Василенко А.А., Грабовський П.А., Ларкіна Г.М., Поліщук А.В., Прогульний В.І. Реконструкція і інтенсифікація споруд водопостачання та водовідведення

Подождите немного. Документ загружается.

безпечує велику площу міжфазового контакту, достатню швидкість спливан-

ня пухирців і сприяє покращенню процесу дифузії кисню в рідину. Пропуск-

на здатність не бувшої в експлуатації фільтросної пластини складає 200 л/хв,

а її опір – 210 мм.вод.ст [69]. Перевагами фільтросних пластин є:

• добра диспергація повітря;

• порівняно невеликі затраті коштів на виготовлення та монтаж;

• не дефіцитність матеріалу.

Однак разом із цим вони мають ряд суттєвих недоліків. До них відно-

сяться:

• проблеми в одержанні однорідного повітророзподілення при

приєднанні декількох пластин до одного повітропроводу;

• швидке засмічення як із зовнішньої сторони (активним му-

лом), так і з внутрішньої сторони (іржею), що призводить до

збільшення їх опору, зменшення пропускної здатності, погір-

шення розподілу повітря в муловій суміші;

• велика тривалість монтажу, що сягає декілька місяців для од-

ного аеротенка;

• необхідність в спеціальних водоскидних стояках.

Також їх негативною стороною є необхідність спорожнення цілої сек-

ції аеротенку при заміні пластин, які відірвалися.

Складнощі, що виникають при монтажі фільтросів можна уникнути

при використанні фільтросних труб. В даний час в Україні випускаються

фільтросні труби, які з’єднуються одна з одною за допомогою пластмасових

різьбових з’єднань, розміщених на торцях труб [69].

Популярності на заході набули трубчасті керамічні аератори, що зби-

раються в секції довжиною до 3,9м (так звана система «Шумахер»). На 1 пог.

м. довжини аератору встановлюється від 6 до 20 керамічних трубок довжи-

ною 500 мм і діаметром 70 чи 100 мм. У разі виникнення необхідності ремон-

ту секція може вийматися за допомогою спеціальних поворотних шарнірів

без спорожнення аеротенку (рис. 7.19).

241

Рис. 7.19. Система аераторів з пористих керамічних труб

«Шумахер»:

1 – магістральний повітровід; 2 – шарніри; 3 – повітря-

ні стояки; 4 – переносна лебідка; 5 – пористі труби.

Перспективним є застосування тканинних аераторів трубчастої, таріл-

частої та інших форм. У ВНДІ ВОДГЕО встановлено, що при однаковій якос-

ті диспергованого повітря тканинні фільтроси приблизно в 6 разів дешевше

керамічних і їх регенерація здійснюється шляхом звичайного прання у роз-

чині детергентів.

Являє інтерес конструкція диспергатору, виконаного у вигляді верти-

кального циліндру, розділеного за висотою сітками. В просторі між сітками

поміщаються шарики з легкого матеріалу, при цьому діаметр шариків змен-

шується за напрямком потоку повітря (знизу вверх), в результаті чого досяга-

ється потрібна ступінь диспергації повітря.

В останні роки стали широко використовуватись полімерні аератори. В

нашій країні такі аератори були розроблені і в теперішній час випускаються

науково-промисловою фірмою «Екополімер». До аераторів, що випускаються

цією фірмою належать дисковий аератор з еластичною мембраною АКВА-

ПЛАСТ, дисковий аератор АКВА-ТОР та трубчасті аератори АКВА-ПРО та

АКВА-ЛАЙН .

Трубчасті аератори «Екополімер» складаються із опорного каркасу та

диспергуючого покриття. Загальними ознаками цих аераторів є суміщення

242

функцій повітроводу та диспергатору, а також наявність каналів між опорним

каркасом і диспергуючим покриттям. Аератори виготовляються у вигляді

окремих елементів, які з’єднуються між собою різьбовими муфтами. На рис.

7.20 представлений трубчастий аератор АКВА-ПРО.

Рис. 7.20. Трубчастий аэратор АКВА-ПРО: 1 – опорная труба; 2 – отвер-

стия; 3 – каналы в виде продольных отверстий; 4 – внешний слой дисперги-

ру

ющего пок

ытия; 5

–

вн

енний слой

Зовнішній шар 4 диспергуючого покриття являє собою пористу оболо-

нку із полімерного матеріалу, що має хаотично укладені волокна, сплавлені в

точках взаємного перетину. Цей шар виконується шляхом пневмоекструзії

розплаву полімеру на зовнішню поверхню внутрішнього шару.

