Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів

Подождите немного. Документ загружается.

211

— третя і четверта цифра (00…59): розмір (параметр техніч-

них можливостей;

— літера у кінці маркування: модифікація базової моделі. На-

приклад:

модифікація

група

озмір

Вид устаткування

Мо

ель па

алельна базовій

тип

К А 8 5 40 А

7.3. ДЕРЕВООБРОБНЕ УСТАТКУВАННЯ

До деревообробного устаткування відносять дереворіжучі ве-

рстати (для механічної обробки деревини) та устаткування для

виготовлення напівфабрикатів і виробів (пиломатеріали, фанера,

будівельні деталі, меблі, музичні інструменти, деталі транспорт-

них засобів тощо).

Дереворіжучі верстати мають багато спільного з металоріза-

льними. Специфічність полягає у призначенні та властивостях

оброблюваного матеріалу. Їх класифікують за ознаками:

— за ступенем універсальності поділяються на:

універсальні — виконують різні за характером і розмірами

роботи;

спеціалізовані — виконують тільки певну роботу, розміри якої

можуть змінюватись шляхом регулювання;

спеціальні — виконують тільки обробку з певними розмірами.

— за ступенем автоматизації поділяються на:

ручні — механізований тільки головний робочий рух;

напівавтомати — частина головних і допоміжних циклових

операцій автоматизована;

автомати — всі головні та допоміжні циклові операції автома-

тизовані.

— за точністю поділяються на класи: низької точності (Н), се-

редньої точності (С), підвищеної точності (П), особливо точні (О).

212

— за призначенням: для розкроювання, для чорнової обробки,

для чистової обробки.

Для деревообробного устаткування широкого використання

застосовують літерно-цифрове маркування. Літери позначають

найменування та основну ознаку верстата, а цифри — один з ос-

новних параметрів верстата (оброблюваної деталі) або номер

чергової моделі:

Лісопильні рами:

вертикальні — Р

вертикальні двохповерхові — 2Р

горизонтальні — РГ

Стрічкопильні верстати (інструмент — стрічкова пилка надіта

на шківи):

столярні — ЛС

ділильні — ЛД

для поздовжнього розпилювання колод — ЛБ

Круглопильні поздовжні (інструмент — круглі (циркулярні)

пилки):

з подачею на возку — ЦДТ

для розпилювання пиломатеріалів — ПД

для прирізки — ЦДК

Круглопильні поперечні:

балансирні — ЦДГ

маятникові — ЦМЕ

супортні (з прямолінійним переміщенням пилки) — ЦПА

Поперечнопильні (стругальні):

фуговальні — СФ

рейсмусові — СР

фрезерні — Ф

фуговальні рейсмусові — ФР

Шипорізні верстати:

для рамного шипа: — ШО (односторонні)

ШД (двохсторонні)

для ящичного прямого шипа — ШП

для шипа типу «ластівчин хвіст» — ШЛХ

Свердлувальні — СВ

Токарні — Т

Свердлувально-фрезерні (пазовальні) — СВП

Довбувальний ланцюговий — ДЦ

Шліфувальні:

стрічковий з рухомим столом — ШЛПС

шліфувальний — ШЛ

213

Круглополочні — КП

Наприклад:

ЛД125-1 верстат стрічкопильний (ЛД) з пильними шківами ді-

аметром 125см, першої моделі;

С2Р12-2 верстат рейсмусовий двохсторонній (С2Р) з максима-

льною шириною обробки 1200 мм (12) другої моделі.

ИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Функціональне призначення виробничих (технологічних)машин.

2. Яка різниця між технологічною оснасткою і технологічним

устаткуванням?

3. Поділ металорізальних верстатів за ступенем спеціалізації.

Як називається вид ковально-пресового устаткування у маркуванні?

ТЕСТ № 7

1. Ковальські молоти не характерезуються:

а) масою падаючих частин

б) енергією удару

в) числом ударів за хвилину

г) розмірами штампа

2. За розміром універсальності деревообробні верстати не

бувають:

а) широкоуніверсальними

б) універсальними

в) спеціалізованими

г) спеціальними

214

ІНСТРУМЕНТИ І ПІДШИПНИКИ

8.1. ПІДШИПНИКИ

Підшипники — частини опор валів або вісей, які сприймають

радіальні, осьові або радіально-осьові навантаження і допускають

їх обертання. За принципом роботи поділяються на підшипники

ковзання і підшипники кочення.

