Звєрєва І.Д. Нові моделі соціальних служб для сімей й дітей: форми і методи роботи
Подождите немного. Документ загружается.
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
41
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
3
3
«
«
С
С
О
О
Ц
Ц
І
І
А
А
Л
Л
Ь
Ь
Н
Н
А
А
Р
Р
О
О
Б
Б
О
О
Т
Т
А
А
»
»
*
*
* Соціальна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія та практика / І.Д.Звєрєва. − К.: Правда
Ярославовичів, 1998.
Соціальна робота з
дітьми, молоддю,
сім’ями
Принципи
Мета: захист соціальних, економічних,
юридичних, політичних, екологічних,
культурних прав
дітей
,
молоді
,
сімей
Соціальні інституції
Нормативно-правове
забезпечення
Напрями
Соціальна
п
р
о
ф
ілактика
Соціальна
р
еабіліта
ц
ія
Форми і види
соціальної роботи
Соціальне
обслуговування
Соціальні
послуги
Соціальна
допомога
ОСОБИСТІСТЬ
Соціальні групи
Охоплює:
- сфери життєдіяльності;
- актуальні й найтиповіші
соціальні та психологічні
проблеми;
- категорії дітей, молоді, сімей
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
42
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
4
4
Н
Н
А
А
П
П
Р
Р
Я
Я
М
М
И
И
С
С
О
О
Ц
Ц
І
І
А
А
Л
Л
Ь
Ь
Н
Н
О
О
Ї
Ї
Р
Р
О
О
Б
Б
О
О
Т
Т
И
И
З
З
С
С
І
І
М
М
’
’
Я
Я
М
М
И
И
Основний
з
з
м
м
і
і
с
с
т
т
с
с
о
о
ц
ц
і
і
а
а
л
л
ь
ь
н
н
о
о
ї
ї
р
р
о
о
б
б
о
о
т
т
и
и
з
з
с
с
і
і
м
м
’
’
є
є
ю
ю складають забезпечення сім’ї різними видами
соціального обслуговування (соціальної допомоги та соціальних послуг), реабілітаційна та
профілактична робота, соціальний супровід окремих категорій сімей та соціальне інспектування
неблагополучних сімей. Вони реалізуються в практичній діяльності соціального працівника
шляхом використання різноманітних методів, прийомів і форм соціальної роботи, вибір яких
обумовлений переліком зазначених чинників.
С
С
о
о
ц
ц
і
і
а
а
л
л
ь
ь
н
н
а
а
п
п
р
р
о
о
ф
ф
і
і
л
л
а
а
к
к
т
т
и
и
к
к
а
а – комплекс економічних, політичних, правових, медичних,
психолого-педагогічних заходів, спрямованих на запобігання, обмеження, локалізацію
негативних явищ у соціальному середовищі; сукупність державних, громадських, соціально-
медичних і організаційно-виховних заходів, спрямованих на попередження, подолання або
нейтралізацію основних причин та умов, що викликають різного роду соціальні відхилення
негативного характеру та інші соціально небезпечні і шкідливі відхилення у поведінці.
С
С
о
о
ц
ц
і
і
а
а
л
л
ь
ь
н
н
е
е
о
о
б
б
с
с
л
л
у
у
г
г
о
о
в
в
у
у
в
в
а
а
н
н
н
н
я
я – це вид соціальної діяльності державних та недержавних
органів, спрямованої на забезпечення матеріальних, оздоровчих, освітніх, естетичних та інших
потреб особистості; реалізується у формі соціальної допомоги та соціальних послуг.
С
С
о
о
ц
ц
і
і
а
а
л
л
ь
ь
н
н
і
і
п
п
о
о
с
с
л
л
у
у
г
г
и
и – комплекс дій, здійснюваних державними, громадськими організаціями,
спрямованих на забезпечення та покращення умов життєдіяльності особистості чи окремих
груп.
С
С
о
о
ц
ц
і
і
а
а
л
л
ь
ь
н
н
а
а
д
д
о
о
п
п
о
о
м
м
о
о
г
г
а
а – вид соціальної діяльності, спрямованої на підтримку осіб і соціальних
груп, що знаходяться в кризовій ситуації.
С
С
о
о
ц
ц
і
і
а
а
л
л
ь
ь
н
н
а
а
р
р
е
е
а
а
б
б
і
і
л
л
і
і
т
т
а
а
ц
ц
і
і
я
я – комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи
втрачених індивідом суспільних зв’язків і відносин внаслідок стійкого розладу функцій
організму (інвалідність), зміни соціального статусу (люди похилого віку, безробітні, біженці).
