вдалося вклинитися у фінську оборону на 1,5 км. Мельтюхов М.И.Упу-
щенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (до-
кументы, факты, суждения). — М., 2000. — С.161.
1. Київ. Заступник наркома внутрішніх справ УРСР капітан державної
безпеки М.Горлинський представив доповідну записку наркому вну-
трішніх справ СРСР Л.Берії та секретарю ЦК КП(б)У М.Хрущову про
випадки дезертирства в лавах Червоної армії. «Дані, що надходять до
НКВС УРСР, — йшлося у записці, — свідчать, що за останній час на
Україні почастішали випадки дезертирства військовослужбовців з дію-
чих частин РСЧА». Це були переважно військовозобов’язані запасу, при-
звані до кадру РСЧА під час часткової мобілізації і направлені до діючих
частин Червоної армії. За неповними даними з моменту переходу части-
нами Червоної армії Фінляндського кордону... на Україні зареєстровано
626 випадків дезертирства. По Чернігівській області органами НКВС за-
тримано понад 200 військовослужбовців, які дезертирували з військових
ешелонів; по Житомирській — 195 випадків; в Київській — 69; в Кирово-
градській — (на протязі січня — лютого 1940 р.) 57 випадків дезертирства
військовослужбовців, які втекли з військових частин, що дислокувалися
у західних областях України і Ленінградській військовій окрузі тощо. По-
переднім слідством встановило, що однією з причин дезертирування
стали листи з дому, в яких дружини описувався тяжкий матеріальний
стан родини. Крім того певна кількість дезертирів намагалася уйти чи
ушла за кордон. Радянські органи лержавної безпеки у 1939 — червні 1941
р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім
«Києво-Могилянська академія», 2009. — С.850-853.
1. У ході першої хвилі депортації біженців з території Польщі, згідно
доповідної записки заступника наркому НКВС УРСР в 11 областях
України було розселено 32 775 біженців та 15 000 безробітних, зокрема
для примусової праці у вугільній промисловості Сталінської та Вороши-
ловградської областей. Найбільші контингенти біженців опинилися у
Вінницькій і Житомирській областях. Органи НКВС характеризували
цих людей як переважно «антирадянський і контрреволюційний еле-
мент», «непридатний, або малопридатний для фізичної праці», без по-
трібної спеціалізації. Серед етнічних груп біженців переважали євреї,
поляки, українці. Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941.
— Львів-Нью Йорк, 2002.– С.42.
1, 2. Москва. Укладено господарську угоду між СРСР і Німеччиною,
згідно якої передбачається вивіз з СРСР до Німеччини сировини та про-
мислових товарів з Німеччини до СРСР. Від радянської сторони угоду
підписав нарком зовнішньої торгівлі СРСР А. Мікоян і торговий пред-
ставник СРСР в Німеччині Є.Бабєрін. Від німецької — особливий упо-
вноважений уряду Німеччини Ріттер та голова німецької економічної
делегації Шнурре. Комуніст. — 1940. — 14 лютого.
44
Владислав Гриневич