Зміна
фільтраційних
властивостей
порід
колекторів
РОЗДІЛ 4.
Г.ІАнтонишин та О.О.Борковський на моделі порового середовища
вивчали вплив
структури
порового простору на проникнення дисперс-
ної фази промивної рідини в пористе середовище І характер його заку-
порювання.
Встановлено, що при діаметрі з'єднуючих пори канальців
менших 10 мкм, які забезпечують фільтрацію, глинисті частинки не
Рис. 4.6.
Залежність
фактичної
продуктивності
свердловини
по
відношенню
до
теоретичної
(а) і
коефіцієнта
присвердловинного
закупорення
(б) в
залежності
від
проникності
пласта
лише не проникають в ці канал
ьці,
але й в пори, які вони з'єднують.
Проникнення
глинистих частинок починається при діаметрі з'єдную-
чих канальців більше 10 мкм, причому в діапазоні
діаметрів
останніх
10...20
мкм і діаметрі пор
30...40
(рідше 60) мкм закупорюються глини-
стими частинками повністю. При більшому діаметрі закупорюються
частково або взагалі не закупорюються. Проникнення
6...8%
глинистих
частинок в пористе середовище знижує його проникність в декілька
разів.
Структура порового простору порід-колекторів Леляківського і Гні-
динцівського родовищ характеризується такими параметрами: у слабо-
ущільнених крупно-, середньозернистих пісковиків з вмістом цементу
не
більше 15% середні діаметри розширених і звужених ділянок порових
каналів складають відповідно
35...50
і
10...15
мкм, середньоефєктивний
(умовний)
діаметр
порових каналів
10...30
мкм. Проникність таких
пісковиків більша 0,5 мкм
2
. Зі збільшенням кількості цементу до 25% ці
параметри відповідно зменшуються до
20...40,
8...13
і
10...22
мкм, а
проникність
до
0,15...0,5
мкм . У пород-колекторів, які відкриваються з
мінімальним погіршенням фільтраційних властивостей (проникність
0,35...0,1
мкм ) середній
діаметр
порових каналів не перевищує 10 мкм,
а максимальний (проникність
0,25...0,8
мкм )
16...30
мкм.
Дослідження
структури
порового простору пород-колекторів Леля-
ківського і Гнідинцівського родовищ, а також вивчення
характеру
заку-
__ ™ " ~~ ~ ——
РОЗДІЛ 4.
Зміна
фільтраційних
властивостей
порід
колекторів
порки
моделей пористого середовища глинистими частинками про-
мивної рідини
дають
можливість стверджувати, що погіршення якості
відкриття аналізованих пластів викликано проникненням в них диспер-
сної фази промивної рідини. Характер кривих, зображених на рис. 4.6,
обумовлений геометрією порового простору порід, а значить і їх
фільтращйними властивостями. Так, при проникності порід, меншої
0,1 мкм, через незначні розміри иорових каналів глинисті частинки
бурового
розчину закупорюють пори пласта-колектора в навколосверд-
ловинній
зоні і не
дають
можливості проникнення в пласт великої
кількості
фільтрату.
Самі ж частинки в пласт практично не проникають,
тобто їх роль зводиться лише до утворення глинистої кірки.
Із
збільшенням проникності, а значить і ефективного розміру пор,
кількість
фільтрату,
що проникає в пласт, збільшується. Останнє під-
тверджується даними бокового каротажного зондування, за допомогою
якого оцінюється розмір зони проникнення. З нього витікає, що зі
збільшенням проникності від
0,035...0,05
до
0,1...0Д7
мкм
діаметр
зови
проникнення
збільшується, а з збільшенням проникності більше 0,2
мкм
поступово зменшується. Глинисті частинки починають проника-
ти в поровий простір пласта проникності
0,25...0,28
мкм . При проник-
ності
0,45-0,75
мкм
2
геометрія порового простору найбільш сприятли-
ва для максимальної глинизацІЇ привибійної зони пласта,
діаметр
ос-
новних
фільтруючих
каналів складає
12Д..50
мкм і на їх
долю
припадає
60...70%
об'єму порового простору. Система порових каналів характери-
зується високим ступенем розгалуженості і з'єднаності та максималь-
ною питомою щільністю
(4...9
тис/см ).
З
високопроникних пластів (більше 1 мкм ) частина глинистого
матеріалу
виноситься при зміні напрямку фільтрації (при освоєнні та
експлуатації свердловин). Певну роль, очевидно,
відіграє
і інше явище:
кількість проникних в пласт глинистих частинок обмежується момен-
том утворення глинистої кірки. При цьому в високопроникних пластах
зі сприятливою
структурою
порового простору глинисті частини роз-
повсюджуються на більші відстані, ніж в середньо- або малопроникних.
Тому зменшення проникності в них є менш помітним.
М
.М.Свихнушин
і
ВД.Тур
встановили, що граничне значення природної проникності
пород-колекторів Ромаш кинського родовища, при якому дисперсна фа-
за не проникає в пласт, складає 0,27 мкм '
Таким
чином, дані промислових спостережень, лабораторних до-
сліджень вказують, що при відкритті продуктивних пластів бурінням в
залежності від їх природної проникності дисперсна фаза промивної
рідини може
відіграти
подвійну роль: позитивну, обмежуючи проник-
нення
фільтрату в пласт при проникності останнього меншій від
0,25...0,28
мкм , і від'ємну - при більшій, особливо в
межах
0,45.-0,70
мкм
2
.Але при цьому технологія освоєння свердловини повинна пере-
дбачати можливість вилучення глинистих частинок з порового просто-
ру продуктивного пласта в
стовбур
свердловини.
На
родовищах Прикарпаття встановлено, що зі збільшенням репресії
на
пласт спостерігається тенденція зменшення продуктивності свердло-
103