Русанівський В. Я на сторожі коло їх поставлю слово

Стаття. С. 25- 31 . Українська мова і література в школі. – 1985 . – № 3 . Мова Т. Г. Шевченка — такий же своерідний феномен в історії національної культури українців,яким була мова Данте для італійців,Мольєра для французів, Пушкіна для росіян чи мова Міцкевича для поляків. Це був той каталізатор, який прискорив процес утворення нової української літературної мови.У творах Шевченка різні струмені уснорозмовної й писемної української мови, злившися воєдино, створили новий тип національної репрезентації — українську літературну мову, таку ж багату на форми вираження, як і інші мови слов'янства і всього світу.Як образно сказав акад. І. К. Білодід, «його, Шевченковим, словом український народ показав світові свою прекрасну, нев'янучу мову, з якої хижаки не випили й за багато століть «живущої крові», свою багату мову - засіб виразу дум і прагнень народу і джерело його втіхи й радощів".