Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

501

Глосарій

взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжнародного обміну

товарами, послугами та результатами інших видів діяльності.

МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО — це система юридичних норм, які ство-

рюються державами (і частково міждержавними й міжнародними організаціями)

шляхом узгодження їхніх воль, що регулюють певні суспільні відносини.

МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО — це галузь міжнародного права, яка

є сукупністю норм, що регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права,

пов’язані з їхньою діяльністю у сфері галузі міжнародних економічних відносин.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ — це стійкий інститут бага-

то сторонніх відносин, створений, щонайменше, трьома сторонами (як правило,

суб’єктами асоціативного типу з трьох і більше країн), який має погоджені цілі і компе-

тенцію у сфері регулювання МЕВ, а також свої постійні органи управління і політико-

організаційні норми (статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень).

МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ — це відносини, що

виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції

капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній і/

або грошовій формах з метою отримання їхніми власниками підприємницьких при-

бутків, позичкових процентів чи інших здобутків та вигод.

МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ПОЗИЧКОВИХ КАПІТАЛІВ — система ринкових

відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл позичкових капіталів між кра-

їнами. Він охоплює такі сектори: світовий грошовий ринок (міжбанківські операції

терміном від одного дня до одного року); ринок євровалют; світовий фінансовий ри-

нок (емісія та розміщення цінних паперів терміном на 7–15 років).

МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ — форма руху позичкового капіталу у сфері між-

народних економічних відносин, пов’язана з наданням валютних і товарних ресурсів

на умовах повернення, терміновості та сплати процентів.

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО — форма

МЕВ, яка являє собою систему економічних зв’язків у сфері перетину науки, техні-

ки, виробництва, надання послуг та торгівлі й існує на основі спільних, наперед ви-

роблених та узгоджених, намірів, закріплених у міжнародних економічних договорах

і угодах.

МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ — форма міжнародних економічних

відносин, яка полягає в переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і відображає

процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

МІКРОЕКОНОМІКА — частина аналітичної економії, що вивчає окремі еле-

менти національної економіки (поведінку фірм, ринки окремих товарів тощо).

МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА — найнижча заробітна плата, яку праце-

давці на законній підставі платять за роботу.

МІНІМАЛЬНА ЦІНА — офіційно встановлена ціна, яка перевищує рівноважну

ціну.

МОНЕТАРИЗМ — економічна теорія, згідно з якою кількість грошей, що пере-

бувають в обігу, є визначальним чинником цін, доходів і зайнятості. М. виник у США

в 1950-х рр. XX ст. на противагу кейнсіанству. Провідний представник М. — амери-

канський економіст М. Фрідмен. Основними засобами впливу на економіку монета-

ристи вважають регулювання емісії, валютний курс національної грошової одиниці,

кредитний процент, податкові ставки, митні тарифи.

502

Глосарій

МОДЕЛЬ АКСЕЛЕРАТОРА — модель, згідно з якою обсяг інвестицій залежить

від змін в обсязі національного виробництва.

МОДЕЛЬ ЗРОСТАННЯ СОЛОУ — модель, що показує вплив заощаджень,

зростання населення і науково-технічного прогресу на динаміку рівня життя.

МОДЕЛЬ «СУКУПНИЙ ПОПИТ-СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ» — макроеко-

номічна модель, яка використовує сукупний попит і сукупну пропозицію для визна-

чення та пояснення рівня цін і реального внутрішнього обсягу виробництва.

МОНЕТАРИЗМ — сучасна економічна школа, яка доводить, що зміна пропози-

ції грошей є головною причиною макроекономічних коливань. Представники моне-

таризму вважають, що найкраща макроекономічна політика полягає у стабільному

зростанні грошової маси постійним темпом.

МОНОПОЛІЯ ВАЛЮТНА — виключне право держави на здійснення операцій

з валютними цінностями та на управління державними золотовалютними запасами.

