Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 1

кутознімом залежить від того, як розташуються кутик і основна скиба після

сходу з робочих поверхонь. Ураховуючи їхню особливу роль у забезпеченні

кінцевого результату, зазначимо два елементи цього технологічного процесу:

1) вільний рух кутика після сходу з кутозніма та 2) остаточний рух основної

скиби після сходу з крила полиці. Виявляється, що для забезпечення потріб-

ної якості роботи кутознім потребує точного встановлення по куту атаки, який

залежить від параметрів корпусу

та режиму роботи за швидкістю та глиби-

ною

(рис. 1.24,

Глибина оранки регулюється за допомогою гвинтового механізму опорного

колеса плуга-лущильника. Кутознім на кронштейні кріплення його до корпу-

су може мати два регулювальні положення — нижнє та верхнє, відповідно

для меншої (12…16 см) та більшої (16…22 см) глибин оранки. Плуг

з’єднується з трактором за схемою, яка передбачає рух правих коліс (гусе-

ниць) по полю на відстані захисної зони (15…25 см) від стінки борозни. При

цьому начіпна система трактора розміщується, як правило, симетрично по-

здовжній осі трактора. По змозі, слід установлювати двоточкову схему начіп-

лювання трактора.

Характеристику плугів-лущильників наведено у табл. 1.5.

Таблиця 1.5.

Технічна характеристика плугів-лущильників

Марка

Показник

ПЛ-2-30 ПЛ-3-30 ПЛ-4-30 ПЛ-6-30

Ширина захвату, м 0,6 0,9 1,2 1,8

Глибина обробітку, см 18...20 18…24 18…24 18…24

Робоча швидкість, км/год 6...7 6…9 6…10 6…10

Продуктивність, га/год 0,4...0,5 0,7…0,8 0,8…1,2 1,4…1,8

Маса, кг 226 292 365 679

Агрегатуються з трактора-

ми класу

0,6

0,9

1,4

Виготівник «Кам’янець-Подільськсільмаш»

Рис. 1.24. Схема роботи плуга-лущильника:

— технологічний процес;

— рух кутика після сходу з кутозніма;

— рух основної скиби після сходу з крила полиці корпусу

Машини для обробітêó ´рóнтó

1.6.6. Будова і процес роботи ярусного плуга

Плуг начіпний ярусний ПНЯ-4-40

(П — плуг; Н — начіпний; Я — ярусний;

4 — кількість корпусів; 40 — ширина захвату одного корпусу, см) призначе-

ний для виконання полицевого ярусного основного обробітку ґрунту на гли-

бину 25…35 см під культури ІІ технологічної групи. Агрегатується з тракто-

рами тягового класу 3.

Плуг ПНЯ-4-40 (рис. 1.25) складається з рами

, встановлених на ній кор-

пусів верхнього

та нижнього

ярусів, механізму

приєднання до трактора,

опорного колеса

. Під час роботи на полях з великою (понад 3 т/га) кількістю

рослинних решток перед останнім корпусом верхнього ярусу встановлюють

дисковий ніж.

Особливу роль у забезпеченні високої якості ярусної оранки (рис. 1.26,

)

відіграє верхній корпус. Працюючи з верхнім (12...22 см) шаром ґрунту, він

стикається зі значною (до 120 ц/га) кількістю рослинних решток, обробляє до

120 т/га поверхнево

внесених органічних

добрив, сприймає

нерівності поверхні

поля (їх середньо-

квадратичне відхи-

лення перевищує

1,0 см), а також від-

повідає за точність

укладання скиби на

дно борозни.

Умовно рух верх-

ньої скиби при її вза-

ємодії з поверхнею

корпусу та після схо-

ду з неї можна пока-

зати як рух мате-

ріальної точки, роз-

міщеної в центрі її

поперечного перерізу. Траєкторія руху цієї точки виявляється стабільною,

оскільки проходить на найбільшій відстані від зон концентрації напружень

на розтяг і стиск. Саме з досягненням геометричним центром скиби кінцевого

положення на дні борозни фактично завершується її обробіток. Для гаранто-

ваного обертання верхньої скиби в процесі падіння піднімання центра тя-

жіння в найвище над дном борозни положення здійснюють до моменту сходу

з полиці корпусу. При ярусній оранці верхня скиба після сходу з крила поли-

ці й до укладання в борозну рухається в умовах вільного падіння. Цим техно-

логічний процес ярусної оранки істотно відрізняється від оранки загального

призначення, якій притаманне обертання скиби при постійному контакті од-

нієї з граней з дном борозни, тобто обмеження руху.

