Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів

Подождите немного. Документ загружается.

231

Рис. 8.13. Пилки ручні

а — поперечна, б-поздовжня, в — лучкова, г — ножовка вузька, д — но-

жовка широка

Рис. 8.14. Свердлувальний деревообробний інструмент

а — коловорот, б — спіральне свердло, в — спіральний бурав, г — ложко-

ве свердло, д — бурав російський, е — центрове свердло

232

Для обробки поверхонь (рис. 8.15) використовують різні

рубанки, які складаються з сталевого різця (железки), встанов-

леного у колодку та закріпленого клинком. За якістю струган-

ня буває грубим, середнім і чистовим. Для грубого стругання

використовують шерхебель з трохи закругленою ріжучою кро-

мкою железки (довжина рубанка складає 250 мм, ширина —

45 мм). Для середнього стругання використовують рубанок

(одинарний та подвійний) довжиною 250 мм і шириною 60 мм.

Для чистового стругання використовують фуганок (довжина

700 мм, ширина 85 мм). Для нанесення на оброблену поверхню

дрібної шорсткості використовують цинубелі (довжина 200 мм,

ширина 60 мм).

Рис. 8.15. Стругальний деревообробний інструмент

а — рубанок, б — фуганок, в — рубанок з металічною колодкою, г — же-

лезка шерхебельна, д — железка рубаночна, е — железка фуганочна, ж —

железка рубаночна подвійна, з — железка цинубельна, и — железка зензу-

бельна, к — железка фальцгобельна

Для стругання профільних (фігурних) поверхонь використо-

вують:

фальцгобель для обробки фасонних (фальцев) або прямокут-

ніх (четвертей) виборок вздовж краю деталей;

зензубель для зачистки фальцев і четвертей;

штап для вистругування на поверхні валика;

галтель для вистругування фасонних канавок;

калевка для вистругування різних фігурних профілів,

горбач для вистругування випуклих або вігнутих поверхонь.

233

Для виготовлення пазів, гнізд тощо використовують:

— долото — для видовбування гнізд, канавок тощо прямоку-

тного профілю. Випускають шириною 6…20 мм. Долота шири-

ною 1,5…6,0 мм називають шиповими;

— стамеска — для видовбування гнізд і отворів у тонких де-

талях, для підстругування кромок тощо. Випускають шириною

3…50 мм.

8.2.5. Вимірювальний інструмент

Поділяється на шкальний та безшкальний.

Шкальний контрольно-вимірювальний інструмент призначе-

ний для визначення геометричних параметрів деталей та виробів.

Він класифікується за такими ознаками:

за призначенням: для визначення зовнішніх розмірів дета-

лей; вимірювання товщини листових матеріалів, для вимірюван-

ня висоти та глибини, для вимірювання конусів;

за конструктивними ознаками: штрихові вимірювальні інстру-

менти (вимірювальні лінійки довжиною до 1 м та ціною ділення 1

мм, вимірювальні рулетки довжиною 1, 2, 5, 10, 20, 30, 40, 50, 75, 100

м; кутоміри, штангенциркулі типів ШЦ-І з діапазоном вимірювання

до 125 мм, ШЦ-ІІ з діапазоном вимірювання до 250 мм, ШЦ-ІІІ з ді-

апазоном вимірювання до 3000 мм; штангенрейсмуси для вимірю-

вання висот випускають типів ШР-250, ШР-400, ШР-630, ШР-1000,

ШР-1600, ШР-2500 (цифра у маркуванні — найбільший вимірюва-

ний розмір, мм); штангенглибиноміри для вимірювання глибини

отворів і пазів випускають типів ШГ-160, ШГ-250, ШГ-400;

