Сіваченко І.Ю., Козак Ю.Г., Логвінова Н.С. та ін. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Модуль І. Теоретичні основи упоавління міжнародною конкурентоспроможністю

14) прийняття будь-якої роботи та ідеї, корисних для конструк-

тивних перетворень (Янковский Н. А. Управление конкурен-

тоспособностью предприятия на мировых рынках: макро- и

микроуровни. — Донецк: ДонНУ, 2004. — С. 302–307).

Для підприємств, які намагаються вийти зі своєю продукцією на

зовнішній ринок, система якості є лише засобом на шляху одержання

необхідного сертифікату, якого вимагають зовнішні споживачі.

Але формальне запровадження системи якості і одержання сер-

тифікату на певну систему і продукцію може бути лише однією з

необхідних, але аж ніяк не достатньою умовою забезпечення конку-

рентоспроможності підприємства.

Наприкінці ХХ ст. багаторічний досвід свідчив, що компанії,

які зосереджені на забезпеченні рентабельності або прибутку за рік,

страждають на короткозорість. Типовими є ситуації, коли за наяв-

ності прибутку підприємство є неплатоспроможним, тобто не може

погасити свої поточні зобов’язання, і, навпаки, маючи збитки, підпри-

ємство акуратно розраховується з поставщиками, співробітниками,

державою і кредиторами. А тому одержання прибутку не може бути

критерієм успішності функціонування підприємства.

Виходячи зі світової економічної практики, можна встановити,

що критерієм ефективності підприємства є зростання добробуту

власників (акціонерів, власників частки або паю), або, інакше, зрос-

тання вартості бізнесу. Це зростання може бути визначене як різниця

між вартістю капіталу, який внесений акціонером (власником част-

ки) під час створення підприємства, і вартістю цієї самої частки при

її можливому продажу.

Показник ринкової вартості компанії реагує на будь-які зміни

ситуації: зниження рентабельності випуску, погіршення платоспро-

можності, збільшення інвестиційного ризику, втрату конкурентної

переваги — все це викликає зменшення ринкової вартості підприєм-

ства. У багатьох зарубіжних компаніях ринкова вартість бізнесу ста-

ла важливим об’єктом управління. Всі ключові управлінські рішення

приймаються з метою збільшення ринкової вартості компанії.

Перед кожним підприємством у міру його розвитку виникають

певні проблеми і завдання, рішення яких здійснюється шляхом засто-

сування різних управлінських методик та технологій. Аналіз цих за-

вдань дає можливість виявити ключові характеристики або показники

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

конкурентоспроможності, які відображають стан розвитку підприєм-

ства.

Перше завдання, яке виникає у підприємства, що функціонує в

умовах ринку, це елементарне виживання або здатність оплачувати

свої рахунки, тобто забезпечення платоспроможності. Це завдання

вирішується екстреними заходами щодо реалізації вже виробленої

продукції, проведенням ряду маркетингових заходів: аналізу ринку,

асортименту, цінової політики, методів просування.

Після досягнення платоспроможності виникає звичайне завдан-

ня — досягти прибутковості діяльності. На цьому етапі маркетингові

заходи необхідно доповнити заходами економічними (аналіз затрат на

ви робництво, аналіз собівартості і ціноутворення) та організаційно-тех-

но логічними (аналіз ефективності виробництва, технологічності та ін.).

Після вирішення поточних задач виникають завдання другого

рівня. На цьому етапі першою ключовою характеристикою є страте-

гічність управління. Для вирішення цього завдання розробляється

стратегічна концепція для підприємства і кожного підрозділу.

Наступним важливим завданням для менеджменту підприємства

є структурування і відповідна цій системі характеристика — адаптив-

ність системи управління. Це означає, що система управління пови-

нна сприяти реалізації стратегічної концепції компанії.

Іншою актуальною проблемою для підприємства стає забезпечен-

ня фінансової та управлінської прозорості. Ця характеристика перед-

бачає наявність у підприємства фінансової структури (виділення цен-

трів фінансового обліку та відповідальності), фінансової політики, яка

відповідає міжнародним принципам і стандартам обліку. Забезпечення

фінансової та управлінської прозорості досягається також своєчасним

і правильним використанням таких інструментів, як фінансовий ана-

ліз, фінансове планування, антикризове управління, страхування та ін.

