Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1940

Подождите немного. Документ загружается.

Національна академія наук України

Інститут історії України

В. А. ГРИНЕВИЧ

УКРАЇНА:

хРоНіКА хх століття

Довідкове видання

Рік 1940

Київ, 2009

Редакційна рада

Голова ради — В.М.Литвин

Члени ради: Л.В.Губерський, І.М.Дзюба, Я.Д.Ісаєвич, С.В.Кульчицький,

І. В. Курас, О.С.Онищенко, М.В.Попович, В.А.Смолій, Ю.С.Шемшученко

Редакційна колегія

Голова колегії — В.А.Смолій

Члени колегії: Г.В.Боряк, С.В.Віднянський, В.О.Горбик, В.М.Даниленко,

М.Ф.Дмитрієнко, О.О.Ковальчук (відповідальний секретар), Г.В.Касьянов,

С.В.Кульчицький (заступник голови колегії, керівник авторського колек-

тиву), О.Є.Лисенко, Р.Я.Пиріг, О.П.Реєнт, П.Т.Тронько, О.А.Удод

Авторський колектив

О.В.Андрощук, О.Г.Бажан, Г.Б.Басара, Н.П.Барановська, О.Д.Бойко,

Н.Ф.Васильєва, В.Ф.Верстюк, Д.С.Вирський, Л.В.Гриневич, В.А.Грине-

вич, А.П.Гриценко, І.І.Дерейко, О.М.Донік, М.Г.Дубик, Т.В.Заболотна,

О.О.Ковальчук, Л.В.Ковпак, В.О.Крупина, В.В.Левикін, О.Є.Лисенко,

М.К.Лобода, О.А.Лошицький, Р.В.Маньковська, О.В.Михайлова,

О.М.Мовчан, В.Б.Молчанов, Т.С.Осташко, С.С.Падалка, Т.В.Пастушенко,

О.П.Рабенчук, М.К.Смольницька, Г.В.Степаненко, І.І.Хміль, О.Й.Щусь,

О.В.Юркова, Б.М.Янишин

Від 2004 р. Інститут історії України НАН України втілює великий до-

слідницький проект «Україна: хроніка ХХ століття». Підготовлені до

друку рукописи виходять у світ окремими частинами, по роках або групах

років. У цих книгах день з днем відтворюються події суспільно-політич-

ного, економічного, культурного, релігійного і повсякденного життя

українського суспільства.

ISBN 966-02-3607-7 (серія) © Інститут історії України

ISBN 978-966-02-5317-9 НАН України, 2009

ПЕРЕДМОВА

Від 2004 р. Інститут історії України НАН України розгорнув великий

дослідницький проект «Україна: хроніка подій ХХ століття».

Хронологічні довідники завжди користуються попитом як серед нау-

ковців, так і серед студентів. Вони є своєрідним кістяком історичного про-

цесу. Тому вони відіграють велику роль і в аналітичній роботі науковця, і

в засвоєнні студентом головних закономірностей історії як науки. Най-

більш популярним довідником, присвяченим вітчизняній історії, є книга

В.Ф.Верстюка, О.М.Дзюби і В.Ф.Репринцева, яка витримала у «Науковій

думці» три видання.

Хроніка подій ХХ ст. якісно відрізняється від будь-яких інших видань

довідкового типу. Цю нову якість їй забезпечують неспівставно ширші

кількісні показники. Ми хочемо показати кожний день століття, відобра-

зити всі скільки-небудь важливі події політичного, громадського, еконо-

мічного, культурного, релігійного і повсякденного життя, а також події в

сфері міжнародних відносин, фізкультури і спорту.

Чому у здійсненні цього грандіозного проекту ми зупинилися саме на

ХХ ст.? Тому, мабуть, що в понад тисячолітній історії українського народу

це століття займає винятково важливе місце.

