Сівозміни
125
передники відсутні, тому він висіватиметься в третьому полі після
цукрових і кормових буряків, які вважають непоганими попередни-
ками для цієї культури. Кукурудза, гречка і просо висіватимуться
після озимого ячменю в шостому полі, хоча запланованим для них
попередником мала бути б озима пшениця. У першому полі після
цукрових буряків за запроектованою схемою сівозміни мала розмі-
щуватись кукурудза на силос і зелену масу. Проте, щоб витримати
заплановане співвідношення між групами зернових і кормових
культур, у цьому полі потрібно висіяти горох, а кукурудзу на зеле-
ний корм не досіяти настільки, наскільки більше серед групи кор-
мових зайняли багаторічні трави.
У перший рік переходу треба дотримуватись також інших пунктів
загальних правил чи вимог щодо освоєння нових сівозмін. Так, якщо
минулого року в існуючій сівозміні не були підсіяні багаторічні тра-
ви, то в перший рік освоєння запроектованого варіанту сівозміни їх
замінюють на однорічні кормові культури. При цьому перевага нада-
ється бобово-злаковим сумішкам. Якщо в перший рік освоєння немає
можливості повністю розмістити озимі зернові культури, то недосів
озимини компенсується ярими зерновими колосовими. Щоб скороти-
ти процес освоєння запроектованої сівозміни, в перший рік плануєть-
ся розміщення попередників для більшості культур.
На другий рік уже повністю треба дотримуватись запланованої
структури посівних площ. Усі культури повинні бути згруповані за
полями так, як це передбачає схема запроектованої сівозміни. У разі,
якщо в перший рік переходу були лише незначні відхилення від за-
планованого варіанта, то другий рік може бути роком освоєння за-
проектованої сівозміни. У нашому прикладі на другий рік освоєння
всі культури згруповані за полями повністю і (за винятком озимої
пшениці в п’ятому полі) розміщені після запланованих попередників.
На третій рік уже всі культури вдається розмістити відповідно до
схеми запроектованої сівозміни. Винятком є сівозмінна ланка еспар-
цет, горох — озима пшениця — цукрові буряки. Щоб і вона була ви-
тримана, потрібен четвертий рік переходу, який і буде роком освоєн-
ня та початком ротації запроектованої сівозміни.
Ротацією сівозміни є період, протягом якого всі культури (а за
наявності і чистий пар) проходять через кожне поле у послідовності,
передбаченій схемою освоєної сівозміни. Тривалість цього періоду
(ротації) в роках визначається кількістю полів у сівозміні. Для деся-
типільної сівозміни ротація проходить за десять років, для семипіль-
ної — за сім. План розміщення сільськогосподарських культур і чис-
того пару за полями протягом всіх років ротації сівозміни записують
у ротаційну таблицю (табл. 13). У перший рік ротації культури за по-
лями розміщують так само, як в рік освоєння сівозміни. Щорічна змі-
на культур за полями у ротаційній таблиці здійснюється зліва на-
право згідно із запроектованою схемою сівозміни.