Режим роботи орного агрегату за швидкістю руху залежить не тільки від

параметрів лемішно-полицевої поверхні (що характерно для плугів загально-

го призначення), а й від конструктивно-технологічних параметрів взаємного

Рис. 1.25. Плуг начіпний ярусний ПНЯ-4-40

Розділ 1

розміщення корпусів верхнього і нижнього ярусів (∆

). Отже, техно-

логічний процес ярусної оранки визначається на відміну від звичайної (за-

гального призначення) не тільки параметрами робочої поверхні плужного

корпусу, компонувальної схеми плуга, а й параметрами, що характеризують

взаємодію корпусів верхнього та нижнього ярусів у просторі.

Нижній корпус, що працює позаду верхнього, може вступати в роботу лише

після повного укладання верхньої скиби в борозну, адже інакше порушиться

послідовне виконання елементів технологічного процесу ярусної оранки. Рух,

спричинений корпусом нижнього ярусу, також відрізняється від руху скиби

за звичайної (загального призначення) оранки. За допомогою вигрібної фор-

ми обрису лемішно-полицевої поверхні нижня скиба спочатку піднімається із

дна борозни, а потім обертається до укладання на вихідну верхню скибу зі

зміщенням вертикальних стиків. Після сходу з поверхні полиці нижнього кор-

пусу скиба рухається не до укладання в повну борозну, а лише до укладання

Рис. 1.26. Схема роботи плуга ПНЯ-4-40:

— технологічний процес;

— розміщення верхньої та нижньої скиб після оранки;

— почат-

ковий рух верхньої скиби після сходу з полиці;

— заключний рух верхньої скиби;

— рух ос-

новної скиби після сходу з нижнього корпусу

Машини для обробітêó ´рóнтó

на донну поверхню обробленої перед цим скиби. Корпуси ярусного плуга вза-

ємодіють і під час роботи залежать один від одного.

Глибина ходу корпусів верхнього ярусу за всіх режимів регулювання має

бути 12…14 см. Цього досягають перестановкою стовби по отворах у крон-

штейні її приєднання до рами плуга. Глибина оранки регулюється за допомо-

гою гвинтового механізму опорного колеса. Пальці начіпного механізму плу-

га встановлюють у нижнє положення при оранці на 25…28 см та у верхнє —

при оранці на 28…35 см. Плуг з’єднується з трактором за схемою, яка перед-

бачає рух правих коліс (гусениць) по неповній відкритій борозні, утвореній

проходженням останнього корпусу верхнього ярусу при попередньому прохо-

дженні агрегату. При цьому двоточкова система начіплювання трактора має

бути зміщена вправо на 6…12 см відносно його поздовжньої осі.

Характеристику ярусних плугів наведено у табл. 1.6.

Таблиця 1.6.

Технічна характеристика ярусних плугів

Марка

Показник

ПНЯ-3-30 ПНЯ-4-З5 ПНЯ-4-42 ПНЯ-6-42

Ширина захвату, м 0,9 1,4 1,74 2,61

Глибина обробітку, см 25...30 25…32 25…35 25…35

Робоча швидкість, км/год 6...9 6…9 6…9 6…9

Продуктивність, га/год 0,6...0,8 1,0…1,2 1,2…1,5 1,8…2,3

Маса, кг 385 860 1050 1900

Агрегатуються з тракторами

класу 1,4 3 3 5

Виготівник «Кам’янець-

Подільськсільмаш»

«Одессільмаш»

1.6.7. Будова і процес роботи комбінованого плуга-розпушувача

Плуг-розпушувач комбінований ПРК-4-42

(П — плуг; Р — розпушувач; К

— комбінований; 4 — кількість корпусів; 42 — ширина захвату одного корпу-

су, см) призначений для виконання полицево-чизельного або полицево-

плоскорізного основного обробітку ґрунту на глибину 25…35 см під культури

ІІ технологічної групи. Він складається з рами, встановлених на ній верхніх

полицевих корпусів та розпушувачів, механізму приєднання до трактора та

опорного колеса.

