Севастополь. Севастопольський міский гуманітарний університет. - 14
с.
Відповіді на питання:
Формування творчої особистості поета, продовження традицій І.Франка, Періодизація творчості. Тематика, жанрово-стильові особливості лірики Д.Павличка 50–60-х років. Збірки «Любов і ненависть» (1953), «Моя земля» (1955) та. ін., історія заборони цензурою і знищення збірки «Правда кличе!» (1958). Мотиви осудження сталінізму й тоталітаризму в сонеті «Коли умер кривавий Торквемада», «Господь умер, чертог його порожній», звеличення простої людини («Лист прибиральниці до поета»), захист української мови, інвектива тих, хто зневажає її («Ти зрікся мови рідної»367, «Якби я втратив очі, Україно.,.»). Ідеологічна заанґажованість збірок «Днина» (1960), «Пальмова віть» (1962), «Жест Нерона» (1962).
Інтелектуальність, синтез конкретики з філософськими узагальненнями в етапній збірці «Гранослов» (1968). Порушення загальнолюдських проблем буття людини («Погляд у криницю», «Голгофа»372, «Нетерпеливість»), образи природи (цикл «Литовський ліс», «Питають сосни, де я мешкаю», цикли «Учителям і друзям», «Гранослов», образ Максима Рильського. Пантеїзм, натурфілософія збірки «Сонети подільської осені» (1973).
Новаторство Д.Павличка в жанрі сонету.
Інтимна лірика, збірка «Таємниця твого обличчя» (1979). Поетичний образ жінки, коханої («Ніч була ясна, я стежками біг»370, «Моя любове, ти – як Бог…», «Дівочих непорочних ліній», «Не бійся сивини моєї»), інтертекстуальне поле інтимної лірики, вплив поетики «Зів'ялого листя» І.Франка, трансформація фольклорних образів. Збірка інтимної лірики «Золоте ябко» (1998).
Волелюбна лірика поета останніх років. Збірка «Покаяльні псалми» (1994), щирість ліричних зізнань, осуд конформізму, помилок минулого, прагнення спокутувати помилки минулого вірним служінням Україні, своєю любов'ю. Новаторство в трактуванні біблійних образів («Єврейські мелодії», «Вірші з Єрусалима»). Історіософський образ України в збірці «Ностальгія» (1998). Громадянський пафос, гнівний осуд російської війни в Чечні («Із Чечні приходять домовини»); інтертекстуальне поле циклу «За нас» (1995), співзвучність із
«Кавказом» Т.Шевченка. Особливості філософської лірики поета в збірці «Наперсток» (2002).
Жанрове багатство; вірш-портрет, медитація, одичні форми, балада, елегія, притчі, рубаї, хокку в доробку поета. Пісні «Два кольори», «Я стужився, мила, за тобою»370, «Лелеченьки» (знати напам'ять).
Проблематика поем Д.Павличка: «Земля», «Поєдинок», «Вогнище», «Двійник», «Князь», «Дорога до Шевченка», «Петрик», «Петро Могила», «Ностальгія» (оглядово).
Формування творчої особистості поета, продовження традицій І.Франка, Періодизація творчості. Тематика, жанрово-стильові особливості лірики Д.Павличка 50–60-х років. Збірки «Любов і ненависть» (1953), «Моя земля» (1955) та. ін., історія заборони цензурою і знищення збірки «Правда кличе!» (1958). Мотиви осудження сталінізму й тоталітаризму в сонеті «Коли умер кривавий Торквемада», «Господь умер, чертог його порожній», звеличення простої людини («Лист прибиральниці до поета»), захист української мови, інвектива тих, хто зневажає її («Ти зрікся мови рідної»367, «Якби я втратив очі, Україно.,.»). Ідеологічна заанґажованість збірок «Днина» (1960), «Пальмова віть» (1962), «Жест Нерона» (1962).
Інтелектуальність, синтез конкретики з філософськими узагальненнями в етапній збірці «Гранослов» (1968). Порушення загальнолюдських проблем буття людини («Погляд у криницю», «Голгофа»372, «Нетерпеливість»), образи природи (цикл «Литовський ліс», «Питають сосни, де я мешкаю», цикли «Учителям і друзям», «Гранослов», образ Максима Рильського. Пантеїзм, натурфілософія збірки «Сонети подільської осені» (1973).
Новаторство Д.Павличка в жанрі сонету.
Інтимна лірика, збірка «Таємниця твого обличчя» (1979). Поетичний образ жінки, коханої («Ніч була ясна, я стежками біг»370, «Моя любове, ти – як Бог…», «Дівочих непорочних ліній», «Не бійся сивини моєї»), інтертекстуальне поле інтимної лірики, вплив поетики «Зів'ялого листя» І.Франка, трансформація фольклорних образів. Збірка інтимної лірики «Золоте ябко» (1998).
Волелюбна лірика поета останніх років. Збірка «Покаяльні псалми» (1994), щирість ліричних зізнань, осуд конформізму, помилок минулого, прагнення спокутувати помилки минулого вірним служінням Україні, своєю любов'ю. Новаторство в трактуванні біблійних образів («Єврейські мелодії», «Вірші з Єрусалима»). Історіософський образ України в збірці «Ностальгія» (1998). Громадянський пафос, гнівний осуд російської війни в Чечні («Із Чечні приходять домовини»); інтертекстуальне поле циклу «За нас» (1995), співзвучність із
«Кавказом» Т.Шевченка. Особливості філософської лірики поета в збірці «Наперсток» (2002).
Жанрове багатство; вірш-портрет, медитація, одичні форми, балада, елегія, притчі, рубаї, хокку в доробку поета. Пісні «Два кольори», «Я стужився, мила, за тобою»370, «Лелеченьки» (знати напам'ять).
Проблематика поем Д.Павличка: «Земля», «Поєдинок», «Вогнище», «Двійник», «Князь», «Дорога до Шевченка», «Петрик», «Петро Могила», «Ностальгія» (оглядово).