Підшипники ковзання використовують тільки при беззапереч-

ній перевазі над підшипниками кочення. Розрізняють такі основ-

ні типи підшипників ковзання:

— нероз’ємні (глухі). Їх використовують у найпростіших кон-

струкціях різноманітного устаткування. Вони працюють з неве-

ликими навантаженнями.

— роз’ємні (рис. 8.1). Складаються з корпуса, двох вкладишів

у вигляді напівкілець (напіввтулок), кришки та болтів. Їх викори-

стовують у високонавантажених опорах (промислове обладнан-

ня, двигуни внутрішнього згорянні, потужні турбіни тощо). Мо-

жуть мати індивідуальну або централізовану систему змащу-

вання.

Підшипники кочення (рис. 8.2) складаються з внутрішнього та

зовнішнього кільця (або тільки з одного) між якими розміщені ті-

ла кочення. Їх класифікують за такими ознаками:

— за напрямком дії навантаження, яке сприймається: радіаль-

ні (навантаження діє перпендикулярно вісі обертання), упорні

(навантаження діє вздовж вісі обертання), радіально-упорні (од-

ночасно діють радіальні та осьові сили), упорно-радіальні (пере-

важно діє осьова сила);

— за формою тіла кочення: кулькові, роликові (з короткими

циліндричними роликами, з довгими циліндричними роликами, з

витими роликами, з голковими роликами, з конічними роликами,

з сферичними роликами);

— за числом рядів тіл кочення: однорядні, двохрядні, чоти-

рьохрядні, багаторядні;

215

Рис. 8.1. Роз’ємний підшипник ковзання

1 — корпус, 2 — вкладиші (напіввтулка), 3 — болти, 4 — кришка

Рис. 8.2. Підшипники кочення

1 — зовнішнє кільце, 2 — тіла кочення (кулі або ролики), 3 — внутрішнє

кільце, 4 — сепаратор

— за конструктивними ознаками: самовстановлюються, неса-

мовстановлюються, з циліндричним або конічним отвором внут-

рішнього кільця;

— за класом точності: О (найгрубіші), 6, 5, 4, 2 (найточніші);

— серія зовнішніх діаметрів: надлегка — 8,9; особливо лег-

ка — 1,7; легка — 2,5; середня — 3,6; важка — 4;

216

— тип: радіальний кульковий (о), радіальний кульковий сфе-

ричний (1), радіальний з короткими циліндричними роликами (2),

радіальний роликовий з сферичними роликами (3), радіальний

роликовий з довгими циліндричними або голковими роликами

(4), радіальний роликовий з витими роликами (5), кульковий ра-

діально-упорний (6), роликовий конічний (7), кульковий упорний

та упорно-радіальний (8), роликовий упорний та упорно-раді-

альний (9);

— конструктивна різновидність: позначається цифрами

00…99;

— серія ширини: позначається цифрами 0,1…7.

Маркування підшипників кочення поділяють на основне і до-

даткове. Основне маркування складається з семи цифр і відрахо-

вується справа наліво (табл. 8.1).

Наприклад:

1 00 0 9 04

серія

підшипника по

ширині

конструктивна

особливість

тип підшипника

умовне позначення

внутрішнього

діаметра

серія підшипника по діаметру

Додаткове маркування:

— зліва від основного (через дефіс) позначають: клас точності

підшипника, радіальний зазор та осьову гру. Наприклад:

1 — 2 — 6 — 100904

осьова гра по першому ряду

клас точності підшипника

адіальний зазор по ряду 2

217

Таблиця 8.1

ОСНОВНЕ МАРКУВАННЯ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ

Порядко-

вий номер

цифри

(зправа)

Значення цифр

Перша і

друга

Внутрішній діаметр підшипника:

— число з перших двох цифр (від 04 до 99) помножене на п’ять — номінальний внутрішній діаметр;

— внутрішній діаметр 500мм і більше позначають через похилу риску після третьої цифри зправа;

— числа менші 04 позначають внутрішні діаметри: 03—17 мм, 02—15 мм, 01—12 мм, 00—10 мм

Серія підшипників по зовнішньому діаметру

8 91 7253645

Третя

надлегка Особливо ле-

гка

Легка легка широка середня середня ши-

рока

важка особливо

важка

Тип підшипника

0123456789

Четверта

радіаль-

ний куль-

ковий

радіаль-

ний куль-

ковий

сферичний

двохряд-

ний

радіаль-

ний роли-

ковий з

короткими

циліндри-

чними ро-

ликами

радіаль-

ний роли-

ковий

сферичний

двохряд-

ний

радіаль-

ний з дов-

гими ци-

ліндрични

ми роли-

ками або

голками

радіаль-

ний з ви-

тими ро-

ликами

радіально-

упорний

кульковий

одно- і ба-

гаторяд-

ний

Радіально-

по

ний з

конічними

роликами

одно-,

двох- і чо-

тирьохря-

дні

упорні

кулькові

одинарні

та подвій-

ні

упорні

та упор-

но-

радіаль-

ні роли-

кові

одинар-

ні та по-

двійні

П’ята і шос-

та

Конструктивні особливості підшипників (різновидність)

Серія підшипників по ширині та висоті

01234567

Сьома

вузька нормальна широка особливо широка вузька

217

218

— праворуч від основного позначають: матеріал деталей під-

шипника: Х — деталі з цементуємої сталі, Э — деталі з сталі ШХ

з спеціальними присадками, Ю — всі або частина деталей з неір-

жавіючої сталі; Р — деталі з теплостійкої сталі, Я — кільці або

тіла кочення з матеріалів, що рідко використовуються (пластма-

са, скло, кераміка тощо), Б — сепаратор з безолов’яної бронзи,

Г — сепаратор масивний з чорних металів, Д — сепаратор з

алюмінієвих сплавів, Л — сепаратор з латуні, Е — сепаратор з

пластичних матеріалів (текстоліт тощо), К1, К2… — конструкти-

вні зміни; Ш1, Ш2… — спеціальні вимоги по шумовим характе-

ристикам; Т1, Т2… — температура відпускання деталей (спеціа-

льні вимоги по твердості та механічними властивостям); С1,

С2… — умовне позначення марки мастила. Наприклад:

1-2-6-1000904 Ю Т1 С5

деталі з

неіржавіючої

сталі

умовне позначення марки

мастила (ЦИАТИМ — 202)

температура

відп

скання деталей

Основне умовне позначення (маркування) клеймують, а дода-

ткові наносять електрографом або травленням.

Підшипники з зовнішнім діаметром до 300 мм та масою до

8 кг упаковують у коробки, на яких вказують: найменування або

товарний знак виробника, умовне позначення, кількість і дату

упакування, позначення стандарту. Підшипники вкладають у

ящики без коробки. Ящики вистилають бітумінізованим папером,

полімерною плівкою або іншими матеріалами, що гарантують

збереженість підшипників при транспортуванні. У кожний ящик

вкладають супроводжувальний документ, в якому вказують: на-

йменування або товарний знак виробника, умовне позначення,

кількість, клас точності підшипників, дату упакування, позначен-

ня стандарту. На ящиках вказують найменування або товарний

знак виробника, найменування підшипника та його умовне по-

значення (основне), позначення стандарту, кількість підшипників

і масу брутто.

Склад для тривалого зберігання підшипників повинен бути

сухим (відносна вологість до 60 %), опалюваним (температура

219

+10…+30

С при добовому коливанні температури не більше 5

С)

і обладнаним вентиляцією. Підлога цементна, вкрита плиткою,

паркетна або дерев’яна. Склад обладнують спеціальними стела-

жами відкритого типу на відстані не менше 0,75 м від зовнішніх

стін.

На неопалюваних складах допускається зберігати підшипники

у ящиках не більше одного місяця. Ящики встановлюють на на-

стили, підняті над підлогою не менше, ніж на 0,2 м. Вікна при-

міщення не повинні виходити на південь.

Консервація гарантує захист підшипників від корозії на 12 мі-

сяців, а при тривалому зберігання — 24 місяці, при дотриманні

правил зберігання.

Підшипники для приладів упаковують у капсули з полімерної

плівки, заповнені маслом.

8.2. І

НСТРУМЕНТИ

До інструментів відносять знаряддя для роботи та деякі ви-

ди пристроїв. В різних галузях промисловості найбільше ши-

роко застосовують металорізальний, ковальський, слюсарний,

деревообробний і контрольно-вимірювальний інструмент. За

характером використання вони поділяються на ручні, верстатні

та механізовані. Для їх виготовлення використовують інстру-

ментальні матеріали, які повинні мати високу твердість та зно-

состійкість, високу теплостійкість (здатність зберігати твер-

дість і міцність при високих температурах), певну хімічну

стійкість і стабільність розмірів у процесі експлуатації. До них

відносять:

Інструментальні вуглецеві сталі. Мають високу твердість

після загартовування, досить дешеві, але низьку теплостійкість

(до +200

С). Їх використовують для виготовлення інструментів,

що працюють при низьких швидкостях різання (деревообробний

інструмент, зубила, пилки, плашки, ножовочні полотна тощо).

Леговані інструментальні сталі. Мають високу твердість і

в’язкість, високу зносостійкість, меншу схильність до розтріску-

вання і деформування при термічній обробці, але недостатню те-

плостійкість (до +300

С).

Швидкоріжучі інструментальні сталі. Мають високу твер-

дість, міцність та зносостійкість. Теплостійкість до +650

С. Ви-

користовують для виготовлення всіх видів металорізального ін-

струмента. Для економії швидкоріжучої сталі часто ріжучий

220

інструмент роблять зварним: ріжучу частину — з швидкоріжучої

сталі, а хвостовик — з конструкційної.

Тверді інструментальні сплави. Мають дуже високу твердість

та зносостійкість і високу теплостійкість (до +1100

С). Ї використо-

вують для виготовлення ріжучих елементів багатьох видів інстру-

ментів або для монолітного малогабаритного інструмента.

8.2.1. Металорізальний інструмент

Такий інструмент широко використовують для обробки різних

матеріалів різанням, при якому з поверхні заготовки видаляють

припуск у вигляді стружки, з метою досягнення заданої форми,

розмірів і шорсткості обробленої поверхні. До основних видів та-

ких інструментів відносять:

Різці

Являють собою однолезовий різальний інструмент у вигляді

сталевого стержня прямокутної, квадратної або круглої форми у

розрізі, передня частина якого (головка) має певну форму і зато-

чується під кутом, що залежить від властивостей оброблюваного

матеріалу, режимів різання, параметрів якості обробленої повер-

хні тощо. Робоча частина різця (головка) повинна мати більшу

твердість, ніж оброблюваний матеріал.

Різці класифікують з такими ознаками:

— за технологічними групами верстатів — токарні, стругаль-

ні, довбальні;

— за роботою, що виконується, — токарні: прохідні прямі

праві ті ліві, підрізні прямі, підрізні упорні, підрізні торцеві, про-

різні, канавочні, відрізні, розточні, галтельні (радіусні); стругаль-

ні: прохідні чистові, підрізні, канавочні; довбальні: прохідні,

прорізні; для нарізання зовнішніх і внутрішніх різьб;

— за напрямком подачі — поздовжні, радіальні, тангенціальні;

— за оброблюваним матеріалом — для металів, дерева, полі-

мерних матеріалів;

— за конструкцією — цільні, зварні, збірні з механічним кріп-

ленням багатогранних твердосплавних пластинок.

На конструкцію різця та матеріал ріжучої частини впливає тип

виробництва: у дрібносерійному та при виконанні ремонтних робіт

переважно використовують різці, оснащені пластинками з швидко-

ріжучої сталі, а у серійному — крупносерійному — різці, оснащені

пластинками з тверди сплавів, або надтвердими матеріалами.