Есеї. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 352 с. — ISBN
978-617-679-206-2.
До книги ввійшли 45 есеїв, які вперше побачили світ у 2012—2013
роках на шпальтах газети «Україна молода» в рубриці «Уроки
літератури від Леоніда Ушкалова». У них автор порушує цілу низку
питань, важливих для кожної людини: щастя, свобода, любов, правда,
поезія, самотність… А героями есеїв є і добре відомі всім класики,
зокрема Сковорода, Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Гоголь,
Драгоманов, Франко, Леся Українка, Кобилянська, Винниченко,
Хвильовий, Йогансен, Маланюк, Довженко, Яновський, і куди менше
знані автори: Кримський, Шпол, Буревій, Чернов, Теліга,
Лівицька-Холодна й інші. Написані в яскравій публіцистичній манері,
ці «уроки» незаперечно свідчать про одне: українська літературна
традиція від давнини до сьогодні — багата, барвиста і надзвичайно
цікава.
Про книжку.
Переднє слово. Щоб душа стала світліша: українська класика як запорука змін на краще.
Співець людського щастя. Шевченко contra Шатобріан.
Далеке близьке. Сковорода і Нансен.
Для кого писали наші класики? Українська література та її читач.
Інопланетяни. Балада про вулицю Сумську.
Література та політика. Звідки беруться вірші.
На пам’ять про 12 травня 1933 року. Там, де кінчається українська література.
Література non fiction. Продовження спогадів Юрія Шевельова.
Оле-оле-оле-оле! Література і футбол.
Любов до небошкряба. Про комедію, яка ніколи не йшла на сцені.
In vino veritas. Що пили українські поети?
«Чого нам буть печальними?». Особливості національного сміху.
Жага «солодкого неробства». Трактат про помилки та інше.
«Ходить Фауст по Європі…» Українська література й чорт.
«Партр цілими днями сидить у маленькій кав’ярні». До історії українського екзистенціалізму.
«Чи ви, люди, подуріли, чи що вам таке?». Вибори в дзеркалі української класики.
«Не завидуй багатому…». Про гроші, піратів і про українську класику.
«Ще як були ми козаками…». Тема свободи в українській традиції.
«Все має міру якусь…». «Золота середина» по-українськи.
Яблуко на долоні. Пам’яті Олександра Довженка.
«Вся влада — квітам!». До ювілею Григорія Сковороди.
«Кохайтеся, чорнобриві…». Новорічна фантазія про любов.
«Нема в світі правди…». Різдвяний триптих про українську душу.
«Весь світ театр, а люди в him — актори…». Homo ludens: українська версія.
«Серце моє, серце…». Що таке українська кордоцентричність?
Про наше вічне місто. Символічні обличчя Києва.
«Од молдованина до фіна…» Поет й імперія.
Таке солодке слово «мімезис». Плінієві побрехеньки, по-нашому розказані.
«Дороги моїх днів». Про автобіографії письменників Українського Ренесансу.
Фридоліна чи Марія? Два слова про образ української жінки.
Циган, півник і зануда. Що таке українська інтермедія.
Український фаталізм. Думки про астрологію та інше.
«Я бачив дивний сон…». Що снилося нашим класикам?
«Учитися, учитися й учитися». Варіації на тему Драгоманова.
«Україна великою буде!» Поема про море.
«Осте сте бі бо бу…». Село і місто на сторінках української класики.
«Україна між сходом і заходом». Урок орієнтації на місцевості.
Григорій + Анна. Історія про вічну любов.
«Пізнай себе». Штрихи до української сократіани.
Франкові каменярі. Що означає цей образ?
Містерія липового листочка. Есей про Шевченкову візію Бога.
«Ось ти, і жий!». Вступ до філософії українського фемінізму.
Війна України з Україною. Урок полемічної літератури.
«Немов рослина в сонячнім вікні…». Есей про жіночі секрети.
Адам у райському саду. Есей про самотність.
«Навчіть їх любити, а не ненавидіти один другого». Букетик афоризмів на прощання.
Переднє слово. Щоб душа стала світліша: українська класика як запорука змін на краще.
Співець людського щастя. Шевченко contra Шатобріан.
Далеке близьке. Сковорода і Нансен.
Для кого писали наші класики? Українська література та її читач.
Інопланетяни. Балада про вулицю Сумську.
Література та політика. Звідки беруться вірші.
На пам’ять про 12 травня 1933 року. Там, де кінчається українська література.
Література non fiction. Продовження спогадів Юрія Шевельова.
Оле-оле-оле-оле! Література і футбол.
Любов до небошкряба. Про комедію, яка ніколи не йшла на сцені.
In vino veritas. Що пили українські поети?
«Чого нам буть печальними?». Особливості національного сміху.
Жага «солодкого неробства». Трактат про помилки та інше.
«Ходить Фауст по Європі…» Українська література й чорт.
«Партр цілими днями сидить у маленькій кав’ярні». До історії українського екзистенціалізму.
«Чи ви, люди, подуріли, чи що вам таке?». Вибори в дзеркалі української класики.
«Не завидуй багатому…». Про гроші, піратів і про українську класику.
«Ще як були ми козаками…». Тема свободи в українській традиції.
«Все має міру якусь…». «Золота середина» по-українськи.
Яблуко на долоні. Пам’яті Олександра Довженка.
«Вся влада — квітам!». До ювілею Григорія Сковороди.
«Кохайтеся, чорнобриві…». Новорічна фантазія про любов.
«Нема в світі правди…». Різдвяний триптих про українську душу.
«Весь світ театр, а люди в him — актори…». Homo ludens: українська версія.
«Серце моє, серце…». Що таке українська кордоцентричність?
Про наше вічне місто. Символічні обличчя Києва.
«Од молдованина до фіна…» Поет й імперія.
Таке солодке слово «мімезис». Плінієві побрехеньки, по-нашому розказані.
«Дороги моїх днів». Про автобіографії письменників Українського Ренесансу.
Фридоліна чи Марія? Два слова про образ української жінки.
Циган, півник і зануда. Що таке українська інтермедія.
Український фаталізм. Думки про астрологію та інше.
«Я бачив дивний сон…». Що снилося нашим класикам?
«Учитися, учитися й учитися». Варіації на тему Драгоманова.
«Україна великою буде!» Поема про море.
«Осте сте бі бо бу…». Село і місто на сторінках української класики.
«Україна між сходом і заходом». Урок орієнтації на місцевості.
Григорій + Анна. Історія про вічну любов.
«Пізнай себе». Штрихи до української сократіани.
Франкові каменярі. Що означає цей образ?
Містерія липового листочка. Есей про Шевченкову візію Бога.
«Ось ти, і жий!». Вступ до філософії українського фемінізму.
Війна України з Україною. Урок полемічної літератури.
«Немов рослина в сонячнім вікні…». Есей про жіночі секрети.
Адам у райському саду. Есей про самотність.
«Навчіть їх любити, а не ненавидіти один другого». Букетик афоризмів на прощання.