Наш час — час нових виробничих та управлінських технологій,

інтернаціоналізації конкуренції, глобалізації світової економіки,

швидкої зміни умов зовнішнього середовища, широкого застосуван-

ня системного підходу до управління — ставить перед менеджментом

нові завдання. У процесі свого зростання підприємство стикається з

проблемами зростання. Симптомами проблем цього рівня можуть

бути: ускладнення інформаційних, матеріальних та інших потоків

на підприємстві; погіршення фінансового стану, зниження загальної

Модуль І. Теоретичні основи упоавління міжнародною конкурентоспроможністю

організованості та ін. Виникає завдання і з ним чергова характерис-

тика стану підприємства — керованість бізнесу.

Для вирішення цієї проблеми необхідно запроваджувати сучасні

технології. При цьому виникає необхідність узгодження і організа-

ції інтегрованої взаємодії багатьох фінансових та управлінських ме-

тодик, для чого на підприємстві створюється бібліотека або сховище

оптимальних управлінських рішень, експертних систем, засобів та

систем підтримки прийняття рішень. Усе це повинно забезпечити

додаткові конкурентні переваги і підвищиш рівень конкурентоспро-

можності підприємства.

Ще одне завдання — забезпечення інвестиційної привабливості

підприємства. Вирішення його дасть підприємству можливість збіль-

шити свою капіталізацію і, як наслідок, підвищити вартість капіталу,

вкладеного власниками.

На схемі 2.4 показано взаємозв’язок характеристик підприємства

з його конкурентоспроможністю і якістю менеджменту.

В результаті аналізу цих характеристик можна визначити основні

принципи концепції забезпечення КС підприємства (схема 2.5).

Завдання забезпечення КС підприємства включає забезпечення

КС продукції і власне КС підприємства.

1. Слід виділяти різні критерії КС підприємства залежно від го-

ризонту планування і управління на підприємстві.

2. Основним показником КС підприємства на оперативному рів-

ні є інтегральний показник КС продукції.

3. На тактичному рівні КС підприємства забезпечується його за-

гальним фінансово-господарським станом і характеризується

комплексним показником його стану.

На стратегічному рівні КС підприємства характеризується інвес-

тиційною привабливістю, критерієм якої є зростання вартості бізнесу.

Конкурентоспроможність продукції є важливим показником КС

підприємства тому, що виробництво і збут конкурентоспроможної

продукції забезпечують наявність грошового потоку.

За існуючими методиками комплексного оцінювання фінансово-

господарської діяльності підприємства, можна характеризувати КС

підприємства на тактичному рівні. Але, як зазначають дослідники, не

має єдиних стандартів оцінювання і єдиної методики. На Заході не-

мало підприємств користуються власними методиками оцінювання.

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

КЛЮЧОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАНУ

1. Платоспроможність

2. Прибутковість

3. Стратегічність управління

4. Адаптивність системи уп-

рав ління

5. Фінансова та управлінсь-

ка прозорість

6. Керованість бізнесу

7. Інвестиційна привабли-

вість

Оперативний рівень управління КС

КС продукції

Тактичний рівень управління КС

Інтегральний показник фінансово-

господарського стану підприємства

Стратегічний рівень управління КС

Зростання вартості підприємства

Схема 2.4. Ключові характеристики стану підприємства

У методології вартісного підходу до забезпечення конкуренто-

спроможності важливу роль відіграє власне оцінка вартості підпри-

ємства (бізнесу). Як у теорії, так і на практиці існує три підходи до

оцінювання бізнесу:

– дохідний;

– порівняльний ринковий);

– затратний (на основі активів).