Технологічний процес оранки з поглибленням орного шару ґрунту харак-

теризується підрізуванням, розпушенням, обертанням та переміщенням верх-

ньої скиби і розпушенням без переміщення нижньої (рис. 1.27). Розпушення

може здійснюватися плоскорізним або чизельним робочим органом. При за-

стосуванні плоскорізного робочого органу відбувається повне підрізування

нижнього шару ґрунту, а отже, і коренів багаторічних бур’янів. Проте ство-

рюються умови для виникнення «плужної підошви». Такий процес (полицево-

плоскорізний обробіток ґрунту) реалізовано на ярусних плугах за допомогою

змінного плоскорізального корпусу нижнього ярусу. Щодо другого варіанту

виконання технологічного процесу оранки з поглибленням орного шару

ґрунту, то застосування чизельного робочого органа (рис. 1.27,

) дає змогу

виконувати обробіток (полицево-чизельний) без створення «плужної підош-

ви», проте й без підрізування коренів бур’янів у нижньому шарі. Конструк-

Розділ 1

тивно-технологічні параметри встановлення чизельного робочого органа

мають відповідати певним умовам. Положення розпушувача відносно плуж-

ного корпусу характеризується параметрами

та

, що визначаються з ви-

разів 0 <

+ 0,5

;

ctgβ, де

— висота гребенів на дні борозни;

β — кут сколу нижньої скиби.

Для ефективного (100 %) знищення «плужної підошви» розпушувачі мають

працювати на глибині не менше ніж

2ctg

−

≥+∆

де

— ширина долота розпушувача; ∆

— глибина вдавлення долота роз-

пушувача у ґрунт.

Технологічний процес (див. рис. 1.27) оранки з поглибленням орного шару

ґрунту реалізовано при застосуванні змінних робочих органів на ярусних

плугах та в комбінованих плугах-розпушувачах. Він займає проміжне поло-

ження між глибокою (25…35 см) ярусною та мілкою (12…22 см) оранками за

характером впливу на ефективність вирощування сільськогосподарських

культур. Глибину ходу верхніх полицевих корпусів залежно від умов устано-

влюють 12…22 см. Це та інші регулювання здійснюються так само, як і на

ярусному плузі.

Характеристику комбінованих плугів-розпушувачів наведено у табл. 1.7.

Рис. 1.27. Схема роботи комбінованого плуга-розпушувача:

— технологічний процес;

— рух верхньої скиби після сходу з полиці;

— плоскорізний обро-

біток нижньої скиби;

— розпушення (чизелювання) нижньої скиби

Машини для обробітêó ´рóнтó

Таблиця 1.7.

Технічна характеристика комбінованих плугів-розпушувачів

Марка

Показник

ПРК-3-42 ПРК-4-40 ПРК-4-42 ПРК-6-42

Ширина захвату, м 1,32 1,60 1,74 2,61

Глибина обробітку, см 25...35 25…35 25…35 25…35

Робоча швидкість, км/год 6...9 6…9 6…9 6…9

Продуктивність, га/год 0,8...1,0 1,0…1,2 1,2…1,5 1,8…2,3

Маса, кг 780 1150 1070 2070

Агрегатуються з тракторами

класу

2 і 3

Виготівник «Одессільмаш»

1.6.8. Підготовка плуга до роботи

Підготовку плуга до роботи починають на спеціальному регулювальному

майданчику. Спочатку перевіряють технічний стан плуга. Розміщують плуг

таким чином, щоб носки лемешів торкалися площини регулювального май-

данчика. Оглядають усі вузли та перевіряють комплектність знаряддя. Конт-

ролюють надійність болтових з’єднань, якість змащення відповідних вузлів і

механізмів, стан гідросистеми на плузі. Виявлені дефекти усувають. Перед

початком роботи з робочих лемішно-полицевих поверхонь корпусів знімають

лакофарбове або захисне антикорозійне покриття.

Перевіряючи розміщення лемешів, насамперед контролюють їх паралель-

ність між собою вимірюванням відстаней між однойменними точками на нос-

ках і п’ятах суміжних корпусів. Якщо відстані однакові, то корпуси на плузі

розміщені однотипно, а якщо ні, то їх слід відрегулювати. Потреба у цьому

виникає при підготовці плугів із дискретно змінюваною шириною захвату кор-

пусів або у разі деформації стовби корпусу.