мікрометри гладкі випускають типів МК-25 (0…25), МК-50

(25…50), МК-75 (50…75), МК-100 (75..100), МК-125 (100…125),

МК-150 (125-150), МК-175 (150…175), МК-200 (175-200), МК-225

(200…225), МК-250 (225-250), МК-275 (250…275), МК-300 (275-

300), МК-400 (300…400), МК-500 (400…500), МК-600 (500…600) з

ціною ділення 0,01 мм; мікрометри різьбові типів МВМ, МВТ з діа-

пазоном вимірювання до 350 мм та ціною ділення 0,01мм; мікроме-

три листові випускають типів МЛ-5 (0…5), МЛ-10 (0…10), МЛ-25

(0…25) з ціною ділення 0,01мм; мікрометри трубні типу МТ (0…25)

з ціною ділення 0,01мм; глибиноміри мікрометричні випускають

типів ГМ-100 (0…100), ГМ-150 (0…150) з ціною ділення 0,01 мм,

вимірювальні головки з ціною ділення до 0,001 мм.

Безшкальний контрольно-вимірювальний інструмент (рис. 8.16)

використовують для контролю розмірів і форми деталей, або для

234

контролю взаємного розташування елементів деталі. Він класи-

фікується за такими ознаками:

— за способом перевірки: нормальні для контроля номіналь-

ного розміру, граничні (одно- та двохсторонні) для контроля гра-

ничних розмірів;

— за призначенням: для контролю валів — скоби, для контро-

лю отворів — пробки, для контролю конічних поверхонь — пробки

і втулки, для контролю лінійних розмірів — калібри і шаблони;

— за контролюємим граничним розміром: прохідні (ПР) та

непрохідні (НЕ). Прохідна сторона відповідає: для скоб — найбі-

льшому допустимому розміру, для пробок — найменшому;

— за використанням: для контролю на робочому місці, для

контролю ВТК, еталонні;

— за конструкцією: цільні (жорсткі), збірні, регулюємі.

Рис. 8.16. Безшкальний контрольно-вимірювальний інструмент

а, б, в — скоби, г, д, е, ж — пробки, з — пробка різьбова, и — кільце різь-

бове, к — калібр лінійних розмірів, л, м, н — калібри пазів

235

Маркування, упакування,

транспортування та зберігання інструментів

В залежності від виду, розмірів та особливостей інструменти

маркують безпосередньо клеймом, приклеюванням бирки або

етикетки, на яких вказують найменування заводу-виробника, на-

йменування виробу, його тип, стандарт, дату виготовлення.

Металорізальний інструмент має умовне цифрове маркування,

до якого додають тільки позначення марки твердого сплаву. На-

приклад:

— різець розточний типу 1 з державкою h x b = 16 х 16 мм,

L = 80 мм, з кутом врізання 10

пластинки з твердого сплаву

В К8:

«Резец 2142-0147 ВК8 ГОСТ…»

— різець токарний прохідний правий з державкою h x b = 25 х

х 16 мм, з кутом врізання 0

пластинки з швидкоріжучої сталі:

«Резец 2102-0105 ГОСТ…»

— те саме, але пластинка з твердого сплаву Т15К6:

«Резец 2102-0055 Т 15 К6 ГОСТ…»

— свердло загального призначення діаметром d = 9,2 мм з ци-

ліндричним хвостовиком

«Сверло 2300-7007 ГОСТ…»

— фреза дискова трьохстороння діаметром d = 80 мм, шири-

ною В = 12 мм, виконання 1:

«Фреза 2240-0209 ГОСТ…»

— фреза дискова трьохстороння діаметром d = 100 мм,

d =3 2мм, шириною В = 18 мм, оснащеною твердим сплавом

Т15К6

«Фреза 2241-0004 Т15К6 ГОСТ…»

Інструмент обгортають пергаментом або водонепроникним

папером і вкладають у картонні коробки або дерев’яні нерозбірні

ящики так, щоб виключити переміщення його при транспорту-

ванні. Транспортують всіма видами закритого транспорту або у

контейнерах, захищаючи від забруднення, зволоження та механі-

чних пошкоджень. Застосовують штабельне або стелажне збері-

гання у закритих, сухих і провітрюваних приміщеннях.

