СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
шим із варіантів віддається перевага у науковому мовленні, другі частіше викори-
стовуються у розмовному і художньому стилях.
Форми теперішнього часу
1) Подвійні форми теперішнього часу мають різновідмінювані дієслова, як-
от: дути — дму, дмеш… і дую, дуєш...; клепати — клепаю, клепаєш... і клеплю,
клеплеш..; колисати — колисаю, колисаєш... і колишу, колишеш...; мугикати —
мугикаю, мугикаєш... і мугичу, мугичеш...; скакати — скакаю, скакаєш..., і скачу,
скачеш..; смикати — смикаю, смикаєш... і смичу, смичеш…; стругати — стру-
гаю, стругаєш... і стружу, стружеш... і т. д. Ці форми подаються у словниках як
рівноправні, стилістично нейтральні.
2) Стилістично розрізняються форми першої особи множини (розуміємо —
розумієм, бачимо—бачим, радіємо —радієм) і форми третьої особи однини (співає
— співа, виглядає — вигляда, поливає — полива). Перші з наведених варіантів є
стилістично нейтральними, другі належать до стилістично знижених форм, які
вживаються у розмовному мовленні і (як елемент стилізації) у художній літерату-
рі: Розпитуєм Мину Омельковича про сина Гришуню, товариша наших дитячих
літ (О. Гончар); Дихаєм на повні груди, прозираєм далі (П. Тичина); ...Бува, така
пласка глупота однозначна себе ховає за гучні слова (Л. Костенко).
3) Дієслово бути в усіх особах однини і множини вживається у формі є:
Звичайно година робіт для дівчат є з усіх шкільних годин наймилішою (У. Кравче-
нко); Шукай краси, добра шукай! Вони є все, вони є всюди (І. Франко).
Іноді під впливом російської мови замість форми є у ролі зв'язки викорис-
товуються особові форми дієслова являтися: Підприємство являється юридичною
особою. Вони являються моїми найкращими друзями. Така заміна є порушенням
норми. В українській мові дієслово являтися вживається зі значенням «з'являтися,
примарюватися, снитися» як у прикладах: Не раз у сні являється мені, О люба,
образ твій, такий чудовий». (І. Франко); Чого являєшся мені У сні? Чого зверта-
єш ти до мене Чудові очі ті ясні. Сумні, Немов криниці дно студене? (І.Франко).
Форми минулого часу
Частина дієслів із суфіксом -ну- має у минулому часі дублетні форми: гас-
нути —гас і гаснув, замовкнути—замовк і замовкнув, зів'яти—зів'яв і зів'янув, ме-
рзнути — мерз і мерзнув, м'якнути — м'як і м'якнув, пожовкнути — пожовк і
пожовкнув, стихнути — стих і стихнув, тиснути — тис і тиснув, щезнути —
78