких осадів у тверді гірські породи.

ЛІТІЙ, *литий - хімічний елемент І групи періодичної системи, символ Li, ат. н. 3; ат. м.

6,941. Належить до лужних металів. М’який, сріблясто-білий найлегший метал. Хімічно

активний. Вміст Л. у земній корі складає 0,01 %. Відомо біля 30 природних літієвих

мінералів. Л. застосовують у термоядерних реакціях, у металургії; входить до складу

деяких легких сплавів. Сполуки Л. застосовують при виготовленні скла, емалей, а також у

медицині.

ЛІТО..., *лито... - у складних словах відповідає поняттям "камінь", " гірська порода",

"твердий".

ЛІТОЛОГІЯ, *литология, **lithology - розділ петрографії, що вивчає осадові гірські

породи, їхній склад, структуру, властивості, практичне використання.

ЛІТОЛОГО-СТРАТИГРАФІЧНИЙ ПЛАН, *литолого-стратиграфический план -

побудовані в циклографічній проекції кругові колонки свердловин, які розміщені у

відповідності з координатами усть останніх; у сукупності відображають основний

фактичний матеріал вивчення ділянки на графіку (плані).

ЛІТОРАЛЬ, *литораль - узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу.

ЛІТОРАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, *литоральные отложения - геологічні відклади, що утворилися

у прибережній зоні морів та океанів, у межах літоралі. Мають різний літологічний склад

(валуни, галечники, ґравій, піски тощо).

ЛІТОСФЕРА, *литосфера - верхня тверда оболонка земної кулі. До її складу входять

земна кора та субстрат (верхня частина мантії Землі). На глибині близько 100…200 км під

континентами і 50…60 км під океанами літосфера переходить в астеносферу, твердість і

в’язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфері, завдяки чому блоки останньої ніби

плавають у речовині астеносфери. Літосфера разом з астеносферою утворюють

тектоносферу Землі, в якій відбуваються основні геологічні процеси.

ЛІТОФІЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ, *литофильные элементы - група хімічних елементів (54

елементи), що становлять основну масу мінералів земної кори (літосфери). До літофільних

елементів відносять кисень, кремній, алюміній, бор, титан, вуглець, усі лужні й

лужноземельні метали, галогени та рідкісні елементи.

ЛІТР, *литр - одиниця об'єму рідин і сипких тіл у метричній системі мір. 1 л дорівнює 1

дм3.

ЛІФТОВА КОЛОНА, *лифтовая колона - колона труб, що використовуються для підйому

пластових флюїдів (нафти, газу, води) на поверхню при освоєнні, фонтанній та газліфтній

експлуатації свердловин. Використовуються насосно-компресорні труби діаметром до 114

мм, а у свердловинах великого діаметра — обсадні труби.

ЛІХТАР ШАХТНИЙ, *светильник шахтный, **explosion-proof lamp - освітлювальний

прилад, що застосовується в шахтах. Випускається в стаціонарному, переносному,

ручному та головному (для носіння на касці) виконанні. Зараз на шахтах України

викоритовуються головні вибухонебезпечні ліхтарі з акумуляторними батареями. Для

освітлення гірничих виробок використовуються люмінесцентні ліхтарі. На гідрошахтах

застосовуються ліхтарі, що працюють від гідромережі.

ЛОВИЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ, *ловильный инструмент - пристрої та механізми, що

використовуються для витягання із свердловини прихваченої бурильної колони її окремих

елементів, вибійних двигунів чи сторінніх предметів.

ЛОВЧОРИТ, *ловчоррит, **lovchorrite - мінерал класу силікатів. Прихованокристалічна,

рідше аморфна відміна ринколіту. Сировина для отримання рідкоземельних елементів.

...ЛОГИЯ, *...логия - у складних словах відповідає поняттям "наука", "знання", "слово",

напр. геологія.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ, *локализация - обмеження місця дії того чи іншого явища, процесу

певними просторовими межами.

ЛОКАЛІЗУВАТИ, *локализировать - не допускати поширення чого-небудь далі

визначеного місця.

ЛОКАЛЬНИЙ, *локальный - місцевий, той що не виходить за визначені межі.

ЛОКОМОТИВ, *локомотив - силовий самохідний тяговий засіб шахтного підземного чи

кар’єрного рейкового транспорту для пересування по рейках вагонеток чи вагонів.

ЛУНКА, *лунка - заглиблення в підошві виробки для встановлення та забезпечення

стійкості стояка або іншого стрижньового елементу кріплення.

ЛЮК, *люк - пристрій в нижній частині блоку, бункеру, скату, рудоспуску або ґезенку,

через який здійснюється випуск корисної копалини, породи в вагонетки (вагони) або на

конвеєр. Для керування потоком корисної копалини або породи, що навантажується, люки

обладнуються затворами або живильниками.