Трапецієподібні лемеші мають торкатися площини майданчика всім ле-

зом, а долотоподібні — дотикатися до опорної поверхні носком при віддаленні

п’яти вгору на 10 мм. У транспортному положенні за допомогою рейки або

шнура перевіряють, щоб усі корпуси плуга розміщувалися на рамі однотипно,

тобто всі їхні носки і незалежно всі їхні п’яти були на прямих лініях. Не допу-

скається відхилення від лінії більше ніж на 10 мм.

На плугах загаль-

ного призначення для

покращення загор-

тання рослинних ре-

шток перед корпусом

установлюють перед-

плужники. При цьому

слід забезпечити ві-

льне проходження

скиби між передплу-

жником і корпусом,

що працює спереду, а

також незаклинюван-

ня скиби між перед-

плужником та кор-

Рис. 1.28. Схема взаємного розміщення дискового ножа

та передплужника

Розділ 1

пусом, який розміщений позаду. Як правило, відстань від носка передплуж-

ника до носка основного корпусу становить не менше ніж 30 см (рис. 1.28). За

глибиною передплужник регулюють таким чином, щоб він захоплював 1/3

робочої глибини корпусу, але не більше ніж 10 см. Польовий обріз передплу-

жника має виступати у бік необробленого поля за польовий обріз корпусу на

1…2 см. В умовах, коли рослинних решток понад 3 т/га, замість передплуж-

ників на плугах загального призначення, у тому числі й оборотних, застосо-

вують кутозніми. Це дає змогу збільшити прохідний переріз між корпусами

та зменшити кількість забивань плуга рослинними рештками. Для більш

якісної оранки на засмічених рослинними рештками полях (понад 3 т/га) ви-

користовують ярусні плуги. На них замість передплужника встановлено кор-

пус верхнього ярусу, польовий обріз якого зміщений у поперечному напрямку

відносно нижнього на відстань 10…15 см. Глибина ходу корпусу верхнього

ярусу становить 12...14 см.

Дисковий ніж установлюють відносно передплужника (корпусу) таким чи-

ном, щоб площина диска була зміщена від польового обрізу в бік необробле-

ного поля на 1…2 см та на глибину ходу передплужника або дещо (на 1…2 см)

глибше (див. рис. 1.28).

Для встановлення заданої глибини

оранки плуг розміщують на регулю-

вальному майданчику. Раму виставляють горизонтально на підставках. За

допомогою гвинтових механізмів піднімають опорні колеса на відстань

= 10...20 мм від опорної поверхні корпусів. Зменшення висоти розміщення

опорного колеса враховує глибину його колії в процесі роботи агрегату.

Перед з’єднанням плуга з трактором слід перевірити, щоб тиск у колесах

правого і лівого бортів був однаковим, бо інакше це призведе до погіршення

копіювання плугом поверхні поля, нерівномірного спрацювання протекторів

тощо. Начіпну систему трактора виставляють відповідно до схеми агрегату-

вання плуга. Оскільки колія тракторів різних заводів-виробників навіть в

одному класі тягового зусил-

ля коливається у значних

межах, треба узгодити колію

трактора з положенням

першого корпусу плуга (рис.

1.29). Це здійснюють за до-

помогою регулювального

гвинта

переміщенням ра-

ми плуга по напрямних

напрямку, поперечному до

напрямку руху, до досягнен-

ня рівності ширини захвату

першого і останнього корпу-

сів плуга.

Після приєднання плуга

до трактора за відповідною

схемою перевіряють горизон-

тальність рами, що регулюється бічними та центральним гвинтами начіплю-

вання трактора відповідно в поперечному та поздовжньому напрямках. На

оборотному плузі горизонтальність рами в правому та лівому положеннях за-

Рис. 1.29. Регулювання положення першого

корпусу плуга відносно трактора

Машини для обробітêó ´рóнтó

безпечується окремо за допомогою регулювальних гвинтів

(рис. 1.30). При

цьому стовба

корпусу має розміщуватися під кутом 90° до поверхні поля.

Напрямок лінії тяги регулюють, щоб забезпечити прямолінійність руху

орного агрегату в площині поля. Для цього нижні та центральну тяги трак-

тора встановлюють таким чином, щоб вісь начіпного механізму плуга

(рис.

