Екзамен
ЛНУ ім. Івана Франка, Львів, Поліщук Н. Ю., 2014 р., 1 курс Предмет та завдання літературознавства.
Основні та допоміжні галузі літературознавства.
Література як вид мистецтва. Специфічні властивості художньої літератури.
Поняття змісту і форми літературного твору. Основні змістові та формальні категорії.
Тема, ідея, проблема, мотив як змістові компоненти літературного твору.
Композиція літературного твору. Основні компоненти композиції.
Сюжет літературного твору як формозмістова категорія. Поняття сюжету і фабули.
Основні типи і функції сюжетів.
Основні компоненти сюжету; їх функції. Позасюжетні елементи твору.
Персонаж літературного твору. Види персонажів. Система персонажів.
Поняття про літературний характер. Способи творення літературного характеру.
Поняття автора і наратора літературного твору. Класифікація форм оповіді.
Поняття твору, тексту, дискурсу.
Способи викладу художнього матеріалу; їх особливості. Художня деталь, її види та функції.
Поняття про художній образ. Види літературно-художніх образів.
Мова художнього твору. Поняття про художній стиль.
Зображально-виражальні засоби, їх види та особливості.
Поняття художнього тропу. Класифікація тропів та їх видів.
Метафора як художній троп. Різновиди метафори.
Метонімія як художній троп. Різновиди метонімії.
Художні тропи: епітет; гіпербола, мейозис і літота; іронія.
Стилістичні фігури: загальна характеристика і класифікація.
Поняття інверсії та еліпса у літературному творі. Асиндетон і полісиндетон.
Лексичні (плеоназм, тавтологія) і синтаксичні (синтаксичний паралелізм; анафора, епіфора та їх
комбінації) повтори.
Фігури зіставлення і протиставлення. Поняття про ампліфікацію і градацію. Поняття про антитезу й
окси(ю)морон. Парономазія.
Риторичні фігури та їх функції.
Фоніка як галузь віршознавства. Поняття евфонії/какофонії. Звукова характеристика мови: алітерація,
асонанс, консонанс, ономатопея.
Поняття рими. Види та функції рими. Системи римування.
Метрика як галузь віршознавства. Основні метричні категорії: цезура; клаузула; метр; ритм;
віршований розмір.
Особливості основних систем версифікації: метрична, силабічна, тонічна, силабо-тонічна.
Поняття стопи у силабо-тонічній системі віршування. Види стоп.
Особливості античного віршування.
Змішані версифікаційні системи. Поняття про верлібр, поезію у прозі, ритмізовану прозу.
Строфіка як галузь віршознавства. Поняття строфи. Прості строфи: моностих, дистих; терцет, катрен.
Строфи античного походження. Строфи східного походження.
Романські строфи: терцина, секстина, октава.
Романські строфи: нона, віланела, сіціліана.
Романські строфи: рондо, рондель, тріолет.
Сонет як строфа і як жанр. Різновиди сонета. Побічні форми сонета.
Канонічні строфи. Строфи з ознаками жанру.
Поділ літератури на роди, жанри, жанрові різновиди.
Епічний рід літератури. Система епічних жанрів.
Особливості великих і малих епічних жанрів; їх різновиди.
Ліричний рід літератури. Жанровий поділ лірики: традиційний і сучасний підходи.
Драматичний рід літератури. Трагедія, комедія і драма як літературні жанри.
Особливості жанротворення: процеси жанрового синтезу і диференціації.
Поняття літературного напряму, течії, школи, стилю. Теорія культурних хвиль Д. Чижевського.
Ренесанс і Бароко як літературно-історичні епохи європейської культури: напрями і течії.
Літературно-історична доба Просвітництва: напрями і течії.
Романтизм як літературно-історична епоха: течії і школи.
Літературні напрями ХІХ ст. Реалізм. Натуралізм.
Літературні напрями ХІХ ст. Імпресіонізм. Неоромантизм.
Модернізм як літературно-історична епоха першої половини ХХ ст. Модернізм і аванґардизм.
Основні напрями модернізму. Символізм. Експресіонізм. Екзистенціалізм.
Постмодернізм як філософсько-естетична система другої половини ХХ ст.
Основні напрями та школи літературознавства ХІХ ст. Міфологічна і культурно-історична школа.
Компаративістика і біографічний метод.
Літературознавчі школи першої половини ХХ ст. Інтуїтивізм. Психоаналіз. Архетипна критика.
Літературознавчі школи першої половини ХХ ст. Формалізм. Нова критика. Феноменологія.
Літературознавчі школи другої половини ХХ ст. Структуралізм. Семіотика. Феміністична критика.
Літературознавчі школи другої половини ХХ ст. Герменевтика. Рецептивна естетика.
Літературознавчі школи другої половини ХХ ст. Деконструктивізм. Постструктуралізм.
Основні етапи розвитку українського літературознавства: від зародження до ХІХ ст.
Напрями і школи українського літературознавства ХХ ст.
Розвиток українського літературознавства у діаспорі.
Літературний процес. Традиції і новаторство.
