Єщенка В.О. (ред.). Загальне землеробство: Підручник

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 3

120

розподілу загальної структури посівних площ господарства між

польовою і прифермською сівозмінами наведено в табл. 9.

З метою складання схем на основі структури посівних площ тре-

ба попередньо визначити число полів у кожному варіанті сівозмі-

ни. При цьому слід виходити з того, щоб всі поля були рівновелики-

ми і більшість культур займали б ціле поле. Щодо нашого варіанта

земельного масиву для польової сівозміни загальною площею

560 га, то ця вимога найкраще забезпечується у разі наявності семи

полів, коли за середнього розміру поля 80 га (560 : 7) згідно із розроб-

леною структурою посівних площ на п’яти полях окремо вирощува-

тимуться озима пшениця, цукрові буряки, ячмінь і кукурудза на

зелену масу (на зелений корм і силос). Якщо ж взяти восьми-,

дев’яти- чи десятипільну сівозміну, які найчастіше застосовують у

великих господарствах лісостепової зони, то більшість полів будуть

збірними, тобто на окремих полях вирощуватимуться поряд декіль-

ка культур, що вкрай небажано з організаційного і агрономічного

боку. У семипільній сівозміні кількість таких збірних полів зводить-

ся до мінімуму, тому такий варіант для структури посівних площ

буде найоптимальнішим. За таким самим принципом визначається

п’ять полів у прифермській кормовій сівозміні.

Таблиця 9. Розрахунок площі посіву окремих культур у господарстві

та її розподіл між польовою і кормовою сівозмінами

З неї відводить-

ся під сівозміни

Культури

Потреба

господар-

ства в осно-

вній проду-

кції, ц

Очікувана

урожай-

ність, ц/га

Площа

посіву

культури в

господарс-

тві, га

польову кормову

Озима пшениця 7410 47 157,7 157,7 —

Ячмінь 3200 39 82,0 82,0 —

Кукурудза 3370 60 56,1 56,1 —

Горох 1250 31 40,3 40,3 —

Гречка 300 20 15,0 15,0 —

Просо 300 30 10,0 10,0 —

Цукрові буряки 32 000 400 80,0 80,0 —

Кормові буряки 17 000 850 20,0 — 20,0

Вико-овес на зелений корм 3600 180 20,0 — 20,0

Кукурудза на зелений корм 15 000 300 50,0 50,0 —

Кукурудза на силос 17 000 350 48,6 28,6 20,0

Еспарцет на зелену масу 8060 200 40,3 40,3 —

Люцерна на зелену масу 14 000 350 40,0 — 40,0

Всього 660,0 560,0 100,0

Після узгодження кількості полів у сівозмінах складають їх схе-

ми. Виконують цю роботу в кілька етапів. Приклад 5-етапного про-

ектування польової сівозміни наведено у табл. 10.

Сівозміни

121

Таблиця 10. Етапи проектування польової 7-пільної сівозміни

I етап II етап III етап IV етап V етап

Площа поля, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

80 Ячмінь з

підсівом

еспарцету

40 Ячмінь з

підсівом

еспарцету

40 Ячмінь з

підсівом

еспарцету

Ячмінь

80 Еспарцет

Горох

Еспарцет

Горох

Еспарцет

Горох

Еспарцет

Горох

80 Озима

пшениця

80 Озима

пшениця

80 Озима

пшениця

80 Озима

пшениця

80 Озима

пшениця

80 Цукрові

буряки

80 Цукрові

буряки

80 Кукурудза

на зеле-

ний корм

Кукурудза

на силос

Кукурудза

на зеле-

ний корм

Кукурудза

на силос

Кукурудза

на зеле-

ний корм

Кукурудза

на силос

Кукурудза

на зеле-

ний корм

Кукурудза

на силос

80 Озима

пшениця

80 Озима

пшениця

Озима

пшениця

80 Озима

пшениця

80 Озима

пшениця

80 Кукурудза

Гречка

Просо

На першому етапі визначають, скільки і які поля займе озима

пшениця як найвибагливіша до попередників культура. При цьому

пшеницю заносять у попередньо розкреслену на сім стрічок (полів)

таблицю розкидним способом так, щоб у верхніх стрічках можна було

б надалі розмістити попередники, а в нижніх — наступні за пшени-

цею культури. Другий етап полягає у доборі зі структури посівних

площ сівозміни найкращих попередників для озимої пшениці. У

цьому прикладі ними в одному полі будуть еспарцет і горох, а в дру-

гому — кукурудза на зелений корм і силос. Якщо як попередник ози-

мої пшениці використовують багаторічні трави, то на третьому етапі

зазначають культуру (у нас — ячмінь), під яку підсівалися б ці трави.