МОРАТОРІЙ — відстрочка сплати внутрішніх або зовнішніх боргових зобо-

в’язань, що оголошується спеціальними актами державної влади на певний термін чи

до закінчення якихось надзвичайних подій.

МУЛЬТИПЛІКАТОР — відношення зміни рівноважного ВВП до зміни у будь-

якому компоненті сукупних видатків; коефіцієнт, на який треба помножити зміну в

кожному компоненті сукупних видатків, щоб знайти підсумкову зміну рівноважного

ВВП.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД — сума факторних доходів; різниця між чистим

націо нальним продуктом (ЧНП) і непрямими податками.

«НЕВИДИМА РУКА» — концепція, запроваджена в аналітичну економію А.

Смітом. Згідно з цією доктриною, кожна людина, прагнучи власної вигоди, в умовах

ринкової економіки водночас немовби керується «невидимою рукою», аби у кінцево-

му підсумку сприяти вигоді всіх і кожного.

НЕДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ — ринкова ситуація, коли фірма (або де-

кілька фірм) виро бляє і постачає таку частку продукту, що може ви рішальним чином

впливати на формування ціни. До недосконалої конкуренції відносять чисту моно-

полію,

олігополію і монополістичну конкуренцію.

НЕЕЛАСТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ — пропозиція, коефіцієнт якої менший за

одиницю або відсоток зміни величини якої менший, ніж відсоток зміни ціни.

НЕЕЛАСТИЧ-НИЙ ПОПИТ — попит, коефіцієнт еластичності якого менший за

одиницю або відсоток зміни величини якого менший, ніж відсоток зміни ціни.

НЕМИТНІ БАР’ЄРИ — усі перешкоди (за винятком мита), які створюють краї-

ни, щоб стримати міжнародну торгівлю: наприклад, імпортні квоти, спеціальні ліцен-

зії, необґрунтовані стандарти на якість товарів, бюрократична тяганина при здійснен-

ні митних процедур тощо.

НЕОБМЕЖЕНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — відсутність будь-якої межі максиму-

му збитків, які окрема особа може понести і які згідно з законом вона має взяти на

себе; необмежений розмір збитків, які одноосібний власник повинен взяти на себе.

НЕПРЯМІ ПОДАТКИ НА БІЗНЕС — накладаються на товари і послуги (по-

даток на додану вартість, акцизний збір та ін.).

НЕЦІНОВА КОНКУРЕНЦІЯ — застосовувані фірмами способи, крім знижен-

ня цін на їхню продукцію, за допомогою яких фірми намагаються збільшити вироб-

503

Глосарій

ництво і продаж своїх продуктів; до цих способів відносять диференціацію продукту,

рекламу і заходи у сфері збуту.

НЕЯВНІ ВИТРАТИ — витрати, що дорівнюють доходові, який міг би принести

цей ресурс за найліпшого альтернативного його застосування.

НОМІНАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА — сума грошей, яку отримує найманий

працівник за певний проміжок часу (тиждень, місяць, рік і т.д.).

НОМІНАЛЬНА ПРОЦЕНТНА СТАВКА — рівень процента, не скоригований

на інфляцію.

НОМІНАЛЬНИЙ ВВП — валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних

цінах.

НОМІНАЛЬНИЙ ДОХІД — кількість грошей, яку отримала певна особа або

група осіб упродовж певного періоду.

НОРМАЛЬНИЙ ПРИБУТОК — мінімальна плата (дохід), яку має (сподіваєть-

ся) отри мувати підприємець для виконання підприємницьких функцій у фірмі.

НОРМАТИВНА ЕКОНОМІКА — частина аналітичної економії, що ґрунтується

на ціннісних судженнях людей стосовно того, якою має бути національна економіка;

тлумачить проблеми економічних цілей та економічної політики.

ОБЛІГАЦІЯ — цінний папір, який приносить процент. Облігації випускають

корпорації та уряди і гарантують у майбутньому повернення суми грошей (ціна об-

лігації) плюс процент у точно встановленому розмірі.

ОБЛІКОВА (ДИСКОНТНА) СТАВКА — процентна ставка, яку центральний

банк призначає за позики, які він надає комерційним банкам.

ОБСЛУГОВУВАННЯ БОРГУ — погашення основної суми кредиту та виплата

відсотків за нього відповідно до графіка, узгодженого кредитором і позичальником.

ОВЕРБОТ — ситуація на ринку, за якої внаслідок великого попиту ціни на това-

ри, валюту чи цінні папери стрімко піднімаються, дестабілізуючи тим самим ринок.

ОВЕРДРАФТ — форма короткотермінового кредиту, суть якого полягає у спи-

санні коштів з розрахункового рахунку клієнта понад їх залишок на рахунку, тобто в

утворенні на рахунку клієнта дебетового сальдо. Для банківських кореспондентських

розрахунків з використанням О. застосовують бланкові кредити. Кредит за О. визна-

чається під час відкриття рахунку і не може перевищувати наперед визначеної суми.

О. надають особливо надійним клієнтам. З від’ємного залишку на рахунку стягують

процент, як і за звичайні кредити.

ОВЕРДСОЛД — ситуація на ринку, за якої ціни на товари, валюту чи цінні папе-

ри внаслідок перенасичення ними ринку знижуються до збиткового рівня.

ОДИНИЧНА ЕЛАСТИЧНІСТЬ — випадок, коли коефіцієнт еластичності до-

рівнює одиниці; відсоток зміни величини (попиту або пропозиції), що дорівнює від-

сотку зміни ціни.

ОДНООСІБНА ВЛАСНІСТЬ — фірма, якою володіє окрема особа.

ОЛІГОПОЛІЯ — ринок, на якому декілька фірм продають стандартизований

або диференційований продукт; вхід нових фірм на цей ринок ускладнений; фірми

на цьому ринку мають обмежений контроль над ціною продукту внаслідок взаємо-

залежності (за винятком змови між фірмами); на такому ринку типовою є нецінова

конкуренція.

ОЛІГОПСОНІЯ — ринок, на якому є лише декілька покупців.

504

Глосарій

ОПТИМАЛЬНА ВАЛЮТНА ЗОНА — підтримка фіксованого валютного курсу

між обмеженою групою країн і гнучкого валютного курсу з іншими країнами.

ОПТИМАЛЬНА СТАВКА МИТА — рівень мита, що забезпечує максимізацію

рівня національного економічного добробуту.

ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЇН — ЕКСПОРТЕРІВ НАФТИ (ОПЕК) — картель, який

утворили у 1961 р. 13 країн — експортерів нафти з метою контролю ціни і кількості

сирої нафти, котру експортують його члени, на яких припадає вагома частка світо-

вого експорту нафти.

ОФЕРТА — формальна пропозиція однієї особи іншій укласти угоду із зазначенням

усіх необхідних для її укладання умов. Зокрема в О. вказують назву, кількість, ціну то-

вару, умови постачання, термін поставки, умови оплати тощо. Відповідно на О. можуть

бути контр-оферта з умовами покупця, тверда О. (акцепт) чи беззастережний акцепт.

ОФІЦІЙНІ РЕЗЕРВИ — сукупність валових іноземних активів центрального

банку і ліквідних валютних резервів уряду, які можуть бути використані для здій-

снення зовнішніх платежів.

ОФШОР — центр спільного підприємництва, в якому існує пільговий режим для

фінансово-кредитних операцій з іноземними резидентами і в іноземній валюті.

ПАГАМЕНТ — плата готівкою.

ПАРТНЕРСТВО (ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО) — правова форма фір-

ми, що об’єднує двох або більше вла сників, які погоджуються розподіляти між собою

при бутки чи збитки фірми у певній пропорції.

ПАТЕНТ — документ, який видається компетентним державним органом на пев-

ний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і ви-

ключне право на винахід.

ПАРИТЕТ ВАЛЮТНИЙ — законодавче встановлене співвідношення між двома

валютами, яке є основою валютного курсу. Під час існування золотого і грошового

стандартів поняття П.в. збігалося з поняттям золотого паритету, що визначається зо-

лотим вмістом валют.

ПАРИТЕТ ЗОЛОТИЙ — 1) встановлений державою і зафіксований ваговий

вміст чистого золота в грошовій одиниці країни;

2) співвідношення двох грошових одиниць за вагою чистого золота, встановлено-

го як золоте забезпечення валют.

ПАРИТЕТ ПРОЦЕНТНИХ СТАВОК — такий рівень процентних ставок усе-

редині країни і за кордоном, при якому рівні за розміром депозити в кожній з них

дають однаковий доход при переведенні в одну валюту.

«ПЕРЕКАЧУВАННЯ» ВАЛЮТИ (ГРОШЕЙ) — напівлегальне чи нелегальне

переміщення валюти (грошей) з однієї галузі, сфери в іншу.

ПЕРЕКІС КУРСОВИЙ — розбіжність офіційного та ринкового курсів валюти.

«ПЕРЕЛИВАННЯ» КАПІТАЛУ — переміщення капіталу з однієї галузі, сфери

в іншу.

ПЕРЕОЦІНЕНА/НЕДООЦІНЕНА ВАЛЮТА — реальний валютний курс, який

зростає швидше/повільніше, ніж курс цієї валюти, розрахований на основі паритету

купівельної спроможності.

ПЕРЕХРЕСНА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ — відношення відсотка зміни ве-

личини попиту одного товару до відсотка зміни ціни іншого товару. Додатний кое-

505

Глосарій

фіцієнт показує, що ці два товари є взаємозамінюваними, від’ємний коефіцієнт — що

вони взаємодоповнювані.

ПІДПРИЄМСТВО — реальна одиниця (із землею і капіталом), яка виконує одну

або декілька функцій у виробництві товарів і послуг.

ПІЛЬГОВИЙ ТАРИФ — тариф оплати послуг, перевезень, зменшений відповід-

но до наданих пільг.

ПІЛЬГИ — переваги, додаткові права, надані визначеним категоріям громадян

чи окремим організаціям, підприємствам, регіонам. Найчастіше такі переваги мають

форму повного чи часткового звільнення від сплати податків (податкові пільги) і від

внесення інших обов’язкових платежів (наприклад, безплатний проїзд у суспільному

транспорті), а також звільнення від виконання загальних для всіх обов’язків чи фор-

му додаткових виплат (підвищені стипендії, пенсії, посібники).

ПЛАВАЮЧИЙ ВАЛЮТНИЙ КУРС — обмінний курс, який формується в ході

взаємодії попиту і пропозиції на валютних ринках.

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС КРАЇНИ — зведений баланс операцій, що відбувалися

між окремими особами, фірмами і урядом однієї країни з аналогічними представни-

ками інших країн упродовж року.

ПОДАТКИ — обов’язкові платежі у держбюджет у визначеному законодавством

країни порядку.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ — податок, який накладають на різницю

між вартістю товарів, проданих фірмою, і вартістю матеріалів і послуг, куплених фір-

мою в інших фірм.

ПОДВІЙНИЙ РАХУНОК — включення вартості проміжних товарів у валовий

внутрішній продукт; урахування одного і того ж товару або послуги більш ніж один раз.

ПОДІЛ ПРАЦІ — поділ обсягу робіт, що потрібні для виробництва продукту, на

низку операцій, які виконують окремі робітники; спеціалізація працівників.

ПОЗИТИВНА ЕКОНОМІКА — аналіз економічних фактів і процесів такими,

якими вони є, з метою формулювання наукових узагальнень.

ПОПИТ — кількість товару (послуги), яку готові купити споживачі за кожного

рівня цін та за інших однакових умов упро довж певного проміжку часу.

ПОРТО ФРАНКО — частина державної території, у межах якої дозволено пере-

везення товарів без сплати мита.

ПРЕФЕРЕНЦІЯ — особливі пільги, що надаються однією державою іншій у тор-

гівлі: зниження митних зборів і транспортних тарифів, пільгове кредитування і стра-

хування тощо.

ПРИРОДНИЙ РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ — такий рівень безробіття, за якого чин-

ники, що підвищують і знижують заробітну плату і ціни, перебувають у рівновазі. За

цього рівня безробіття темп інфляції не змінюється. Основними чинниками зниження

природного рівня безробіття є поліпшення інформованості населення про вільні ро-

бочі місця, вдосконалення професійної підготовки з дефіцитних спеціальностей тощо.

ПРОСТИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР — мультиплікатор економіки, в якій є лише

один вид витоків — заощадження; дорівнює відношенню одиниці до граничної схиль-

ності до заощадження.

ПРОТЕКЦІОНІЗМ — зовнішньоекономічна політика, спрямована на захист на-

ціональної економіки від іноземної конкуренції. Його головні знаряддя — мито та

квоти.

506

Глосарій

РАМБУРС — у міжнародній торгівлі — оплата купленого товару, як правило,

через кредитні установи.

РАХУНОК «ЛОРО» — міжнародний кореспондентський рахунок, відкритий

банком-кореспондентом у даній кредитній установі. При відкритті такого рахунку

обумовлюється, в якій валюті буде вестися рахунок, чи повинні платежі здійснюва-

тися в межах сум на рахунку, чи можливий овердрафт.

РАХУНОК «НОСТРО» — міжнародний кореспондентський рахунок даної кре-

дитної установи у банку-кореспондентові. Умови введення Р. «Н». визначають під

час встановлення кореспондентських відносин між двома кредитними установами.

РАХУНОК ПРОФОРМА — попередній рахунок на оплату імпортованої про-

дукції. Містить звичайно ту ж інформацію, що й кінцевий (остаточний) рахунок, але

не може використовуватися для оплати поставок.

РЕЕКСПОРТ — перепродаж з вивезенням за кордон раніше імпортованого това-

ру, який не піддавали переробці.

РЕЗЕРВ ВАЛЮТНИЙ — запаси іноземної валюти, а також золота, які є в розпо-

рядженні урядового органу або центрального банку тієї чи іншої країни, транснаціо-

нальних і міжнародних компаній і використовується для міжнародних розрахунків і

платежів.

РЕЗЕРВ ОФІЦІЙНИЙ — офіційні запаси іноземної валюти, призначені для за-

безпечення потреб уряду щодо оплати поточних і короткотермінових зовнішньоеко-

номічних зобов’язань. Є активом у платіжному балансі країни.

РЕЗИДЕНТ — фізична або юридична особа даної країни чи інших країн, а також

особа без громадянства, яка постійно проживає в даній країні; дипломатичне, тор-

говельне чи інше офіційне представництво даної країни за кордоном, а також інше

представництво підприємства, компанії, фірми чи організації, що не здійснює госпо-

дарської або комерційної діяльності. На Р. повністю поширюється режим оподатку-

вання і податкового регулювання.

РЕІМПОРТ — придбання з увезенням із-за кордону раніше експортованого това-

ру, який там не піддавали переробці.

РЕНТА — дохід осіб, що забезпечують національну економіку земельними ресур-

сами.

РИНОК СПОТ — ринок, на якому відбувається торгівля з негайним постачанням.

РИМЕСА — у міжнародних розрахунках — платіжний документ (трата, чек, гро-

шовий переказ) в іноземній валюті, що купується боржником за національну валюту

у третьої особи і пересилається ним своєму іноземному кредитору для погашення

заборгованості перед останнім.

РІЗНИЦЯ КУРСОВА — різниця в сумах валютного виторгу або платежів, що

виникає внаслідок зміни курсу національної валюти відносно іноземної з моменту

укладання угоди до моменту оплати торговельно-фінансових операцій. Може бути

об’єктом спекулятивних угод.

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО — це система взаємодіючих господарств різних

рівнів з усіх країн світу, цілісний характер і функціонування якої визначається

об’єктивними законами розвитку людського суспільства, де господарства пов’язані

одне з одним системою економічних та інших міжнародних відносин, що базуються

на міжнародному поділі праці.

507

Глосарій

СІФ — умова продажу товару, згідно з якою до ціни реалізації включають його

вартість, а також усі витрати на страхування і транспортування до місця призначення.

СКОНТО — вид знижки від 2 до 5%, коли покупець не використав до кінця до-

мовлений строк розрахунку і розрахувався достроково.

СОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ — це поведінка індивідуума, яка при-

чинне зумовлена його характером, що склався під впливом суспільних відносин, під

впливом його соціального статусу протягом певного проміжку часу.

СУСПІЛЬНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ — це процес відособлення різних видів трудової

діяльності, які взаємодіють між собою і взаємодоповнюють один одного, складаючи

цілісний системний механізм суспільного відтворення.

СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ (СОТ) — організація, заснована в 1994 р.

Генеральною угодою з тарифів і торгівлі з метою забезпечення вільного доступу до

напівзакритих ринків країн-учасниць.

ТАРИФНІ ОБМЕЖЕННЯ — інструмент регулювання зовнішньої торгівлі з

урахуванням мита.

ТОВАРИ-СУБСТИТУТИ ЕКСПОРТУ — ті вітчизняні товари, які в даний мо-

мент продають лише на внутрішньому ринку, але при бажанні можуть продавати і за

кордоном.

ТОВАРИ-СУБСТИТУТИ ІМПОРТУ — ті національні товари, якими при ба-

жанні можна замінити іноземні.

ТОВАРНІ (БАРТЕРНІ) УМОВИ ТОРГІВЛІ — співвідношення індексу екс-

портних і імпортних цін.

ТОРГОВІ ТОВАРИ — товари, що можуть переміщатися між різними країнами.

УГОДИ СПОТ — обмін двома валютами на основі простих стандартизованих

контрактів з розрахунками за ними протягом двох робочих днів.

УМОВА МАРШАЛЛА-ЛЕРНЕРА — рівновага обміну є тоді стабільною, коли

сума абсолютних еластичностей національного попиту на імпорт та іноземного по-

питу на національний експортний товар більша, ніж одиниця.

УМОВА РОБІНСОНА — якщо національна валюта дорожчає і при цьому змен-

шується сальдо балансу поточних операцій країни, це означає, що баланс поточних

операцій нормально реагує на зміну валютного курсу.

УМОВИ ТОРГІВЛІ — реальні умови, на яких країна продає експортні та купує

імпортні товари, їх вимірюють як співвідношення індексу цін на експортні товари до

індексу цін на імпортні товари.

ФАКТОРНІ УМОВИ ТОРГІВЛІ — індекс, що пов’язує імпортні ціни з продук-

тивністю одного або кількох факторів виробництва і показує, яку кількість імпорту

можна отримати на одиницю приросту продуктивності в експортних секторах.

ФІКСОВАНИЙ ВАЛЮТНИЙ КУРС — офіційно встановлене співвідношення

між національними валютами, що допускає тимчасове відхилення від нього в одну

або в іншу сторону не більше як на 2,25%.

Ф’ЮЧЕРС — угода, що передбачає обмін реального активу, який належить одній

із сторін, або обмін двома фінансовими активами у встановлений в угоді термін і за

обумовленим курсом.

508

Глосарій

ФЛУКТУАЦІЯ — коливання курсу обміну валют.

ФОБ — комерційні умови постачання та оплати товарів у міжнародній торгівлі

(здебільшого в морських перевезеннях), за яких продавець зобов’язаний власним ко-

штом доставити товар до борту судна, зафрахтованого покупцем. Продавець оплачує

всі витрати в разі пошкодження чи втрати товару в дорозі до моменту його доставки

на борт судна.

ФРАХТ — плата за транспортування вантажів водним шляхом або за викорис-

тання судна для перевезень вантажів. Обчислюють множенням ринкової фрахтової

ставки на кількість вантажу.

ЧИСТА ВТРАТА — втрата для суспільства, що виникає у результаті неефектив-

ного розподілу ресурсів.

ЯВНІ ВИТРАТИ — грошові платежі фірм за ресурси зовнішньому постачальни-

кові.

ЯМАЙСЬКА СИСТЕМА — створена 1976 р. міжнародна валютна система, яка

стала основою нинішньої валютної системи керованого плавання обмінних курсів.

509

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА

РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика. Учебник. — М.: МГУ. Изд-во «Дело и

Сервис», 2000. — 416 с.

2. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка. Навчальний посібник. — К.: Атіка,

2002. — 368 с.

3. Бартенєв С. А. Экономическая история: Ученик. — М.: Экономист, 2004. — 442 с.

4. Башнянин Г. І. та ін. Політична економія. — Львів: «Новий Світ-2000», 2004. — 480 с.

5. Бергер П. Л. Капіталістична революція: П’ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівно-

сті і свободи: Пер. з англ. — К.: Вища шк., 1995. — 247 с.

6. Бутук А. И. Экономическая теория: Учеб. пособие. — К.:Викар.– 2000. — 644 с.

7. Ватаманюк З. І. та ін. Економічна теорія: макро- і Мікроекономіка. Навч. посіб. / За ред.

З. Ватаманюка та С. Панчишина. — К.: Вид. Дім Альтернативи, 2001. — 608 с.

8. Гелбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества. — М.: Прогресс, 1976. — 317 с.

9. Генеза ринкової економіки: Терміни. Поняття. Персоналії. Навчальний словник-

довідник. / За наук. ред. Г. І. Башнянина і В. С. Іфтемічука. — Львів: «Магнолія плюс», 2004. —

686 с.

10. Гіл Ч. Міжнародний бізнес. — К.: Основи, 2001. — 856с.

11. Горбач Л. М., Плотніков О. В. Міжнародні економічні відносини: Підручник. — К.:

Кондор, 2005. — 266 с.

12. Горобчук Т. Т. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літера-

тури, 2004. — 272 с.

13. Горшко М. Ф., Кулішов В. В. Мікроекономіка: Тести. Ситуації. Задачі. Навчальний по-

сібник / За заг. ред. В. В. Кулішова. — К.: Ельга, Ніка-центр, 2003.

14. Долан З. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика: Пер. с англ. В. Лукашевича и др. / Под общ.

ред. Б. Лисовика, В. Лукашевича. — СПб, 1994. — 448 с.

15. Економічна історія України: Навчальний посібник. Видання друге / Уперенко М. О.,

Кузнєцов Е. А., Парієнко Г. К., Коломійчук Т. Х., Петришина Л. В., Мамонова В. О. — Х.: ТОВ

«Одіссей», 2005. — 496 с.

16. Экономическая история зарубежных стран: Учеб. пособие: 4 изд., доп. и перераб. /

Н. И. Полетаева, В. И. Голубович, Л. Ф. Пашкевич и др.; Под ред. проф. В. И. Голубовича. —

Мн.: Интерпрессервис; Экоперспектива, 2003. — 592 с.

17. Экономическая история капиталистических стран / Под ред. Ф. Я. Полянского,

В. А. Жамина. — М., 1986. — 360 с.

18. Заглинська Л. В., Заглинський А. О., Матусевич М. К., Самборський І. О. Загальні основи

економічної теорії. — Київ, 2002. — 408 с.

19. Заглинський А. О., Матусевич М. К. Політична економія. Навчальний посібник. — Рів-

не, Волинські обереги, 2000. — 408 с.

20. 3адоя А. А., Петруня Ю. Е. Основы экономики. Учеб. пособ. Для студ. — К.: Знання,

1998. — 478 с.

21. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи. Навч. посіб. 2-ге вид. К.: Т-во «Зна-

ння», 2002. — 216 с.

22. Історія економіки та економічної думки: Курс лекцій / Авт. кол.: С. В. Степаненко (кер.

