Створення екологічних коридорів в Україні

Подождите немного. Документ загружается.

Етап

Спосіб виконання Результат

Обговорення із

зацікав-

леними

учасниками

(15) Консультації

із

зацікавле-

ними учасниками

консультації

метою вивчення

питань зв'язності

уточнений звіт

про

аналіз тери-

торії

Обговорення із

зацікав-

леними

учасниками

(16) Погодження схеми екокори-

дору

обговорення

учасниками

кон-

сультацій

картосхема екокоридору, реко-

мендації щодо менеджменту

та

план подальших заходів, узгод-

жені

землекористувачами

та

землевласниками

Обговорення із

зацікав-

леними

учасниками

(17) Підготовка картосхеми

еко-

коридору

до

затвердження

експертна група картосхема екокоридору

до за-

твердження

Затвердження

схеми екокоридору

(екокоридор в межах одного району)

(18) Погодження сільською

радою

засідання сільських

рад

погодження

Затвердження

схеми екокоридору

(екокоридор в межах одного району)

(19) Погодження органами

рай-

онного рівня: містобудування

та архітектури, охорони куль-

турної спадщини, відділом

земельних ресурсів

(20) Деталізація опису екокори-

дору

Листи

проханням

про

погод-

ження, зустрічі, обговорення

опис характеристик екокори-

дору відповідно

до

методичних

рекомендацій

погодження

інформаційна картка екокори-

дору

Затвердження

схеми екокоридору

(екокоридор в межах одного району)

(21) Підготовка карт до затверд-

ження

кабінетна робота експертної

групи відповідно

до

методич-

них рекомендацій

ландшафтна карта, план

зем-

леустрою, картосхема екокори-

дору

Затвердження

схеми екокоридору

(екокоридор в межах одного району)

(22) Деталізація

та

затвердження

плану менеджменту

експертна група

та

обговорення

з власниками

та

користувачами

земельних ділянок

план менеджменту

Затвердження

схеми екокоридору

(екокоридор в межах одного району)

(23) Погодження схеми екокори-

дору

та

плану його менедж-

менту обласним управлінням

Мінприроди України

подання

на

погодження погоджена схема екокоридору

Затвердження

схеми екокоридору

(екокоридор в межах одного району)

(24) Ухвалення остаточної схеми

екокоридору районною

радою

засідання районної ради

рішення

про

створення

Додаткове

затвердження

(екокоридор в межах

кількох

(25) Погодження обласними

управліннями: містобуду-

вання

та

архітектури,

охо-

рони культурної спадщини,

земельних ресурсів, лісового

господарства

та

мисливства,

водного господарства

(26) Підготовка

та

ухвалення

роз-

порядження облдержадмі-

ністрації, рішення засідання

обласної ради

про

створення

екокоридору

лист-запит

від

обласного управ-

ління Мінприроди України

до

відповідних управлінь, зустрічі,

обговорення

лист-запит

до

облдержадмініст-

рації та/або обласної ради, засі-

дання обласної ради

завірені підписами висновки

про погодження

розпорядження, рішення

об-

лради

про

створення екологіч-

ного коридору

Процедура створення екологічного коридору

4. Визначення території екокоридору

І. Круглое, А.-Т. Башта, В. Коржик, М. Шкітак, Л. Девідс, К. Пежановський, Ф. Деодатус

4.1. Збір та підготовка даних для

моделювання

4.1.1 Вибір модельних видів та укладання

їхніх екологічних характеристик

Ландшафтно-екологічне моделювання варіантів

пролягання екокоридору полягає у визначенні

найкращих, для перебування певних видів,

ділянок ландшафту, які формують своєрідний

«ланцюг» від однієї ключової (як правило,

природоохоронної) території до іншої. Оскільки

основною функцією екокоридору є забезпечення

міграцій тварин, то однією з найважливіших його

характеристик є його доступність та безпечність

для цих тварин. Наявність їжі та води також є

важливим чинником, якщо тваринам доводиться

долати екокоридором значну відстань до су-

сідньої ключової території. Тому критеріями

відбору перспективних ділянок екокоридорів є

вимоги модельних видів (umbrella species - англ.)

до свого середовища.

Отже, першочергово необхідно визначити,

Малюнок 38. Рись уникає відкритих місць.

Улюблена здобич - козуля.

