Зеркалов Д.В. Використання палива та енергії. Довідник

Подождите немного. Документ загружается.

ô³ö³åíòè, ùî âðàõîâóþòü âòðàòè â çîâí³øí³õ òåïëî ïðîâîäàõ ³ âëàñí³

ïîòðåáè äæåðåëà òåïëà.

Òåïëîâà åíåðã³ÿ â çèìîâèé ïåð³îä, êð³ì òîãî, âèòðà÷àºòüñÿ íà

îïàëåííÿ ³ âåíòèëÿö³þ:

Q = (Q

+ Q

г.в

) + (1+k

) ⋅10

-6

де Q

і Q

– витрата теплової енергії на опалення і вентиляцію, кДж/год.

Для парових котлів виробіток теплової енергії для літнього (зимового)

періодів

л(з)

= [G

л(з)

-h

)](1+k

л(з)

⋅10

-6

де Q

л(з)

, G

л(з)

і t

л(з)

– виробіток теплової енергії, ГДж – витрати пари, кг, і

час роботи (відповідно в літній і земовий періоди): h

і h

– ентальпія пари і

конденсату, кДж/кг.

Економія палива, яку одержують за рахунок підвищення ККД котлів, у ре-

зультаті проведення налагоджувальних випробувань або інших удосконалень

= Q/Q

(1/η

-1/η

)⋅10

де В

– економія палива, т; Q – загальний виробіток теплової енергії в літ-

ній та зимовий періоди, ГДж; η

і η

– ККД котла до і після випробування; Q

–

теплота згоряння палива, кДж/кг.

Ïðèêëàä. Ðîçðàõóâàòè åêîíîì³÷íèé åôåêò â³ä ïðîâåäåííÿ ðåæè-

ìíî-íàëàãîäæóâàëüíèõ âèïðîáóâàíü êîòë³â, âñòàíîâëåíèõ ó ïàðîâèõ ³

âîäîãð³éíèõ êîòåëüíèõ, ïðè ðîáîò³ íà ãàç³, ìàçóò³, òà âóã³ëë³.

Äàí³ äëÿ ðîçðàõóíêó (Íàâåäåí³ öèôðè óìîâí³).

