Бердар М.М. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

271

Тема 9

Трендовий аналіз — базується на вивченні динаміки окре-

мих фінансових показників у часі, порівняння кожної позиції

звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду,

тобто основної тенденції динаміки показників.

Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) — розрахунок

співвідношень різних абсолютних показників між собою.

Інтегральний фінансовий аналіз — базується на системі вза-

ємозалежного використання окремих фінансових коефіцієнтів.

Факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів

на результативний показник.

Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-ме-

тодичних інструментів та принципів дослідження фінансового

стану підприємства.

Класифікації методів фінансового аналізу:

І рівень: неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи фінансового аналізу засновані

на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на

твердих аналітичних взаємозв’язках і залежностях:

− експертних оцінок і сценаріїв;

− психологічний метод;

− морфологічний метод;

− порівняльний метод;

− побудови системи показників;

− побудови системи аналітичних таблиць.

Формалізовані методи фінансового аналізу засновані на

жорстко формалізованих аналітичних залежностях:

− метод ланцюгових підстановок;

− метод арифметичних різниць;

− балансовий метод;

− метод виокремлення ізольованого впливу факторів;

− метод відсоткових чисел;

− диференційний метод;

− логарифмічний метод;

− інтегральний метод;

− метод простих і складних відсотків;

− дисконтування.

272

Фінанси підприємств

ІІ рівень:

Традиційні методи економічної статистики:

− метод середніх та відносних величин;

− метод групування;

− графічний метод;

− індексний метод;

− елементарні методи обробки рядів динаміки.

Математико-статистичні методи:

− кореляційний аналіз;

− дисперсійний аналіз;

− факторний аналіз;

− метод головних компонентів.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних

моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати

взаємозв’язки між основними показниками.

Існують три основні типи моделей, які застосовуються в

процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптив-

ні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі, що ґрунтуються на використанні

фактичних даних бухгалтерського обліку та звітності:

− побудова системи звітних балансів;

− подання фінансової звітності у різних аналітичних розрі-

зах;

− вертикальний та горизонтальний аналіз звітності;

− система аналітичних коефіцієнтів;

− аналітичні записки до звітності.

Предикативні моделі — це моделі передбачувального, про-

гностичного характеру. Вони використовуються для прогно-

зування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього

фінансового стану. Найбільш поширені з них:

− розрахунки точки критичного обсягу продажу;

− побудова прогностичних фінансових звітів;

− динамічний аналіз.

Нормативні моделі застосовуються для порівняння фактич-

них результатів діяльності підприємства із нормативними. Сут-

273

Тема 9

ність моделей полягає у встановленні нормативів на кожну стат-

тю виробничих витрат, установлюється норматив і з’ясовуються

причини відхилень фактичних даних. Моделі використовують-

ся переважно у внутрішньому фінансовому аналізі.

Отже, у ході фінансового аналізу підприємства можуть ви-

користовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моде-

лі, їхня кількість та широта застосування залежать від конкрет-

них цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному

конкретному випадку.

9.4. Показники оцінки фінансового

стану підприємства

Залежно від мети та завдань аналізу фінансового стану під-

приємства обирають оптимальний комплекс показників та на-

прямків аналізу.

Класифікація основних показників оцінки фінансового

стану підприємства:

1. Показники оцінки майнового стану підприємства.

2. Показники оцінки ліквідності та платоспроможності.

3. Показники оцінки фінансової стійкості і стабільності під-

приємства.

4. Показники рентабельності підприємства.

5. Показники ділової активності.

6. Показники прибутковості (рентабельності).

7. Показники акціонерного капіталу.

До основних показників, що характеризують майновий

стан підприємства, належать: частка активної частини осно-

вних засобів, коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт

оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних за-

собів (формули розрахунку — тема 8 (8.5)).

Сума засобів у розпорядженні підприємства дає загальну

вартісну оцінку активів на балансі підприємства, розрахову-

ється за формулою:

274

Фінанси підприємств

Частка активної частини основних засобів =

ОЗ а.ч.

ОЗ

100 % (9.1)

де В

ОЗ а.ч.

— вартість активної частини основних засобів;

оз

— вартість основних засобів.

Згідно з нормативними документами під активною части-

ною основних засобів розуміють машини, обладнання і тран-

спортні засоби. Зростання цього показника в динаміці — по-

зитивна тенденція.

