Стаття. Літературознавча рецепція і компаративістичний дискерс -
Тернопіль, 2004. - С. 9-14 (або Літературознавча компараивістика. -
Тернопіль, 2002. - С. 246-251).
В сучасну літературознавчу компаративістику входять
перекладознавчий і риторично- поетикальний аспекти освоєння творів
словесного мистецтва, без яких компаративістика перетворюється на
історію ідей, різновид історіографії, соціології чи етнопсихології.
Щоб залишатись у сфері літературознавства і підтримувати естетичну
комунікацію з приводу літератури саме як мистецтва слова, яке має
емоційний потенціал, дослідник-компаратист мусить не тільки
спиратись на власний читацький досвід, а й дбати про актуалізацію
рецептивного досвіду свого слухача/читача. З цією метою (з
необхідності) компаративістьке висловлювання набуває дискурсивного
статусу. Засоби формування такого вислову відразу націлені на
реципієнта, несучи в собі органічні прикмети аналізованого
художнього твору. Риторично-поетикальні особливості
компаративістського дискурсу включають у свій континуум цитати,
ремінісценції, алюзії з різномовних літературних текстів, які або
перекладаються, або стилізуються, або презентуються мозаїчно. Це
явище виступає виразно передусім в історико-літературних студіях і
лише надто віддалено — в теоретичній компаративістиці.