На четвертому етапі розміщують основну технічну культуру у зоні

бурякосіяння — цукрові буряки. І на останньому етапі розміщують

решту культур зі структури посівних площ сівозміни — частина яч-

меню в одному полі та кукурудза, гречка і просо — в іншому.

Загальна схема сівозміни в нашому прикладі буде такою: еспар-

цет, горох — озима пшениця — цукрові буряки — кукурудза на зе-

лений корм, кукурудза на силос — озима пшениця — кукурудза,

гречка, просо — ячмінь з підсівом еспарцету, ячмінь. Це лише один

із варіантів чергування культур у сівозміні. На основі заданої стру-

Розділ 3

122

ктури посівних площ доцільно скласти кілька варіантів схем сіво-

змін і вибрати з них оптимальний.

За наведеною структурою посівних площ кормової сівозміни оп-

тимальною буде така схема чергування культур: люцерна — люцер-

на — кукурудза на силос — кормові буряки — вико-овес на зелений

корм з підсівом люцерни.

Наступним не менш важливим етапом роботи є освоєння запрое-

ктованої сівозміни.

Освоєння сівозміни — це перенесення проекту сівозміни на

територію землекористування господарства відповідно до розробле-

ного заздалегідь плану освоєння, який в свою чергу залежить від

того, на яких землях цей процес відбуватиметься. У разі запрова-

дження сівозміни на масиві, де в попередній рік вирощувалась

якась одна культура, що могла б бути попередником як для озимих,

так і для ярих (наприклад, культури з групи озимих чи ярих коло-

сових), у перший рік освоєння розробленого проекту всі культури

бажано розміщувати на полях так, як це передбачено схемою чергу-

вання культур відповідно до нашого прикладу, тобто у першому по-

лі треба було б планувати вирощування еспарцету і гороху, у друго-

му — озимої пшениці, у третьому — цукрових буряків, у четверто-

му — кукурудзи на зелений корм і силос, у п’ятому — озимої пше-

ниці, у шостому — кукурудзи, гречки, проса і у сьомому — ячменю з

підсівом еспарцету і ячменю (табл. 11). Проте, щоб вирощувати ес-

парцет чи іншу багаторічну траву, треба, щоб вона була підсіяна на

цьому полі в попередній рік. За відсутності такого підсіву в перший

рік освоєння сівозміни еспарцет замінюють вико-вівсом чи іншою

однорічною травою на зелений корм. На другий рік освоєння у пер-

шому полі буде розміщено озиму пшеницю, яку згідно зі схемою

чергування планується вирощувати після еспарцету і гороху; у дру-

гому полі після озимої пшениці будуть вирощуватись цукрові буря-

ки, що також відповідає схемі сівозміни.

І так на кожному із наявних у плані полів. На другий рік вже є

всі культури (еспарцет в сьомому полі) і більшість з них (крім пше-

ниці в першому полі) розміщено після запланованих попередників.

На третій рік освоєння озима пшениця висівається повністю відпо-

відно до прийнятої схеми сівозміни, проте цей рік ще не можна

вважати роком освоєння запроектованої сівозміни через те, що ще

не витримана основна сівозмінна ланка: передпопередник — попе-

редник — цукрові буряки. Отже, роком освоєння сівозміни буде ли-

ше наступний (четвертий від початку рік), коли у сьомому полі пла-

нується посів цукрових буряків після пшениці, яка згідно із схемою

сівозміни розміщувалась після еспарцету і гороху.

Значно складніше скласти план освоєння запроектованої сівозмі-

ни на староорних землях з існуючою до цього сівозміною. Це план

переходу від наявної на цей час сівозміни до запроектованої. Якщо на

Сівозміни

123

кінець переходу передбачається дотримуватись не тільки запланова-

них попередників для всіх культур, а й передпопередників (напри-

клад, для цукрових буряків), то план освоєння запроектованої сіво-

зміни розраховують, як правило, на 3 – 4 роки. Перший рік освоєння

починається з розміщенням посіяних у минулому році багаторічних

трав і озимої пшениці. Із багаторічних трав у нашому прикладі осво-

єння запроектованої 7-пільної сівозміни (табл. 12) у п’ятому полі

планується вирощування конюшини, хоча в запроектованому варіан-

ті передбачалось використання еспарцету. Така заміна в роки осво-

єння допускається. Крім того, конюшина в попередньому році підсі-

валась на всьому полі, то в перший рік освоєння багаторічні трави

займатимуть вдвічі більшу за заплановану площу за рахунок змен-

шення площ під іншими кормовими культурами. Озима пшениця в

перший рік освоєння запроектованої сівозміни займатиме четверте і

сьоме поля, де в попередньому році для неї були підготовлені відпо-

відні попередники, після яких восени і була посіяна озимина.