Трубчасті аератори фірми «Екополімер» мають оптимальну витрату

повітря у діапазоні 12-20 м

/год, малий опір – 1,2-2,1 кПа.

Вдосконалення механічних аераторів в основному направлено на роз-

робку надійних редукторів, жорстких та міцних валів і робочих коліс.

Перспективним напрямком являється застосування пневмомеханічної

аерації, що використовує одночасно механічну енергію ротора, що обертаєть-

ся та подачу стисненого повітря. Ступінь використання кисню в таких систе-

мах досягає 20-25%, що в 2-2,5 рази вище, ніж при пневматичній аерації.

Найбільш відомими конструкціями пневмомеханічних аераторів являються

розробки фірм США – «Інфілко», «Дорр-Олівер» і «Пермутіт».

243

Перемішування мулової суміші у безкисневих умовах (аноксидна та

анаеробна зона) головним чином здійснюється за допомогою механічних мі-

шалок. Зовнішній вигляд одного з видів мішалок приведений на рис. 7.21.

Рис.7.21.

Зовнішній вигляд

шалки

Розробкою мішалок займаються такі фірми як Flygt, Wilo, Caprari та ін.

Типи мішалок, що випускаються фірмою Caprari представлені на рис. 7.22.

На рис. 7.23 представлені зони дії мішалок CMRY, в середині яких

швидкість руху мулової суміші є незамулюючою, тобто більше 0,3 м/с. Знаю-

чи зону дії конкретної мішалки можна розрахувати необхідну їх кількість для

підтримання мулової суміші у завислому стані в аноксидних та анаеробних

резервуарах.

244

Рис. 7.22. Типи мішалок фірми Caprari: a – CBAY; б – CMRY;

в – CMDY; г -CMVY

а) б)

в)

г)

Рис. 7.23. Зони дії мішалок CMRY фірми Caprari

245

Технічні характеристики мішалок приведені в таблиці 7.8.

Таблиця 7. 8. Технічні характеристики мішалок CMRY

Вит-

рата,

Частота обертан-

ня мотору/про-

пелеру, об/хв

Потуж-

ність,

кВт

Діаметр

Тип

мішалки

Вага, кг

пропе-

леру, мм

Схема встановлення мішалки в коридорі аеротенку та підйомне облад-

нання представлені на рис. 7.24.

/год

CMRY-2.2-

4-80

445 2.2 1420/323 1275 102,5

CMRY-3.0-

4-80

460 3 1420/323 1462 103,5

CMRY-4.0-

4-80

515 4 1405/320 2000 106,5

CMRY-5.5-

4-100

535 5,5 1430/326 2162 161,5

CMRY-7.5-

4-100

585 7,5 1440/328 2821 171,5

CMRY-9.0-

4-100

595 9 1440/328 3013 176,5

CMRY-11.0-

4-150

600 11,0 1450/351 3286 264,5

CMRY-15.0-

4-150

720 15,0 1450/351 5489 272,5

CMRY-18.5-

4-150

780 18,5 1450/351 6702 274,5

246

Рис. 7.24. Схема установки мешалки в

коридоре аэротенка

Менш поширеним способом перемішування є перемішування киснем,

який подають через дірчасті труби у кількості, при якій не відбувається інгі-

бування процесів очистки киснем. Однак цей спосіб можна застосовувати

лише в аноксидних умовах оскільки в анаеробній зоні наявність навіть неве-

ликої концентрації розчиненого кисню не припустима.

247

Відомий також спосіб підтримання мулової суміші у завислому стані

за рахунок зменшення площі живого перерізу повздовжніми перегородками.

Кількість таких перегородок у коридорі аеротенка розраховують виходячи із

створення такої площі живого перерізу, при якій швидкість протікання муло-

вої суміші буде перевищувати незамулюючу швидкість (0,3м/с). При цьому

мулова суміш послідовно проходить створені «вузькі» коридори.