С
С
і
і
м
м
’
’
я
я − динамічна мала група людей, котрі проживають разом і зв’язані
родинними відносинами (шлюб, кровна спорідненість, усиновлення, опіка),
спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб,
взаємною моральною відповідальністю *.
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
5
5
* Безпалько О.В. Соціальна робота в схемах і таблицях: Нав. Посіб. – К.: Логос, 2003.
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
44
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
6
6
Ф
Ф
У
У
Н
Н
К
К
Ц
Ц
І
І
Ї
Ї
С
С
І
І
М
М
’
’
Ї
Ї
Ф
Ф
у
у
н
н
к
к
ц
ц
і
і
ї
ї
с
с
і
і
м
м
’
’
ї
ї – відображення системи взаємодії особи, сім’ї та суспільства і тих сфер, які
пов’язані безпосередньо із задоволенням відповідних потреб її членів.
Кожна сім’я виконує в процесі життєдіяльності певні функції, причому деякі з них можуть бути
обов’язковими для окремих сімей, а деякі – ні. Наприклад, якщо у сім’ї є діти, то обов’язковими
будуть функції, пов’язані з дітьми і їх вихованням. Можливо, що відсутність деяких функцій не
можна розглядати, як причину втручання і початку психосоціального процесу, хоча це може
затрудняти функціонування сім’ї. Наприклад, якщо в сім’ї слабо виражена терапевтична
функція, то відношення можуть бути деструктивними, холодними, члени сім’ї не будуть
відчувати прив’язаності один до одного (так званий гуртожиток). Хоч ми можемо
спрогнозувати, до чого це може призвести, але в нас не буде формальних причин для початку
процесу.
Функції сім’ї можна класифікувати по-різному. Можна використовувати як узагальнюючу так і
детальну класифікацію. Перша зручна для швидкого аналізу (наприклад, при перших візитах в
сім’ю), друга – для систематичного процесу аналізу. Ми не можемо сказати, яка з них краща.
Кожна по-своєму гарна. Взагалі, кожний спеціаліст може створити для себе власну
класифікацію або адаптувати ту, яка є. Основна вимога – ця класифікація має бути
ефективною і допомагати у роботі з сім’єю.
Заслуговує на увагу така класифікація функцій сім’ї:
е
е
к
к
о
о
н
н
о
о
м
м
і
і
ч
ч
н
н
а
а – планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності по
веденню домашнього господарства;
г
г
о
о
с
с
п
п
о
о
д
д
а
а
р
р
с
с
ь
ь
к
к
а
а (організація побуту сім’ї, турбота про дім) – підтримка порядку та чистоти,
дотримання санітарно-гігієнічних норм;
р
р
е
е
п
п
р
р
о
о
д
д
у
у
к
к
т
т
и
и
в
в
н
н
а
а – продовження людського роду через народження дітей; планування
сім’ї;
с
с
о
о
ц
ц
і
і
а
а
л
л
і
і
з
з
у
у
ю
ю
ч
ч
а
а – передача дорослими членами сім’ї соціального досвіду дітям,
цілеспрямований вплив на дітей з метою формування у них ціннісних орієнтацій,
життєвих уподобань; організація внутрішньо сімейного спілкування; оволодіння
соціальними вміннями і навичками, освіта, професійне самовизначення;
р
р
е
е
к
к
р
р
е
е
а
а
т
т
и
и
в
в
н
н
а
а
– організація вільного часу та відпочинку, розвиток інтересів і потреб
членів сім’ї;
т
т
е
е
р
р
а
а
п
п
е
е
в
в
т
т
и
и
ч
ч
н
н
а
а – створення сприятливого сімейного мікроклімату, психологічна
підтримка членів сім’ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого
емоційного клімату в сім’ї з метою відновлення фізичних і психічних сил членів родини,
витрачених у різних стресових ситуаціях.
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
45
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
7
7
Т
Т
А
А
Б
Б
Л
Л
И
И
Ц
Ц
Я
Я
Д
Д
Л
Л
Я
Я
Р
Р
О
О
Б
Б
О
О
Т
Т
И
И
В
В
Г
Г
Р
Р
У
У
П
П
А
А
Х
Х
Функції сім’ї
Норма
Пограничний
стан
Проблема
економічна
репродуктивна
рекреативна
турбота про дім
соціалізуюча
терапевтична
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
46
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
8
8
О
О
П
П
И
И
С
С
Ж
Ж
И
И
Т
Т
Т
Т
Є
Є
В
В
И
И
Х
Х
С
С
И
И
Т
Т
У
У
А
А
Ц
Ц
І
І
Й
Й
Ситуація І.