На початку ХХ ст. України як геополітичної реальності просто не іс-

нувало. Українці жили на землі своїх предків, але не мали національної

державності. Під час Першої світової війни в армії Російської імперії і Ав-

стро-Угорщини були мобілізовані мільйони українців, змушені воювати

між собою за незрозумілі і чужі їм цілі. Наприкінці ХХ ст. вже існувала

незалежна і соборна Україна. Вона мала договори з усіма сусідніми краї-

нами, які проголошували недоторканність її кордонів. Влада в Україні на-

лежала народу, який на вільних виборах визначав персональний склад

народних депутатів і обирав президента.

Між початком і кінцем цього століття пролягли важкі, трагічні роки.

Обидві світові війни відбувалися рік за роком на українській землі.

Воєнні дії викликали господарську розруху і супроводжувалися голодом

1921-1923 рр. і 1946-1947 рр. Між ними — голодомор 1932-1933 рр., ви-

кликаний терором голодом, влаштованим Й.Сталіним. Вождь прагнув

«навчити уму-розуму» непокірливих українських селян, щоб змусити їх

працювати у громадському господарстві колгоспів.

Після здобуття національної державності український народ несе від-

повідальність за своє майбутнє тільки перед самим собою. Попереду ба-

гато нерозв’язаних проблем, але серед них нема нерозв’язних.

Рік на рік не припадає, кожний з них мав різне змістове наповнення.

Одні роки були наповнені подіями епохального значення, інші минали

безслідно. Тому деяким рокам у Хроніці подій ХХ століття присвя-

чуються окремі книги, а деякі роки об’єднуються у певні історичні пе-

ріоди.

Друкуючи Хроніку подій ХХ століття на інститутській поліграфічній

базі, ми не припиняємо роботи над нею. Наша кінцева мета — опубліку-

вати це довідкове видання більшим накладом у професійному видавниц-

тві, щоб воно стало доступним для широкого кола читачів. Можливо, ми

організуємо друкування його за передплатою. Одночасно ми підготуємо

спеціальну програму, щоб Хронікою можна було б користуватися в Ін-

тернеті. Колектив Інституту історії України розуміє, що цей проект має

величезне значення для дальшого розвитку історичної науки. Тому він

ставиться до реалізації проекту з належним почуттям відповідальності.

В.А.Смолій

Владислав Гриневич

ВІД УПОРЯДНИКІВ

Фактографічний матеріал, вміщений у хронологічному довіднику, від-

творює яскраві сторінки політичного, соціально-економічного та куль-

турного життя на українських етнічних землях та українців за кордоном

упродовж 1940 р.

Кожному факту присвоєно номер тематичного розділу:

1. До розділу «Політичне життя» включено факти, які відбивають

революційні і військові події, видатні події національного життя, процес

державотворення, становлення й розвиток багатопартійності, виборчі

кампанії, репресії, політичні страйки.

2. Факти «Громадського життя» відображають організацію гро-

мадських рухів та об’єднань, їх найбільш знаменні ініціативи.

3. У розділі «Економічне життя» підібрано факти, що відбивають

проведення економічних реформ, запровадження нових форм господа-

рювання, становище вітчизняної економіки у конкретних подіях —

пуску, реконструкції або консервації чи закриття промислових об’єктів,

налагодження випуску нових видів промислової продукції, зміни, які

відбулися у сфері організації виробництва та регламентації трудових

відносин.

4. Події «Культурного життя» відображають діяльність держави в

сфері культури, організацію освітніх і культурних закладів, творчих спі-

лок, їх з’їзди, найважливіші наукові відкриття, а також оприлюднення ви-

датних творів літератури й художнього мистецтва, зведення

архітектурних шедеврів.

5. Розділ «Релігійне життя» відображає характер стосунків держави

з церквою, організацію або припинення діяльності релігійних конфесій,

знаменні події у внутрішньо- й міжконфесійному житті, зміну церковних

ієрархів.

Хроніка 1940

1. Політичне життя.

2. Громадське життя.

3. Економічне життя.

4. Культурне життя.

5. Релігійне життя.

6. Повсякденне життя.

7. Персоналії.

8. Міжнародні відносини.

9. Фізкультура і спорт.

10.Катаклізми, трагедії, аварії.

6. Факти «Повсякденного життя» характеризують зміни у сфері по-

бутового обслуговування, організації дозвілля, задоволення житлових по-

треб населення, соціального забезпечення, охорони здоров’я,

регламентації шлюбних та позашлюбних стосунків.