1.31) збігалася з поздовжньою віссю симетрії трактора. Якщо начіпний меха-

нізм плуга неможливо розмістити на поздовжній осі симетрії трактора, то на-

чіпну систему трактора слід змістити у бік начіпного механізму на 50…160 мм

залежно від колії трактора. На сучасних плугах регулювання виконують за

допомогою гвинта

, розміщеного між основним та поперечним брусами рами.

У процесі роботи перевіряють, щоб не було бічного зміщення агрегату при

прямолінійно встановленому рульовому колі. Якщо на тракторі відчувається

відхилення у бік зораного поля, то зменшують тягу за допомогою гвинта

якщо агрегат веде у бік необробленого поля, то її збільшують.

1.6.9. Перспективи розвитку конструкцій плугів

Наприкінці 80-х років ХХ ст. енергоємність продукції рослинництва в Єв-

ропі істотно зменшилась. Тому щорічні обсяги традиційної оранки в Україні

на рівні 20…25 млн га вже не могли влаштовувати вітчизняних виробників

сільськогосподарської продукції. Зменшення кількості ефективної вологи у

ґрунті через глобальне потепління клімату, розвиток водної і вітрової ерозій

на 30 % території країни підтверджували потребу у створенні системи ресур-

созберігаючих технологій механізованого обробітку ґрунту, зокрема сучасних

плугів у зонально зорієнтованих комплексах. Розширення номенклатури

сільськогосподарських тракторів у малих та великих класах тягового зусилля

зумовлене потребами фермерів на малих за розмірами полях та великих зем-

левласників, також потребувало відповідного шлейфу ґрунтообробних зна-

рядь, які не вироблялися в Україні. До 80 % ґрунтообробної техніки, що випу-

скалась, відрізнялися від світових аналогів агротехнологічно застарілими

конструкціями. Натомість, високопродуктивної техніки новітнього покоління,

рентабельної лише за високої агротехнічної адаптивності, певного річного

Рис. 1.30. Регулювання горизонтальності

рами плуга:

— регулювальні гвинти;

— стовба корпусу

Рис. 1.31. Регулювання напрямку лінії тяги

за допомогою гвинта

— положення начіпного механізму плуга

Розділ 1

навантаження і високої врожайності не було, що призвело до експансії інозе-

мних фірм у цьому секторі ринку техніки.

Отже, комплексне забезпечення рослинництва енергозберігаючими засоба-

ми механізації обробітку ґрунту та перехід до ресурсозберігаючих технологій і

відповідних комплексів машин, зонально адаптованих, зокрема, до систем «точ-

ного землеробства» — це один з найперспективніших напрямів розвитку

конструкцій плугів нового покоління. Він передбачає реалізацію на практиці

раціонального співвідношення ґрунтообробних знарядь різних типів при ви-

рощуванні основних сільськогосподарських культур в Україні, яке зумовлює

скорочення (мінімалізацію) щорічних обсягів оранки до 55…45 % посівних

площ. Це може бути лише при впровадженні зонально адаптованих комплек-

сів ґрунтообробних знарядь. Їх ефективність досягається за рахунок зменшення

кількості машин порівняно з існуючими в 2,5 – 3 рази та підвищення їх продук-

тивності роботи на 15…40 % порівняно з традиційними засобами механізації.

Удосконалюється і впроваджується у виробництво нове сімейство плугів.

Реалізовані в нових плугах технологічні процеси оранки, що належать до

інтенсивних технологій вирощування цукрових буряків, кукурудзи, соняш-

нику, картоплі, овочів, льону-довгунцю та інших сільськогосподарських куль-

тур, дають змогу на 55…61 % зменшити засміченість посівів бур’янами, на

6…11 % підвищити врожайність просапних культур, ефективно вирішити

проблему збереження родючості ґрунтів за допомогою високоякісного заорю-

вання соломи і листостеблової маси рослин-попередників (до 10 т/га), сидера-

тів та органічних добрив (до 100 т/га). Нові плуги в орних агрегатах мають

меншу питому енергоємність (при ярусній оранці на 9…32 %), вищу продук-

тивність роботи (ярусних — на 27…33 %, оборотних — на 16…20 %, лущиль-

ників — на 13…50 %) залежно від режиму, умов виконання оранки та ком-

плектації агрегатів порівняно з вітчизняними та зарубіжними аналогами. На

фоні високоякісної оранки новими плугами та згідно з умовами і потребами

культур створюються можливості зменшення обсягів її виконання.