Після розміщення культур засіву минулих років приступають до

вибору місця цукрових буряків. Згідно зі схемою проектованої сіво-

зміни вони вирощуватимуться у ланці з багаторічними травами в

другому полі. Для ячменю за запроектованою схемою сівозміни по-

Таблиця 11. План освоєння запроектованої польової сівозміни на масиві

з одним попередником

Роки освоєння

Но-

мер

поля

Перший Другий Третій Четвертий

I Вико-овес

Горох

Озима пшениця Цукрові буряки Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

II Озима пшениця Цукрові буряки Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пшениця

III Цукрові буряки Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пшениця Кукурудза

Гречка

Просо

IV Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пшениця Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з підсі-

вом еспарцету

Ячмінь

V Озима пшениця Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з підсі-

вом еспарцету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

VI Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з підсі-

вом еспарцету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима пшениця

VII Ячмінь з підсі-

вом еспарцету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима пшениця Цукрові буряки

Таблиця 12. План переходу від існуючої семипільної сівозміни до запроектованої

Фактичне розміщення Розміщення культур в роки освоєння сівозміни

Передпопередній

рік

Попередній рік Перший Другий Третій

Четвертий

(рік освоєння )

Площа поля, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

80 Озима

пшениця

80 Цукрові

буряки

80 Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Горох

Озима

пшениця

80 Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з

підсівом

еспарцету

Ячмінь

84 Конюшина 84 Озима

пшениця

84 Цукрові

буряки

84 Кукурудза

на зелений

корм

Кукурудза

на силос

Озима

пшениця

84 Кукурудза

Гречка

Просо

81 Озимий

ячмінь

81 Цукрові

буряки

Кормові

буряки

Ячмінь з

підсівом

еспарцету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима

пшениця

81 Цукрові

буряки

77 Цукрові

буряки

77 Кукурудза

на силос

77 Озима

пшениця

77 Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з

підсівом

еспарцету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

79 Цукрові

буряки

Кормові

буряки

Ячмінь з

підсівом

конюшини

79 Конюшина 79 Озима

пшениця

79 Цукрові

буряки

79 Кукурудза

на зелений

корм

Кукурудза

на силос

83 Кукурудза на

силос

83 Озимий

ячмінь

83 Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з

підсівом

еспарцету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима

пшениця

76 Ячмінь з

підсівом

конюшини

76 Конюшина 76 Озима

пшениця

76 Цукрові

буряки

76 Кукурудза

на зелений

корм

Кукурудза

на силос

Озима

пшениця

Сівозміни

125

передники відсутні, тому він висіватиметься в третьому полі після

цукрових і кормових буряків, які вважають непоганими попередни-

ками для цієї культури. Кукурудза, гречка і просо висіватимуться

після озимого ячменю в шостому полі, хоча запланованим для них

попередником мала бути б озима пшениця. У першому полі після

цукрових буряків за запроектованою схемою сівозміни мала розмі-

щуватись кукурудза на силос і зелену масу. Проте, щоб витримати

заплановане співвідношення між групами зернових і кормових

культур, у цьому полі потрібно висіяти горох, а кукурудзу на зеле-

ний корм не досіяти настільки, наскільки більше серед групи кор-

мових зайняли багаторічні трави.

У перший рік переходу треба дотримуватись також інших пунктів

загальних правил чи вимог щодо освоєння нових сівозмін. Так, якщо

минулого року в існуючій сівозміні не були підсіяні багаторічні тра-

ви, то в перший рік освоєння запроектованого варіанту сівозміни їх

замінюють на однорічні кормові культури. При цьому перевага нада-

ється бобово-злаковим сумішкам. Якщо в перший рік освоєння немає

можливості повністю розмістити озимі зернові культури, то недосів

озимини компенсується ярими зерновими колосовими. Щоб скороти-

ти процес освоєння запроектованої сівозміни, в перший рік плануєть-

ся розміщення попередників для більшості культур.