Модуль І. Теоретичні основи упоавління міжнародною конкурентоспроможністю



¦¿ÀÄÆÎÄÖÄÌÌÞ©°ÎÃÎÏÇËÐÑÁ¿

±¿ÉÑÇÖÌÇÈ°ÑÏ¿ÑÄÂÖÌÇÈÎÄÏ¿ÑÇÁÌÇÈ

Конкурентоспроможність

продукції

Загальний стан

підприємства

Інвестиційна

привабливість

Критерій: показник КС

продукції

Критерій:

комплексний

показник стану

підприємства

Критерій: зростання

вартості підприємства

Методи оцінювання:

• Евристичний (експерт-

ний) метод

• Кваліметричний (кіль-

кіс не оцінювання якості)

метод

• Комплексний (інте граль -

ний) метод

Методи оцінювання:

Методики

комплексних

оцінювань фінансово-

господарської

діяльності

підприємства

Підходи до оцінювання:

• Порівняльний

• Затратний

• Доходний

• Опціонний

У зарубіжній практиці поширений ще один підхід, який ґрунту-

ється на оцінці майнових (реальних) опціонів.

Вважається, що найбільш адекватним підходом до оцінювання

вартості бізнесу є дохідний. Цей підхід ґрунтується на допущенні про

те, що вартість підприємства може бути визначена як сума доходів,

які воно приносить своєму власникові.

Таким чином, головним завданням і результатом функціонуван-

ня системи забезпечення конкурентоспроможності повинно бути

збільшення вартості підприємства (Кротков А. М., Еленева Ю. Я.

Конкурентоспособность предприятия: подходы к обеспечению, кри-

терии, методы оценки // Маркетинг в России и за рубежом, 2001. —

№ 6. — С. 59–67).

Вирішальні чинники високої конкурентоспроможності фірми:

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

– переваги її товару над товарами конкурентів;

– нижчі витрати і, відповідно, ціни;

– переваги над конкурентами щодо рівня управління маркетин-

гом — швидкість реагування на зміни попиту, виходу на ринок

і доставки споживачеві.

Усі ці чинники в сукупності визначають лідируючу конкурентну

позицію фірми серед конкурентів у просторі ємності ринку (Легка

промисловість, 1999. — № 1–2. — С. 66).

2.5. Основні напрями і програми підвищення міжнародної

конкурентоспроможності підприємства (організації)

Для того щоб зберегти і зміцнити свої позиції на міжнародному

ринку, підприємству необхідно не тільки підтримувати високу кон-

курентоспроможність, а й постійно її підвищувати, тому що конку-

ренти не «дрімають».

Для вирішення цієї проблеми насамперед необхідно визначити

чинники, які сприяють підвищенню міжнародної конкурентоспро-

можності.

Якщо фірма-виробник сприяє одержанню інституційним спожи-

вачем прибутку, то, таким чином, вона добивається високої конку-

рентоспроможності своєї продукції.

Прибуток — це різниця між валовим доходом і валовими витрата-

ми. Іншими словами, це сума всіх грошових надходжень, які одержані

в результаті діяльності компанії, за відрахуванням тих витрат, яких

ця діяльність вимагала. А тому прибуток і разом з тим конкуренто-

спроможність можуть бути підвищені за допомогою двох чинників:

або шляхом зниження витрат, або підвищення доходу.

Витрати споживача можуть бути знижені в результаті:

1) зниження ціни товару, який споживається;

2) зменшення вартості його доставки, установки, налагодження

та ін.;

3) скорочення вартості експлуатації продукту. Витрати на біль-

шість видів складного устаткування і на деякі прості продукти

не завершуються в момент їхньої купівлі. Наприклад, автомобіль

потребує догляду, обслуговування, ремонту, може зношуватися

Модуль І. Теоретичні основи упоавління міжнародною конкурентоспроможністю

з різною швидкістю та ін. Якщо виробник поставляє товар, який

знижує витрати під час експлуатації то, тим самим він знижує

витрати фірми-споживача;

4) зниження ризику виготовлення неякісного кінцевого про-

дукту. За рахунок високої якості комплектуючих може бути

послаблена небезпека випуску неякісного продукту і зниже-

ні спричинені цим витрати на гарантійний ремонт та зміну

браку.

