Пахльовська О. Українська культура у вимірі пост: посткомунізм, постмодернізм, поствандалізм

Стаття. 16 с. Видання, рік невідомі. Пахльовська Оксана Єжи-Янівна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу давньої української літератури; професор Римського університету „Ла Сап’єнца". Трохи більше, як десятиліття тому, в період агонії Радянського Союзу, термінологічний тезаурус української історії радикально змінювався. В цьому тезаурусі переставали ототожнюватися поняття «незалежність» та «український буржуазний націоналізм». Натомість дедалі більше зближувалися, стаючи тотожними, поняття «незалежність» та «Європа». А їхній природний синтез ставав підґрунтям для концептуалізації української культурної та політичної реальности в параметрах справді нового — демократичного — соціуму, а відтак і нового цивілізаційного коду. Одне слово, спростивши формулу, можна сказати, що «незалежність» плюс «Європа» разом означали реальне демократичне перетворення суспільства, а отже, і початок відліку нового історичного часу. Власне, означали майбутнє. На одинадцятому році незалежности риторична наповненість таких понять, як «незалежність», «Європа», «демократія», збідніла й вивітрилася чи не остаточно, так і не набувши конкретного змісту. Картина політичної еволюції — чи то пак інволюції — України за останні роки вже доволі самоочевидна. За своїми політико-економічними параметрами конкретний зміст терміна «незалежність» та «демократія» приблизно нагадує жваві дефініції продуктів на київських базарах, які пізнали смак ринкової конкуренції: над купою слив у хмарі мух написано «слива», щоб ніхто не думав, що це огірки, а в дужках додано, аби вам не спало на думку цю сливу не купити: «слаще меда».