Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів
освіти. — К.: Либідь, 2001. — 486 с.
Теми, що висвітлюються: Літературознавство як наука. Від Арістотеля
до сьогодення: короткий огляд розвитку літературознавчої науки.
Літературно-художня творчість. Роди й жанри літератури.
Літературний розвиток. Літературний процес.
Зміст:
Літературознавство як наука.
Літературознавство й мовознавство.
Літературознавство та історія.
Літературознавство й мистецтвознавство.
Літературознавство та інші наукові дисципліни.
Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни.
Теорія літератури.
Історія літератури.
Літературна критика .
Взаємозв’язки літературознавчих дисциплін.
Історіографія літературна.
Бібліографія літературна.
Текстологія.
Палеографія.
Завдання курсу Теорія літератури. Від Арістотеля до сьогодення. Короткий огляд розвитку літературознавчої думки.
Біля джерел літературознавства.
Початки літературознавства і естетики в стародавньому та середньовічному Китаї .
Зародження літературознавства та естетики в стародавній Індії.
Проблеми теорії літератури в середні віки та в епоху Відродження.
Естетика бароко і класицизму.
Утвердження теорії літератури як самостійної наукової дисципліни.
Основні напрями зарубіжного літературознавства XIX-XX століть.
Новітні напрями та течії в літературознавстві.
Зародження та розвиток українського літературознавства (XI-XVIII ст.).
Українське літературознавство і естетика в перші десятиріччя XIX століття.
Розвиток українського літературознавства в середині XIX століття.
Еволюція українського літературознавства в останні десятиріччя XIX століття.
Українське літературознавство XX століття: здобутки та втрати.
Літературно-художня творчість.
Література як вид художньої творчості.
Визначення поняття література.
Література як вид мистецтва.
Основні етапи історичного становлення літератури та види літературно-художньої творчості.
Фольклорна поезія.
Літературна поезія.
Проза.
Літературно-художній образ.
Визначення художнього образу.
Художній образ як форма відображення дійсності.
Образ як форма буття художнього твору.
Структура літературно-художнього образу.
Види літературно-художнього образу.
Автологічний тип художнього образу.
Гротеск.
Металогічний тип художнього образу.
Символ.
Алегорія.
Підтекст.
Літературно-художній твір.
Художній твір як основна форма буття літератури.
Структура літературно-художнього твору.
Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору.
Тема.
Фабула.
Характер.
Пафос.
Ідея.
Структура і елементи внутрішньої форми художнього твору.
Система образів художнього твору.
Персонаж.
Оповідач.
Розповідач.
Ліричний герой.
Образ автора.
Образ читача.
Пейзаж.
Інтер’єр.
Сюжет художнього твору.
Визначення сюжету.
Функції і типи сюжетів.
Внутрішня організація сюжету.
Зовнішня форма художнього твору.
Загальні принципи організації художнього мовлення.
Художньо-мовленнєва організація літературного твору.
Засоби словотворчого увиразнення мовлення.
Неологізми.
Зарозуміла мова.
Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення.
Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи).
Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури).
Композиція художнього твору.
Визначення композиції.
Типи композиційної організації художнього твору.
Роди і жанри літератури.
Загальне поняття про роди та жанри.
З історії вивчення родів і жанрів літератури.
Епічний рід літератури.
Генезис і родові ознаки епосу.
Система епічних жанрів.
Ліричний рід літератури.
Генезис і родові ознаки лірики.
Проблеми класифікації типів ліричних творів.
Жанровий поділ лірики.
Драматичний рід літератури.
Генезис і родові ознаки драми.
Жанри драматичного роду.
Ліро-епос та інші міжродові й суміжні утворення.
Балада.
Дума.
Билина.
Байка.
Буколіка.
Співомовка.
Поема.
Мемуари.
Щоденники.
Літературний портрет.
Художня біографія.
Літературний розвиток.
Художній метод.
Індивідуальний стиль.
Літературний напрям.
Літературні напрями XVI-XIX століть.
Модернізм. Літературні напрями модернізму.
Соціалістичний реалізм.
Літературний процес.
Загальне поняття про літературний процес.
Внутрішні фактори літературного процесу.
Традиції та новаторство.
Відштовхування.
Запозичення.
Наслідування.
Пародіювання.
Епігонство.