Малюнок 39. Експертна комісія у складі фахів-

ців зі збереження дикої фауни та екологів ви-

значає перелік модельних видів та складає їхні

екологічні характеристики.

які види тварин буде обрано для моделювання

екокоридорів - з тим, щоб розробити екологічні

критерії для оцінювання ландшафту. Таке

рішення повинно прийматися групою фахівців на

підставі їхнього особистого досвіду та

опрацювання відповідної літератури. Ця ж група

складає екологічні характеристики обраних видів

(зразок формату подано в додатку 7). Екологічна

характеристика виду - це сукупність властивостей

їхнього середовища (ландшафту), що мають

істотне значення для постійного перебування та

міграцій особин виду. Слід також зауважити, що

повнота екологічної характеристики значною

мірою залежить від наявності відповідних

геопросторових даних (геоданих - цифрових

картографічних даних, придатних для опра-

цювання у ГІС). Отже, її складання повинне

відбуватися у тісній співпраці з фахівцями з ГІС та

ландшафтними екологами. Для досягнення

найкращих результатів та зменшення суб'-

єктивності складені екологічні характеристики

рецензуються сторонніми експертами,

наприклад, з Групи видових спеціалістів МСОП.

У цьому пілотному проекті колективом

фахівців

обрано такі модельні види: бурий

ведмідь, зубр, рись та дикий кіт. Такий вибір

екилипчних коридорів в Україні

Малюнок 40. Поширення дикого кота, очевидно, обмежує глибина снігового покриву.

модельних видів продиктований їхньою

підвищеною, порівняно з іншими наземними

тваринами, вибагливістю до забезпечення

кормом та чутливістю до антропогенного впливу.

Екологічні характеристики обраних видів (до-

даток 7) складено за літературними даними

(Башта, 2004; Bashta, Potish, 2005, 2007; Klar et al.,

2008, Maanen et al., 2006, Слободян, 1998, 1993)

та відкориговано іншими експертами

4.1.2 Підготовка геоданих

Оскільки розроблення екологічних харак-

теристик модельнихвидів від самого початку

здійснювалося у тісній співпраці зі спеціалістами

з ГІС та ландшафтної екології, то вони вже

містили структурований список ознак ландшафту

(шарів геоданих), пізніше використаних для

оцінки екологічної придатності території та

подальшого окреслення екокоридорів (додаток

7). Загалом для моделювання застосували дві

основні категорії растрових геоданих: про

наземний покрив (land cover) та про рельєф. їх

доповнили векторними геоданими про посе-

лення, а також транспортні та водні мережі (табл.

3), які дають змогу характеризувати міграційні

бар'єри та наближеність територій до людей.

Межі територіально-адміністративних одиниць

та землеволодінь на цій стадії не бралися до

уваги, оскільки вони безпосередньо не впли-

вають на екологічні властивості ландшафту. Усі

У складі А.-Т. Башти (Інститут екології Карпат HAH України), І. Круглова (Львівський національний університет ім.

Івана Франка), Л. Девідса («Altenburg & Wymenga Consultants»), Л. Проценка (благодійна організація «Інтерекоцентр»),

В. Коржика (Вижницький НПП),

Ф.

Деодатуса («Altenburg & Wymenga Consultants»), П. Хоєцького (Львівський лісотехнічний

університет), С. Катаноя (ПП «Ванаторі-Нямц», Румунія)

К. Пежановським, Г. Предуй

Визначення території екокоридору 57

геодані перетворили в Універсальну поперечну

проекцію Меркатора (UTM), зона 34 з гео-

дезичною основою WGS84.

Дані про наземний покрив

Інформація про наземний покрив є

найважливішою для визначення розташування

екокоридорів, оскільки вона репрезентує най-

більш значимі характеристики біотопів -

наявність або відсутність рослинного покриву,

його тип та просторову структуру. Для країн ЄС

такі геодані отримано у результаті реалізації

спеціального проекту з картування наземного

покриву ("CORINE") Європейської агенції

довкілля. Цей проект націлений на збір

узгодженої інформації про наземний покрив

країн Європейського Союзу та її інтеграцію у ГІС,

що дає змогу одержувати повністю сумісні карти

для країн-членів, включно з такими державами,

як Польща, Румунія та Словаччина. Методика

складання таких карт полягає у візуальній

(неавтоматизованій) інтерпретації космозобра-

жень, але з використанням комп'ютерних

технологій та додаткових джерел інформації, з

метою виділення 44 стандартних типів

наземного покриву. Такі геопросторові дані

мають точність карт масштабу 1:100 000 та

можуть бути безкоштовно завантажені через

Інтернет (http://www.eea.europa.eu/themes/lan-

duse/dc-download). Однак дані CORINE не

поширюються на територію України, за

виключенням вузької смуги вздовж кордону з ЄС.