Такий самий важливий вплив, як витрати на рівень прибутковос-

ті фірми-споживача, має підвищення валового доходу в результаті

використання певного товару.

Зокрема, доход споживача може зрости:

1) через підвищення цін на його готову продукцію, якщо викорис-

тані комплектуючі:

– надали можливість підвищити якість. Наприклад, нові власти-

вості шин поліпшили якісні характеристики велосипеду і ство-

рили передумови для підвищення його ціни;

– дали можливість випустити принципово нову продукцію. Так,

поштовх до створення нового типу літаків дуже часто дає появу

(і, відповідно, закупку) більш досконалих двигунів, яких авіа-

будівельні фірми зазвичай не виробляють;

– дали змогу виробити продукт, який більше відповідає запитам

споживачів. Наприклад, використання нових надлегких акуму-

ляторів дало змогу випустити портативні комп’ютери (ноутбуки)

з вбудованими обладнаннями електронного зв’язку, що зробило

їх більш зручними для споживачів, а саме — для бізнесменів;

– підвищили престижність продукції. Цю функцію, наприклад,

виконують написи «Інтел інсайд» на комп’ютерах. Вони засвід-

чують, що при виробництві цих машин було використано ви-

сокоякісний мікропроцесор американської фірми «Інтел» і тим

самим піднімають довіру до всього комп’ютера.

2) через зростання кількості продаваних товарів (послуг). Так, зав-

дяки появі банкоматів їхні покупці — банки — розширили обсяг опе-

рацій за рахунок цілодобового надання послуг своїм клієнтам (Юда-

нов А. Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебно-методическое

пособие. — 2-е изд. испр. и доп. — М.: Ассоциация авторов и издате-

лей «Тандем», изд-во «Гном-пресс», 1998. — С. 54–57).

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

В умовах формування ринкової економіки виникають специфічні

проблеми щодо визначення основних напрямів підвищення міжна-

родної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, які уві-

йшли в цей період реформ зовсім непідготовленими до конкурентної

боротьби. А тому необхідно навести елементарний ринковий порядок

на підприємстві за такими напрямами: відновити трудову дисциплі-

ну, запровадити прості заходи щодо підвищення якості продукції та

контроль за фінансовими показниками.

Головною причиною збереження низької дисципліни є слабка мо-

тивація праці через низьку і несвоєчасну оплату у поєднанні із стихій-

ним характером скорочення персоналу. Справа в тому, що дирекції

приватизованих фірм вважають за краще очікувати, поки зайві робіт-

ники звільняться самі, не витримавши низької і нерегулярно випла-

чуваної зарплати. В результаті відбувається погіршення якості персо-

налу тому, що першими звільняються кращі — їм легше знайти гарну

роботу, а залишаються гірші, яким ні на що більше розраховувати.

Вихід полягає в тому, щоб зробити процес звільнення керованим.

Звільняти тих, хто того заслуговує. Таку політику можна реалізува-

ти лише в тому випадку, якщо рядовим робітникам стає зрозумілою

перспектива розвитку фірми і доцільність жорстких дисциплінарних

заходів.

Друга типова проблема — нехтування якістю продукції. Мається

на увазі не проблема підвищення якісних характеристик продукції в

усій її повноті і складності, а усунення відвертої «халтури». Відсут-

ність елементарного рівня якості просто викидає виробника за межі

ринку.

Велику користь у первинному поліпшенні якості приносить про-

ста процедура порівняння власної продукції з аналогічними товара-

ми конкурентів. Також проблема вирішується за рахунок переходу

на нові, якісніші комплектуючі, зміни дизайну, точніше додержання

норм технологій, тобто практично без додаткових витрат. Конкурен-

тоспроможність неможлива без установлення у фірмі духу боротьби

з «халтурою».

Нарешті, ще одним загальнопоширеним джерелом низької кон-

курентоспроможності вітчизняних підприємств є відношення до бух-

галтерії як до чогось другорядного, необхідного лише «для звіту», ніж

для вирішення життєво важливих завдань фірми.

