191
Модуль ІІІ. Глобальна конкурентоспроможність
– захищена ніша. Ця стратегія використовується в тих країнах, де
обмеження уряду виключають можливість глобальних конку-
рентів. У такому випадку фірма будує свою стратегію з метою
ефективної діяльності на конкретних національних ринках,
враховуючи ці обмеження.
Усе більшої популярності в упровадженні амбіційних стратегій
у глобальних галузях набувають угоди, які мають назву транснаціо-
нальних коаліцій, або кооперативних угод між фірмами галузі чи різ-
ними країнами. Такі коаліції дають конкурентам змогу об’єднатися
для подолання труднощів у впровадженні глобальної стратегії в та-
ких сферах, як технологія, доступ до ринку тощо. Такі коаліції почали
відігравати вирішальну роль в авіаційній, автомобільній промисло-
вості, у виробництві електротоварів.
Тенденції, що впливають на глобальну конкуренцію
Стирання відмінностей між країнами. Економічні відмінності
між розвинутими країнами і тими, що розвиваються, можуть стирати-
ся в таких сферах, як рівень доходів, вартість факторів виробництва,
енергоносіїв, методи маркетингу та канали розподілу. Така тенденція
сприяє послабленню перешкод на шляху глобальної конкуренції.
Агресивна індустріальна політика. У багатьох країнах індустрі-
альна політика ще не стабілізувалася. Уряди Японії, Кореї, Сінгапуру
та Німеччини переходять до агресивних дій з метою стимулювання
виробництва у ретельно вибраних ними секторах, а також сприяють
ліквідації менш бажаних секторів. Фірми, які підтримуються урядами,
набувають статусу глобальних. Такі фірми займають агресивну пози-
цію, зростають наявні для конкуренції ресурси і максимальні ставки.
Визначення та протекція найважливіших активів з боку держа-
ви. Уряди держав, які все більше уваги приділяють важливості своїм
ресурсам з погляду економічної конкуренції, все більше схильні одер-
жувати економічні вигоди від володіння цими активами. Очевидни-
ми прикладами таких активів є такі природні ресурси, як нафта, мідь,
олово, каучук. Ці активи контролюються або прямим шляхом через
державну власність, або ж непрямим — через спільні підприємства
урядів та виробників. Ще одним активом є наявність низькооплачу-
ваної напів- та некваліфікованої робочої сили з Південної Кореї, Тай-
ваню, Гонконгу.