К.: Критика, 2007. - 368 с.
В новій книжці чільного українського історика, професора Києво-Могилянської академії Наталі Яковенко захопливу розповідь про виникнення історії як науки та розвиток історичних поглядів від Античності до наших днів поєднано з ґрунтовним аналізом епістемологічних підвалин і філософських контекстів історичного знання та проникливими рефлексіями над засадами і мотиваціями власного фаху, а також із цілком практичними порадами, покликаними допомогти історикові-початківцю опанувати основи обраного ремесла та навчитися професійного ставлення до роботи з популярною міждисциплінарною синтезою, і свого роду навчальним посібником нового типу, і спеціяльною розвідкою, призначено водночас як широкому читацькому загалові любителів історії, так і університетській авдиторії, викладачам і студентам, а також науковцям у різних царинах гуманістики.
Зміст:
Передмова
Розділ
1. Чим є та для чого пишеться історія
«Історія» - це про Що чи про Кого?
Для чого «пишуть історію»: функція історика очима людей різних епох
Правдолюби, підлесники та інші
Притягальна магія історії, або Чого ми в ній шукаємо
Як «діяння» перетворювались на «історію»
Народження «історіографії»
«Строга мова» історіописання
Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
Розділ
2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
Від «не забути» до «навчити, спонукати, розважити»
Історики на послугах римської величі
Життя великих - і повчає, і розважає
Сердитий Лукіан із Самосати
Біблійні витоки знання про «початок» і «кінець» історії
«Християнізація історії»
Розділ З. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
Вперед до Античности: італійський Ренесанс
Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
Барокові ерудити
«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
«Антиквари» в тіні «філософів»
Провісники «романтичного перевороту»
Розділ
4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
Ліки від Просвітництва
«Відкриття народу»
«Історичні» нації та «неісторичні» народи під колесами історії
Герої, героїчне та культ Героїв
Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
Розсип зоряних імен: французькі ліберали
Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
Остаточне «унауковлення» (сцієнтизація) історичної науки
Ера великих містифікацій
Народження історичної белетристики
Розділ
5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
Від романтичних конструкцій до «позитивного» знання
Культ «достовірного факту» та хронологічної детермінованости
Як з'єднати миготливі «факти»: марксизм і його видозміна у
«марксистсько-лєнінській методології»
Як з'єднати миготливі «факти»: культурно-географічний детермінізм тоді й тепер
«Дроблення історії» на субдисципліни та школи
Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
Магніт телеології: великі національні історії
Спадщина «національних історій» - метаісторична та історична
Розділ 6 «Антипозитивістський бунт» на зламі ХІХ-ХХ століть
Передчуття катастрофи у переддень «століття екстремізму»
Проти «об'єктивної історії»: король голий?
Улари по ідеї еволюційного прогресу та «законах історичного розвитку»
Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
Десакралізапія історії у пародіях
Тривожний підсумок «антипозитивістського бунту»
Розділ
7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
Соціологія - новий стратегічний партнер істориків
Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
«Тотальна», «вимірювана» та «серійна» історії
Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
Маленька людина в мікроісторіях
Історика навчають читати між рядками: «лінгвістичний поворот»
Нові лінії оборони «території історика»: історія пам'яті, ментальна географія, потестарна імагологія, локальна соціяльна історія
Постмодернізм як «нова філософія історії»
Розділ
8. Історик сам на сам із джерелом: різновиди джерел і способи їх інтерпретації
Коли та як ширшав репертуар джерел
«Перехресний допит» на лаві свідків
Критичний метод - тріумф завдовжки у три століття
Історична герменевтика та семіотичний аналіз
Структурний аналіз і «деконструкція» джерела
Квантитативний аналіз, красивіше - кліометрика
Методики «усної історії»
Світ крізь піщинку, або Мікроісторичний підхід
Просопографічний аналіз
Що можна зробити з біографії
Історико-порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
Розділ
9. Історик наодинці з власним текстом: кожен пише, як він дише
Чи вдасться бути одночасно і війною, й обома протиборчими сторонами?
«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
«Позаджерельне знання», або Тиск стандартів і стереотипів
Ще раз «позаджерельне знання»: зворотня проекція сучасного на минуле
Клопоти з хаосом одиничного
«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
Зв'язкові поняття
Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
Риторичні стратегії історіописання
Текст історика у світлі читацьких очікувань
Розділ
10. Тему обрано - що робити далі?
Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
Історики теж мають правила техніки безпеки
Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
Ad fontes: як розминутися з попередниками
Розділ
11. Нарешті вистражданий текст
Що радять мудрі античні ритори
Огляд історіографії: принцип конуса та правила чемности
Ритуал презентації джерел
Обґрунтування гіпотези: долаючи страх перед чистим аркушем
Аргументація «від джерела»
Аргументація «від думок попередників»
Головне зроблено - пора писати вступ
Кінець - справі вінець
Рецензент починає читати працю з бібліографії
Неписана конвенція академічної етики
Як написати проект свого дослідження
Додатки
Вибрана бібліографія
Найвідоміші сучасні історичні часописи (крім університетських)
Покажчик
Перелік ілюстрацій
В новій книжці чільного українського історика, професора Києво-Могилянської академії Наталі Яковенко захопливу розповідь про виникнення історії як науки та розвиток історичних поглядів від Античності до наших днів поєднано з ґрунтовним аналізом епістемологічних підвалин і філософських контекстів історичного знання та проникливими рефлексіями над засадами і мотиваціями власного фаху, а також із цілком практичними порадами, покликаними допомогти історикові-початківцю опанувати основи обраного ремесла та навчитися професійного ставлення до роботи з популярною міждисциплінарною синтезою, і свого роду навчальним посібником нового типу, і спеціяльною розвідкою, призначено водночас як широкому читацькому загалові любителів історії, так і університетській авдиторії, викладачам і студентам, а також науковцям у різних царинах гуманістики.
Зміст:
Передмова
Розділ
1. Чим є та для чого пишеться історія
«Історія» - це про Що чи про Кого?
Для чого «пишуть історію»: функція історика очима людей різних епох
Правдолюби, підлесники та інші
Притягальна магія історії, або Чого ми в ній шукаємо
Як «діяння» перетворювались на «історію»
Народження «історіографії»
«Строга мова» історіописання
Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
Розділ
2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
Від «не забути» до «навчити, спонукати, розважити»
Історики на послугах римської величі
Життя великих - і повчає, і розважає
Сердитий Лукіан із Самосати
Біблійні витоки знання про «початок» і «кінець» історії
«Християнізація історії»
Розділ З. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
Вперед до Античности: італійський Ренесанс
Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
Барокові ерудити
«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
«Антиквари» в тіні «філософів»
Провісники «романтичного перевороту»
Розділ
4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
Ліки від Просвітництва
«Відкриття народу»
«Історичні» нації та «неісторичні» народи під колесами історії
Герої, героїчне та культ Героїв
Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
Розсип зоряних імен: французькі ліберали
Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
Остаточне «унауковлення» (сцієнтизація) історичної науки
Ера великих містифікацій
Народження історичної белетристики
Розділ
5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
Від романтичних конструкцій до «позитивного» знання
Культ «достовірного факту» та хронологічної детермінованости
Як з'єднати миготливі «факти»: марксизм і його видозміна у
«марксистсько-лєнінській методології»
Як з'єднати миготливі «факти»: культурно-географічний детермінізм тоді й тепер
«Дроблення історії» на субдисципліни та школи
Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
Магніт телеології: великі національні історії
Спадщина «національних історій» - метаісторична та історична
Розділ 6 «Антипозитивістський бунт» на зламі ХІХ-ХХ століть
Передчуття катастрофи у переддень «століття екстремізму»
Проти «об'єктивної історії»: король голий?
Улари по ідеї еволюційного прогресу та «законах історичного розвитку»
Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
Десакралізапія історії у пародіях
Тривожний підсумок «антипозитивістського бунту»
Розділ
7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
Соціологія - новий стратегічний партнер істориків
Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
«Тотальна», «вимірювана» та «серійна» історії
Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
Маленька людина в мікроісторіях
Історика навчають читати між рядками: «лінгвістичний поворот»
Нові лінії оборони «території історика»: історія пам'яті, ментальна географія, потестарна імагологія, локальна соціяльна історія
Постмодернізм як «нова філософія історії»
Розділ
8. Історик сам на сам із джерелом: різновиди джерел і способи їх інтерпретації
Коли та як ширшав репертуар джерел
«Перехресний допит» на лаві свідків
Критичний метод - тріумф завдовжки у три століття
Історична герменевтика та семіотичний аналіз
Структурний аналіз і «деконструкція» джерела
Квантитативний аналіз, красивіше - кліометрика
Методики «усної історії»
Світ крізь піщинку, або Мікроісторичний підхід
Просопографічний аналіз
Що можна зробити з біографії
Історико-порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
Розділ
9. Історик наодинці з власним текстом: кожен пише, як він дише
Чи вдасться бути одночасно і війною, й обома протиборчими сторонами?
«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
«Позаджерельне знання», або Тиск стандартів і стереотипів
Ще раз «позаджерельне знання»: зворотня проекція сучасного на минуле
Клопоти з хаосом одиничного
«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
Зв'язкові поняття
Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
Риторичні стратегії історіописання
Текст історика у світлі читацьких очікувань
Розділ
10. Тему обрано - що робити далі?
Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
Історики теж мають правила техніки безпеки
Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
Ad fontes: як розминутися з попередниками
Розділ
11. Нарешті вистражданий текст
Що радять мудрі античні ритори
Огляд історіографії: принцип конуса та правила чемности
Ритуал презентації джерел
Обґрунтування гіпотези: долаючи страх перед чистим аркушем
Аргументація «від джерела»
Аргументація «від думок попередників»
Головне зроблено - пора писати вступ
Кінець - справі вінець
Рецензент починає читати працю з бібліографії
Неписана конвенція академічної етики
Як написати проект свого дослідження
Додатки
Вибрана бібліографія
Найвідоміші сучасні історичні часописи (крім університетських)
Покажчик
Перелік ілюстрацій