Цитування.
Репродукція .
Ремінісценція.
Парафраза.
Натяк.
Варіація.
Суперництво.
Концентрація.
Розпорошення.
Види художньої взаємодії.
Літературознавство й мовознавство.
Літературознавство та історія.
Літературознавство й мистецтвознавство.
Літературознавство та інші наукові дисципліни.
Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни.
Теорія літератури.
Історія літератури.
Літературна критика .
Взаємозв’язки літературознавчих дисциплін.
Історіографія літературна.
Бібліографія літературна.
Текстологія.
Палеографія.
Завдання курсу Теорія літератури. Від Арістотеля до сьогодення. Короткий огляд розвитку літературознавчої думки.
Біля джерел літературознавства.
Початки літературознавства і естетики в стародавньому та середньовічному Китаї .
Зародження літературознавства та естетики в стародавній Індії.
Проблеми теорії літератури в середні віки та в епоху Відродження.
Естетика бароко і класицизму.
Утвердження теорії літератури як самостійної наукової дисципліни.
Основні напрями зарубіжного літературознавства XIX-XX століть.
Новітні напрями та течії в літературознавстві.
Зародження та розвиток українського літературознавства (XI-XVIII ст.).
Українське літературознавство і естетика в перші десятиріччя XIX століття.
Розвиток українського літературознавства в середині XIX століття.
Еволюція українського літературознавства в останні десятиріччя XIX століття.
Українське літературознавство XX століття: здобутки та втрати.
Літературно-художня творчість.
Література як вид художньої творчості.
Визначення поняття література.
Література як вид мистецтва.
Основні етапи історичного становлення літератури та види літературно-художньої творчості.
Фольклорна поезія.
Літературна поезія.
Проза.
Літературно-художній образ.
Визначення художнього образу.
Художній образ як форма відображення дійсності.
Образ як форма буття художнього твору.
Структура літературно-художнього образу.
Види літературно-художнього образу.
Автологічний тип художнього образу.
Гротеск.
Металогічний тип художнього образу.
Символ.
Алегорія.
Підтекст.
Літературно-художній твір.
Художній твір як основна форма буття літератури.
Структура літературно-художнього твору.
Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору.
Тема.
Фабула.
Характер.
Пафос.
Ідея.
Структура і елементи внутрішньої форми художнього твору.
Система образів художнього твору.
Персонаж.
Оповідач.
Розповідач.
Ліричний герой.
Образ автора.
Образ читача.
Пейзаж.
Інтер’єр.
Сюжет художнього твору.
Визначення сюжету.
Функції і типи сюжетів.
Внутрішня організація сюжету.
Зовнішня форма художнього твору.
Загальні принципи організації художнього мовлення.
Художньо-мовленнєва організація літературного твору.
Засоби словотворчого увиразнення мовлення.
Неологізми.
Зарозуміла мова.
Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення.
Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи).
Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури).
Композиція художнього твору.
Визначення композиції.
Типи композиційної організації художнього твору.
Роди і жанри літератури.
Загальне поняття про роди та жанри.
З історії вивчення родів і жанрів літератури.
Епічний рід літератури.
Генезис і родові ознаки епосу.
Система епічних жанрів.
Ліричний рід літератури.
Генезис і родові ознаки лірики.
Проблеми класифікації типів ліричних творів.
Жанровий поділ лірики.
Драматичний рід літератури.
Генезис і родові ознаки драми.
Жанри драматичного роду.
Ліро-епос та інші міжродові й суміжні утворення.
Балада.
Дума.
Билина.
Байка.
Буколіка.
Співомовка.
Поема.
Мемуари.
Щоденники.
Літературний портрет.
Художня біографія.
Літературний розвиток.
Художній метод.
Індивідуальний стиль.
Літературний напрям.
Літературні напрями XVI-XIX століть.
Модернізм. Літературні напрями модернізму.
Соціалістичний реалізм.
Літературний процес.
Загальне поняття про літературний процес.
Внутрішні фактори літературного процесу.
Традиції та новаторство.
Відштовхування.
Запозичення.
Наслідування.
Пародіювання.
Епігонство.
Цитування.
Репродукція .
Ремінісценція.
Парафраза.
Натяк.
Варіація.
Суперництво.
Концентрація.
Розпорошення.
Види художньої взаємодії.