ЛЮКС, *люкс - одиниця освітленості. 1 лк освітлюваність, створена світловим потоком в

1 люмен, рівномірно розподіленим на площині 1 м2. 1 лк дорівнює 0,0001 фота.

ЛЮКСМЕТР, *люксметр - прилад для вимірювання світла в люксах.

ЛЮМЕН, *люмен - одиниця світлового потоку. 1 лм випромінюється в тілесному куті в 1

стерадіан точковим джерелом світла, сила світла якого становить 1 канделу.

ЛЮМЕНОМЕТР, *люменометр - прилад для вимірювання світлового потоку в люменах.

ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, *люминисценция - свічення речовини, не пов'язане з тепловим

випромінюванням (холодне свічення). Виникає внаслідок опромінення речовини світлом,

іонізуючим промінням, проходження крізь неї електричного струму тощо. Інша назва х о

л о д н е с в і т л о.

ЛЮМІНОФОРИ, *люминофори - речовини, здатні до люмінісценції.

ЛОПАРИТ, *лопарит - мінерал класу оксидів і гідроксидів. Сингонія кубічна. Колір

чорний, блиск напівметалевий. Твердість 5,5…6, густина 4,6…4,9.

ЛУСКУВАТИЙ, *чешуйчатый, **scaly - який складається з лускуватих індивідів (про

мінерал і мінеральний аґреґат).

ЛЮТЕЦІЙ, *лютеций - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Lu, ат. н.

71; ат. м. 174,97. Блискучий сріблясто-білий метал, належить до лантаноїдів. Хімічно

активний. Від латинської назви Парижа Лютеція.

ЛЯДА, *ляда, **trap door - рухомий вентиляційний пристрій дверного типу для відділення

один від одного повітряних струменів чи управління ними. Застосовується на

вертикальних виробках (стовбурах, шурфах і т.п.).

МАГАЗИНУВАННЯ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ, *маганизирование полезного ископаемого

— накопичення відбитої корисної копалини в очисній виробці. Розрізняють М.к.к. повне,

коли гірська маса заповнює вироблений простір на всю висоту поверху (блоку), часткове

— частину висоти поверху (блоку) і шарове — смугами по висоті блоку до повної його

відробки.

МАГІСТРАЛЬНІ ГІРНИЧІ ВИРОБКИ, *магистральные горные выработки - гірничі

виробки для розкриття чи підготовки родовища значної довжини (від кількох сотень

метрів до кількох кілометрів), що використовуються для підземного транспорту та

вентиляції протягом усього періоду розробки горизонту, шахтного поля чи родовища або

його частини.

МАГМА, *магма - природний, переважно силікатний високотемпературний розплав, який

утворюється в надрах Землі. Складається головним чином з оксидів кремнію, заліза,

алюмінію, магнію, кальцію і легких компонентів. Внаслідок остигання магми

утворюються магматичні гірські породи.

МАГМАТИЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *магматические горные породы - вивержені гірські

породи — гірські породи, що утворилися в земній корі та на поверхні Землі внаслідок

охолодження і кристалізації магми. За умовами утворення магматичні гірські породи

поділяють на інтрузивні гірські породи (глибинні) та енфузивні гірські породи (виливні),

за вмістом магматичні гірські породи поділяють на кислі, середні, основні та

ультраосновні.

МАГНЕЗИТ, *магнезит,**magnesite - Mg[CO3]. 1) Мінерал класу карбонатів, білого,

сіруватого, жовтуватого кольру. Сингонія тригональна. Густина 2,96, твердість 3,5…4,5.

Утворюється при гідротермальних процесах у доломітах та доломітизованих вапняках,

серед серпентинітів, а також інфільтраційним способом при вивітрюванні серпентинітів.

Використовують для виготовлення вогнетривів, магнезіального цементу, одержання солей

магнію тощо. 2) Карбонатна гiрська порода кристалiчної або аморфної будови, що

складається переважно з мiнералу магнезиту з домiшками гiдромагнезиту, доломiту,

кальциту, тальку, хлориту, глинистої та вуглистої речовин. Колiр магнезиту залежить вiд

характеру домiшок та змiнюється вiд бiлого до чорного.

МАГНЕТИЗМ, *магнетизм - сукупність властивостей і явищ (притягуваня,

відштовхування тощо), яка виявляється у взаємодії між електричними срумами, між

струмами і магнітами, мікрочастинками (електронами, протонами, нейтронами).

МАГНЕТИКИ, *магнетики - тіла, що намагнічуються в магнітному полі, тобто навколо

них утворюється додаткове магнітне поле.