У зв'язку з цим для території Українських Карпат

шар геоданих про наземний покрив, сумісний з

CORINE, створено у Берлінському університеті ім.

Гумбольдтів міжнародною групою фахівців

шляхом автоматизованої класифікації спектро-

зональних різночасових космозображень Landsat

ТМ-ЕТМ (Kuemmerle et al., 2006; Hostert et al.,

2008; табл. 4). Цю роботу частково про-

фінансовано грантом ВВІ MATRA № 2005/026.

Малюнок 41. Вовчок сірий Glis glis - приклад виду, чиї вимоги до середовища багато в чому співпа-

дають з вимогами таких модельних видів, як рись і дикий кіт.

Назва

Джерело даних

Геометрична

точність

(масштаб)

Формат

Наземний покрив Українських Карпат

(Hostert et al., 2008)

Landsat ТМ/ЕТМ+ 1:100 000

Растр(ЗО м)

2 Наземний покрив польсько-словацько-

українського пограниччя (Kuemmerle et al., 2006)

Landsat ЕТМ+

1:100 000

Растр(30 м)

Наземний покрив Румунії (Buttner, 2002)

Landsat ТМ/ЕТМ+ 1:100 000

Полігони

Глобальна цифрова модель висот

(Jarvis et al., 2006)

SRTM 1:75 000

Растр, (90 м)

Гідрологічна мережа (Україна)

Топографічна

карта 1:200 000

1:200 000

Полігони

Гідрологічна мережа (країни-сусіди)

Геодані ESRI 1:500 000

Полігони

Мережа автошляхів (Україна)

Топографічна

карта 1:200 000

1:200 000

Лінії

Мережа автошляхів (країни-сусіди)

Геодані ESRI 1:500 000

Лінії

9 Поселення (Україна)

Топографічна

карта 1:200 000

1:200 000

Полігони

Залізнична мережа (Україна)

Топографічна

карта 1:200 000

1:200 000

Лінії

Клас Опис

Хвойний ліс

Деревостани з часткою хвойних порід понад 75%

Мішаний ліс

Деревостани з часткою хвойних порід менше70% та часткою листяних порід

менше 70%

Листяний ліс

Деревостани з часткою листяних порід понад 70%

Рілля

Орні сільськогосподарські землі

Луки Луки інтенсивного користування (пасовища, сіножаті), а також природні

гірські луки (полонини)

Сукцесійні ділянки

Сукцесійна чагарникова рослинність на покинутих луках, а також ділянки

суцільних лісових рубок на стадії відновлення

Щільна забудова

Щільна забудова міського типу

Розріджена забудова Нещільна забудова з садами, ґрунтовими дорогами, городами тощо

Водойми Великі водні поверхні (широкі ріки, озера тощо)

Скельні відслонення

Кам'яні розсипи на висотах понад 1400 м

Таблиця 3. Первинні шари геоданих, використані для моделювання екокоридорів

55 J-J.O створення екологічних коридорів в Україні

Таблиця 4. Класи наземних покривів Українських Карпат (Hostert et al., 2008)

Визначення території екокоридору 57

Малюнок 42. Для поселень характерним є відкритий ландшафт.

Типи наземних покривів

] Хвойний ліс

J Листяний і мішаний ліс

І І Луки

1 ) Рілля

888 Поселення

ВЦ Водойми

Основні дороги

— Межі Карпатського екореПону

—— Державні кордони

І 1 Природоохоронні території (вибрані)

Карта 4. Типи наземних покривів Українських Карпат.

