Ритми у житті та мистецтві

ИГГУ, г. Измаил Украина, 2012г., 13 с. Ритм – це універсальна природна властивість. Він присутній в багатьох явищах дійсності. Більшість явищ зі світу живої природи так чи інакше пов’язані з ритмом. Ритм є у музиці, танці, пісні. Ритмічно змінюються пори дня і року, ритмічно рухається земля навколо сонця, ритмічно б’ється серце, ритмічним є дихання. Ритм завжди має на увазі рух.
Формулювання ритму дав еллінський філософ Аристоксен у V ст. до н.е.: «Коли рух, котрий відчувається нами, такий, що розпадається на дрібні частинки, це називається ритмом». Однак, крім рівності таких частинок, у природі існує ей їхня співмірність, що відбилася на специфіці версифікації, на її квантативній та квалітативній системах. Так, ритм може формуватися і за рахунок довгих та коротких складів (античне віршування), і за рахунок їх кількості (силабіка), і за рахунок принципу наголошеності та ненаголошеності (силабо-тоніка), і за рахунок наголосів у вірші (тонічне віршування).
Ритм (грец. Rhytmos – такт, розміреність, узгодженість) – це закономірне чергування сумірних елементів: рухів, звукових чи мовних одиниць. Термін «ритм» означає фактичне розташування наголошених та ненаголошених складів у конкретному віршовому розмірі силабо-тонічної системи.