236

8.2.6. Абразивний інструмент

Шліфування — процес різання матеріалів за допомогою абра-

зивного інструменту, ріжучим елементом якого являються зерна

абразивних матеріалів. Ці зерна відзначаються високою твердіс-

тю, теплостійкістю та гострими краями. Вони з’єднані спеціаль-

ними зв’язуючими речовинами у шліфувальні круги, сегменти,

головки, бруски та шкурки.

Виступаючі зерна абразивного матеріалу міцно закріплені у

абразивному інструменті зв’язуючим (рис. 8.17).

Рис. 8.17. Схема роботи абразивних зерен

При переміщенні абразивного інструмента по поверхні ви-

робу зерна зрізують (дряпають) матеріал у вигляді дуже дріб-

ної стружки.

Абразивні матеріали бувають натуральними і штучними. До

натуральних відносять мінерали: алмаз, наждак, корунд. Мінера-

ли наждак і корунд у сучасній промисловості майже не викорис-

товують через їх низьку якість. До штучних абразивних матеріа-

лів відносять електрокорунд (на основі Al

), карбід кремнію

(карборунд), карбід бору, синтетичний алмаз.

В залежності від вмісту Al

, домішок і присадок електроко-

рунд буває нормальний (91…96 % Al

), білим (97…99 %

), легованим (хромотитаністим) та монокорунд (97…98 %

Карбід кремнію (Si C) випускають двох видів: чорний (98 % Si

C) та зелений (98,5 % Si C).

237

Абразивні матеріали, що використовуються, мають умовне

позначення:

нормальний електрокорунд — 13А, 14А, 15А;

білий електрокорунд — 23А, 24А, 25А;

хромистий електрокорунд — 33А, 34А;

титанистий електрокорунд — 37А;

цирконієвий електрокорунд — 38А;

сферокорунд — ЭС;

технічне скло — 71Г;

корунд — 92Е;

кремінь — 81Кр;

монокорунд — 43А, 44А, 45А;

чорний карбід кремнію — 53С, 54С, 55С;

зелений карбід кремнію — 63С, 64С.

Отримані абразивні матеріали подрібнюють і сортують за

розмірами. В залежності від розміру зерен встановлюють їх но-

мер (зернистість) (табл. 8.2.)

Таблиця 8.2

ЗЕРНИСТІСТЬ

АБРАЗИВНИХ МАТЕРІАЛІВ

Позначення

зернистості

Розміри зерен

основної

фр

акції,

мкм

Позначення

зернистості

Розміри зерен

основної

фр

акції,

мкм

Шліфзерно Шліфпорошки

200 2000…2500 12 125…160

160 1600…2000 10 100…125

125 1250…1600 8 80…100

100 1000…1250 6 63…80

80 800…1000 5 50…63

63 630…800 4 40…50

50 500…630 3 28…40

238

Закінчення табл. 8.2

Позначення

зернистості

Розміри зерен

основної

фр

акції,

мкм

Позначення

зернистості

Розміри зерен

основної

фр

акції,

мкм

40 400…500 Мікропорошки

32 315…400 М63 50…63

25 250…315 М50 40…50

20 200…250 М40 28…40

16 160…200 М28 20…28

М20 14…20

М14 10…14

Тонкі мікропорошки

М10 7…10

М75…7

М53,5…5

В залежності від вмісту зерен основної фракції позначення зе-

рнистості доповнюють літерним індексом В, П, Н, Д.

Алмазні порошки за розмірами (мкм) поділяють на шліфпо-

рошки і шліф зерна. Їх зернистість позначають дробом, де:

— чисельник — найбільший розмір зерен основної фракції;

— знаменник — найменший розмір зерен основної фракції.