Модуль І. Теоретичні основи упоавління міжнародною конкурентоспроможністю

По-перше, на багатьох заводах зберігається старий підхід до

управління фінансами, який зовсім не пристосований до ринкових

умов (вільних цін, різноманітних норм платежу, комерційних ризи-

ків тощо). Наприклад, продовжуються поставки неплатоспромож-

ним клієнтам, ціни встановлюються на одному рівні незалежно від

форми оплати, не контролюється використання тимчасово вільних

коштів тощо. Це призводить до повного безладдя, величезних зло-

вживань у фінансах підприємств і, як наслідок, надмірно високих

затрат.

Оздоровлення фінансів починається тоді, коли директор починає

особисто слідкувати за раціональністю фінансових потоків.

По-друге, на більшості підприємств бухгалтерія не націлена на

допомогу управлінню, не дає керівництву даних про економічну

ефек тивність тих чи інших видів діяльності. Між тим, при правиль-

ній постановці справи бухгалтерський облік дає змогу відповісти на

найважливіші питання: виробництво яких типів виробів у нинішній

момент збиткове, а яких виключно вигідне? На яких стадіях вироб-

ництва підприємство несе основні витрати? Які закуповувані ресур-

си обходяться особливо дорого? і т.ін.

Маючи таку інформацію, керівництво легше зможе приймати

правильні рішення і тим самим значно покращувати становище фір-

ми (Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика. Учебно-прак-

тическое пособие. — С. 343–348).

Крім того, треба мати на увазі, що зараз на світовому ринку посту-

пальні процеси пошуку нових машин і технологій, досконаліших то-

варів не припиняються ні на мить. А тому українським підприємцям,

щоб не відстати від цього стрімкого руху, необхідно постійно підви-

щувати рівень своїх конкурентних можливостей. Цього можна досяг-

ти шляхом одержання згоди провідних міжнародних фірм не тільки

придбати у них продукцію, а й активно співробітничати з ними на

взаємовигідних умовах. Саме так формується сучасний потенціал

підприємства і підвищуються його конкурентні можливості.

Наявність таких можливостей, їх розвиток «по горизонталі» і

якісні характеристики «по вертикалі» створюють новий рівень кон-

курентоспроможності підприємства, який у стратегічному плані за-

безпечує необхідні, реальні та важливі передумови для стабільної ро-

боти на рівні світових стандартів.

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

Вважається, що в сучасних умовах не конкуренція, а кооперація

і співробітництво є фундаментальним джерелом прибутку компаній

та економічного добробуту суспільства (Скудар Г. Стратегія підне-

сення конкурентоспроможності підприємства: проблеми і складові

успіху // Економіка України, 2000. — № 6. — С. 19).

Для підтримання високого рівня конкурентних переваг викорис-

товується такий напрям, як державний вплив на процес забезпечення

високого рівня конкурентоспроможності підприємств і галузей наці-

ональної економіки.

Конкурентний статус фірми (підприємства) формується за раху-

нок внутрішніх і зовнішніх чинників. Про використання внутрішніх

чинників фірма повинна потурбуватися сама. А створення умов для

виникнення і підтримки конкурентних переваг національної еконо-

міки в цілому — найважливіше завдання держави, її законодавчої та

виконавчої влади.

Це завдання повинно вирішуватися на основі державної програ-

ми забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.

Основні зусилля держави мають бути спрямовані на пошук та «витя-

гування» потенційно конкурентоспроможних галузей і підприємств,

тобто таких підприємств, які в більшій мірі, ніж інші, мають необхідні

умови для досягнення (за допомогою державної підтримки) в короткі

строки конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Державна програма повинна бути орієнтована на вирішення

трьох основних проблем:

1) створити сприятливі передумови для досягнення конкурентних

переваг в усіх детермінантах «національного конкурентного ромба»;

2) знайти конкурентоспроможні галузі (підприємства);

3) організувати процес раціонального використання коштів дер-

жавного бюджету на поетапне перетворення цих галузей на галузі,

які володіють реальними конкурентними перевагами (Градов А. П.

Экономическая стратегия фирмы. — СПб: Спецлит, 2000. — С. 110–

111).