Показники оцінки ліквідності та платоспроможності

Ліквідність підприємства — це здатність підприємства

швидко продати активи й оплатити свої зобов’язання.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношен-

ням розміру його високоліквідних активів і короткострокової

заборгованості. Аналіз ліквідності припускає облік майбутніх

змін ліквідності, ретельного аналізу структури кредиторської

заборгованості підприємства. Аналіз ліквідності доповнюється

показником платоспроможності.

Платоспроможність підприємства — це здатність підпри-

ємства виконувати свої платіжні зобов’язання.

Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здій-

снювати як за поточний, так і на прогнозований періоди. По-

точну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі

звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими

зобов’язаннями з використанням платіжного календаря. Інди-

катором платоспроможності підприємства є співвідношення

суми надходжень коштів і постійних витрат.

Оцінка ліквідності і платоспроможності припускає розра-

хунок показників:

Величина власних обігових коштів капіталу — характери-

зує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом

покриття поточних активів підприємства і відображається у

275

Тема 9

підсумках звіту про власний капітал. Основним і постійним

джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток.

Коефіцієнт покриття (К

) характеризує співвідношення

оборотних активів і поточних зобов’язань. Для нормального

функціонування підприємства цей показник має бути більшим

за 1,0. Зростання його — позитивна тенденція. Орієнтовне зна-

чення показника підприємство встановлює самостійно. Воно

залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних гро-

шових ресурсах і розраховується за формулою:

ПА

ПЗ

, (9.2)

де ПА — поточні активи, грн;

ПЗ — поточні зобов’язання, грн.

Крім коефіцієнта покриття для оцінки рівня ліквідності

розраховують коефіцієнти швидкої і абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (К

ш.л.

) розраховується ді-

ленням найбільш ліквідних активів та активів, які швидко реа-

лізуються (грошових коштів і дебіторської заборгованості), на

поточні зобов’язання, розраховується за формулою:

ш.л.

ГК + ДЗ

ПЗ

, (9.3)

де ГК — грошові кошти, грн;

ДЗ — дебіторська заборгованість.

Середнє значення коефіцієнта К

ш.л

= 0,5...0,6.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К

а.л.

) (платоспромож-

ності) показує можливість негайного погашення частини ко-

роткострокових зобов’язань. Рекомендована нижня межа цьо-

го показника — 0,2, розраховується за формулою:

а. л.

ГК

ПЗ

, (9.4)

276

Фінанси підприємств

Частина власних оборотних коштів у покритті запасів —

це вартість запасів, яка покривається власними оборотними

коштами. Рекомендована нижня межа цього показника — 50 %.

ВОК

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів = ,

(9.5)

де ВОК — власні оборотні кошти;

А — загалом активів.

Основними показниками, які характеризують фінансову

стійкість підприємства, його незалежність від позикових ко-

штів, є коефіцієнти автономії, фінансової стабільності (влас-

них та позикових коштів), фінансового лівериджу (залежно від

довгострокових зобов’язань), забезпеченості власними кошта-

ми, фінансової залежності, співвідношення позикових і влас-

них коштів, маневреності робочого та власного капіталу.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характе-

ризує рівень забезпечення підприємства власними коштами і

розраховується як співвідношення суми фактичної наявності

джерел власних і прирівняних до них коштів (за винятком сум

заборгованостей за розрахунками з учасниками, доходів май-

бутніх періодів, резерву майбутніх витрат і платежів, реструк-

туризованого боргу) до суми наявних оборотних активів, під-

приємства. Цей коефіцієнт обчислюється за формулою:

звк

ВК

ОА

, (9.6)

де ВК — власний капітал;

ОА — оборотні активи, грн.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим показни-

ком коефіцієнта забезпечення власними коштами, розрахову-

ється за формулою:

звк

ОА

ВК

, (9.7)

277

Тема 9

9.5. Комплексна оцінка фінансового стану

Комплексний аналіз фінансового стану підприємства вима-

гає оцінити тенденції змін, власним фінансовим показникам.

Показник і фактори стабільного фінансового стану під-

приємства:

− стійка платоспроможність;

− ефективне використання капіталу;

− своєчасна організація розрахунків;

− наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники і фактори незадовільного фінансового стану:

− неефективне розміщення засобів;

− дефіцит власних оборотних коштів;

− наявність стійкої заборгованості за платежами;

− негативні тенденції у виробництві.

Узагальненими показниками комплексної оцінки фінансо-

вого стану є показники дохідності й рентабельності.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними

й відносними показниками. Абсолютний показник дохідності

— це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівень

рентабельності.

Показники прибутковості характеризують ефективне ви-

користання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання

певного загального доходу.