Батьки, які мали єдину доньку Аню, вже з 6-річного віку пробували зробити з неї генія.
Вони влаштували її на бальні танці, в гурток шахів і записали в музичну школу, хоча дівчинка
мала посередні здібності, про що й сказав батькам вчитель музики через рік. Він також порадив
батькам звільнити дитину від занять у гуртках, і обрати щось одне, щоб не перевантажувати її в
школі. Поради педагога батьки не сприйняли серйозно.
Коли Аня не змогла перемогти на музичному конкурсі, дома зчинилася велика сварка.
Дівчинка відчула себе нещасливою і непотрібною дитиною.
В Ані не було друзів, на свої дні народження вона не могла запрошувати однокласників,
за «невдачі» її карали, вона боялася батьків й намагалася бути слухняною дитиною. Але її вік
вимагав спілкування.
З часом Аня зустріла юнака, який її розумів, і вона закохалася. З часом на медогляді в
школі виявилося, що вона вагітна. Аня не могла цього розповісти батькам. Після чергового
огляду лікар вирішив особисто повідомити батькам про вагітність дівчинки.
Дізнавшись про вагітність, батьки вигнали Аню з дому. Дівчинка вирішила отруїтися,
напилася ліків і потрапила до лікарні в тяжкому стані.
Ситуація ІІ.
Дівчинку з дитячого будинку у трирічному віці удочерила сім’я, яка не могла мати
власних дітей. Дитина жила й виховувалась в сім’ї протягом 14 років.
Все було добре, поки матір не звільнили з роботи. Батько почав пропивати гроші з
сімейного бюджету. Почастішали сварки та бійки. Дівчинка захищала матір, але також
зазнавала фізичного насилля від батька. Погіршилася її успішність у школі, вона стала
прогулювати уроки.
Одного дня, коли батько не пустив дівчинку додому переночувати, сусід, який
повернувся з місць позбавлення волі, зґвалтував її. Вона звернулася до міліції.
Мати побоялася розповісти все батькові і добитися судово-медичної експертизи. Коли
матір викликали до міліції, вона почала вимагати, щоб дівчинку перемістили в дитячий будинок.
Дівчинка випила велику дозу снодійного, коли дізналася, що батьки збираються
повернути її до дитячого будинку. Організації, які були залучені до справи, вирішили, що це
безнадійний випадок, і вирішили влаштувати дитину до дитячого будинку.
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
47
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
9
9
Т
Т
И
И
П
П
И
И
С
С
І
І
М
М
Е
Е
Й
Й
Сім’я, яка належним чином виконує свої функції, називається здоровою. Її основними
ознаками є:
згуртованість;
відкритість для встановлення нових стосунків;
інтимність;
оптимізм і турбота;
здатність самостійно вирішувати завдання свого розвитку;
ідентичність;
готовність до зміни ролей;
залучення всіх членів про прийняття сімейних рішень тощо.
З
З
о
о
в
в
н
н
і
і
с
с
о
о
ц
ц
і
і
а
а
л
л
ь
ь
н
н
о
о
б
б
л
л
а
а
г
г
о
о
п
п
о
о
л
л
у
у
ч
ч
н
н
а
а
с
с
і
і
м
м
'
'
я
я − це оцінка сім’ї її соціальним оточенням, але оточення
не завжди може помічати окремі ознаки, на основі яких робиться висновок про благополуччя
цієї сім’ї, тобто зовні сім’я здорова, а внутрішньо – дисфункціональна.
С
С
і
і
м
м
’
’
я
я
,
,
я
я
к
к
а
а
в
в
і
і
д
д
н
н
о
о
с
с
и
и
т
т
ь
ь
с
с
я
я
д
д
о
о
г
г
р
р
у
у
п
п
и
и
р
р
и
и
з
з
и
и
к
к
у
у – сама вибирає послугу, з нею проводиться
профілактична робота з метою попередження виникнення проблеми.
П
П
р
р
о
о
б
б
л
л
е
е
м
м
н
н
а
а
с
с
і
і
м
м
’
’
я
я − не в змозі самостійно визначити необхідну послугу або допомогу, потребує
втручання соціального працівника, їй надаються захисні послуги з метою вирішення існуючої
проблеми.