ЛНУ ім. Івана Франка, Львів, Поліщук Н. Ю., 2014 р., 1 курс Предмет та завдання літературознавства.
Основні та допоміжні галузі літературознавства.
Література як вид мистецтва. Специфічні властивості художньої літератури.
Поняття змісту і форми літературного твору. Основні змістові та формальні категорії.
Тема, ідея, проблема, мотив як змістові компоненти літературного твору.
Композиція літературного твору. Основні компоненти композиції.
Сюжет літературного твору як формозмістова категорія. Поняття сюжету і фабули.
Основні типи і функції сюжетів.
Основні компоненти сюжету; їх функції. Позасюжетні елементи твору.
Персонаж літературного твору. Види персонажів. Система персонажів.
Поняття про літературний характер. Способи творення літературного характеру.
Поняття автора і наратора літературного твору. Класифікація форм оповіді.
Поняття твору, тексту, дискурсу.
Способи викладу художнього матеріалу; їх особливості. Художня деталь, її види та функції.
Поняття про художній образ. Види літературно-художніх образів.
Мова художнього твору. Поняття про художній стиль.
Зображально-виражальні засоби, їх види та особливості.
Поняття художнього тропу. Класифікація тропів та їх видів.
Метафора як художній троп. Різновиди метафори.
Метонімія як художній троп. Різновиди метонімії.
Художні тропи: епітет; гіпербола, мейозис і літота; іронія.
Стилістичні фігури: загальна характеристика і класифікація.
Поняття інверсії та еліпса у літературному творі. Асиндетон і полісиндетон.
Лексичні (плеоназм, тавтологія) і синтаксичні (синтаксичний паралелізм; анафора, епіфора та їх
комбінації) повтори.
Фігури зіставлення і протиставлення. Поняття про ампліфікацію і градацію. Поняття про антитезу й
окси(ю)морон. Парономазія.
Риторичні фігури та їх функції.
Фоніка як галузь віршознавства. Поняття евфонії/какофонії. Звукова характеристика мови: алітерація,
асонанс, консонанс, ономатопея.
Поняття рими. Види та функції рими. Системи римування.
Метрика як галузь віршознавства. Основні метричні категорії: цезура; клаузула; метр; ритм;
віршований розмір.
Особливості основних систем версифікації: метрична, силабічна, тонічна, силабо-тонічна.
Поняття стопи у силабо-тонічній системі віршування. Види стоп.
Особливості античного віршування.
Змішані версифікаційні системи. Поняття про верлібр, поезію у прозі, ритмізовану прозу.
Строфіка як галузь віршознавства. Поняття строфи. Прості строфи: моностих, дистих; терцет, катрен.
Строфи античного походження. Строфи східного походження.
Романські строфи: терцина, секстина, октава.
Романські строфи: нона, віланела, сіціліана.
Романські строфи: рондо, рондель, тріолет.
Сонет як строфа і як жанр. Різновиди сонета. Побічні форми сонета.
Канонічні строфи. Строфи з ознаками жанру.
Поділ літератури на роди, жанри, жанрові різновиди.
Епічний рід літератури. Система епічних жанрів.
Особливості великих і малих епічних жанрів; їх різновиди.
Ліричний рід літератури. Жанровий поділ лірики: традиційний і сучасний підходи.
Драматичний рід літератури. Трагедія, комедія і драма як літературні жанри.
Особливості жанротворення: процеси жанрового синтезу і диференціації.
Поняття літературного напряму, течії, школи, стилю. Теорія культурних хвиль Д. Чижевського.
Ренесанс і Бароко як літературно-історичні епохи європейської культури: напрями і течії.
Літературно-історична доба Просвітництва: напрями і течії.
Романтизм як літературно-історична епоха: течії і школи.
Літературні напрями ХІХ ст. Реалізм. Натуралізм.
Літературні напрями ХІХ ст. Імпресіонізм. Неоромантизм.
Модернізм як літературно-історична епоха першої половини ХХ ст. Модернізм і аванґардизм.
Основні напрями модернізму. Символізм. Експресіонізм. Екзистенціалізм.
Постмодернізм як філософсько-естетична система другої половини ХХ ст.
Основні напрями та школи літературознавства ХІХ ст. Міфологічна і культурно-історична школа.
Компаративістика і біографічний метод.
Літературознавчі школи першої половини ХХ ст. Інтуїтивізм. Психоаналіз. Архетипна критика.
Літературознавчі школи першої половини ХХ ст. Формалізм. Нова критика. Феноменологія.
Літературознавчі школи другої половини ХХ ст. Структуралізм. Семіотика. Феміністична критика.
Літературознавчі школи другої половини ХХ ст. Герменевтика. Рецептивна естетика.
Літературознавчі школи другої половини ХХ ст. Деконструктивізм. Постструктуралізм.
Основні етапи розвитку українського літературознавства: від зародження до ХІХ ст.
Напрями і школи українського літературознавства ХХ ст.
Розвиток українського літературознавства у діаспорі.
Літературний процес. Традиції і новаторство.