7. Розділ «Персоналії» стосується дат народження або смерті видат-

них державних, громадських, військових діячів, представників освіти,

науки й культури, відомих церковнослужителів. Діяльність згаданих пер-

соналій відбивається в інших тематичних рубриках.

Владислав Гриневич

хРоНіКА 1940

1 січня (понеділок)

1. Фінляндія. 1-7 січня головні сили 44-ї (Київської, Щорсівської)

стрілецької дивізії вели бої з фінськими військами. Противник блокував,

розітнув на частини і розсіяв радянське з’єднання. Приблизно 70% осо-

бового складу дивізії складали червоноармійці запасу, мобілізовані з те-

риторії України. Станом на 1 січня особовий склад 44-ї дивізії налічував

14003 осіб, які мали на озброєнні 9906 гвинтівок, 2494 револьверів, 396

кулеметів, 132 станкових кулеметів та ін.; протягом 1-7 січня дивізія втра-

тила 33,9% особового складу (4756 осіб), у тому числі 1001 убитими, 1430

пораненими, 82 обмороженими, 2243 зниклими безвісти (переважна біль-

шість потрапила до полону). Божко О. Хроніка бойових дій 44-ї Київської

червонопрапорної стрілецької дивізії у радянсько-фінляндській війні 1939-

40 рр. // Україна — Фінляндія. Збірник наукових статей. /Редколегія:

А.Г.Слісаренко (відповідальний редактор). — Київ-Гельсінки, 1999. — С.96,

98-99; Гриневич В.А. Україна на початковому етапі Другої світової війни //

Політична історія України. ХХ ст. У 6 т. /Редкол.: І.Ф.Курас (голова) та

ін. — К., 2002-2003. Т.4. Україна у Другій світовій війні, 1939-1945. — К.,

2003. — С.77.

1, 4. Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про організа-

цію наукових установ в західних областях УРСР. Ухвалено доручити

Президії наук УРСР організувати в м. Львові відділи таких наукових

установ Академії наук УРСР: Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, Ін-

ституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту історії України,

Інституту археології, Інституту економіки; організувати у Львові філіал

бібліотеки АН УРСР з включенням до її фондів бібліотек: Наукового то-

вариства ім. Т.Г.Шевченка, наукового товариства «Осолінєум», Народ-

ного будинку; організувати у Львові науковий природознавчий музей як

базу для наукової роботи з вивчення флори, фауни та корисних копалин

і західних областях УРСР; передати АН УРСР природознавчий музей

наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і музей Дідушицьких, Карпатську

астрономічну обсерваторію в урочищі Долина Зелена Станіславської об-

ласті. Ухвалено також передати Академії наук УРСР розташовані у

Львові друкарню наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і друкарню

«Осолінєума»; присвоїти Львівському державному університету ім’я

І.Франка; організувати у Львові Державний драматичний театр ім. Лесі

Хроніка 1940

Українки, міську публічну бібліотеку, зобов’язавши НКО УРСР забезпе-

чити комплектування її літературою. Містилося доручення РНК УРСР

«оформити це рішення в радянському порядку». ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6.

— Од.зб.576. — Арк.63-64.

3. УРСР. У містах і селищах республіки розпочався Всесоюзний пере-

пис худоби, до якого загалом по СРСР за даними Центрального упра-

вління народногосподарського обліку було залучено 130 тис. обліковців.

У Дніпропетровській області перепис вели 984, в Одеській — 1085 облі-

ковців. Преса повідомила про розгортання на місцях активної допомоги

обліковцям з боку спеціально сформованих бригад сприяння, окремих

колгоспників та ін. Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3, 6 січня.

6. УРСР. У містах і селищах республіки відбулися святкові заходи з

нагоди зустрічі Нового року. У столиці УРСР — Києві встановлені при-

крашені ялинки у парках і скверах міста; у Палаці піонерів і жовтенят

дітей розважали Дід мороз і Снігуронька, влаштовані танці навколо

ялинки; у Будинку вчителя 500 педагогів зустрічали Новий рік під звуки

«Інтернаціоналу», після чого відбувся новорічний карнавал; на святку-

ванні у Будинку учених професор Бабицький поздоровив присутніх з

Новим роком та виголосив тост «За товариша Сталіна, натхненника

наших перемог!» Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3 січня.