Прибутковість інвестицій у підприємство, обчислену у від-

сотках (П

), можна визначити, як відношення прибутку після

сплати податків (П) до загальної суми інвестицій (І), формула

розрахунку:

100 % (9.8)

Чим вищим є прибуток на інвестиційний капітал, тим краще

працює підприємство. Рівень прибутковості інвестицій має бути

не меншим, ніж дохідність альтернативних капіталовкладень з

відповідним ступенем ризику (придбання цінних паперів тощо).

278

Фінанси підприємств

Крім того, обчислюється:

Коефіцієнт прибутковості власного капіталу (К

вл.к.

) розра-

ховується за формулою:

вл.к.

чист.

вл.

100 %, (9.9)

де П

чист.

— чистий прибуток підприємства, грн.;

вл.

— власний капітал.

Коефіцієнт прибутковості активів (К

акт.

) розраховується за

формулою:

акт

чист.

заг.

100 % (9.10)

де А

заг.

— загальна сума активів підприємства, грн.

Якщо цей коефіцієнт є меншим за процентну ставку по дов-

гострокових кредитах, то фінансовий стан підприємства є неза-

довільним.

Рівень рентабельності підприємств, пов’язаних із виробни-

цтвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове

відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості

і розраховується за формулою:

Р =

100 %, (9.11)

де Р — рівень рентабельності, %;

П — прибуток від реалізації продукції, грн.;

С — собівартість продукції, грн.

У процесі аналізу вивчають зміни чистого прибутку, рівня

рентабельності і фактори, які впливають на них.

Аналіз прибутку підприємства проводиться в порівнянні з

планом та попереднім періодом. У процесі аналізу обов’язково

враховуються темпи інфляції за допомогою індексації цін.

Для оцінки рентабельності підприємства слід використо-

вувати систему взаємозв’язаних показників рентабельності. З

279

Тема 9

цією метою необхідно використовувати дві основні групи по-

казників рентабельності.

1. Показники, розраховані на підставі поточних витрат (вар-

тості продажу).

2. Показники, розраховані у зв’язку з використанням вироб-

ничого капіталу (виробничих активів).

Комплексна оцінка різних показників рентабельності роз-

раховується на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та

збитків.

Показники ефективності використання активів характери-

зують оборотність фіксованих активів: фондовіддача, оборот-

ність всіх активів, оборотність матеріальних ресурсів.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (К

об

) обчис-

люється як співвідношення між чистим доходом (виручкою)

(В

реал.

) та фіксованими і нематеріальними активами (А

фікс.

формула розрахунку:

об

реал

фікс

100 % (9.12)

Цей показник показує, скільки грошових одиниць продук-

ції реалізовано на одну грошову одиницю основних засобів

(фондовіддачу).

Коефіцієнт оборотності активів (К

об.а.

) розраховується за

формулою:

об.а.

реал

заг.

100 % (9.13)

Цей показник показує, скільки грошових одиниць чистого

доходу припадає на одну грошову одиницю, вкладену в активи

підприємства. Чим вищим є значення цього показника, тим кра-

ще використовуються основні та оборотні активи підприємства.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства уза-

гальнює отримані в процесі аналізу дані, розраховані коефіці-

єнти і дозволяє зробити аргументовані висновки про фінансо-

вий стан підприємства.

280

Фінанси підприємств



Питання для перевірки знань

1. Дайте визначення стійкості підприємства.

2. Охарактеризуйте види стійкості підприємства.

3. Назвіть та обґрунтуйте типи фінансової стійкості.

4. Які чинники впливають на фінансову стійкість підприєм-

ства?

5. Як здійснюється оцінка фінансового стану підприємства?

6. Які основні завдання аналізу фінансового стану?

7. Що є інформаційною базою для оцінювання фінансового

стану підприємства?

8. Назвіть основні напрями оцінювання фінансового стану

підприємства.

9. Яким вимогам має відповідати інформація?

10. Визначте сутність та види фінансового аналізу.

11. Охарактеризуйте методи фінансового аналізу.

12. Як здійснюється класифікація методів фінансового аналі-

зу?

13. У чому полягає сутність факторного та трендового аналізу?

14. Які показники характеризують майновий стан підприєм-

ства?

15. Яка методика розрахунку показників оцінки ліквідності та

платоспроможності?

16. Розкрийте порядок розрахунку показників фінансової стій-

кості та стабільності підприємства.

17. Який порядок розрахунку та методика оцінювання показ-

ників прибутковості та рентабельності?

18. Як здійснюється комплексна оцінка фінансового стану під-

приємства?