Â êîòåëüí³é âñòàíîâëåíî: òðè âîäîãð³éíèõ êîòëè òèïó ÊÂ-ÃÌ10

ïîòóæí³ñòþ 11,63 ÌÂò, ÿê³ ïðàöþþòü íà ãàç³ òà ìàçóò³; òðè ïàðîâèõ

êîòëè òèïó ÄÅ-10-14, ùî ïðàöþþòü íà ãàç³ òà ìàçóò³; ³ òðè ïàðîâèõ

êîòëè òèïó ÊÅ-10-14, ùî ïðàöþþòü íà âóã³ëë³. Êîòëè òèïó ÊÂ-ÃÌ

ïðàöþþòü ò³ëüêè ïðîòÿãîì îïàëþâàëüíîãî ïåð³îäó ³ç çì³ííèì íàâàí-

òàæåííÿì. Íàâåäåíå ÷èñëî ãîäèí ðîáîòè ¿õ ç íîì³íàëüíîþ ïîòóæí³ñ-

òþ ñêëàäàº 2000 ãîä íà ð³ê. Ïàðîâ³ êîòëè ïðàöþþòü ³ç ñòàëèì íàâàí-

òàæåííÿì ïðîòÿãîì ðîêó. Çàãàëüíà ¿õ òåïëîâà ïîòóæí³ñòü

1030,87=26 ò/ãîä, äå 0,87 — êîåô³ö³åíò óñòàíîâëåíî¿ ïîòóæíîñò³

êîòåëüíî¿. Òåïëîòà çãîðÿííÿ ³ âàðò³ñòü ïàëèâà ñòàíîâëÿòü: ãàçó —

33997 êÄæ/ì

³ 28 ãðí./òèñ.ì

, ìàçóòó 39775 êÄæ/êã ³ 36 ãðí./ò, âóã³ëëÿ

21310 êÄæ/êã ³ 11,85 ãðí/ò. Ïàðîâ³ êîòëè âèðîáëÿþòü ïàðó òèñêîì 0,7

ÌÏà. Åòàëüï³ÿ ïàðè äîð³âíþº 2768 êÄæ/êã, åíòàëüï³ÿ æèâèëüíî¿ âîäè

— 419 êÄæ/êã. Âàðò³ñòü ïðîâåäåííÿ íàëàãîäæóâàëüíèõ âèïðîáóâàíü

ñòàíîâèòü: âîäîãð³éíèõ êîòë³â íà ãàç³ ³ ìàçóò³ — ïåðøîãî 1025 ãðí.,

íàñòóïíîãî 1836 ãðí.;ïàðîâèõ íà ãàç³ òà ìàçóò³ — ïåðøîãî 1210 ãðí.,

íàñòóïíîãî 1170 ãðí., ïàðîâèõ íà âóã³ëë³ — ïåðøîãî — 1975 ãðí., íà-

ñòóïíîãî 1911 ãðí. Íàëàãîäæåííþ ï³äëÿãàþòü óñ³ êîòëè. Ïåð³îäè÷-

í³ñòü íàëàãîäæåííÿ — îäèí ðàç íà 5 ðîê³â, îòæå, íîðìàòèâíèé êîåô³-

ö³ºíò îêóïíîñò³ êàï³òàëüíèõ âêëàäåíü äîð³âíþº 0,2. Óìîâíî ïðèéíÿ-

òî, ùî ïîÿñíèé êîåô³ö³åíò äîð³âíþº 1,5.

Ðîçðàõóíîê. Âèðîá³òîê òåïëîâî¿ åíåðã³¿ âîäîãð³éíèìè êîòëàìè

= 11,63×3×2000×3,6=251208 ГДж/рік.

Виробіток теплової енергії паровими котлами

= 26×8000×(2768-419):10

-3

= 488592 ГДж/рік.

Економія палива після налагодженння становить:водогрійних котлів, що пра-

цюють на газі,

= 251208/ 33997 (1/0,86 × 1/0,90) ⋅ 10

= 382 тис⋅м

/рік;

водогрійних котлів, що працюють на мазуті,

= 251208/ 29775(1/0,84 × 1/0,88) ⋅ 10

= 342 т;

парових котлів, що працюють на мазуті,

= 488592/39775 ( 1/0,84× 1/0,90) ⋅ 10

= 650 т;

парових котлів, що працюють на газі,

= 488592/39775 (1/0,88 × 1/0,92) ⋅ 10

= 726 тис м

;

парових котлів, що працюють на твердому паливі – вугіллі,

= 488592/21310 (1/0,79 × 1/0,83) ⋅ 10

= 1398 т.

Âàðò³ñòü çåêîíîìëåíîãî ïàëèâà âèçíà÷àºòüñÿ òàê: âîäîãð³éíèìè

êîòëàìè, ùî ïðàöþþòü íà ãàç³, Å

= 38228 = 10696 ãðí.; âîäîãð³é-

íèìè êîòëàìè, ùî ïðàöþþòü íà ìàçóò³, Å

= 34236 = 12312 ãðí.; ïà-

ðîâèìè êîòëàìè, ùî ïðàöþþòü íà ãàç³, Å

= 72626 = 20328 ãðí.; ïà-

ðîâèì êîòëàìè, ùî ïðàöþþòü íà ìàçóò³, Å

= 65036 = 23400 ãðí.;

ïàðîâèìè êîòëàìè, ùî ïðàöþþòü íà âóã³ëë³, Å

= 139811,85 = 16566

ãðí.

Êàï³òàëüí³ âêëàäåííÿ íà ïðîâåäåííÿ íàëàãîäæóâàëüíèõ âèïðîáó-

âàíü ñòàíîâëÿòü:

• водогрійних котлів, що працюють на газі та мазуті, – першого 1925 грн.,

решти двох 2×1836 = 3672 грн., загальні – 5597 грн.;

• парових котлів, що працюють на газі і мазуті, – першого 1210 грн., решти

двох 2×1170= 2340 грн., загальні 3550 грн.;

• парових котлів, що працюють на твердому паливі, – першого 1975 грн.,

решти двох 2×1911 = 3822 грн.,

загальні 3797 грн.

Економічний ефект від проведення режимно-налагоджувальних випро-

бувань:

♦ водогрійних котлів, що працюють на газі, Е

= 10696 - 5597×0,2×1,5 =

9017 грн.;

♦ водогрійних котлів, що працюють на мазуті, Е

= 12312-5597×0,2×1,5 =

10632 грн.;

♦ парових котлів, що працюють на газі, Е

= 20328 - 3550 × 0,2 × ×1,5 =

19263 грн.;

♦ парових котлів, що працюють на мазуті, Е

= 23400 -3550 × 0,2 × ×1,5 =

22335 грн.;

♦ парових котлів, що працюють на вугіллі, Е

= 16566 -5597 × 0,2 × 1,5 =

14827 грн.