Крім цього можливо створити перемішування гідравлічним методом –

за допомогою затоплених ізотермічних струменів. Виходячи із умови, що

пластівці активного мулу не осідають при швидкості руху більше 0,3 м/с,

швидкість біля стінки споруди або у розрахунковому перерізі повинна мати

таку швидкість. Схема розташування сприсків може бути різною: або один

трубопровід укладається на дні вздовж однієї стінки коридору аеротенку, а

сприски створюють струмені, які перетинають потік під прямим кутом до вісі

потоку та змучують його, або основний трубопровід укладається вздовж осі

потоку по центру коридору аеротенку і сприски спрямовуються у два боки до

стінок. Можливе також розташування основного трубопроводу біля стінки чи

по центру коридору, а від нього укладаються відгалуження зі сприсками, які

створюють струмені, що направлені вздовж потоку. Описані рішення приве-

дені на рисунку 7.25.

Рис. 7.25. Схеми розташування сприсків на дні коридору спору-

ди:

а – з однієї сторони; b – по центру коридору; с – із направленням стру-

менів вздовж основного потоку.

248

Для визначення параметрів систем гідравлічного перемішування муло-

вої суміші розглянемо розрахункові формули, що описують закон зміни по-

вздовжньої швидкості струменю та її поперечних розмірів. На рисунку 7.26

представлена схема витікання ізотермічного струменю зі сприску.

Рис. 7.26. Схема витікання ізотермічного струменю зі

сп

иск

На схемі (рис. 7.26) прийняті наступні позначення:

– діаметр сприс-

ку;

– швидкість витікання рідини; l – довжина компактної частини струме-

ню;

d та V – відповідно діаметр струменю та швидкість в перерізі на відстані l

від отвору витікання.

V, як вже відмічалось дорівнює 0,3 м/с.

Для визначення швидкості витікання рідини із сприску, враховуючи

те, що при витіканні виникає ефект підсмоктування навколишньої рідини в

тіло струменю, що буде сприяти кращому перемішуванню, доцільно викори-

стовувати формулу (7.7) [100].

V 164.0

. (7.7)

Виходячи із схеми, зображеній на рис. 7.26, можна визначити діаметр

компактної частини струменю

d на відстані l від насадку з формули:

(7.8)

ldltgadd 45.02

Діаметр сприску

може бути прийнятим 25 – 50 мм. Витрата рідини

через сприск

для створення необхідної швидкості витікання струменю V

при прийнятому діаметрі сприску

визначається із рівняння нерозривності

потоку:

⋅⋅

. (7.9)

Перед насадком для створення необхідної швидкості

необхідно ма-

ти напір

Н, який визначається за формулою:

249

гл

, (7.10)

де,

h – глибина розташування насадку (глибина води в споруді), м;

гл

- коефіцієнт витрати насадку, який з врахуванням ефекту відділення

витрати від основного потоку, може бути прийнятий 0,7…0,75.

В цілому гідравлічний спосіб характеризується більшою надійністю та

довговічністю у порівнянні із механічним, оскільки при перемішуванні зато-

пленими струменями застосовується значно менше обертових частин ніж при

перемішуванні мішалками. Позитивними сторонами гідравлічного способу

також є значно менші капітальні затрати, більш високий ступінь перемішу-

вання. Недоліком перемішування затопленими струменями є більші у порів-

нянні із перемішуванням мішалками експлуатаційні затрати [94]. Для облад-

нання системою гідравлічного перемішування мулової суміші можна викори-

стовувати внутрішню рециркуляційну витрату, передбачену за технологіч-

ною схемою (наприклад, внутрішня рециркуляція нітратів і нітритів з аеро-

бної зони у безкисневу схем процесів JHB, A/O, UCT та ін.). В цьому випадку

затрати на перемішування суттєво знижуються.

Контрольні питання

1. Коли виникає необхідність реконструкції аераційних споруд?

Які існують способи інтенсифікації аераційних споруд?

Як здійснюється збільшення маси активного мулу в аераційних

спорудах?

Які відомі технологічні схеми біологічного видалення азоту і фос-

фору зі стічних вод?

Яким чином можна здійснити інтенсифікацію роботи системи ае-

рації?

Які існують основні способи підвищення окислювальної здатності

пневматичної аерації?

Які аератори найбільш ефективні при високих дозах активного му-

лу?

Які існують основні способи перемішування мулової суміші в аеро-

тенках?

В чому полягає гідравлічний спосіб перемішування?

250