Юрчишин В.М., Клим Б.В. і інші. Організація баз даних

Подождите немного. Документ загружается.



Ob_sum

для звіту

Ob_sum

;



Rozpodil

проміжний запит для перехресного запиту;



Rizpodil_p

перехресний запит для звіту

Rozpodil_zvit

– чотири звіти, виконані майстром звітів:



Rozpodil_zvit

про розподіл кількості транспортованого газу

на кожному газопроводі по підприємствах у поточному

році;



Ob_sum

про сумарний об’єм транспортованого газу за

поточний рік по кожному підприємству для показаного на

формі газопроводу;



поштову наклейку

Naklejka

з відомостями про газопроводи;



діаграма

Grafik

сумарної кількості перепомпованого газу за

кожний рік протягом останніх 8 років;

– форма

Form

для перегляду даних всіх трьох таблиць;

– форма

Oblik

для внесення в таблицю

Oblik

свіжих даних;

– п’ять кнопок для запуску звітів та відкриття форми

Oblik

;

– модуль

Module1

, який містить процедуру

Zvit()

мовою VBA для

відбору даних та фомування звіту за умовою задачі 4.

Таблиця

Oblik

Таблиця

Gazpr

Запит

Rozpodil

Форма

Form

Запит

Grafik

Запит

Rozpodil_p

Звіт

Rozpodil_zvit

Звіт

Grafik

Звіт

Naklejka

Кнопка

Поштові

наклейки

Кнопка

Діаграма

Кнопка

Звіт

Кнопка Звіт

перехресний

Кнопка Нові

дані

Рисунок 3.1 – Структура бази даних Transgaz

Запит

Ob_sum

Запит

D_form

Запит

Naklejka

Таблиця

Pidpr

Форма

Oblik

Звіт

Ob_sum

Модуль

Module1

Зауважимо, що структура промислової БД буде набагато

складнішою, вона матиме сотні, а то й тисячі різних об’єктів.

3.3 Побудова таблиць, підбір контрольних даних

3.3.1 Типи та імена полів таблиці

На відміну від інших таблиць, наприклад, MS Excel, поле

повинно мати ім’я, яке є унікальним для даної таблиці. Ім’я поля

може мати довжину до 64 будь-яких символів, крім таких:

. – точка,

! – знак оклику,

’ –апостроф,

[ ] – відкрита і закрита квадратні дужки.

Як правило, ім’я поля відображає зміст даних, які в ньому

знаходяться, наприклад: Temperatur, Waga, Kilkist і т.д. Не варто

захоплюватися надмірною довжиною імені поля. Не слід розділяти

складні імена пробілами, хоча вони і дозволені, замість них краще

вживати символ підкреслювання. Для утворення імен полів не

бажано використовувати букви кирилиці. Ці рекомендації

стосуються будь-яких інших імен внутрішніх об’єктів БД –

таблиць, запитів і т.д., які можуть використовуватися в виразах.

Для підвищення “читабельності” таблиць варто

використовувати підпис поля, який не регламентується, він

застосовується замість імені під час відкриття таблиці для

перегляду чи внесення змін.

СУБД MS Access має такі типи полів:

– текстове (символьне, літерне), довжиною до 255 символів;

– поле MEMO, текст довжиною до 4096 байт;

– числове, дійсні і цілі числа;

– дата/час;

– грошове, спеціальне числове поле;

– лічильник, числовий ряд, значення якого починаються з 1 і не

повторюються;

– логічне, яке може приймати логічні значення Так або Ні;

– поле об’єкта OLE – ім’я файлу, який містить рисунок;

– гіперпосилання – ім’я зовнішнього файлу з даними або адреса

Internet. Посилання на ім’я зовнішнього файлу має вигляд: #

ім’я файлу або File: ім’я файлу. Адреса Internet має вигляд: http://

адреса Internet;

– майстер підстановок, дозволяє переносити дані в це поле з

інших таблиць. Оскільки дублювання даних у БД є

недоцільним, його можна застосовувати, хіба-що, при

перенесенні великооб’ємних даних (тексту) із вже

непотрібних таблиць під час переорганізації БД.

Кожний тип поля даних має свій формат поля, який дозволяє

встановлювати форму представлення даних.

На відміну від інших таблиць, наприклад MS Exsel, всі

елементи даного поля є однотипними і мають однаковий формат.

3.3.2 Записи

Як уже говорилося в розділі 1.2, записами називаються

горизонтальні рядки таблиці. Кожний запис ідентифікований

порядковим номером, який система присвоює йому автоматично.

Той запис, який в даний момент знаходиться в роботі (містить

курсор), називається поточним. Система має спеціальні засоби для

встановлення та визначення номера поточного запису.