57 J-J.O створення екологічних коридорів в Україні

Шар геоданих про наземний покрив Українських

Карпат (Hostert et al., 2008) було пере-

класифіковано для зменшення помилок,

зумовлених оригінальною класифікацією

космозображення та її постопрацюванням:

(1) класи наземних покривів «листяний ліс» та

«мішаний ліс» об'єднано в один клас;

(2) класи «луки та пасовища», «сукцесійні

ділянки» та «скельні відслонення» також

об'єднано;

(3) класи «розріджена забудова» та «щільна

забудова» об'єднано так само;

(4) поширення класу «забудовані території»

обмежено полігонами поселень з топо-

графічної карти м 1:200 000. Території поза

цими полігонами, попередньо кла-

сифіковані як забудова, тепер позначили

як рілля;

(5) Цифрова модель висот (ЦМВ) SRTM (Jarvis

et al., 2006) та отриманий з неї шар

геоданих про ухили поверхні використали

для більш точного виокремлення класу

«рілля» - комірки, які початково були

позначені як «рілля», але розташовані на

висотах понад 600 м або на схилах понад

5 градусів, перекласифікували у «луки».

Геодані про наземний покрив польсько-

словацько-українського пограниччя (Kuemmerle

et al., 2006) та Румунії (CORINE) перекла-

сифіковано так само, але без корекції поширення

поселень та ріллі. Після цього всі три шари

геоданих було злито в один шар. Цей новий

растровий геопросторовий шар доповнено

лінійними елементами наземного покриву:

шляхами сполучення та ріками, а також

полігонами поселень, узятими з допоміжних

векторних геоданих (див. Табл. 3). Для цього

спочатку гармонізовано атрибути та злито, з

наступною растеризацією, геодані про дороги та

гідрографію на території України та суміжних

держав. Полігони поселень було також расте-

ризовано. Далі всі растеризовані допоміжні

геодані накладалися на основний шар геоданих

про наземний покрив. У результаті отримали

інтегрований растровий шар геоданих з

геометричним розділенням 50x50 м (карта 4),

який містить десять класів наземногог покриву:

• Хвойний ліс

• Мішаний та широколистяний ліс

• Луки, у т.ч. з чагарниками

• Рілля

• Залізниці

• Другорядні дороги

• Основні дороги

• Магістральні дороги

• Поселення

• Водойми

Цей шар геоданих про наземний покрив дав

змогу обрахувати співвідношення площ лісу та

лук в околиці 250 м для кожної комірки растру,

яке характеризує лісо-лучний екотон як важливу

характеристику біотопу деяких тварин.

Дані про рельєф

Рельєф - інша важлива характеристика біотопу,

особливо для розчленованої місцевості, такої як

Карпати. Глобальна ЦМВ SRTM (Jarvis et al., 2006)

стала основою для виділення висотних

біокліматичних поясів, які відображають при-

датність місцевого клімату (топоклімату) для

модельних видів. Крім того, на підставі ЦМВ було

обраховано ухили поверхні та перевищення у

радіусі 250 м. Цей останній показник відображає

величину розчленування місцевості , яка, з

одного боку, сповільнює рух деяких видів, а з

іншого, робить територію менш доступною для

людей. Дані про ухили поверхні залучили до

обрахунку віддаленості території від доріг та

поселень з використанням підходу «затрати-

відстань» (cost-distance, «Using...», 2002). Зна-

чення ухилів поверхні у градусах розділили на 5

(ухил / 5 + 1) і, таким чином, відобразили «опір-

ність» місцевості рухові людини. Отож пласка

територія має «опір», рівний одиниці (1), а схил

крутістю 30 градусів має «опір» 30/5 + 1 = 7.

Віддаленість від доріг та поселень розрахували

як одиниці «затрат-віддалі» (метри * фактор

крутості схилу). На завершення, всі значення

віддаленості привели (стандартизували) до

шкали від 1 до 100.

Тип наземного покриву

Оцінка

Тип наземного покриву

Зубр

Ведмідь

Рись Дикий кіт

1 Хвойний ліс

100 100 50

Широколистяний та мішаний ліс

100

100 100 100

3 Луки, в т.ч. з чагарниками

10 20

Рілля 0

0 0

Залізниці 0

6 Другорядні дороги

0 0 0

7 Основні дороги

0 0 0

8 Магістральні дороги

0 0 0

9 Поселення

10 Водойми 0

0 0

Співвідношення

Оцінка

площі лісу/лук (%)

Зубр Ведмідь

Рись Дикий кіт

100/0

75 100

100 75

75/25

100

75 50 100

50/50

50 10 75

25/75

25 0 25

0/100

0 0 0

Висотні біокліматичні пояси

Висоти

Оцінка

(м н.р.м.)

