Процедура створення екологічного коридору
45
визначатимуть характер землекористу-
вання та природокористування на те-
риторіях в межах екокоридору, та виз-
начення механізму їхньої реалізації з
метою оптимізації зв'язку між територіями
екологічної мережі в інтересах охорони
біологічних видів.
(ґ) Розробка плану менеджменту.
Термін «менеджмент-план» вже фігурує в
Законі України «Про Загальнодержавну
програму формування національної еко-
логічної мережі України на 2000-2015
роки». План менеджменту екокоридору
повинен складатися в процесі консультацій
з усіма зацікавленими учасниками і
додаватися до схеми екокоридору. Він
визначає заходи (наукові, організаційні,
політичні, технічні), необхідні для полі-
пшення умов існування тварин і рослин та
підвищення ефективності екокоридору з
точки зору збереження біорізноманіття.
План менеджменту узгоджується із зем-
левласниками та землекористувачами,
територіальними органами Міністерства
охорони навколишнього природного се-
редовища, іншими сторонами, залученими
до менеджменту екокоридору. З метою
забезпечення ефективності плану ме-
неджменту він має узгоджуватися з
відповідними сільськими, районними,
обласними радами, а також відповідними
державними адміністраціями, якщо зе-
мельні ділянки в межах екокоридору є
власністю держави.
3.4.4 Картографічні матеріали, що додаються
до схеми екологічного коридору
Проектування схем екологічного коридору
рекомендується проводити з використанням
геоінформаційних систем (ГІС).
12
Межі екокоридору визначають з ураху-
ванням існуючих меж, утворених контурами
земельних ділянок у володінні та користуванні,
населених пунктів, лісництв, доріг, лісосмуг,
річок, струмків, інших наявних природних та
штучно створених меж. При цьому відпадає
потреба у винесенні меж в натуру. До схеми
екологічного коридору додаються наступні
картографічні матеріали:
(1) Ландшафтна карта екокоридору, масштаб:
1:200 000; якщо необхідно, для окремих
ділянок можуть ство-рюватися карти
більшого масштабу (картосхеми 9 і 10).
(2) Картосхема землеустрою (картосхема 11)
із зазначенням меж володінь приватних і
державних земельних ділянок, а також
територій, на яких діють обмеження
землекористування (природоохоронних
територій, зон санітарної охорони, зон
особливого режиму землекористування).
Картосхема повинна включати таблицю із
зазначенням назв, прізвищ землекори-
стувачів і власників земель та площ
відповідних земельних ділянок у гектарах.
(3) Картосхема екокоридору з чітким
зазначенням його меж (картосхеми 12 і
14). Картосхема повинна мати масштаб
1:200 000 чи менше. За потреби для
окремих ділянок можливе включення
детальних карт (1:25 000,1:10 000,1:5 000).
Ситуаційний план на основі карти області
розташовують у верхньому правому куті
карти. Картосхема екокоридору розроб-
ляється на топографічній основі. Де
можливо, зазначають наступні особли-
вості: ліси, луки, просіки, галявини,
заболочені землі, річки, озера, піски, яри,
культурні ландшафти (рілля, захисні
лісосмуги, прияружні лісосмуги, ставки,
канали), урбанізовані території (міста та
селища міського типу, села, кладовища,
відпочивально-туристичні комплекси,
12
Згідно з Методичними рекомендаціями, рекомендується застосовувати ліцензійний програмний пакет ESRI -ArcCIS
версії9.2 чи вище.