К.: Наукова думка, 1972. 215 с.
Монографія присвячена одному з найважливіших і малоз’ясованих
історичних питань – походженню слов’ян. У праці використано
найдавніші свідчення історико-писемних джерел, лінгвістичні та
археологічні матеріали.
Використання писемних джерел дозволило авторові по-новому висвітлити досі не розв’язане питання про спільно-слов’янську мову в її часовій приналежності, критично переглянуто питання про скіфську мову, встановити зв’язки прадавнього населення Подніпров’я з мовою і культурою колишніх народів Малої Азії.
Автор монографії – В. П. Петров – свого часу – провідний фахівець з індоєвропейського порівняльного мовознавства в Україні, відомий дослідник ранньослов’янськоїархеології. Його постать можна поставити поряд з такими відомими світилами української історичної науки кінця XX ст., як Брайчевський та Даниленко.
Використання писемних джерел дозволило авторові по-новому висвітлити досі не розв’язане питання про спільно-слов’янську мову в її часовій приналежності, критично переглянуто питання про скіфську мову, встановити зв’язки прадавнього населення Подніпров’я з мовою і культурою колишніх народів Малої Азії.
Автор монографії – В. П. Петров – свого часу – провідний фахівець з індоєвропейського порівняльного мовознавства в Україні, відомий дослідник ранньослов’янськоїархеології. Його постать можна поставити поряд з такими відомими світилами української історичної науки кінця XX ст., як Брайчевський та Даниленко.