Зубр Ведмідь

Рись Дикий кіт

1 Теплих дубових лісів 0-350

100 50

50 100

2 Помірно теплих букових лісів

350-700

100 80

80 100

3 Помірно прохолодних смереково-

букових лісів

700-1100

100 100 50

4 Прохолодних буково-смерекових

лісів

1100-1300

100 100 ЗО

Дуже прохолодних смерекових лісів

1300-1500

10 80

80 10

6 Помірно холодний субальпійський

1500-1800 0

зо

7 Холодний альпійський

Понад 1800 0

10 10 0

Відносне перевищення

Оцінка

в радіусі 250

(м)

Зубр Ведмідь

Рись Дикий кіт

0-50 (25)

100

50 50 100

50-100 (75) 50

100 100 80

100-200 (150) ЗО

100

Over 200 (300)

10 100 100 ЗО

59 J-J.O створення екологічних коридорів в Україні

Кінцеві шари геоданих, використані для

моделювання екокоридорів

У результаті попереднього опрацювання

отримали п'ять шарів геоданих, які у

подальшому використали для оцінки

придатності біотопу (ландшафту) та виділення

екокоридорів для модельних видів на підставі

їхніх екологічних характеристик. Ці геодані

охоплюють:

• типи наземного покриву (10 типів);

• співвідношення площ лісу та лук в околиці

250 м (%);

• висоту території як основу для виділення

висотних біокліматичних поясів (м над

рівнем моря);

• відносну висоту (розчленування рельєфу) в

околиці 250м (м);

• віддаленість від доріг та поселень

(стандартизовані значення від 1 до 100).

Було вирішено, що вони відображають найбільш

суттєві екологічні властивості ландшафту, які

необхідно брати до уваги у процесі моделювання

екокоридорів для чотирьох обраних модельних

видів.

4.2. Моделювання екокоридорів

4.2.1 Оцінка окремих екологічних

властивостей ландшафту

Для того, щоб перейти до моделювання

екокоридорів, необхідно оцінити кожну з

чотирьох екологічних властивостей ландшафту,

представлену відповідним шаром геоданих (за

виключенням віддаленості від доріг та поселень

- див. попередній підрозділ), з точки зору

модельних видів. З цією метою фахівці-зоологи

оцінювали кожну з цих ландшафтних вла-

стивостей щодо придатності для перебування

чотирьох видів за стандартною шкалою від 0 до

100. При цьому «0» використали як величину

абсолютного обмеження, тобто, якщо навіть

лише одну із чотирьох властивостей ландшафту

у певному місці оцінено як «0», це місце

визнається загалом непридатним для виду.

Результати оцінок наведено в табл. 5-8.

Малюнок 43. Рівень води в річках Українських

Карпат підвищується в періоди сезонних

дощів. Повноводні річки є перешкодою для

тварин, однак для більшості з них можли-

вість переходу зберігається принаймні ча-

стину року.

4.2.2 Ландшафтно-екологічне моделювання

інтегральної придатності території для

модельних видів

Для оцінки інтегральної придатності біотопів

модельних видів усі чотири шари геоданих про

відповідні характеристики ландшафту з оцінками

від 0 до 100, а також шар геоданих про

віддаленість від доріг та поселень, було

поєднано у ГІС за допомогою зваженого

адитивного оверлею як однієї з функцій

картографічної алгебри («Using...», 2002). Цю

процедуру здійснили чотири рази - по одному

разу для кожного виду. Для всіх чотирьох видів

та для всіх оціночних властивостей ландшафту,

за виключенням даних про віддаленість від доріг

та поселень, застосували єдиний ваговий

коефіцієнт, рівний 1,0. Оскільки вважають, що

рись є дуже чутливою до людської присутності, у

її випадку чинник віддаленості від доріг та

поселень отримав вагу 3,0. Разом з тим, взяли до

уваги, що популяція зубра в Карпатах дещо

пристосувалася до сусідства людини, і тому цей

чинник для зубра прирівняли до 1,0. Для інших

двох видів (ведмедя та дикого кота) застосували

проміжний ваговий коефіцієнт людської

близькості, рівний 2,0 (табл. 9).

Результати таких оверлейних розрахунків

Визначення території екокоридору 57

8 S S І

г- 5

іошш

о.

Q-

,5-

о.