МАГНЕТИТ, *магнетит, **magnetite - FeFe2O4. Mінерал заліза класу оксидів та

гідрооксидів, чорний з металевим блиском. Сингонія кубічна. Густина 5,175. Твердість

6,0-6,5. Колір чорний. Блиск напівметалевий. Цінна залізна руда. Зустрічається у

контактових та магматитових родовищах, а також як акцесорний мінерал у вивержених і

метаморфічних породах. На території України є у Криворізькому басейні.

МАГНІЄВІ РУДИ, *магниевые руды- природні мінеральні утворення, з яких економічно

доцільно і технічно можливо видобувати магній. Головні магнієві руди мають осадове

походження. Неогенові хлоридно-сульфатні магнієві руди на території України є в

Калуському та Стебниківському родовищах.

МАГНІЙ, *магний - хімічний елемент ІІ групи періодичної системи, символ Mg, ат. н. 12;

ат. м. 24,305. Легкий срідлясто-білий метал. Хімічно активний. На повітрі окислюється й

тьмяніє. При нагріванні горить яскравим полум’ям. Застосовують для виготовлення

легких сплавів, одержання важковідновлюваних металів (ванадію, титану, урану тощо),

для освітлювальних і запальних ракет тощо.

МАГНІТ, *магнит - намагнічене тіло (здебільшого із сталі або спеціального сплаву), що

утворює магнітне поле.

МАГНІТНЕ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *магнитное обогащение полезных

ископаемых, **magnetic separation, ***magnetische Aufbereitung - збагачування корисних

копалин, яке ґрунтується на неоднаковому впливі магнітного поля на мінеральні частинки

з різними манітною сприйнятливістю і коерцитивною силою. Магнітним способом,

використовуючи магнітні сепаратори, збагачують залізні, марганцеві, титанові,

вольфрамові та інші руди.

МАГНІТНЕ ПОЛЕ ЗЕМЛІ (ГЕОМАГНІТНЕ ПОЛЕ), *магнитное поле Земли

(геомагнитное поле) - силове поле, виникнення якого зумовлене джерелами, що

знаходяться в земній кулі та навколоземному просторі. Розрізняють головне (зумовлене

механіко-електромагнітними процесами у зовнішньому шарі ядра Землі), аномальне

(пов’язане головним чином з намагніченістю гірських порід земної кори) й зовнішнє

магнітне поле Землі (зумовлене електричними струмами, що існують у навколоземному

космічному просторі, та індукованими у мантії Землі). У навколоземному космічному

просторі магнітне поле Землі утворює магнітосферу. Вивчення геомагнітного поля має

велике значення, зокрема для орієнтування на місцевості, розвитку радіозв’язку,

магнітних методів розвідки тощо.

МАГНІТНИЙ, *магнитный - той, що стосується магніту і дає властивості магніту; м - а г і

д р о д и н а м і к а див. магнітогідродинаміка; м - а д е ф е к т о с к о п і я сукупність

методів виявлення прихованих дефектів у феромагнітних матеріалах і виробах; м - а і н д у

к ц і я фізична величина, що характеризує дію магнітного поля на електричний струм в

речовині; м - а н а с и ч е н і с т ь стан феромагнетика, який характеризується

найбільшою намагніченістю; м - а а н о м а л і я місцеві відхилення від правильного

розподілу елементів земного магнетизму; м - е п о л е простір, у якому виявляється дія

магнітних сил.

МАГНІТНІ СЕПАРАТОРИ, *магнитные сепараторы - апарати в яких провадять процес

магнітного збагачування корисних копалин. М.с. відрізняються конструкцією магнітної

системи, зони дії магнітного поля, конструкцією ванни для прийому продуктів

збагачування та робочого органу, що переміщує магнітну фракцію через робочу зону. Ряд

вітчизняних конструкцій М.с. розроблено в Дніпропетровському гірничому інституті.

МАГНІТОГІДРОДИНАМІКА, *магнитогидродинамика - розділ фізики, що вивчає

взаємодію рідких металів, плазми з електромагнітним полем.

МАГНІТОМЕТР, *магнитометр - прилад для вимірювання напруженості магнітного поля

та інших магнітних величин, зокрема магнітних характеристик матеріалів. Одним з

найпоширеніших є магнітомеханічний магнітометр, в якому відбувається взаємодія двох

постійних магнітів у вимірюваному магнітному полі, внаслідок чого один з них

відхиляється на певний кут. За допомогою магнітометра вимірюють магнітне поле Землі,

вивчають значні магнітні аномалії, розвідують корисні копалини тощо.

МАГНІТОМЕТИЧНА РОЗВІДКА, *магнитометрическая разведка - група геофізичних