Серед конструктивних особливостей нових плугів намітилися нові тенден-

ції технологічного та технічного характеру. До тенденцій технологічного ха-

рактеру належать:

y поява нових корпусів типу «дельфін», що дають змогу виконувати оранку

без створення «плужної підошви»;

y розроблення фронтальних плугів, які працюють, укладаючи скибу після

її обертання у власну борозну за допомогою так званих «заплужників»;

y поширення оборотних плугів, що здійснюють гладеньку оранку спе-

ціальними корпусами з поворотною системою зміни положення основного

бруса рами плуга.

Тенденції розвитку конструкцій технічного характеру зумовлені новими

технологіями та матеріалами, що застосовуються в машинобудуванні. Вони

сприяють підвищенню якості виготовлення, надійності та довговічності робо-

чих органів і плугів у цілому.

1.6.10. Заходи безпеки під час роботи з плугами

Перед початком руху орного агрегату треба подати сигнал і, якщо немає

небезпеки, плавно, без ривків розпочати рух. Перш ніж підняти (опустити)

плуг, слід переконатися, що біля нього нікого немає. У разі заміни лемешів

Машини для обробітêó ´рóнтó

під опорні колеса та польові дошки підкладають дерев’яні підставки.

Від’єднуючи плуг від трактора, потрібно впевнитися, що стоянкова опора на-

дійно зафіксована. Перед транспортуванням напівначіпного оборотного плу-

га слід зафіксувати башту рами плуга у транспортному положенні.

Категорично забороняється:

y працювати з несправним плугом;

y перебувати на плузі або регулювати його в процесі роботи;

y очищати плуг на ходу або у транспортному положенні;

y ремонтувати плуг, якщо двигун трактора працює;

y транспортувати начіпний плуг при послаблених обмежувальних ланцю-

гах начіпної системи трактора;

y пересуватися дорогами з причепами для борін чи котків.

1.7. Розпушувачі

Основою будь-якого розпушувача є клин. Специфіка взаємодії клина з

ґрунтовим середовищем така, що під час розпушення ґрунту він роз’єднує йо-

го на окремі елементи, які під дією напружень стиску ущільнюються, тобто

щільність їх стає більшою, ніж до розпушення (особливо на вологих ґрунтах).

Проте за рахунок повітряних проміжків між цими елементами, які в процесі

розпушення збільшуються, усереднена щільність ґрунтового середовища

зменшується до оптимальних значень і нижче. Руйнування скиби ґрунту

клином, за В.П. Горячкіним, поділяють на дві стадії:

1) поступове зминання ґрунту клином, яке розвивається з наростаючим зу-

силлям, при цьому зростає ущільнення та кількість ущільнених частинок;

2) зсув по площині, відрив після досягнення максимуму напружень.

1.7.1. Агротехнічні вимоги до розпушувачів

Розпушення ґрунтового середовища клином є одним із найпоширеніших

способів поліпшення його властивостей. Обсяги застосування розпушення

ґрунту без обертання скиби знаряддями неполицевого типу зростають і най-

ближчим часом можуть становити 25...35 % посівних площ в Україні.

Слід зауважити, що розпушувачі застосовуються переважно під І техноло-

гічну групу культур, а також на схилових землях, де природний нахил поверх-

ні перевищує 3°.

Агротехнічні вимоги до чизелів передбачають їх роботу на глибину 5…22 см,

а при розущільненні підорного шару ґрунту — до 35 см, з 75 %-м розпушен-

ням ґрунту, збереженням 60…80 % рослинних решток на поверхні поля й

гребінчастістю поверхні, що не перевищує 5 см. Плоскорізи та розпушувачі

(чизелі) доцільно ширше використовувати в зонах недостатнього зволоження,

а також на агрофонах з незначною кількістю рослинних решток замість оран-

ки, особливо весняної. Це дає змогу скоротити на 20...40 % терміни проведен-

ня основного обробітку ґрунту, зменшити на 6…12 кг/га витрати пального,

вирішити загальні проблеми ґрунтозахисту при лімітованому енергозабезпе-

ченні.

На вітчизняних заводах серійно випускають ефективні ґрунтообробні зна-

ряддя на основі плоскорізних та чизельних робочих органів. У цих розпушу-

вальних агрегатах застосовують ефективні ротаційні приставки для подріб-