Всі записи кожної окремої таблиці є однотипними, тобто

однаковими за типом даних, які в них знаходяться. Тип даних

кожного поля запису регламентований типом цього поля.

3.3.3 Засоби MS Access для створення таблиці

Таблицю можна внести тільки в готову БД за допомогою вікна

База Даних, яке відкривається після виконання команд, поданих у

розділі 2.1. Зауважимо, що MS Access має спеціальну програму під

назвою Jet, яка дозволяє застосувати візуальні засоби і спростити

процес виготовлення таблиць та інших об’єктів БД,.

Вікно База Даних містить перелік об’єктів, зазначених у розділі

2.1 та три кнопки-команди, назви яких залежать від вибраного

об’єкта. Для об’єкта Таблиця команди мають такі назви: Відкрити,

Конструктор, Створити. Робоче поле вікна Таблиця має три такі

розділи:

– Створення таблиці в режимі конструктора;

– Створення таблиці за допомогою майстра;

– Створення таблиці шляхом занесення даних.

За допомогою майстра можна створити таблицю готової, тобто

запропонованої ним структури, шляхом її вибору зі списку.

Команда Створити відкриває вікно Нова таблиця, яке має 5 таких

розділів:

– режим таблиці;

– конструктор;

– майстер таблиць;

– імпорт таблиць;

– зв’язок з таблицями.

Три перші розділи вікна Нова таблиця, по суті, дублюють

відповідні розділи вікна База Даних. Два останні розділи

дозволяють імпортувати зовнішню таблицю або встановити з нею

постійний зв’язок.

Нову таблицю власної структури рекомендується виготовляти в

такому порядку: спочатку створити її структуру (макет) в режимі

конструктора, після чого відкрити для занесення даних. Цю роботу

можна виконати і в зворотній послідовності – почати з занесення

даних, але тоді прийдеться користуватися абстрактними іменами

полів (Поле1, Поле2 і т.д.), що не бажано.

3.3.4 Приклади створення таблиць

Побудуємо таблицю

Gazpr

, для цього у вікні

База Даних

виберемо об’єкт

Таблиця

, виконаємо команду

Створити

–

Конструктор

появляється вікно конструктора, яке в готовому вигляді показано

на рис. 3.2. У його верхній частині розташовані 4 графи:

Ім’я поля

для внесення імені поля,

Тип даних

(для вибору типу поля можна

скористатися кнопкою у вигляді трикутничка, поверненого вниз,

яка появляється після встановлення курсора на поле

Тип даних

Опис

(для приміток, які необов’язкові) та крайню ліву – поле

виокремлення рядка (в ньому видно затемнений трикутник,

повернений вправо). Занесемо такі імена полів і встановимо їх

типи:

Kodpr

(код газопроводу) типу лічильник,

Nazpr

(назва

газопроводу) символьного або літерного типу,

Kilnyt

(кількість

ниток газопроводу) числового типу,

Diam

(діаметр) числового типу

Karta

(карта-схема газопроводу) поле

об'єкта OLE

Рисунок 3.2 – Вікно Таблиця Gazpr в режимі конструктора

В нижній частині вікна зліва містяться перемикачі для вибору

атрибутів поля таблиці (

Довжина поля

Формат поля

Число десяткових

знаків

і т. д.) Вони ситуативні, тобто приймають різні види та

значення для кожного типу поля. За їх допомогою встановлюємо

для кожного поля потрібний формат. Внизу зправа знаходиться

ситуативна підказка. В середній частині маємо два перемикачі:

Загальні

та

Підстановка

. На рисунку 3.2 встановлений перемикач

Загальні

. Кнопка

Підстановка

служить для поля підстановки, яке тут

не використовується.

При закритті цього вікна (або при переході в режим перегляду,

на

Панелі інструментів

– крайня ліва кнопка) на пропозицію

конструктора зробити поле ключовим відповідаємо –

Ні

, всі

ключові поля потрібних таблиць рекомендується встановити після

того як база даних буде готова і не потребуватиме ніяких

редагувань та змін. Зауважимо, що в цьому випадку СУБД

пропонує встановити первинний ключ. На пропозицію

конструктора задати ім’я таблиці заносимо у вікно назву

Gazpr

Рисунок 3.3 – Таблиця Gazpr в режимі

перегляду

Таблиця

Gazpr

має містити контрольні дані. Ними, як правило,

користуються на етапі налагодження програм. До контрольних

даних ставляться певні вимоги. По-перше, вони не повинні бути

громіздкими та багаточисленними, трудними для ручних

обчислень, які виконуються паралельно з програмними і служать

для перевірки правильності алгоритму. По-друге, ці дані повинні

забезпечувати всі режими роботи програми та охоплювати всі

діапазони зміни параметрів, які нею обробляються.