Алмазні шліфпорошки випускають такої зернистості:

— широкий діапазон: 400/250, 250/160, 160/100, 100/63, 63/40;

— вузький діапазон: 630/500, 500/400, 400/315, 315/250,

250/200, 200/160, 160/125, 125/100, 100/80, 80/63, 63/50, 50/40.

Алмазні мікропорошки випускають такої зернистості: 60/40,

40/28, 28/20, 20/14, 14/10, 10/7, 7/5, 5/3, 3/2, 2/1, 1/0.

Алмазні шліфпорошки в залежності від виду сировини позна-

чають: А — з природних алмазів, АС — з синтетичних алмазів,

АР — з синтетичний полікристалічних алмазів. Мікропорошки з

природних алмазів позначають — АМ, а з синтетичних алма-

зів — АСМ. Алмазні мікропорошки підвищеної абразивної здат-

239

ності позначають, відповідно, АН, АСН. Алмазні шліфпорошки з

синтетичних алмазів в залежності від типу полікристалічного ал-

мазу позначають:

АРВ — полікристалічний алмаз типу «баллас»;

АРК — полікристалічний алмаз типу «карбонадо»;

АРС — полікристалічний алмаз типу «спекі».

Крім літерного позначення додають цифрові індекси:

— для шліфпорошків з природних алмазів він позначає десят-

ки відсотків зерен ізометричної форми (ізометричним вважають

зерно з співвідношенням довжини до ширини не більше 1,3): А1,

А2, А3, А5, А8;

— для шліфпорошків з синтетичних алмазів він відповідає се-

редньоарифметичному значенню показників стискуючого наван-

таження: АС2, АС4, АС6, АС15, АС20, АС32, АС50;

— для мікропорошків він позначає долю зерен крупної фрак-

ції у відсотках: АМ5, АСМ5, АМ1, АСМ1.

Для з’єднання абразивних зерен та їх закріплення використо-

вують зв’язки, які бувають органічними і неорганічними. До ор-

ганічних зв’язок відносять: вулканітову (В) на основі гуми; баке-

літову (Б) на основі штучного матеріалу бакеліту; гліфталеву

(ГФ) на основі фталевого ангідриту. До неорганічних зв’язок від-

носять: керамічну (К) на основі природних мінералів, магнезіа-

льну (М) на основі магезітової породи, силікатну (С) на основі

глини та рідкого скла.

Під твердістю абразивного інструменту розуміють здатність

зв’язки втримувати абразивне зерно при впливі зовнішніх сил.

Чим легше виривається зерно з зв’язки, тим м’якший інструмент.

Встановлені такі ступені твердості: ВМ1, ВМ2 — дуже м’який;

М1, М2, М3 — м’який; СМ1, СМ2 — середньом’який; С1, С2 —

середній; СТ1, СТ2, СТ3 — середньотвердий; Т1, Т2 — твердий;

ВТ — дуже твердий; ЧТ — надзвичайно твердий.

Структура абразивного інструменту характеризує будову в за-

лежності від відстані між окремими зернами. Встановлені такі

номери структур: щільні — 0, 1, 2, 3; середньощільні — 4, 5, 6;

відкриті — 7, 8, 9, 10, 1, 12. Можливе використання високопори-

стих інструментів з такими номерами структур — 13, 14, 15, 16,

17, 18.

Абразивні матеріали використовують для виготовлення абра-

зивного інструменту — шліфувальних кругів, головок і брусків.

Форма та розміри шліфувальних кругів визначають їх викори-

стання. Шліфувальні круги загального призначення випускають

таких типів (табл. 8.3).

240

Таблиця 8.3

ТИПИ ШЛІФУВАЛЬНИХ КРУГІВ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Тип круга Форма круга Тип круга Форма круга

ПП — п

ямого

профілю

К — кільцевий

2П — з двохсто-

роннім конічним

профілем

Ц — чашечний

циліндричний

3П — з конічним

профілем

К — чашечний

конічний

240