Наукова стаття. — Дзендзелівський Й.О. Українське і слов'янське
мовознавство: Збірник праць. — Львів, 1996. — С. 245-285.
Ця стаття написана відомим українським мовознавцем, доктором
філологічних наук, професором, засновником діалектологічної
наукової школи Ужгородського університету Дзендзелівським Йосипом
Олексійовичем (1921-2008).
Вперше статтю було опубліковано у 1977 році в Угорщині (Studia slavica. Т. XXIII. – Budapest, 1977. – C. 289-333). У представленій статті автором досліджено арго українських заробітчан (кожухарів та кравців), яке вживалося в минулому у селі Нова Вижва
Старовижвівського району Волинської області в Україні. Це арго активно функціонувало тут з давніх часів до 1939 року, тобто до початку другої світової війни.
Якоюсь мірою його ще пам'ятали представники старшого та найстаршого поколінь у 1969-1971 роках під час польових досліджень автора у зазначеному селі. Самі носії цього арго називали його шнайдерською мовою, що походить від арготичного слова 'шнайдер' (кожухар, кравець).
У статті, крім історико-лінгвістичного огляду досліджуваного арго, міститься його словник (складений автором), а також приклади арготичних текстів, перекладених автором літературною мовою.
Стаття завершується лінгвістичним аналізом досліджуваного арго.
Вперше статтю було опубліковано у 1977 році в Угорщині (Studia slavica. Т. XXIII. – Budapest, 1977. – C. 289-333). У представленій статті автором досліджено арго українських заробітчан (кожухарів та кравців), яке вживалося в минулому у селі Нова Вижва
Старовижвівського району Волинської області в Україні. Це арго активно функціонувало тут з давніх часів до 1939 року, тобто до початку другої світової війни.
Якоюсь мірою його ще пам'ятали представники старшого та найстаршого поколінь у 1969-1971 роках під час польових досліджень автора у зазначеному селі. Самі носії цього арго називали його шнайдерською мовою, що походить від арготичного слова 'шнайдер' (кожухар, кравець).
У статті, крім історико-лінгвістичного огляду досліджуваного арго, міститься його словник (складений автором), а також приклади арготичних текстів, перекладених автором літературною мовою.
Стаття завершується лінгвістичним аналізом досліджуваного арго.