9. Київ. У столиці УРСР відбулося урочисте відкриття зимового спор-

тивного сезону. На стадіоні «Динамо» відбулися хокейний матч між ко-

мандами «Динамо» — «Локомотив», який завершився в нічию з рахунком

4:4, гра однойменних молодіжних команд, що завершилася перемогою ди-

намівців з рахунком 3:1, а також змагання ковзанярів на дистанцію 500 м.

Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3 січня.

1. Берлін. Німеччина запровадила охорону нового кордону з СРСР і

посилила там прикордонний режим. Радянські органи лержавної безпеки

у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко,

С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — С.17.

2 січня (вівторок)

1, 7. Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про при-

своєння звання Героя Соціалістичної праці Василю Олексійовичу Дег-

тярьову «за видатні заслуги в справі винаходу і конструювання нових,

особливо важливих зразків озброєння РСЧА». В.О.Дегтярьову також

вручено грошову премію у розмірі 50 тис. руб. Вісті ВУЦВК. — 1940. —

4 січня.

4. Київ. РНК УРСР видав постанову «Про організацію наукових

установ в західних областях УРСР». Збірник постанов і розпоряджень

уряду УРСР. — 1940. — № 7. — Ст.46; Культурне будівництво в Україн-

ській РСР. 1928 — червень 1941. Збірник документів і матеріалів. — К.,

1986. — С.294-295; 50 лет советской исторической науки. Хроника науч-

ной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. —

М., 1971. — С.219.

Владислав Гриневич

4. Київ. В Інституті ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР відбулася зустріч ака-

деміків К.Й.Студинського, Ф.М.Колесси, М.С. Возняка, В.Г.Щурата з

представниками наукової інтелігенції української столиці. Почесні гості

розповіли про свою працю, творчі плани на майбутнє. Вісті ВУЦВК. —

1940. — 3 січня.

3 січня (середа)

1. Газета «Комуніст» надрукувала новорічну відозву А.Гітлера до ні-

мецького народу. Комуніст. — 1940. — 3 січня.

1, 3. Київ. 3-9 січня відбулася республіканська нарада працівників сіль-

ськогосподарських науково-дослідних установ та вищих навчальних за-

кладів. Близько 150 учасників — наукових працівників та представників

обласних земвідділів заслухали доповідь заступника директора з науко-

вої частини Українського науково-дослідного інституту соціалістичного

землеробства професора Калачикова «Про підсумки і план науково-до-

слідної роботи з рільництва», підбили підсумки науково-дослідної роботи

у царині сільського господарства в 1939 р. та обговорили тематичні плани

роботи на 1940 р. Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 січня.

1, 8. Москва. ТАРС повідомило про розпродаж в Англії протягом

дев’яти місяців 1939 року 45 тис. примірників англомовного видання «Ко-

роткого курсу історії ВКП(б)». Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3 січня.

3, 7. Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило кандидатуру Г.Бутенка

на посаду Народного комісара земельних справ Української РСР; Прези-

дія Верховної Ради УРСР видала Указ про призначення Григорія Проко-

повича Бутенко на посаду народного комісара земельних справ

Української РСР; відповідно Указом Президії Верховної Ради УРСР

І.П.Мурза звільнений з цієї посади. ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.576.

— Арк.67; Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 січня.

4. Москва. РНК СРСР видав постанову про створення у Харкові Ака-

демії соціалістичного землеробства на базі Українського комуністичного

сільськогосподарського університету ім. Артема. Останній постав відпо-

відно до рішення ЦК ВКП(б) у 1932 р. шляхом реорганізації заснованого

у 1920 р. Комуністичного університету ім. Артема. Метою навчального

закладу було готування партійних і господарських працівників сільського

господарства. Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 січня.

