Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології

Подождите немного. Документ загружается.

ляють иноді старе жлукто, кадовб або звичайне барило з вибитим дном.

В цьому випадку воду беруть відром на мотузку або на палиці з гаком.

Огляд етнографічних особливостей української хати примусив нас трохи

вийти з окреслених раніше меж нашої праці, але, мабуть, ми не маємо жал-

кувати за це, бо це дає нам змогу прийти до деяких загальних висновків.

З усього сказаного вище можна бачити, здається з достатньою ясністю, що

хоч і є місцеві варіяції будівельного матеріялу, місцеві особливості архі-

тектурних форм та одміни в положенні хати супроти инших будов, але етно-

графічний тип української хати відзначається видатною цільністю: в суті

своїй він скрізь однаковий, маючи в собі такі загальні риси: чотирьохсхила

стріха, переважна трьохкамерність, однаковий скрізь план та цілком однако-

вий розполог всередині, як частин хати, так і хатніх річей, і, нарешті,—

обмазування глиною та білення зсередини та ззовні. Цими своїми типовими

особливостями українська хата, як уже ми зазначили, наближається до

житла південних та західніх слав'ян, одзначаючись помітно від житла біло-

русів та поляків та в дуже значній мірі од великоруських домів. Але далі

виникає питання про походження української хати, і тут ми передусім зустрі-

чаємось з суперечністю, що з нею ми вже мали до діла в нашому історичному

огляді житла на Україні та яка полягає в тому, що в більшій частині України

хати будували, і тепер їх ще будують, з глини та ріжних дрібних рослинних

матеріялів, і тільки в північній її частині та в горах Галичини хати будують

з дерев'яних брусів; притім як археологічні, так і деякі історичні дані про

Україну говорять за хати з глини та хворосту, а літописи згадують тільки за

хати з дерев'яних брусів. Які ж із цих хат можна вважати за старіші і, так

мовити, прототипові? Або, иншими словами,— чи первісним житлом ук-

раїнського племени були спочатку напівпідземні мазанки, що потім уже,

прогресивно удосконалюючись, перетворились, принаймні в північній смузі,

у дерев'яні хати; чи навпаки,— був це первісно, як і в фінських народів, зруб,

що вийшов із землі і потім через брак дерева на півночі перетворився в ма-

занку? Маючи в своєму розпорядженні тільки викладені вище факти-, нам

тяжко висловитись категоричним способом, але все-таки ми схиляємося

скорше до першого припущення, найбільше тому, що майже до самих північ-

них меж України рублені дерев'яні хати обмазані глиною та білені крейдою,

чого ми не находимо ні в білорусів, ні в Великоросії. А коли ми ще пригадає-

мо собі ту обставину, що звичай білити своє житло, незалежно навіть од

будівельного матеріялу, існує у всіх південних та західніх слав'ян, з ви-

нятком хіба поляків (та й то не скрізь), то треба припустити, що звичай цей

походить з глибокої слав'янської старовини. Звертаючись далі до тих су-

сідніх з слав'янами народів, у яких робили, а иноді роблять і тепер, житла

з глини, потім набіло обмазуючи, то ми ще раз прийдемо до того самого

впливу, що за нього ми вже раз ізгадували, а саме — до впливу іранського.

У найближчих до нас географічно племен іранського походження, що пере-

бували колись в межах сучасної південної України,— у черкесів,— ми зуст-

річаємо саклі, що дуже,— і своєю формою, і способом будування та тради-

ційним біленням їх,— нагадують українські хати. Все це, правда, не дає ще

нам права вважати питання про походження української хати за розв'язане,

але примушує нас думати, що, розв'язуючи його, конче треба звернути нашу

увагу в бік саме іранських впливів.

4) Холодні надвірні будови. Щодо матеріялу та способів

будування надвірніх господарських будов, то вони, зрозуміла річ, взагалі

мало в чому відріжняються від хат, цебто, инакше сказавши, там, де хати»

117