На другий рік уже повністю треба дотримуватись запланованої

структури посівних площ. Усі культури повинні бути згруповані за

полями так, як це передбачає схема запроектованої сівозміни. У разі,

якщо в перший рік переходу були лише незначні відхилення від за-

планованого варіанта, то другий рік може бути роком освоєння за-

проектованої сівозміни. У нашому прикладі на другий рік освоєння

всі культури згруповані за полями повністю і (за винятком озимої

пшениці в п’ятому полі) розміщені після запланованих попередників.

На третій рік уже всі культури вдається розмістити відповідно до

схеми запроектованої сівозміни. Винятком є сівозмінна ланка еспар-

цет, горох — озима пшениця — цукрові буряки. Щоб і вона була ви-

тримана, потрібен четвертий рік переходу, який і буде роком освоєн-

ня та початком ротації запроектованої сівозміни.

Ротацією сівозміни є період, протягом якого всі культури (а за

наявності і чистий пар) проходять через кожне поле у послідовності,

передбаченій схемою освоєної сівозміни. Тривалість цього періоду

(ротації) в роках визначається кількістю полів у сівозміні. Для деся-

типільної сівозміни ротація проходить за десять років, для семипіль-

ної — за сім. План розміщення сільськогосподарських культур і чис-

того пару за полями протягом всіх років ротації сівозміни записують

у ротаційну таблицю (табл. 13). У перший рік ротації культури за по-

лями розміщують так само, як в рік освоєння сівозміни. Щорічна змі-

на культур за полями у ротаційній таблиці здійснюється зліва на-

право згідно із запроектованою схемою сівозміни.

Таблиця 13. Ротаційна таблиця 7-пільної польової сівозміни

Роки ротації і розміщення культур по полях

№ поля

перший другий третій четвертий п’ятий шостий сьомий

I Ячмінь з під-

сівом еспар-

цету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима пше-

ниця

Цукрові бу-

ряки

Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пше-

ниця

Кукурудза

Гречка

Просо

II Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з під-

сівом еспар-

цету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима пше-

ниця

Цукрові бу-

ряки

Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пше-

ниця

III Цукрові бу-

ряки

Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пше-

ниця

Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з під-

сівом еспар-

цету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима пше-

ниця

IV Еспарцет

Горох

Озима пше-

ниця

Цукрові бу-

ряки

Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пше-

ниця

Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з під-

сівом еспар-

цету

Ячмінь

V Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пше-

ниця

Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з під-

сівом еспар-

цету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима пше-

ниця

Цукрові бу-

ряки

VI Озима пше-

ниця

Цукрові бу-

ряки

Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Озима пше-

ниця

Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з під-

сівом еспар-

цету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

VII Озима пше-

ниця

Кукурудза

Гречка

Просо

Ячмінь з під-

сівом еспар-

цету

Ячмінь

Еспарцет

Горох

Озима пше-

ниця

Цукрові бу-

ряки

Кукурудза на

зелений корм

Кукурудза на

силос

Сівозміни

127

Освоєні в господарстві сівозміни в процесі їх використання мо-

жуть час від часу зазнавати певних змін. Дуже часто в зоні з різ-

коконтинентальним кліматом такі зміни спричиняються необхід-

ністю весною пересівати озимі культури і багаторічні трави, які

випали внаслідок несприятливих погодних умов зимового періоду.

Щоб ці зміни в сівозміні були менше відчутними, треба правильно

добирати ярі культури для пересіву, беручи до уваги особливості

вирощуваних після них культур. Наприклад, якщо після озимої

пшениці, що випала, за схемою сівозміни має вирощуватись горох

чи ячмінь, то для пересіву озимини можна було б використати

кукурудзу, яка є одним із кращих попередників гороху чи ячме-

ню. Проте, якщо після озимини, що випала, планувався посів цу-

крових буряків, то кукурудзу для пересіву брати небажано, бо

цим самим створюватимуться несприятливі умови для вирощу-

вання цієї технічної культури. Щоб цього не сталось, озимину

найкраще пересівати ячменем, який як попередник буряків мало

поступається озимій пшениці.

