без постійної присутності людей безпосередньо у вибоях. На відміну від очисних
комплексів для лав зміна машин і механізмів практично виключається і вимагає значної
переробки конструкцій.
ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ, *очистка воздуха - видалення з повітря пилу, рідких та
газоподібних шкідливих домішок. Очищають звичайно забруднене повітря, що його
видаляють з виробничих об’єктів, повітря, що подається в приміщення або інші об’єкти
системи припливної вентиляції і кондиціонування повітря, а також повітря, використане у
технологічних процесах (наприклад, у доменному виробництві).
ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД, *очистка сточных вод - видалення зі стічних вод, що
надходять в очисні споруди, забруднюючих домішок із знешкодженням їх. Очищені води
використовують для зрошування сільськогосподарських земель, у системах виробничого
водопостачання тощо. Перед скиданням у водойому очищенні води знезаражують
(дезинфікують).
П
ПАДІННЯ ПЛАСТА (ШАРУ, ЖИЛИ, ПОВЕРХНІ РОЗРИВУ), *падение пласта (слоя,
жилы, поверхности разрыва) - нахил пласта, шару, товщі, жили, а також поверхні розриву
до горизонтальної площини. Разом з простяганням є елементом(ами) залягання
геологічних тіл та поверхонь. Характеризується азимутом (дирекційним кутом) та кутом
падіння, для вимірювання яких встановлюють лінію падіння.
ПАЛАДІЙ, *паладий - хімічний елемент УІІІ групи періодичної системи, символ Pd, ат. н.
46; ат. м. 106,4. Сріблясто-білий м'який і ковкий метал; належить до платинових металів.
Застосовують П. і його сплави в електротехніці, медицині, ювелірній справі, в хімічній
промисловості - як каталізатор. Від назви астероїда Паллади .
ПАЛЕОГЕНОВИЙ ПЕРІОД, *палеогеновый период - перший період кайнозойської ери.
Настав близько 67 млн. р. тому, тривав близько 42 млн. р. Палеогеновий період поділяють
на три відділи: палеоген, еоцен і олігоцен. У палеогені відбувалися значні тектонічні рухи,
з якими пов’язані альпійська складчатість, значні трансгресії і регресії моря. У цей період
з’явились нумуліти, значного розвитку набули молюски, морські їжаки; на суходолі —
ссавці; з’явились плацентні, хижаки, гризуни, хоботні, мавпи. Відклади, що утворилися
протягом палеогенового періоду, становлять палеогенову систему.
ПАЛЕОГЕОМОРФОЛОГІЯ, *палеогеоморфология - галузь палеографії, що вивчає рельєф
минулих геологічних епох, історії й закономірності його розвитку. Розрізняють
палеогеоморфологію загальну, регіональну й прикладну. Почала формуватися із середини
ХХ ст.
ПАЛЕОЗОЙСЬКА ЕРА, *палеозойская эра - перша після докембрію ера в геологічній
історії Землі. Настала близько 570 млн. років тому, тривала близько 340 млн. років.
Палеозойську еру поділяють на шість періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський,
девонський, кам’яновугільний і пермський. Внаслідок тектонічних рухів палеозойської
ери відбулися значні трансгресії й регресії моря. В результаті каледонської та герцинської
складчатості в багатьох геосинкліналях утворилися гірські хребти (Аппалачі, Урал, Алтай,
Саяни, Донецький кряж та ін.). На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник
материк Гондвана. У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема
форамініфери, корали, молюски тощо; з’явились перші морськи хребетні — рибоподібні й
риби. В середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауновидні.