Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

491

Глосарій

Інкотермс імпортер та експортер зобов’язані дотримуватись певних вимог, визначе-

них контрактами, рахунками, кредитними й іншими документами, а саме: обов’язків

щодо перевезення товарів, оплати транспортних витрат, страхування вантажу та

його оплати, визначення межі відповідальності кожної зі сторін. Інкотермс укладено

Міжнародною торговою палатою на основі узагальнення світової комерційної прак-

тики.

ІНТАГЛІОДРУК — друк, елементи якого виступають над поверхнею паперу,

тому їх можна відчути на дотик. Є одним із захисних елементів паперових грошей,

цінних паперів.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ — власність на інтелектуальний продукт.

ІНТЕНСИВНИЙ ТИП ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ — зростання націо-

нальної економіки, яке ґрунтується на якісному вдосконаленні та ефективному ви-

користанні факторів виробництва на основі науково-технічного прогресу.

ІНФЛЯЦІЯ — усталене зростання загального рівня цін, яке супроводжується

зниженням купівельної спроможності грошей.

ІНФЛЯЦІЯ ВИТРАТ — інфляція, що походить зі зменшення сукупної пропо-

зиції (з вищих цін на сировину або вищих ставок заробітної плати), зі зниження про-

дуктивності праці й супроводжується зменшенням реального обсягу виробництва та

зайнятості; часто цю інфляцію називають інфляцією пропозиції.

ІНФЛЯЦІЯ ЕКСПОРТОВАНА — інфляція, що переноситься з одних країн в

інші у процесі міжнародних економічних відносин, які впливають на грошовий обіг,

платоспроможний попит і ціни. Головними чинниками І.е. є: підвищення цін на екс-

портовані товари; зростання трансферних цін на товари, що вивозяться у дочірні під-

розділи підприємств; збільшення обсягу валютних резервів, переміщуваних з одних

країн в інші.

ІНФЛЯЦІЯ ІМПОРТОВАНА — інфляція, що зумовлена зовнішніми для певної

країни чинниками: підвищенням імпортних товарів; надмірним впливом іноземної

валюти тощо. Об’єктивними умовами поширення І.і. є інтернаціоналізація господар-

ських зв’язків, переплетення економічних циклів у різних країнах, розвиток єврорин-

ку, діяльність транснаціональних корпорацій та ін. як і внутрішня, І.і. призводить до

дестабілізації внутрішнього ринку та розладнання грошового обігу.

ІНФЛЯЦІЯ ПОПИТУ — інфляція, що походить із надлишкового сукупного по-

питу: «надто багато грошей полює на надто малу кількість товарів».

ІНФРАСТРУКТУРА — капітальні блага, які зазвичай забезпечує держава для

використання їх усіма громадянами і фірмами (наприклад, автомагістралі, мости,

міські транспортні системи, системи водопостачання, водоочисні споруди, аеропорти

тощо).

КАПІТАЛ — один з основних факторів виробництва, який складається з виготов-

лених товарів, призначених для подальшого використання у процесі виробництва.

Розрізняють основний капітал (будівлі, машини, механізми) та обіговий (сировина,

паливо, матеріали). Інші назви — капітальні блага, інвестиційні товари, засоби ви-

робництва.

КАРТА КРИВИХ БАЙДУЖОСТІ — низка кривих байдужості, кожна з яких ре-

презентує різний рівень корисності; всі ці криві разом характеризують смаки й упо-

добання споживача.

492

Глосарій

КАРТЕЛЬ — письмова або усна угода між фірмами про запровадження спільної

ціни на продукт, про обсяги виробництва окремих фірм та про географічний поділ

ринків збуту продукції.

КАСКО — страхування транспортних засобів: суден, літаків, автомобілів, ваго-

нів, цистерн тощо.

КАФ — одна з базисних умов постачання товарів за зовнішньоторговельни-

ми контрактами (при перевезенні морським транспортом), за якою експортер

зобов’язаний: поставити товар з документами, що підтверджують його відповідність

вимогам контракту; забезпечити належне пакування товару; застрахувати судно до

порту призначення; доставити товар у порт; отримати ліцензії і виконати митні фор-

мальності; завантажити товар на судно; повідомити покупця про завантаження; пе-

редати покупцеві необхідні документи, у тому числі морський коносамент. Імпортер

зобов’язаний: застрахувати товар; оплатити всі витрати на транспортування вантажу,

за винятком фрахту; прийняти документи в експортера; оплатити товар.

КЕЙНСІАНСТВО — один із провідних напрямів аналітичної економії у XX

ст., основи якого були закладені Дж. М. Кейнсом. Центральним пунктом концепції

Кейнса є положення, що ринкова економіка не може автоматично досягти рівноваги

за повної зайнятості; за Кейнсом, недоліки ринкової економіки можна усунути за до-

помогою фіскальної та монетарної політики.

КІНЦЕВА ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ — товари і послуги, які купують для спожи-

вання, а не для подальшої обробки чи переробки. Протилежним поняттям є проміжна

продукція.

КЛАСИЧНА ШКОЛА — панівний до появи робіт Дж. М. Кейнса напрям аналі-

тичної економії, засновником якого був А. Сміт. Школа виходила з того, що природні

економічні закони (конкуренція, ціни, індивідуальні егоїстичні інтереси тощо) є най-

кращим механізмом узгодження приватних і суспільних інтересів, розподілу ресур-

сів та доходів, стимулювання ефективного розвитку економіки.

КЛАСИФІКАТОР ВАЛЮТ — позначення за допомогою цифр і літер (кодуван-

ня) валют країн світу. Використовується для заповнення комерційної, зокрема мит-

ної, документації.

КЛІРИНГ — 1) система безготівкових розрахунків за продані товари, цінні попери

чи послуги, яка заснована на заліку взаємних вимог сторін, що беруть участь у розра-

хунках; розрізняють міжбанківський К. (розрахунки між банками шляхом зарахування

взаємних грошових вимог юридичних осіб однієї країни) і міжнародний (валютний) К.

(розрахунки в зовнішній торгівлі та інших формах економічних відносин між країнами,

здійснювані на підставі міжнародних угод). К. буває двостороннім і багатостороннім;

2) процедура розрахунків за біржовими угодами через розрахункову палату, га-

рантує виконання контрактів, що укладені.

КОЕФІЦІЄНТ ВАЛЮТНИЙ — курсове співвідношення при переведенні цін і

грошових сум з однієї валюти в іншу. В окремих країнах є однією з форм курсу націо-

нальних валют. Величину К.в. визначають з урахуванням купівельної спроможності

валют в одній із форм зовнішньоекономічної діяльності — експорті.

КОЕФІЦІЄНТ ЕЛАСТИЧНОСТІ — результат від ділення відсотка зміни вели-

чини попиту (пропозиції) на відсоток зміни ціни товару.

КОЕФІЦІЄНТ ЗАЙНЯТОСТІ — відсоток робочої сили, що зайнятий (має робо-

ту) у певний момент часу.

493

Глосарій

КОМПЛЕМЕНТАРНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО РУХУ ТОВАРІВ І ФАКТО-

РІВ ВИРОБНИЦТВА — взаємозв’язок, який посилює переваги країн-лідерів світо-

вого бізнесу, що проявляється у залученні додаткових факторів до виробництва тих

товарів, у яких досягнуті переваги.

КОМПЕНСАЦІЙ-НИЙ КРИТЕРІЙ — міжнародна торгівля реально збільшує

світовий добробут, якщо завдяки їй зростає виробництво настільки, що суб’єкти гос-

подарювання, які отримують економічний виграш, можуть компенсувати втрати тих,

чиє становище погіршилось, і при цьому підвищити свій добробут.

КОНКУРЕНЦІЯ — наявність на ринку величезної кількості незалежних продав-

ців і покупців, а також можливість покупців і продавців вільно входити на ринок та

залишати його.

КОНОСАМЕНТ — 1) поширений у зовнішній торгівлі товаророзпорядчий до-

кумент, що надає його тримачеві право розпоряджатися вантажем; 2) документ, що

містить умови договору на морське перевезення вантажу.

КОНСИГНАНТ — власник експортованого товару, призначеного до реалізації

через посередника (консигнатора).

КОНСИГНАТОР — посередник, який реалізує товари консигнанта зі своїх скла-

дів і від свого імені за винагороду, виплачувану йому за консигнаційною угодою.

КОНСИГНАЦІЯ — форма комісійного продажу експортованих товарів, за якої

їх власник (консигнант) передає комісіонерові (консигнаторові) товар для продажу

зі складу комісіонера. При цьому право власності на товар, що надійшов на склад

посередника, залишається за консигнантом. Його коштом здійснюється і зберігання

товарів на складі та їх передпродажна підготовка.

КОНТРАГЕНТ — кожна зі сторін у договорі; кожен із суб’єктів, що взаємодіють

між собою, беручи участь у спільній роботі, в реалізації угоди.

КОНТРАКТ — 1) офіційний комерційний документ, що являє собою угоду сто-

рін (контрагентів) зі взаємними обов’язками щодо постачання та придбання товару,

виконання певної роботи, будівництва конкретного об’єкта тощо. У К. чітко узгоджу-

ються договірні умови, порядок їх виконання та відповідальність за виконання, ціна і

загальна сума угоди. К., як правило, містить декілька розділів, розташованих у певній

логічній послідовності: визначення сторін; предмет договору; ціна і загальна сума К.;

строки постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг; штрафні санкції та

інші; 2) особлива форма трудового договору, за яким здійснюється наймання на ро-

боту працівників підприємств, фірм, організацій.

КОНТРАКТ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ — договір купівлі-продажу, по-

стачання, виконання робіт чи надання послуг, укладений, як правило, двома сторо-

нами, одна з яких перебуває за кордоном. Однією з основних складових частин К.з. є

валютно-фінансові та платіжні умови, що містять такі елементи: валюту ціни у валю-

ту оплати (якщо вони не збігаються); захисні валютні застереження; умови і форми

розрахунків.

КОНЦЕСІЯ — договір про передання державою в експлуатацію іноземним фір-

мам чи приватним підприємцям на певних умовах підприємств, землі, надр, інших

господарських об’єктів з метою відбудови та розвитку національної економіки й

освоєння природних ресурсів.

КОРИСНІСТЬ — здатність товару або послуги задовольняти потреби людини;

приємність, що її отримує людина від споживання товару або послуги.

494

Глосарій

КОРОТКОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД — у мікроекономіці: період часу, недостат-

ній для збільшення виробничих потужностей фірм; у макроекономіці: період часу,

протягом якого трудові угоди, сподівання, ціни не можуть повністю пристосуватися

до змін у національній економіці.

КОРПОРАЦІЯ (АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО) — правова форма підпри-

ємства, яка юридичне відокремлена від тих, хто нею володіє (акціонерів), через що

останні несуть обмежену відповідальність.

КОТИРУВАННЯ — встановлення курсів іноземних валют, цінних паперів на

підставі валютного паритету або цін товарів на біржах чи неорганізованих ринках.

КРАЇНИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ — більшість країн Азії, Африки та Латинської

Америки, для яких характерні низький подушний ВВП, нестача капітальних благ, від-

сталі виробничі технології, низький рівень писемності, високий рівень безробіття, швид-

ке зростання населення і зайнятість робочої сили головно в сільському господарстві.

КРИВА БАЙДУЖОСТІ — крива, яка показує різні комбінації двох продуктів,

які дають споживачеві однакове задоволення, або корисність.

КРИВА (ТАБЛИЦЯ) ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ — крива (таблиця),

яка показує різні комбінації двох товарів або послуг, що може виробляти національна

економіка за повної зайнятості та повного обсягу виробництва, за незмінної кількості

ресурсів та із незмінною технологією.

КРИВА ІНВЕСТИЦІЙ — крива, що показує обсяг запланованих інвестицій (по

вертикальній осі) за різних рівнів доходу (валового внутрішнього продукту) — по

горизонтальній осі.

КРИВА ПОПИТУ — крива, яка показує кількість товару або послуги, яку хочуть

придбати покупці за різними цінами протягом певного проміжку часу. Звичайно по

осі ординат відкладають ціну, а по осі абсцис — кількість товару, яку купують.

КРИВА ПРОПОЗИЦІЇ — крива, що показує кількість товару або послуги, яку

продавці пропонуватимуть за різними цінами упродовж певного часу.

КРИВА СУКУПНОГО ПОПИТУ — крива, що показує взаємозв’язок між кіль-

кістю товарів і послуг, яку покупці бажають придбати, та загальним рівнем цін за

інших однакових умов.

КРИВА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ — крива, що показує взаємозв’язок між об-

сягом виробництва фірм, який вони постачали би, та загальним рівнем цін за інших

однакових умов.

КРИВА ФІЛІПСА — графічна залежність між динамікою безробіття і зростан-

ням цін; обернена залежність між інфляцією та безробіттям.

КРОС-КУРС — курсове співвідношення між двома валютами, розраховане за

їхніми курсами до однієї і тієї ж третьої валюти. Проміжною валютою в цій операції

може виступати будь-яка національна валюта, але на практиці цю роль здебільшого

виконує долар США.

КРУГОПОТІК ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ — спрощена модель національної еко-

номіки, яка відображає взаємодію домогосподарств та фірм у процесі обміну вироб-

ничими ресурсами й товарами і послугами на відповідних ринках.

КУРС ПАРИТЕТНИЙ — розрахунковий курс у міжнародному платіжному обо-

роті, що базується на паритеті валют.

КУРС ПЕРЕРАХУНКУ — співвідношення грошових одиниць двох країн, яке

встановлюється у зовнішньоторговельному контракті для перерахунку валюти ціни

у валюту платежу в тих випадках, коли вони не збігаються.

495

Глосарій

КУРТАЖ — комерційна винагорода брокера (посередника), визначена у % від

обсягу укладених ним угод.

ЛАГ — запізнювання, економічний показник, що характеризує часовий інтервал

між двома взаємозалежними економічними явищами, одне з яких є причиною, а дру-

ге — наслідком. Наприклад, існує лаг між початком виробничого випуску товарів і їх

масовим продажем, виділенням капіталовкладень на будівництво і запровадженням у

дію будівельних об’єктів. Використовуваний в економіко-математичних моделях роз-

поділений лаг враховує наявність різних проміжків часу між різними частинами явища-

наслідку і явища-причини. Наприклад, приймається до уваги, що після випуску партії

товарів вона надходить у продаж частинами з різними інтервалами часу (лагами).

ЛАЖ — 1) перевищення ринкової ціни золота, вираженої в грошових знаках кра-

їни (у грошовому вимірі) над золотим номіналом, офіційним курсом, обумовлене

знеціненням паперових грошей стосовно золота; 2) перевищення ринкового курсу

цінних паперів, грошових знаків, векселів над їхньою номінальною вартістю. У цьому

значенні застосовується, як правило, термін ажіо.

ЛАМПСУМ — 1) велика сума, загальна сума; 2) тверда сума, виплачувана за

фрахт судна незалежно від ваги вантажу.

ЛАМПСУМ-РОЯЛТІ — фіксована орендна плата.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ — 1) узаконення, додання юридичної чинності, дозвіл діяльності

організації; 2) підтвердження дійсності та юридичної чинності документа, виданого в

іншій державі у формі засвідченого напису.

ЛЕГАЛЬНИЙ ІММІГРАНТ — особа, що прибула в країну легальним образом на

постійне місце проживання або на тимчасову роботу.

ЛЕГІТИМАЦІЯ — узаконення, визнання чи підтвердження законності прав і по-

вноважень фізичних і юридичних осіб, а також підтвердження законності відповід-

ними документами.

ЛЕКАЖ — втрата в вазі чи об’ємі товару внаслідок його пересипання, витікання

при збереженні і транспортуванні.

ЛЕНД-ЛІЗ — система передачі в борг чи в оренду озброєння, боєприпасів, стра-

тегічної сировини, продовольства, товарів і послуг країнам-союзникам. Закон про

ленд-ліз прийнятий у США в 1941 р.

ЛЕНДИНГ-БІЗНЕС — угода, бізнес-операція, результати якої змінюють активи

фірми і знаходять висвітлення в її фінансових звітах. До таких угод відноситься, на-

приклад, авансування, кредитування, надання позик.

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ (ЕКОНОМІКИ) — розширення свободи економічних дій

господарюючих суб’єктів, зняття обмежень на економічну діяльність, розкріпачення

підприємництва. Лібералізацією цін називають перехід від призначуваних держав-

них цін (державного ціноутворення) до системи вільних ринкових цін (ринкового

ціноутворення).

ЛІБОР — ставка за короткостроковими кредитами (звичайно на термін 3-6 міся-

ців), що надаються лондонськими банками іншим першокласним банкам; найчастіше

служить основним орієнтиром, базовою ставкою для встановлення кожним банком

своїх дисконтних ставок кредитного проценту.

ЛІДЕР КОНСОРЦІУМУ — фірма, організація, що координує роботу консорці-

уму і представляє його інтереси перед покупцями, замовниками, третіми особами.

496

Глосарій

ЛІДЗ ЕНД ЛЕГЗ (від англ. leads and lags — випередження і відставання) — спо-

сіб проведення зовнішньоекономічних, валютних операцій підприємцями, фірмами,

суть якого полягає в лавіруванні, маніпулюванні термінами проведення грошових

розрахунків з метою одержання фінансових вигод.

ЛІЗ-БЕК (англ. lease-back — зворотна оренда) — придбання лізинговою компані-

єю за готівку устаткування в іншій країні у фірми-виготовлювача з наступним його

наданням тій же фірмі в оренду.

ЛІЗИНГ — довгострокова оренда (на термін від 6 місяців до декількох років) ма-

шин, устаткування, транспортних засобів, споруджень виробничого призначення, що

передбачає можливість їхнього наступного викупу орендарем.

ЛІЗИНГ БАНКІВСЬКИЙ — лізингова угода, в якій як лізингова компанія ви-

ступає банк, що купує за замовленням лізингоотримувача устаткування і здає йому

це устаткування в оренду.

ЛІЗИНГ ГЕНЕРАЛЬНИЙ — договір про лізинг, що дає право лізингоотриму-

вачу доповнювати список орендованого устаткування без додаткового узгодження з

лізинговою фірмою (лізингодавцем).

ЛІЗИНГ ЗВОРОТНИЙ — придбання лізинговою компанією за готівку устатку-

вання в іншій країні у фірми-виготовлювача з наступним його наданням тій же фірмі

в оренду.

ЛІЗИНГ ІМПОРТНИЙ — закупівля лізинговою компанією устаткування у за-

кордонних фірм із наступною передачею його в оренду вітчизняним підприємствам-

лізингоотримувачам.

ЛІЗИНГ КЛАСИЧНИЙ — форма лізингу, при якій лізингоотримувач приймає

на себе усі витрати, пов’язані з утриманням і експлуатацією устаткування, включаю-

чи податкові виплати.

ЛІЗИНГ ОПЕРАТИВНИЙ — форма лізингу, при якій лізингова компанія (орен-

додавець) надає лізингоотримувачу послуги по утриманню і ремонту орендованого

майна.

ЛІЗИНГ ОПЕРАЦІЙНИЙ — договір оренди, який укладається на термін, мен-

ший амортизаційного періоду, що дає можливість лізингодавцю після закінчення до-

говору знову здати майно в оренду.

ЛІЗИНГ ПОВНИЙ — форма лізингу, що передбачає обслуговування, ремонт, за-

міну орендованого устаткування лізинговою компанією (лізингодавцем).

ЛІЗИНГ ФІНАНСОВИЙ — договір про лізинг, відповідно до якого лізингоо-

тримувач виплачує лізинговій компанії протягом періоду дії договору суму, рівну

повній вартості амортизації і частки прибутку від використання устаткування, одер-

жуючи право викупу устаткування за залишковою вартістю після закінчення терміну

дії договору, повернення устаткування чи продовження договору.

ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ — компанія (лізингодавець), що придбає устатку-

вання за свій рахунок і здає його в оренду на кілька років.

ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ — компанія, що придбає устаткування за свій рахунок і здає

його в оренду на кілька років.

ЛІЗИНГОПООТРИМУВАЧ — фірма-орендар, що поступово вносить орендну

плату за використання лізингового майна за договором лізингу.

ЛІКВІДНІСТЬ — 1) у діловій термінології здатність перетворення активів фір-

ми, цінностей у готівку, мобільність активів; 2) здатність позичальника забезпечити

497

Глосарій

своєчасне виконання боргових зобов’язань; платоспроможність; 3) здатність ринку

поглинати цінні папери, міра їхніх продажів при існуючому рівні цін, без їхньої іс-

тотної зміни; 4) у широкому значенні слова — ефективність, дієвість.

ЛІКВІДНІСТЬ ВАЛЮТНА — можливість країни чи групи країн безперебійно,

вчасно оплачувати свої міжнародні зобов’язання прийнятними платіжними засобами.

ЛІКВІДНІСТЬ НАДЛИШКОВА — перевищення платіжних можливостей над

грошовими зобов’язаннями.

ЛІКВІДНІСТЬ РИНКУ — здатність ринку амортизувати зміни в попиті та про-

позиції так, щоб вони не викликали значних коливань цін на ринку. Забезпечується

зміною обсягу ринку, залученням нових учасників.

ЛІКВІДНІСТЬ ФІРМ — здатність фірми погашати свої боргові зобов’язання, що

залежить, з одного боку, від величини заборгованості фірми і, з іншого — від обсягу

ліквідних засобів (готівки в касі, коштів на рахунках у банках, легкореалізованих цін-

них паперів і оборотних коштів).

ЛІКВІДНІСТЬ ЦІННИХ ПАПЕРІВ — можливість перетворення цінних паперів

у гроші.

ЛІКВІДНІ АКТИВИ — 1) засоби, які можна легко реалізувати, перетворити в

гроші. До ліквідних активів відносяться: самі гроші, золото, короткострокові держав-

ні цінні папери, засоби на поточних рахунках (до запитання) у банках, акції, обліга-

ції, майнові цінності, які можна швидко продати, векселя, по яких наступив термін

оплати; 2) засоби, що можуть бути використані для погашення боргових зобов’язань.

ЛІМІТ — гранична кількість, установлене кількісне обмеження на купівлю, про-

даж, кредит, обсяги угод, ввіз і вивіз товарів, видобуток корисних копалин, викорис-

тання природних ресурсів, рівень оплати праці, валютні операції.

ЛІМІТУВАННЯ, ЛІМІТАЦІЯ — обмеження, встановлення ліміту.

ЛІМІТНА ЦІНА — встановлюваний іноді в проектах розрахунковий граничний

рівень цін на майбутню продукцію.

ЛІНКИДЖ — дозвіл біржі своїм клієнтам продавати і купувати в неї контракти

з наступною їхньою купівлею-продажем на іншій біржі.

ЛИСТ КОНКУРЕНТНИЙ — лист, що містить інформацію, дані про товар, його

якості, показниках технічного рівня, цінах, умовах продажу. Використовується при

висновку контрактів, з метою реклами.

ЛИСТ КУПОННИЙ — 1) частина цінного папера у вигляді відрізного талона, що

відокремлюється від цінного папера і передається, пред’являється для оплати по ньо-

му відсотків чи дивідендів, право на одержання яких дає цінний папір. Від цього слова

походить вираження «стригти купони». Купонний лист складається з окремих купо-

нів, на яких зазначені терміни платежу; 2) допоміжний цінний папір, що представляє

собою свідчення і дає право на одержання доходу по основному цінному папері.

ЛІСТИНГ — 1) внесення акцій компанії в список акцій, що котируються на даній

біржі. Лістинг необхідний для допуску до біржових торгів тільки тих акцій, що про-

йшли експертну перевірку; 2) правила допуску цінних паперів до торгівлі на фондо-

вій біржі; 3) угода між емітентом цінних паперів і фондовою біржею чи позабіржовим

учасником фондового ринку про прийом цінних паперів для торгівлі чи котирування

на ринку.

ЛИСТКИ — спеціальні видання Національного котирувального бюро США з ін-

формацією про ціни на цінні папери, що обертаються на позабіржовому фондовому

498

Глосарій

ринку. На жовтих листках друкуються дані про облігації, на рожевих листках — про

інші цінні папери.

ЛІЦЕНЗІАР — власник винаходу, патенту, технічного чи технологічного ново-

введення, що видає, продає іншій особі (ліцензіатові) ліцензію, яка надає право ви-

користання цих нововведень у встановлених договором межах.

ЛІЦЕНЗІАТ — особа, що придбає у власника патентів, технічних чи технологіч-

них нововведень, винаходів за відповідну плату право користатися цими нововведен-

нями в межах, зафіксованих у ліцензійному договорі.

ЛІЦЕНЗІЙНА СИСТЕМА — регулювання зовнішньоторговельних операцій за

допомогою видачі державних дозволів (ліцензій) на ввіз і вивіз товарів.

ЛІЦЕНЗІЙНА ТОРГІВЛЯ — форма міжнародної торгівлі технологічними і тех-

нічними нововведеннями (ноу-хау), патентами, ліцензіями на винаходи.

ЛІЦЕНЗІЙНА ВИНАГОРОДА — плата за надання права на використання лі-

цензій, ноу-хау, інших об’єктів, предметів ліцензійної угоди.

ЛІЦЕНЗІЙНА УГОДА — договір про передачу прав на використання ліцензій,

ноу-хау, товарних знаків, технічних знань, інжинірингових послуг.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ — видача на визначених умовах дозволів (ліцензій) на право

здійснення визначених операцій; передача прав однією особою іншій особі в обмін на

гонорар чи ліцензійний платіж.

ЛІЦЕНЗІЯ — 1) дозвіл на здійснення експортно-імпортних операцій, ввіз і ви-

віз товарів в обмежених межах, виданий державними органами з метою контролю

експорту, імпорту, руху валюти; 2) надання організаціям і особам права використан-

ня захищених патентами винаходів, технології, технічної і комерційної інформації;

3) дозвіл на здійснення різноманітних видів діяльності у визначених межах, виданий

державними органами щодо тих видів, що мають потребу в обмеженні з метою стя-

гування платежів за виданий дозвіл (наприклад, ліцензії на відстріл рідких диких

тварин).

ЛІЦЕНЗІЯ ВАЛЮТНА — дозвіл, виданий центральним банком комерційному

банку на кредитно-розрахункове обслуговування зовнішньоекономічних, валютних

операцій юридичних і фізичних осіб.

ЛІЦЕНЗІЯ ГЕНЕРАЛЬНА — 1) дозвіл на експорт і імпорт товарів, виданий на

тривалий термін, як правило, до одного року; 2) валютна ліцензія, що дає право ко-

мерційному банку здійснювати операції в іноземній валюті на території країни і за

кордоном.

ЛІЦЕНЗІЯ ВИНЯТКОВА — ліцензія, надана на визначених умовах винятково

одному ліцензіатові. Ліцензіар, що видав таку ліцензію, відмовляється від надання її

третім особам, а також від самостійного використання свого винаходу.

ЛІЦЕНЗІЯ НА КВОТУ– дозволи на квоти дозволяють їхнім власникам без кон-

куренції купувати на світовому ринку за низькою ціною і перепродувати за високою

ціною на захищеному ринку. Здобуваються наступними шляхами: 1) держава може

продати їх з аукціону компанії, що запропонувала найвищу ціну, і це означає, що така

компанія готова більше усіх заплатити за цю ліцензію; 2) ліцензії можуть бути розпо-

ділені адміністративним способом між фірмами, часто на основі останніх даних про

рівень імпорту чи у виді політичного заступництва.

ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИРОБНИЦТВО — видана власником патенту ліцензія на ви-

користання патентованого винаходу у виробництві.

499

Глосарій

ЛІЦЕНЗІЯ ПАКЕТНА — ліцензія, у якій поряд з наданням прав на використан-

ня об’єкта, що цікавить ліцензіата, ліцензіар примусово включає, нав’язує ліцензіато-

ві інші об’єкти.

ЛІЦЕНЗІЯ ПАТЕНТНА — надане власником патенту право використання па-

тенту.

ЛІЦЕНЗІЯ ПРОСТА — ліцензія, видана з умовою, що ліцензіат зберігає за собою

право використовувати об’єкт угоди і передавати його третім особам.

ЛІЦЕНЗІЯ РАЗОВА — дозвіл на експорт і імпорт товарів у межах однієї угоди.

ЛІЦЕНЗІЯ СУПУТНЯ — ліцензія, зв’язана з продажем чи покупкою комплек-

тного устаткування чи з виконанням супутніх послуг.

ЛЛОЙД — найбільше страхове об’єднання Великобританії, що здійснює усі види

майнового страхування.

ЛОБІ, ЛОБІЗМ, ЛОБІЮВАННЯ — дії державних органів, законодавчої, вико-

навчої, судової влади, спрямовані на підтримку окремих галузей і сфер економіки

регіонів, підприємств, соціальних груп, продиктовані не об’єктивною необхідністю,

а зацікавленістю. Лобісти в особі представників влади сприяють своїм підопічним в

одержанні вигідних державних замовлень, кредитів, допомоги, пільг, ліцензій, спри-

ятливих умов економічної, комерційної діяльності, у створенні і реєстрації нових ор-

ганізацій тощо.

ЛОГІСТИКА — управління матеріально-технічним забезпеченням, товарно-

матеріальними запасами.

ЛОГОТИП — оригінальне накреслення, зображення повного чи скороченого на-

йменування фірми чи товарів фірми. Спеціально розробляється фірмою з метою за-

лучення уваги до неї і до її товарів.

ЛОКАУТ — масове звільнення працівників чи закриття підприємств, застосо-

вуване власниками підприємств у відповідь на страйки чи непомірне високі вимоги

працівників.

ЛОКО — одна з умов угоди купівлі-продажу, відповідно до якої ціна, призначу-

вана продавцем за товар, не включає витрат, зв’язаних з подальшим транспортуван-

ням товару.

ЛОКТІН — ситуація, у якій інвестор побоюється продавати свої цінні папери, що

приносять доход, тому що їхній доход стане об’єктом податку на збільшення ринко-

вої вартості капіталу.

ЛОМБАРД — установа, що видає позички під заставу рухомого майна, речей,

переданих установі на збереження. Оцінка вартості речей здійснюється за згодою

сторін. Власнику речі видається іменний ломбардний квиток (розписка). У випадку

неповернення позички, не викупу майна його власником воно переходить у власність

ломбарду і може бути продано ім. Іноді майно здають у ломбард як у надійне схови-

ще, а не з метою одержання кредиту. Кредити під заставу майна засновані вперше в

XV ст. у Франції лихварями, вихідцями з Ломбардії, відкіля і відбулося слово «лом-

бард».

ЛОМБАРДНА СТАВКА — процентна ставка, за якою центральний банк видає

кредити комерційним банкам під заставу цінних паперів.

ЛОНГ-ПОЗИЦІЯ — 1) непокритий зобов’язаннями, контрактами на продаж за-

лишок ф’ючерсних контрактів на покупку; 2) ситуація, коли покупка товарів, валюти

чи цінних паперів повинна супроводжуватися відповідним продажем.

500

Глосарій

ЛОНГ-ТЕРМІН — довгострокова фінансова операція, розрахована на кілька ро-

ків, як правило, більше двох.

ЛОРО-КОНТО — 1) комерційний рахунок, який відкривається банком своєму

банку-кореспонденту, що виконує операції за дорученням даного банку;

2) кореспондентський рахунок, що відкривається в банку-кореспондента якого-

небудь банку третім банком.

ЛОТ, ПАРТІЯ — стандартна за кількістю та якістю партія товару; один контракт

на біржі, будь-яка група товару, яка пропонується на продаж як єдине ціле; одиниця

виміру партій товарів і біржових угод (наприклад, повний лот дорівнює 100 одини-

цям контрактів або договорів).

ЛОТ НЕПОВНИЙ — лот, що представляє партію, що відрізняється по кількості

одиниць товару від повного лота.

ЛОТ ПОВНИЙ — лот, що представляє фіксовану по кількості партію товару,

цінних паперів, продаваних на біржі, наприклад 100 акцій.

ЛЕЙ-ЕВЕЙ — практика продажу, заснована на попередній виплаті всієї чи час-

тини встановленої ціни.

ЛЕНДИНГ — плата за розвантаження товару із судна, що прибуло в порт при-

значення.

ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ (ЛЮДСЬКА ПРАЦЯ) — один з головних факторів ви-

робництва; характеризується кількістю та якістю людських зусиль, які спрямовують-

ся на виробництво товарів і послуг.

МАКРОЕКОНОМІКА — наука про національну економіку як єдине ціле; ви-

вчає загальний рівень виробництва, зайнятості, цін, доходу та інші сукупні економіч-

ні змінні.

МАРКСИЗМ — система філософських, економічних і політичних поглядів, яку в

XIX ст. розвинув К. Маркс. Марксизм передрікав, що ринкова економіка, або капіта-

лізм, неминуче загине внаслідок зростання її внутрішніх суперечностей, а могильни-

ком капіталізму стане пролетаріат, якого дедалі нещадніше експлуатуватимуть.

МЕРКАНТИЛІЗМ — економічна школа в аналітичній економії (XV–XVII ст.),

представники якої ототожнювали багатство нації з золотом і вважали, що економіч-

на політика має сприяти припливу до країни більшої кількості золота підтриманням

активного торговельного балансу.

МИТО — податок на імпортні товари.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ (МЕВ) — відносини, які вини-

кають та існують між людьми з різних країн з приводу виробництва, обміну і спожи-

вання товарів, послуг та ідей в умовах безмежності потреб, обмеженості ресурсів і на

основі міжнародного поділу праці.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДОПОМОГА — надання капіталу в грошовій

і товарній формі суб’єктами однієї країни у власність суб’єктам іншої країни на умо-

вах безоплатності, неповернення.

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА — це сукупність методів і засобів, спрямованих на

досягнення цілей і завдань, що випливають з інтересів суб’єктів міжнародних від-

носин.

МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ (МПП) — це процес відособлення на між-

народному рівні різних видів трудової діяльності, які взаємодіють один з одним і