Добір культур для пересіву багаторічних трав залежить від то-

го, як ці трави мали використовуватись у сівозміні. Наприклад,

якщо багаторічні трави планувались для отримання одного укосу

сіна і були попередником для озимих культур, то для їх пересіву

найкраще підходить вико-вівсяна сумішка, яка також може за-

безпечувати виробництво сіна і бути використана попередником

для тієї самої озимини. Коли багаторічні трави у сівозміні плану-

вались для виробництва зелених кормів протягом двох–трьох

укосів, то такі трави можна пересівати і кукурудзою на зелену

масу в чистому вигляді або у сумішці з іншими культурами (со-

няшником, кормовими бобами тощо).

У процесі використання сівозміни і в результаті підвищення

культури землеробства є можливість заміни чистого пару зайня-

тим, менш вибагливі до родючості ґрунту культури — більш ви-

багливими, що як і попередні зміни не порушують агрономічної

основи запроектованої сівозміни. Серйозніші зміни в освоєній

свого часу сівозміні пов’язані із поглибленням або певною зміною

спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Вони можуть

виявлятись і в разі зміни проекту внутрішньогосподарського зем-

лекористування, що останнім часом зумовлено переходом колек-

тивних господарств з прямолінійної на контурно-меліоративну

організацію території, а також вилучення з великих сівозмінних

масивів частини площ (одного чи кількох полів) під фермерські

чи орендні господарства.

Усі зміни у сівозміні під час її використання фіксують у книзі іс-

торії полів, яку веде агрономічна служба господарства. Це доку-

мент, одним із завдань якого є контроль за дотриманням заплано-

Розділ 3

128

ваного схемою сівозміни чергування культур. У загальній частині

книги історії полів наводять схему освоєння сівозмін і ротаційну

таблицю, а також щороку додають карту посівів з урахуванням кож-

ного поля сівозміни.

? Запитання для контролю знань

1. В чому полягає перевага вирощування культур в сівозміні над беззмінним

посівом? 2.

Який термін повернення основних культур на попереднє місце ви-

рощування? Чим він визначається? 3.

Основні критерії оцінки попередників для

озимих і ярих культур. 4.

Роль і місце чистого пару в сівозміні. 5. Роль багаторіч-

них бобових трав у сівозміні. 6.

Роль і місце проміжних посівів у сівозміні.

Причини, які стримують розширення посівів льону, цукрових буряків і соня-

шнику в сівозміні. 8.

Причини зниження врожайності озимої пшениці в повтор-

них посівах. 9.

Класифікація сівозмін. 10. Поняття про зональність і спеціаліза-

цію польових сівозмін. 11.

Поняття про проектування і освоєння сівозмін.

12.

Особливості сівозмін для невеликих фермерських чи орендних господарств.

Механічний обробіток ґрунту

129

МЕХАНІЧНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ

4.1. НАУКОВІ ОСНОВИ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

Мета механічного обробітку ґрунту, Обробіток ґрунту є важ-

ливою складовою агротехніки і спрямований на підвищення родю-

чості ґрунту та забезпечення постійно зростаючих урожаїв сільсько-

господарських культур високої якості з найменшими затратами ма-

теріальних, енергетичних і трудових ресурсів. Нині на обробіток

ґрунту витрачається майже 40 % енергетичних і 25 % трудових за-

трат від загального обсягу польових робіт, запланованих на вироб-

ництво рослинницької продукції. Ще більше зростатиме роль меха-

нічного обробітку ґрунту у разі переходу сільськогосподарського ви-

робництва на біологічне землеробство.

Механічний обробіток ґрунту — це дія на нього робочими

органами знарядь і машин з метою створення оптимальних умов і

забезпечення факторами життя для росту і розвитку сільськогоспо-

дарських рослин та захисту ґрунту від ерозії. Внаслідок правильно-

го механічного обробітку поліпшується фізичний стан ґрунту, ство-

рюються кращі умови для біологічних і хімічних процесів у ґрунто-

вому середовищі. В результаті такого обробітку підвищується ефек-

тивність всіх інших агротехнічних заходів (системи удобрення, сіво-

змін, захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб та ін.) у най-

раціональнішому відтворенні родючості ґрунту.

4.1.1. Історія розвитку і завдання обробітку

ґрунту на сучасному етапі

Історія обробітку ґрунту сягає давніх часів, коли людина впер-

ше за допомогою примітивного знаряддя навчилася вирощувати

необхідні їй рослини. Це були прості ручні знаряддя з дерева, кіс-

ток тварин чи гострого каменю, за допомогою яких ґрунт неглибоко

розпушували і частково обертали, щоб загорнути насіння та зни-

щити небажані рослини. Ці знаряддя були прообразом сучасних

мотик.