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
48
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
1
1
0
0
С
С
Х
Х
Е
Е
М
М
А
А
Р
Р
І
І
З
З
Н
Н
О
О
В
В
И
И
Д
Д
І
І
В
В
С
С
І
І
М
М
Е
Е
Й
Й
Дисфункційна сім'я
(сім’я, яка
опинилася в
складних життєвих
обставинах)
Зовні
соціально
благопо-
лучна сім'я
Сім’я, яка
відноситься
до групи
ризику
Проблемна
сім'я
Соціально
благополучна сім'я
(здорова сім'я)
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
49
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
1
1
1
1
Е
Е
Т
Т
А
А
П
П
И
И
Р
Р
О
О
З
З
В
В
И
И
Т
Т
К
К
У
У
К
К
Р
Р
И
И
З
З
И
И
За запропонованою Робом Паже (Нідерланди) логічною матрицею кризи, вона має
наступні етапи: перший – шок – тяжке порушення життєдіяльності людини внаслідок гострого
розладу її психічного стану, який характеризується емоційним та руховим виснаженням,
тимчасовою втратою орієнтації у часі, просторі тощо.
Ш
Ш
о
о
к
к − це одна з найнебезпечніших загальних неспецифічних реакцій організму на дію
певних чинників, насамперед травматичного походження. Хоча ця реакція була відома ще
лікарям античного світу, зокрема Гіппократу, сучасною назвою вона завдячує французькому
лікарю Ле Драну (H.F. Le Dran), який у 1737 p. видав книгу "Traite on reflectiontirces de la
pratique sur les playes d'rames a fen", в якій назвав цю реакцію терміном "се-кус", що означає
поштовх, удар, і описав її клініку. Невдовзі книгу було перекладено англійською мовою і
термін "секус" було замінено відповідним англійським словом шок (shock). Хоча потім для цієї
реакції було запропоновано й інші назви, проте англійський термін "шок" залишився.
За шоком відразу починається другий етап –
в
в
і
і
д
д
м
м
о
о
в
в
а
а
п
п
о
о
в
в
і
і
р
р
и
и
т
т
и
и – тобто неможливість
усвідомлення певної втрати. Третій етап – це –
п
п
е
е
р
р
е
е
г
г
о
о
в
в
о
о
р
р
и
и – що характеризується ілюзорною
можливістю «все виправити». З цим етапом також часто пов’язане відчуття провини.
Четвертий етап –
п
п
р
р
о
о
я
я
в
в
и
и
з
з
л
л
о
о
с
с
т
т
і
і – усвідомлення того, що втрата дійсно сталась і повернути
все назад неможливо. На цьому етапі існує два напрями розвитку кризи: зорієнтованість злості
на себе або злість на інших. Злість на себе може привести людину до глибокого стану
депресії. Злість на інших може проявлятися у асоціальних діях. Подолання емоційних наслідків
втрати починається на етапі –
р
р
о
о
з
з
у
у
м
м
і
і
н
н
н
н
я
я
і
і
п
п
р
р
и
и
й
й
н
н
я
я
т
т
т
т
я
я – що супроводжується сильним
стражданням. Коли людина досягає етапу розуміння своєї втрати, вона вже може виразити,
залежно від віку та здатностей, свої почуття, розповісти про них. Цей етап, на якому
з’являється відчуття надії на майбутнє, є сходинкою для наступного етапу −
з
з
д
д
а
а
т
т
н
н
і
і
с
с
т
т
ю
ю
с
с
п
п
р
р
а
а
в
в
и
и
т
т
и
и
с
с
я
я
з
з
в
в
т
т
р
р
а
а
т
т
о
о
ю
ю.
НОВІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї І ДІТЕЙ: НАПРЯМИ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ
50
Д
Д
о
о
д
д
а
а
т
т
о
о
к
к
1
1
2
2
С
С
Х
Х
Е
Е
М
М
А
А
«
«
Е
Е
Т
Т
А
А
П
П
И
И
К
К
Р
Р
И
И
З
З
И
И
»
»
Криза
Як Можливість
(для себе, інших) (зміна свого стилю, прийняття допомоги)
Шок
Відмова повірити
Переговори
Злість
Асоціальні дії Депресія
(злість на інших) (злість на себе)
Розуміння
Прийняття
Здатність справитись з втратою