Çîâí³øí³ òåïëîïðîâîäè. Âòðàòè òåïëîâî¿ åíåðã³¿ ïðè ðîçðåãóëþ-

âàíí³ ¿¿ ðîçïîä³ëó ñïîæèâà÷åì ñòàíîâëÿòü 2%. Åêîíîì³÷íèé åôåêò â³ä

ïðîâåäåííÿ íàëàãîäæóâàëüíèõ ðîá³ò ðîçãëÿíóòî íà äâîõ îá’ºêòàõ: ïå-

ðøèé ìàº äî 10 ñïîæèâà÷³â ç ð³÷íèì âèðîá³òêîì òåïëîâî¿ åíåðã³¿

488529 ÃÄæ, äðóãèé — äî 20 ñïîæèâà÷³â ç ð³÷íèì âèðîá³òêîì 739737

ÃÄæ. Ïåðåäáà÷àºòüñÿ, ùî íàëàãîäæóâàëüí³ ðîáîòè ïðîâàäÿòüñÿ îäèí

ðàç íà 5 ðîê³â; Å

= 0,2; Ê = 1,5.

Åêîíîì³ÿ òåïëîâî¿ åíåðã³¿, ùî äîñÿãíóòà ïðè ïðîâåäåíí³ íàëàãî-

äæóâàëüíèõ ðîá³ò, ñòàíîâèòü: ïåðøîãî îá’ºêòà Q

å.ò

= 0,02  488529 =

9771 ÃÄæ; äðóãîãî îá’ºêòà Q

å.ã

= 0,02739737= 14792 ÃÄæ.

Âàðò³ñòü çåêîíîìëåíî¿ òåïëîâî¿ åíåðã³¿ (ïðè ö³í³ 2,63 êðá çà 1

ÃÄæ, ïðèéíÿòî¿ óìîâíî) âèçíà÷àºòüñÿ òàê: ïåðøîãî îá’ºêòà Å

2,639771 = 26671 ãðí/ð³ê; äðóãîãî îá’ºêòà — Å

= 2,6314794 = 38645

ãðí/ð³ê.

Êàï³òàëüí³ âêëàäåííÿ — âàðò³ñòü ïðîâåäåííÿ íàëàãîäæóâàëüíèõ

ðîá³ò - ïåðøîãî îá’ºêòà — 1045 ãðí.; äðóãîãî — 1400 ãðí.

Åêîíîì³÷íèé åôåêò â³ä ïðîâåäåííÿ íàëàãîäæóâàëüíèõ ðîá³ò çîâ-

í³øí³õ òåïëîïðîâîä³â äîð³âíþº:

першого об’єкта

= 25671-1045 × 0,2 × 1,5 = 25358 грн.;

другого об’єкта

= 38645- 1400 × 0,2 × 1,5 = 38225 грн.

Ðîçðàõóíîê åêîíîì³÷íîãî åôåêòó â³ä çàì³íè ï³äçåìíî¿ ïðîêëàäêè

çîâí³øí³õ òåïëîïðîâîä³â íà íàäçåìíó ðîçãëÿíóòèé äëÿ óìîâíîãî ï³ä-

ïðèºìñòâà ç òàêèìè äàíèìè: ïîòóæí³ñòü äæåðåëà òåïëîâî¿ åíåðã³¿ 55,6

ÌÂò, êîåô³ö³ºíò (ð³÷íèé) âèêîðèñòàííÿ ïîòóæíîñò³ k

= 2000 ã/ð³ê,

ð³÷íèé âèðîá³òîê òåïëîâî¿ åíåðã³¿ 400000 ÃÄæ, ïðîòÿæí³ñòü òåïëîïðî-

âîä³â 5000 ì.

Ïðîòÿæí³ñòü òåïëîïðîâîä³â, ÿê³ ï³äëÿãàþòü çàì³í³, 500 ì. Âòðàòè

òåïëîâî¿ åíåðã³¿ íà ä³ëÿíö³, ùî íå ï³äëÿãàº çàì³í³, 5%; íà ä³ëÿíö³, ùî

ï³äëÿãàº çàì³í³, 35%. Ä³àìåòð òåïëîïðîâîä³â 500 ìì. Âàðò³ñòü áóä³âå-

ëüíî-ìîíòàæíèõ ðîá³ò äëÿ çä³éñíåííÿ íàäçåìíî¿ ïðîêëàäêè, çã³äíî ç

Ïðåéñêóðàíòîì íà áóä³âíèöòâî ï³äçåìíèõ êîìóí³êàö³é ³ øëÿõ³â â ðà-

éîí³ ðîçì³ùåííÿ êîòåëüíî¿, 19 êðá. 10 êîï./ì. Ö³íà òåïëîâî¿ åíåðã³¿,

ùî â³äïóñêàºòüñÿ ñïîæèâà÷ó, 2,63 ãðí./ÃÄæ (ïðèéíÿòà óìîâíî). Ïðè

íàäçåìí³é ïðîêëàäö³ âòðàòè íà ö³é ä³ëÿíö³ ñòàíîâëÿòü 5%.

Âòðàòè òåïëîâî¿ åíåðã³¿ íà âñ³é òðàñ³

= 0,5 × 400000 (5000-500)/ 5000 + 0,35 × 400000 × 500/ 5000 = 32000

ГДж/рік

Втрати теплової енергії з урахуванням засобу прокладки Q

= 0,05 ×

40000 = 20000 ГДж/рік.

Економія теплової енергії, досягнута при заміні підземної прокладки на

надземну, Q

= Q

- Q

= 32000 - 20000 = 12000 ГДж/рік.

Вартість зекономленої теплової енергії С = 12000 × 2,63 = 31560 грн./рік.

♦ ♦ ♦ ♦ ♦

2.4. ÅÔÅÊÒÈÂÍ²ÑÒÜ ÇÀÕÎÄ²Â ÙÎÄÎ ÅÊÎÍÎÌ²¯ ÏÀËÈÂÀ

Åêîíîì³÷í³ñòü ðîáîòè êîòåëüíèõ óñòàíîâîê âèçíà÷àºòüñÿ ïè-

òîìîþ âèòðàòîþ ïàëèâà íà âèðîáëåííÿ òåïëà ïàðè ïîòð³áíèõ ïàðà-

ìåòð³â. Âèðîáëþâàëüíà êîòåëüíèìè óñòàíîâêàìè ïàðà ïîâèííà ìàòè

òèñê, ÿêèé âèçíà÷àºòüñÿ ïàñïîðòíèìè äàíèìè êîòëà. Â³äîìî, ùî

çíèæåííÿ òèñêó ïàðè â âåðòèêàëüíî-âîäîòðóáíèõ êîòëàõ ïîð³âíÿíî ç

íîì³íàëüíèì 0,1 ÌÏà ïðèçâîäèòü äî ïåðåâèòðàòè ïàëèâà íà âèðî-

á³òîê òåïëà â ñåðåäíüîìó íà 0,75%. Êð³ì òîãî, íà åêîíîì³÷í³ñòü ðîáî-

òè êîòë³â çíà÷íî âïëèâàº ñòóï³íü ñóõîñò³ âèðîáëþâàíî¿ ïàðè, ÿêà çà-

ëåæèòü â³ä òèñêó, ïðîäóêòèâíîñò³ òà åôåêòèâíîñò³ ðîáîòè ñåïàðàö³é-

íèõ ïðèñòðî¿â. Äëÿ îäåðæàííÿ âèñîêîÿê³ñíî¿ ïðîäóêö³¿ ñòóï³íü ñóõî-

ñò³ ïàðè, ùî âèêîðèñòîâóºòüñÿ â òåõíîëîã³÷íèõ ïðîöåñàõ, ìàº áóòè íå

ìåíøå í³æ 0,92-0,95. Çíèæåííÿ öüîãî çíà÷åííÿ ïðèçâîäèòü äî çíè-

æåííÿ éîãî åíòàëüï³¿ ³, îòæå, äî çá³ëüøåííÿ ïèòîìèõ âèòðàò ïàðè íà

âèðîá³òîê ïðîäóêö³¿. Ïðè öüîìó â òðóáîïðîâîäàõ ³ òåïëîîáì³ííèõ

àïàðàòàõ ìîæóòü ç'ÿâëÿòèñÿ ã³äðàâë³÷í³ óäàðè, ÿê³ óñêëàäíþþòü óìîâè

¿õ åêñïëóàòàö³¿.

Îñíîâà åêîíîì³÷íî¿ ðîáîòè êîòåëüíèõ àãðåãàò³â — ðåæèìí³ êàðòè.

Ðåæèìí³ êàðòè ñêëàäàþòü çà ðåçóëüòàòàìè íàëàãîäæóâàëüíèõ òåïëîòå-

õí³÷íèõ âèïðîáóâàíü êîòëà ç âðàõóâàííÿì ïåðåäîâîãî äîñâ³äó åêñïëó-

àòàö³¿. Ðåæèìí³ êàðòè ì³ñòÿòü âêàç³âêè, ÿê³ âèçíà÷àþòüñÿ òèïîì êîò-

ë³â ³ òîïêîâîãî îáëàäíàííÿ, à òàêîæ òèïîì ñïàëþâàëüíîãî ïàëèâà.

Íåçàëåæíî â³ä âèäó ïàëèâà â ðåæèìíèõ êàðòàõ âñòàíîâëþþòü ðàö³î-

íàëüí³ òåìïåðàòóðè ãàç³â, ÿê³ âèõîäÿòü çà êîòëîì ³ åêîíîìàéçåðîì,

òèñê äóòòüîâîãî ïîâ³òðÿ, ðîçð³äæåííÿ â òîïö³ ³ ãàçîõîäàõ êîòëà òà ³í.

Ó âèïàäêó âèêîðèñòàííÿ ð³äêîãî àáî ãàçîïîä³áíîãî ïàëèâà íàâîäÿòü

òàêîæ â³äîìîñò³ ïðî íåîáõ³äíèé òèñê ãàçó àáî ìàçóòó ïåðåä ïàëüíèêî-

âèì îáëàäíàííÿì, à òàêîæ òåìïåðàòóðó ìàçóòó.

Òåïëîòåõí³÷í³ âèïðîáóâàííÿ ³ íàëàãîäæåííÿ êîòë³â â³äáóâàþòüñÿ

ïåðåä ïóñêîì ¿õ ó ðîáîòó, ï³ñëÿ âèêîíàííÿ êàï³òàëüíîãî ðåìîíòó, à

òàêîæ ïðè ïåðåâåäåíí³ íà ñïàëþâàííÿ ³íøîãî âèäó ïàëèâà. Ðåæèìíî-

íàëàãîäæóâàëüí³ âèïðîáóâàííÿ ïðîâîäÿòü, ÿê ïðàâèëî, ïðè òðüîõ çíà-

÷åííÿõ íàâàíòàæåííÿ êîòë³â: íîì³íàëüíîãî, 70-80 ³ 50-60% íîì³-

íàëüíîãî. Ïðè íàëàãîäæóâàëüíèõ âèïðîáóâàííÿõ âèçíà÷àþòü ìàê-

ñèìàëüíó ïàðîâèäàòí³ñòü êîæíîãî êîòëà, à òàêîæ âèÿâëÿþòü ïðè÷èíè

¿õ çíèæåííÿ. Êð³ì òîãî, âñòàíîâëþþòü ì³í³ìàëüíî äîïóñòèìó ïðîäóê-

òèâí³ñòü ³ âèçíà÷àþòü óìîâè ðîáîòè ç íàéìåíøèìè âèòðàòàìè òåïëà.

Ïðè öüîìó ïðîâîäÿòü ïåðåâ³ðêó ³ íàëàãîäæåííÿ ðîáîòè îñíîâíèõ

åëåìåíò³â êîòåëüíî¿ óñòàíîâêè (åêîíîìàéçåð, äèìîñîñ, äóòòüîâèé âå-

íòèëÿòîð, æèâèëüíèé íàñîñ, äåàåðàòîð, òîïêîâ³ ïðèñòðî¿ òà ³í.).

Âàæëèâîþ óìîâîþ ï³äòðèìàííÿ åêîíîì³÷íèõ ïàðàìåòð³â ðîáîòè

êîòë³â º àâòîìàòèçàö³ÿ ïðîöåñ³â ãîð³ííÿ ³ æèâëåííÿ ¿õ âîäîþ.

Íàéâàæëèâ³ø³ çàõîäè, ñïðÿìîâàí³ íà åêîíîì³÷íó åêñïëóàòàö³þ êî-

òë³â ìàëî¿ ïîòóæíîñò³, ïîäàíî ó òàáë 1.1 Ðîçðàõîâàíà òàêîæ ð³÷íà

åêîíîì³ÿ óìîâíîãî ïàëèâà çà ðàõóíîê âïðîâàäæåííÿ öèõ çàõîä³â íà

êîòëàõ, ùî íàéá³ëüø ðîçïîâñþäæåí³ íà ï³äïðèºìñòâàõ ð³çíèõ ãàëóçåé

åêîíîì³êè (òàáë 1.2 òà 1.3). Ïðè öüîìó åôåêòèâíå ÷èñëî ãîäèí ðîáîòè

êîòë³â íà ãàçîïîä³áíîìó ³ ð³äêîìó ïàëèâ³ äîð³âíþâàëî 5000 äî 3700, à

äëÿ êîòë³â íà òâåðäîìó ïàëèâ³, — 5500 äî 3500. ²ç íàâåäåíèõ äàíèõ âè-

õîäèòü, ùî ðåàë³çàö³ÿ âêàçàíèõ çàõîä³â ïðè åêñïëóàòàö³¿ êîòë³â â óìî-

âàõ, áëèçüêèõ äî îïòèìàëüíèõ, äàº çíà÷íó åêîíîì³þ ïàëèâà.

Íàâåäåí³ â òàáë. 1.4 - 1.6 çíà÷åííÿ åêîíîì³¿ (àáî ïåðåâèòðàòè) ïà-

ëèâà ìîæóòü áóòè âðàõîâàí³ ïðè ðîçðîáö³ îðãàí³çàö³éíî-òåõí³÷íèõ çà-

õîä³â, ñïðÿìîâàíèõ íà åêîíîì³þ ïàëèâà, ï³äâèùåííÿ ÊÊÄ òåïëîâèõ

óñòàíîâîê, â ðîçðàõóíêàõ ¿õ åêîíîì³÷íîñò³ â³ä âïðîâàäæåííÿ.

2.1. Åôåêòèâí³ñòü çàõîä³â òà ïîêàçíèêè ðîáîòè óñòàíîâîê

ç âèòðà÷àííÿ ïàëèâà

П а л и в о ахід

Економія Перевитрати

Зниження підсмоктування повітря по газовому

тракту котла на кожні 0,1% при температурі вихі-

дних газів, °С:

150

0,45 –

200

0,64 –

250

0,82 –

Збільшення коефіцієента витрати повітря в топці

на 0,1

– 0,7

Зниження температури вихідних газів на 10 °С

для палива:

сухого

0,6

–

вологого

0,7

–

Зниження температури газів у повітропідігрівни-

ках на 20 °С

1,5

–

Підвищення температури живильної води в водя-

ний економайзер на 10 °С

–

0,23-0,24

Підвищення температури живильної води на вході

в барабан котла на 10 °С (р=1,3 МПа, η=0,8)

2,0

–

Підігрівання живильної води у водяному еконо-

майзері на 6 °С

1,0

–

Установка водяного поверхневого економайзера

4-7 –

Установка обдувного пристрою для очищення

поверхонь нагрівання котла

2-3

Відхилення вмісту СО

від оптимального

значення на −1%

– 0,6

Збільшення вмісту О

на 1% в димових газах вна-

слідок збільшення

– 1,5

Збільшення вмісту CO в димових газах на 0,1%

– 6-7

Зниження горючих виносу на 1%

0,3-0,7 –

Повернення горючих виносу в топку

2-3 –

Застосування гострого дуття

2,1-2,7 –

Зменшення продувки на 1%

0,3 –

Робота котла в режимі зниженого тиску (з 1,3 до

0,5 МПа)

– 6

Зменшення навантаження котла до 75-50% від

номінального при продуктивності, т/г:

– 0,5-1,3

– 0,4-0,9

100

– 0,3-0,7

Відхилення навантаження котла на 10% в бік

Зменшення – 0,2

Збільшення

– 0,5-0,6

Накип на внутрішній поверхні котла завтовшки,

мм: 1

– 2,8

– 4,2

Зупинка і розпалювання котла з холодного стану

при коефіцієнті навантаження 0,65-0,75 і

роботі на добу:

16-го динний

– 3

8-годинний

– 13

Втрати палива внаслідок незадовільного стану

форсунок

– 2-3

Втрати внаслідок незадовільної підготовки

Мазуту (герметизація, очищення)

– 1,5-3,7

Повернення конденсату на кожні 10% зага-

Льної кількості

1,5-2 –

Заміна 1 т неповерненого конденсату хімічно

очищеною водою

– 20 кг умов.

палива

Автоматизація процесу горіння і живлення

котлів

1-2

–

Забирання теплого повітря з верхньої зони

котельного залу на кожні 1000 м

газового палива

17 кг умов.

палива

–

Автоматизація роботи допоміжного обладнання

0,2-0,3 –

Переведення котла з кам'яного вугілля на буре

6-10 –

Налагоджування обладнання і експлуатація

За КВП

3-5

–

Зниження тиску пари на 0,1 МПа від номінально-

го перед конденсаційними турбінами середнього

тиску

– 0,6

Втрати зі м

неізольованої поверхні (при

Р=0,5 МПа)

–

0,4 кг умов.

палива/год

Переведення опалення з парового на водяне

–

Випаровування через отвір 1 мм

(Р=0,6 МПа) –

3,5кг умов.

палива/год

Ліквідація втрати 10 м

стисненого повітря

1 кВт. г.

–

2.2. Ефективність заходів, щодо економії газоподібного і рідкого палива

Економія умовного палива, т/рік, на котлах Захід

Е-1/9Г

Е-1/9Ж

ДЕ+4+

+ 14ГМ

ДЕ-6,5-

-14ГМ

ДЕ-10-

-14ГМ

ДЕ-15-

-14ГМ

ДЕ-25-

-14ГМ

Збільшення на 1% паровидатності котла

при недовантаженні

0,45 1,40 2,0 2,6 3,8 5,2

Зниження на 1% паровидатності котла

при перевантаженні

0,9 2,5 4,0 5,2 7,6 10,4

Підігрівання живильної води в поверх-

невому економайзері на 1 °С

0,83 0,75 4,2 6,1 9,2 13,2

Установка контактного газового еконо-

майзера при роботі котла на природному

газі

98 198 302 440 656 952

Зниження температури вихідних димо-

вих газів на 1 «С

0,35 1,10 1,67 2,46 3,40 4,80

Зниження підсмоктування по газоходу

котла на 0,1

2,5 8,2 12,6 18,3 27,4 40,0

Зниження температури живильної води

перед економайзером на 1 °С

0,12 0,39 0,60 0,86 1,28 1,86

Установка вакуумного деаератора при

роботі котла на природному газі

– 24,6 35,6 47,6 66,6 87,5

Забирання дуттьового повітря з верхньої

зони приміщення котельної

7,4 25,2 36,6 50,0 66,5 103,0

Підвищення тиску пари на 0,1 МПа при

роботі його на тиску, меньшому за номі-

нальний

3,8 12,3 19,0 27,4 41,2 59,0

Використання тепла продувальної води

на 1% безпреривної продувки котла

2,5 7,0 9,8 13,7 20,8 29,5

Заміна парових мазутних форсунок ме-

ханічними

– 49,0 73,0 102,0 148,0 206,0

Обдувка зовнішніх поверхонь нагріву

котла

10,5 33,0 50,0 73,0 110,0 160,0

Автоматизація топкових процесів і про-

цесів живлення котла водою

15 46 65 88 120 258

2.3. Ефективність заходів, щодо економії твердого палива

Економія умовного палив т/рік, на котлах Захід

Е-1/9Г ДКВР-

-2,5/13

КЕ-4-14С,

ДКВР-

-4/13

КЕ-6,5-

-14С,

ДКВР-

-4/13

КЕ-10-

-14С,

ДКВР-

-10/13

ДКВР-

-20/13

КЕ-25-

14С

Збільшення продуктивності на 1%

Повернення виносу палива в топку

на допалювання

0,56

1,06

1,55-1,6

2,1-2,15

2,7-2,8

4,0-4,1

135

4,7-4,8

158

Зниження на 1 % горючіх речовин

у золі

4,2 8,7 13,8 19,7 27,5 44,6 55,2

Зниження на 1 % зольності бурого

вугілля

0,25 0,5 0,8 1,1 1,6 2,5 3,1

Регулярне обдування зовнішніх

поверхонь нагрівання

18 35 51 68 90 135 158

Підігрівання живільної води в

економайзері на 1 % «С

1,0 2,1 3,3 4,6 6,5 10,5 13,1

Зниження температури вихідних

димових газів на 1 % °С

0,4 0,8 1,3 1,8 2,5 4,1 5,1

Зниження підсмоктування повітря

по газовому тракту на 10%

3,0 6,2 9,9 14,1 19,6 31,6 39,4

Зниження температури живильної

води перед економайзером на 1 °С

0,14 0,29 0,46 0,66 0,92 1,50 1,82

Забирання детгьового повітря з

верхньої зони приміщення котель-

ної

9,3 20,0 31,5 45,0 62,5 104,0 126

Підвищення тиску пари на 0,1

МПа при роботі його на тиску,

4,5 9,4 14,8 21,2 29,4 47,8 59 0

меншому за номінальний

Використання тепла продувальної

води на 1% безперервної продувки

2,4 4,6 6,9 9,7 13,5 22,0 27,2

Автоматизація процесів горіння

палива, живлення котлів водою

14,8 30,0 45,0 62,0 82,0 131,0 166,0

♦ ♦ ♦ ♦ ♦

2.5.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА В ТОПКАХ КОТЛІВ

1. Пальникове обладнання.

Ефективність його експлуатації визначається

в першу чергу повнотою згоряння палива, рівномірністю температурного поля,

розподілом теплових потоків у топковій камері, а також умовами теплообміну

випромінювання.

З метою забезпечення повноти згоряння палива треба правильно регулю-

вати подачу газу або мазуту, а також первинного повітря, домагаючись попере-

днього змішування палива з повітрям у пальниках

. Рівномірність розподілу те-

мператур і теплових потоків у топковій камері досягається шляхом викорис-

тання пальникового обладнання з великою тепловою напругою вогневого пере-

тину. У тих випадках, коли в інжекційних пальниках спалюється газ низького

тиску, його попередньо змішують з частиною потрібного для горіння повітря, а

решту повітря подають у топку.

Правильна

організація подачі вторинного повітря визначає оптимальну до-

вжину факела, забезпечуючи повноту згоряння палива при незначному надли-

шку повітря.