В даному випадку контрольні дані співпадають з даними

зразка, запропонованими в постановці задачі (таблиця А7 додатка

А). Такий їх вибір зумовлений тим, що він має фіксовану кількість

записів, які можуть бути використані й замовником під час

експлуатації бази даних, це реальні дані.

Для занесення контрольних даних у таблицю переходимо в

режим перегляду. Вікно

Таблиця Gazpr

в цьому режимі показано на

рисунку 3.3. Крім заданих полів (

Kodpr

Nazpr

Kilnyt

Diam

Karta

таблиця має спеціальне поле (крайнє ліве), яке називається полем

виокремлення запису. Маленький трикутник, який знаходиться в

цьому полі вказує на поточний запис (на рисунку 3.3 поточним є 1-

й запис). Номер поточного запису та загальну їх кількість видно в

спеціальному полі внизу таблиці. Поруч знаходяться кнопки для

зміни поточного запису та кнопка внесення в таблицю нового

запису.

Таблицю

Pidpr

будуємо подібно до таблиці

Gazpr

. Вона містить

три поля:

Kodpp

(код підприємства) типу лічильник,

Nazpp

(назва

підприємства) літерного типу i

Logopp

(логотип підприємства) –

Поле об’єкта OLE

. На рисунку 3.4 показана копія таблиці

Pidpr

контрольними даними. Подібно до таблиці

Gszpr

, ці дані такі самі,

як у зразку постановки задачі (в таблиці А7).

Pidpr

Kodpp Nazpp Logopp

1 Харкiвтрансгаз

2 Прикарпаттрансгаз

3 Київтрансгаз

4 Львiвтрансгаз

5 Експорттрансгаз

6 Гадячгазпром

Рисунок 3.4 – Копія таблиці Pidpr з контрольними даними

Таблиця Oblik має такі поля: Kodpr (код газопроводу) число

цілого типу, Kodpp (код підприємства) число цілого типу, Kil

(кількість газу) число дійсного типу і Data (дата обліку) типу дати в

короткому форматі.

На рисунку 3.5 відображена копія таблиці Oblik, відкритої в

режимі перегляду. Ця таблиця містить контрольні дані, які

відрізняються від даних зразка. Вони призначені лише для

випробування візуальних об’єктів та програм і будуть знищені під

час передачі бази даних замовнику.

Oblik

Kodpr Kodpp Kil Data

4 4 5 02.03.1981

2 1 3 12.06.2002

1 3 7 01.02.2004

1 2 4 12.06.2005

3 1 5 02.05.2006

2 4 2 15.07.2006

3 3 2 20.08.2006

1 1 1 20.09.2006

3 2 3 01.11.2006

2 5 1 02.11.2006

Рисунок 3.5 – Копія таблиці Oblik з контрольними даними

3.4 Запити

3.4.1 Основні поняття

Запит – це програма або одна команда, яка вибирає дані з

таблиць. В MS Acces запитом називають також вибірку –

результат виконання запиту, яка має вигляд таблиці. Слід особливо

підкреслити, що запити не дублюють таблиці, а містять їхню

поточну інформацію. Запит формується заново при кожному його

відкритті для перегляду.

Основним призначенням запиту є виготовлення вибірки. За її

допомогою можна виготовити інші запити, форми та звіти. Вона

також може використовуватися для тих же цілей, що й таблиця,

таких як доповнення БД новими даними, редагування даних і

виведення на екран та друк, виконання пошукових операцій тощо.

В цьому випадку запит має деякі переваги, а саме: на відміну від

таблиці, запит може містити не всі, а вибрані поля таблиці,

інформація декількох полів може бути об’єднана в одне, запит

може містити дані з декількох таблиць, має ширші можливості

щодо застосування виразів та ін.

Так само, як і таблиця, запит дозволяє виконувати сортування,

фільтрацію та пошук даних.

За будовою розрізняють два види запиту: простий і

перехресний. Простий запит виглядає як звичайна таблиця і в

найпростішому випадку може складатися з однієї таблиці, яка має

лише одне поле. Перехресний запит відрізняється від простого

тим, що його поля – значення полів джерела запиту, тоді як поля

простого формуються з полів джерела (тобто це або ті ж поля, що й

у джерела, або вирази над ними).

Запит дозволяє вводити дані (умови) для поточного відбору

інформації в момент його відкриття, тоді він називається запитом з

параметром.

3.4.2 Створення зв’язків між таблицями

Особливістю запиту є можливість об’єднання інформації з

декількох таблиць. Об’єднувати можна тільки таблиці, які мають

спільне поле. Як правило, спільне поле є ключовим, воно може

називатися по-різному, але мусить бути однотипним у всіх

таблицях. У нашому прикладі – це кодові поля. В розділі 1.4 було

сказано, що існують три типи зв’язків, нагадаємо, що це: один до

одного, один до багатьох та багато до багатьох.