авт. кол.), В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін. — К.: КНЕУ, 2006. — 664 с.

23. Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. — Ч. 1 / За ред. В. Д. Базилевича. — 3-тє

вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2006. — 582 с.

24. Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. — Ч. 2 / За ред. В. Д. Базилевича. — 3-тє

вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2006. — 575 с.

510

Список використаної та рекомендованої літератури

25. Ивашковский С. Н. Экономика: Микро- и макроанализ: Учебник. — М.: Дело, 1999. —

359 с.

26. История мировой экономики: Учебник для вузов / Под ред. Г. Б. Поляка, А. Н. Марко-

вой. — М.: ЮНИТИ, 1999. — 727 с.

27. История мировой экономики. Хозяйственные реформы 1920–1990 гг.: Учеб. пособие/

А. Н. Маркова, Н. С. Кривцова, А. С. Квасов и др.: Под ред. проф. А. Н. Марковой. — 2-е изд.,

стерео. — М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. — 192 с.

28. Карогодова О. О., Черванов Д. М. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — К.:Четверта

хвиля, 1997. — 2004 с.

29. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. — М.: Прогресс, 1978. — 494 с.

30. Кириленко В. І. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — К.: Таксон, 1998, — 334 с.

31. Ковальчук В. М., Лазарович М. В., Сарай М. І. Історія економіки та економічної думки:

Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 647 с.

32. Косік А. Ф., Гронтковська Г. Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ,

2004. — 416 с.

33. Козак Ю. Г., Лук’яненко Д. Г., Макогон Ю. В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний

посібник. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. — 672 с.

34. Конотопов М. В., Сметанин С. И. История экономики зарубежных стран: Учебник для

вузов. — М.: Издательство «Палеотип»: Издательство «Логос», 2001. — 264 с.

35. Кулішов В. В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум: Навчальний посібник. —

Львів: Магнолія, 2006. — 332 с.

36. Кулішов В. В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум: Навчальний посібник. —

Львів: Магнолія плюс, 2004. — 336 с.

37. Лановик Б. Д., Матисякевич З. М., Матейко Р. М. Економічна історія України і світу:

Підручник / За ред. Б. Д. Лановика. — 4-те вид., випр. і доп. — К.: Вікар, 2001. — 477 с.

38. Леоненко П. М., Юхименко П. І. Історія економічних учень: Підручник. — 2-ге вид., пере-

роб. і доп. — К.: Знання, 2008. — 639 с.

39. Лісовий А. В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — К.: ЦУЛ, 2003, — 192 с.

40. Лортикян Э. Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины

XIX–XX вв. — Харьков: Консум, 1999. — 288 с.

41. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ.:

В 2 Т. — М.: Республика, 1992. — Т.2. — 400 с.

42. Маркс К. Капітал. // Маркс К., Енгельс Ф. — Твори. — Т. 23–25.

43. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3 т.: Пер. с англ. — М.: Прогресс,

1993. — 312 с.

44. Мікроекономіка / Базилевич В., Лук’янов Л., Писаренко Н., Квіцинська Н. та ін.: Опо-

рний конспект лекцій. — К.: Четверта хвиля, 1998, — 246 с.

45. Мікроекономіка і макроекономіка / За редакцією С. Будаговської. — К.: Основи, 2003. —

517 с.

46. Мочерний С. В. Основи економічних знань: Підручник. К.: Академія, 2000. — 304 с.

47. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. А. Мікроекономіка: Навчально-

методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / За .заг. редакцією А. П. Нали-

вайка. — К.: КНЕУ, 1999. — 208 с.

48. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. — М.: Изд. Группа НОРМА-

ИНФРА М., 1998. — 572с.

49. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: Підручник для ВНЗ / Г. Н. Клим-

ко. — К.: Знання. — 2002. — 615 с.

50. Павленко І. М. Мікроекономіка: Навч. Посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. —

288 с.

51. Павловський М.

Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. — К.: Тех-

ніка, 1999. — 336 с.