Ефективне спалювання палива поряд із зниженням втрат тепла від хімічної

неповноти згоряння знижує також ступінь забруднення повітряного басейну

шкідливими речовинами. При неповному згорянні палива в топках утворюють-

ся сажисті відклади, які різко знижують

інтенсивність теплообміну в топці.

У зв'язку з тим, що топки котлів частково або повністю екрановані, вели-

кий вплив на інтенсивність теплообміну випромінюванням надає випромінюва-

на спроможність факела. Тому з метою ефективної експлуатації пальникового

обладнання необхідно створювати факел, який не світиться, що досягається

правильним змішуванням палива з повітрям. Зменшення світності

факела при-

зводить до одночасного підвищення його температури і скорочення довжини.

Підвищення температури факела значною, мірою комплексує зниження тепло-

віддачі в результаті зміни його світності. Це особливо важливо для топок об-

межених розмірів. Слід також мати на увазі, що підвищення світності факела

призводить до утворення в ньому сажистих часточок, які збільшують

втрати

палива.

Ефективність використання палива значною мірою визначається наявність

вторинних випромінювачів. До них належать неекрановані і торкретовані стін-

ки топок, розсікачі, а також под. Використання вторинних випромінювачів тим

ефективніше, чим вища їх температура і величина випромінюваної здатності.

Однак при використанні топок з вторинними випромінювачами утрудняється

перехід із спалювання одного виду палива на інший.

Важлива умова ефективної роботи пальникового обладнання - їх правиль-

не розпалювання. Пальники розпалюють запальником, який горить з тильної

сторони змішувача. При цьому газ у змішувачі запалюється при туску його пе-

ред пальниками, що дорівнює 2-3 кПа.

Далі необхідно швидко пересувати запа-

льник, запалюючи газ у кожному змішувачі. Одночасно тиск газу перед паль-

ником підвищують до 5-6 кПа за умовою переміщення гарячих струмів газу у

тунель пальника. Щоб запобігти відриванню полум'я, розпалювання слід про-

водити швидко (для цього треба, щоб працювали двоє людей). У випадках від-

ривання полум

'я повторне розпалювання пальника проводять через 15-20 хв пі-

сля вентиляції топки.

Раціональне використання палива залежить від стійкості полум'я факела,

яка в свою чергу визначається цілим рядом факторів, а саме: швидкість розпо-

всюдження факела, швидкість витікання газоповітряної суміші, формою устя

отворів пальника, способом охолодження пальників. Як правило, швидкість ви-

тікання

газоповітряної суміші має відповідати швидкості розповсюдження по-

лум'я. При відповідності цих швидкостей газова суміш, яка находить, запалю-

ватиметься від часточок палива, що горить. У тих випадках, коли швидкість ви-

тікання значно перевищує швидкість розповсюдження полум'я (більш ніж у 30

разів), відбувається відривання полум'я. Наслідком цього є заповнення топки

газом

, що може призвести до вибуху газоповітряної суміші, зона горіння якої

зміщується всередину пальникового обладнання. Це явище називається проско-

ком полум'я. В результатні різко знижується теплова потужність топки, а паль-

ники через сильне перегрівання швидко виходять з ладу.

Щоб запобігти проскоку полум'я і забезпечити необхідну теплову потуж-

ність, швидкість

витікання газоповітряної суміші має перевищувати швидкість

розповсюдження полум'я в 20...30 разів. З метою раціонального спалювання ма-

зуту треба здійснювати правильне його розпилювання, від якого залежить ефе-

ктивність подальшого сумішоутворення. Тиск первинного повітря в газомазут-

них пальниках типу НГМГ має становити 2,5-3 кПа при подачі до 15% повітря,

потрібного для повного згоряння палива.

Особливу

увагу слід звертати на правильну установку мазутного ствола.

Значне зміщення його в топку призводить до подовження факела, затягуванню

його у камеру догоряння, що призводить до перегрівання задньої стінки топки.

Недостатнє зміщення мазутного ствола в топку призводить до подання мазуту

на завихрувач, що порушує нормальний режим експлуатації пальника. Оптима-

льне положення

мазутного ствола слід встановлювати при режимно-нала-

годжувальних випробуваннях котла.

Для раціональної експлуатації пальникового обладнання завихорення по-

токів первинного і вторинного повітря, що подається в зону горіння, має прово-

диться в один і той же бік.

При експлуатації газомазутних пальників типу ГМГ, витрата мазуту в яких

більше за 50% номінального, тиск мазуту

має бути не менше ніж 3 МПа. У тих

випадках, коли витрата мазуту становить меньше за 50% номінального, для за-