Для створення постійного зв’язку між таблицями служить

команда Схема даних, кнопка якої на панелі інструментів вікна MS

Access має вигляд трьох маленьких прямокутників білого кольору,

з’єднаних між собою лініями. З початку роботи вікно Схема даних

має бути порожнім, але, якщо в ньому є якісь непотрібні таблиці, їх

знищують за допомогою команди Очистити макет з вікна MS Access,

кнопка якої має вигляд двох перехрещених ліній червоного

кольору.

Для внесення таблиць у чисте (вільне) вікно Схема даних слід

скористатися командою Додати таблицю вікна MS Access. На її

кнопці міститься маленька табличка і хрестик жовтого кольору.

Вікно Додати таблицю містить три перемикачі, за допомогою яких

можна показати та вибрати таблиці або запити, і команди: Додати

виокремлений об’єкт та Закрити.

Для встановлення зв’язків між таблицями, макети яких

появилися у вікні Схема даних, необхідно перетягнути потрібне

поле з однієї таблиці на іншу за допомогою мишки.

Знищити помилково встановлений або непотрібний зв’язок

можна, виокремивши його (при цьому лінія зв’язку стане трохи

товщою) і вибравши команду Вилучити з контекстного меню.

Нагадаємо, що контекстне меню містить команди для роботи з

виокремленим об’єктом, а викликається воно за допомогою правої

клавіші миші.

Тимчасовий зв’язок між таблицями встановлюється теж

шляхом перетягування їхніх полів або за пропозицією майстра під

час виготовлення тих об’єктів БД, де він використовується.

3.4.3 Оператори

Для побудови виразів у запитах та інших об’єктах БД

використовуються такі оператори:

– And – логічне І. Приклад: умова "Петренко" And "Дрозд" означає

вибір тих записів, які містять обидва задані значення;

– Or – логічне АБО. Приклад: умова "Петренко" Or "Дрозд" – якесь

одне з цих слів;

– Not – логічне НЕ. Приклад: Not "Сіренко", тобто не Сіренко;

– + – злиття двох літерних виразів. Приклад: Str([Kod_p])+" "+

[Priz]. Тут злитими будуть три рядки: числове поле Kod_p,

перетворене в літерне слово за допомогою функції Str(), пробіл

(слово, взяте в подвійні лапки) і поле Priz літерного типу;

– Like – даний (вибраний) літерний вираз. Приклади:

 Like *ен* – записи, поля яких містяться дві букви ен;

 Like П* – записи, поле яких починаються з букви П;

 Like *енко – записи, поле яких закінчуються на енко;

 Like [А-С]* – записи, поле яких починаються з букв між А і С;

– Between … And – між. Приклад: Between 25.08.99 and 12.02.01 –

дати між заданими, включаючи їх;

– In – один з елементів списку. Приклад: In("Петренко", "Дрозд").

– Is Null – записи з відсутніми значеннями (даних немає);

– =, <>, <, > – операції відношення: дорівнює, не дорівнює,

менше, більше;

– *, /, +, -, ^ – арифметичні операції: множення, ділення,

додавання, віднімання, піднесення до степеня.

3.4.4 Вирази

У СУБД MS Access допустимі чотири типи виразів:

арифметичні, літерні, логічні і дати. Тип виразу визначається

значенням, яке ми одержуємо після його обчислення.

Не можна використовувати в одному виразі дані різних типів,

наприклад, в арифметичному виразі не можна помножити слово

“Вольтметр” на кількість приладів. В логічному виразі не можна

порівнювати число і дату або два поля, одне з яких має тип дати, а

друге – числовий тип.

До складу виразу можуть входити:

– константи;

– оператори;

– імена полів і таблиць;

– групові операції;

– функції;

– імена обчислювальних полів (наприклад, поля на формі);

– фігурні, квадратні і круглі дужки.

У виразах імена полів і таблиць беруться в квадратні дужки.

Якщо у виразі використовуються поля з різних таблиць, то ім’я

такого поля доповнюється спереду іменем таблиці і відділяється

від нього крапкою. В логічних виразах допустиме опускання знака

= (дорівнює), якщо він має стояти на початку виразу. Наприклад, в

умові відбору записів, вирази: =23 і 23 є ідентичними. Літерні

константи (текст) в літерних виразах беруться в подвійні лапки.

Замість частини тексту в літерних виразах використовується

символ * (зірочка). Після імені функції записуються її аргументи,

які обов’язково беруться в круглі дужки. Якщо якась функція не

має аргументів, то круглі дужки (відкрита і закрита) опускаються

або застосовуються без аргументів, наприклад, Date() або Date –