4. Київ. Відділ фізико-хімічних і математичних наук АН УРСР оголо-

сив щорічний конкурс на здобуття премії імені Л.В.Писаржевського у

розмірі 5 тис. руб. за кращу роботу у галузі неорганічної хімії. Встанов-

лено термін подання конкурсних робіт у Дніпропетровський інститут фі-

зики і хімії ім. Писаржевського — 23 березня, визначено жюрі у складі

представників АН СРСР академіків І.А.Каблукова, Н.С.Курнікова, АН

УРСР — академіків В.А.Плотнікова, А.І.Бродського, М.А.Розенберга.

Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 січня.

4, 7. Самара. Народився Вадим Сергійович Авлошенко — український

кінооператор і кіносценарист, заслужений діяч мистецтв УРСР (1989).

Хроніка 1940

Брав участь у зйомках фільмів «Вірність» (1965), «Увімкніть північне

сяйво» (1972), «Зіткнення» (1983), «Що в Сеньки було» (1984), «Ку–Га!»

(1988), «В ніч на перше квітня» (1989), «Путана»(1991), автор сценаріїв

фільмів »Гостра розмова» (1980), «Будні спецрейсу» (1985). Мистецтво

України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська

енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.8.

4, 7. с. Воронцово (тепер у складі Москви). Народився Карась Анато-

лій Андрійович — український кіносценарист і режисер, засл. працівник

культури УРСР (1981). Автор сценаріїв: «Марко Черемшина» (1975),

«Наше здоров’я» (1976), «Дід Іван із села Річки» (1978) та ін. Режисер і

сценарист кінострічок: «... І що є в нас душа», «Сьомий президент» (обидві

— 1992), «Гостювали гості у тітки Марії» (1993), «Україна: досвітні вогні»

(1994), «Любіть Україну» (1996). Лауреат державної премії України ім.

Т.Шевченка (1993). Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Ку-

дрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. —

С.287.

9. Канів. Відбувся ініційований канівським районним комітетом

ЛКСМУ 10-ти км воєнізований похід 135 комсомольців у протигазах за

маршрутом Канів — с.Пекарі. Після завершення походу, у с.Пекарі про-

ведено мітинг за участю сільської молоді та представників місцевої інте-

лігенції. Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3 січня.

8, 10. Москва. РНК СРСР ухвалив виділити з резервного фонду РНК

СРСР 10 тис. доларів США для надання допомоги потерпілим від земле-

трусу в Туреччині. Собрание постановлений и распоряжений правитель-

ства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 2. —

Ст.42; Вісті ВУЦВК. — 1940. — 5 січня.

4 січня (четвер)

1, 7. Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило персональний склад се-

кретарів обласних виконавчих комітетів УРСР. Головою Київського об-

лвиконкому призначено Т.Я.Костюка, Дніпропетровського —

К.С.Караваєва, Сталінського — А.І.Гаєвого, Ворошиловградського —

Н.Шевченко, Запорізького — З.Дорофєєва, Кам’янець-Подільського —

А.Ковбасюка, Сумського — Й.Горлова, Вінницького — Н.Гордева, Кіро-

воградського — Б.Іщенка, Житомирського — В.Петрова, Полтавського —

І.Мартиненка, Одеського — Н.Кальченка, Миколаївського — І.Філіпова,

Чернігівського — С.Костюченка, Харківського — Н.Свинаренка. ЦДАГОУ.

— Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.576. — Арк.67-70.

1, 4, 7. Москва. РНК СРСР видав постанову «Про увічнення пам’яті

В.Маяковського». Ухвалено організувати Всесоюзний комітет з увічнення

пам’яті поета у складі М.М.Асєєва (голова), П.А.Тюркина, О.О.Фадєєва

(заступник голови), В.О.Перцова (відповідальний секретар), членів —

А.Я.Вишинського, Л.З.Мехліса, Г.М.Малєнкова, Є.М.Ярославського,

П.Н.Поспєлова, Т.І.Антропова, С.І.Кірсанова, О.Т.Твардовського, С.Чи-

ковані, М.П.Бажана, М.Рахімі, А.Таджибаєва, Н.Зар’яна, Р.Рзи, С.А.Тре-

Владислав Гриневич