Сивко В.Й. Організаційні та правові основи охорони праці

Подождите немного. Документ загружается.

--''

с,,"к"в.й.п"'-"'

пиприемницько|

д|яльност|;

надання

дерхавних

гарант|й

реал1зац|]

застрахованими

громадянами

сво|х

прав;

обов'язков1сть

сплати

стра-

хув€шьникомстраховихвнеск|в;формуваннятавитрачаннястрахо-

вих

котцт|в

на

солйарн1й

основ|;диференц!ювання

страхового

тари-

фу

урахуванням

р{ов

1 стану

безпеки

прац|,

виробниного

травма-

'й.'у'та

профес1йно|

захворюваност|

на

кожному

п|дприемств|;

економ1чна

зац!кавлен1сть

суб'ект|в

страхування

в пол1птпенн1

рлов

1безпеки

праш|;

цйьове

використання

коп;т1в

страх}ъання

вщ нецас_

ного

випадку

€уб'екписпрахуванняв]днещасноговипадку:застрахован1гро-

мадяни,а

окремихвипадках-

члени

!хн1хс]мейта

!нпг1

особи,

стра-

хув€шьники

та

страховик.

3аспраховонцй

це

ф|зична

особа,

на

користь

яко]

зд|йснюеться

.'р'*у,'",,

(дал1

пра:!|вник).

€тпрахувальнцкц

це

роботодавц!,

окремих

випадках

застрахован!

особи'

€тпраховик

Фонд

со-

ц1ального

страхування

в]д

нетцасних

випадк!в

на

виробништв!

та про-

фес1йних

захворювань

9кра|ни

(дал|

Фонд)'

Фб'ектпом

с/прс!хування

в|д

негцасного

випад{<у

)(иття

застрахо-

ваного'

його

злоров'я

та

прашездатн!сть'

Фбов'язковомустрахуваннювйнецасноговипадкуп|д.,!яга1оть

особи,

як|

прашютоть

на

умовах

трудового

договору

(контракту),

такох

утн1

т!

"тул"нти

навчальних

зак.гтад|в'

асп|ранти

тощо,

зш1у-

чен1

до

будь-яких

роб|т

п|д

час,

перед

або

п1сля

занять,

пер|од

про-

ходхення

виробнино|

практики

(стахування)'

!дя

страхрання

вй

не1цасного

випадку

на

виробництв1

не

по-

тр1бна..'д'

'б'.'ява

прац|вника.

€трахування

зд|йснюсться

безо-

собов]иформ1.9с|перел1нен|особиввахаються3астрахованимиз

*''"н'у_'|брання

чинност]

3аконом.

!с!

застрахован[

членами

Фонлу

соц1ального

страх}ъання

ви

нешасних

виг!адк[в'

[обров1льно,

за письмовою

заявото'

в1.п

нещасного

випадку

Фонд|

сош!ального

страхування

в!д

нешасних

випадк|в

мо)куть

3аст-

рахуватися

особи,

як1

забезпечують

себе

роботою

самост|йно

та

гро_

мадяни

суб'екти

п!дприемницько]

д!яльност!'

Фсобам'

як|

п]длягають

страхуванню

в!д

нецасного

випадку'

ви-

дасться

едине

д,лявс1х

вид1в

страхування

св!доцтво

про

загальнообо-

в'я3кове

дерхавне

соц|альне

страхування,

яке

документом

с1ъоро!

зв1тност1.

€праховнм

вцпа0ком

нешасний

випадок

на

виробництв!

або

профес1йне

3ахвор]овання'

що

спричинили

застрахованому

профес-

;йнЁзумовлену

ф|зияну

ни

псих1нну

травму

за

обставин,

!з

настан-

нямякихвиника€г1равозастрахованотособинаотриманняматер1-

Роздй

2' Фрган!зац|йн!

основи охорони

прац!

€шьного забезпеченн

я та

або

соц!альних

посл}т. ||ор1тлення

правил

охорони

прац| застрахованим,

яке

спричинило

нещасний

випадок

або профес!йне

захворювання,

не

зв!льняс

страховика в!д

виконан-

ня зобов'язань

перед

потерп!лим.

|1!дставою

Аля

оплати

потерпйому

витрат

на медичну

допомоц'

проведення

мединно|,

профес|йно|

та

соц|а-г:ьно|

реабй|тац|!,

а та-

ко)к страхових

виплат

слугу€ акт

розсл!лування

нещасного

випадку

або

акт

розсл|лрання

профес1йного

захворювання

(отрусння)

зг!дно

3 чинним

"|1оложенням

про

розсл!д}ъання

та ведення

обл|ку неш:ас_

них випадк1в,

профес|йних

3ахворювань

| авар!й

на виробништв|''

(див.

4.4 та 4.5).

2.11.2.

! п

равл

|н

н я страхува

н н я га, о6о в'

язки

онду

та

нагляд

за

його

д]яльн]ст:о

€трахування

в|д

нещасного

випадку

зд|йснтое Фонд

соц|ального

страхування

в1д

нещасних

випадк|в

ттекомерц|йна

самоврядна

орган|заш!я,

що д|е

на п1дстав|

стат1ту, який

затвершт<усться

11 правл-

]нням.

!правл!ння

Фон0олц

3д|йснюсться

на паритетних

засадах

дерха_

вою'

представниками

застрахованих

ос|б !

роботодавц|в.

Безпосе_

реднс

ут1равл]ння

Фондом

зд!йснюють

його

правл!ння

!па вцконавца

0ирекц!я.

[о

складу правл1ння

Фонду

включаються

представники

трьох представницьких

стор!н:

дерхави;

3астрахованих

ос1б;

робо_

тодавц1в.

редставн

ики

дерхави

призна1чаються

!(аб|нетом \4

1 н !стр ! в

!кра[ни,

а представники

застрахованих

ос!б |

роботодавц!в

обира-

ються

(лелегуються)

об'еАнаннями

профсп|лок

та

роботодавц1в'

як[

мають

статус всеукра|нських.

|!равл[ння

признача€

директора

виконавчо]

дирекш!!

Фонлу

та

його

заступник|в.

Биконавча

лирекш!я

Фонлу

с пост|йно

д|ючим

виконавчим

органом

правл1ння

Фонлу. Бона

с п1дзв!тною

правл1н-

ню Фонду,

проводить

свою

д!яльн]сть

в!д !мен|

Фонду

мехах та в

п0рядку'

цо

визначаються

його

статром

! |1оло;кенням

про вико-

навчу

дирекш!ю

Фонлу.

Робочими

органами виконавчо] лирекш!|

Фонлу

с !1

управл!ння

в Автономн|й

Республ|ш1

!(рим, областях'

м!ст|

[(иев1 та м|ст1

€евастопол|,

в!п'ц!лення

районахта

м]стах

обласного

значення.

раз1

настання

страхового

випадку

Фонд

соц1ального страху_

Б3Ё1:$

ви неп]асних

випадк!в

зобов'язаний

встановленому

зако-

}{оц.|т}{' гвом порядку:

€ивко

Б.й. [!равов|

та

орган|зац|йн1

основи

охорони

прац|

в !кра[н!

свосяасно

та в повному

обсяз1

в|дплкодовувати

1шкоду'

запо-

л1яну

праш!вников!

внасл!док

ушкодхення

його

здоров'я

або в

раз|

його

смерт|,

виплачу1очи

йому

або

особам,

як|

перебували

на

його

щриманн|:

а)

Аопомогу

зв'язку

з тимчасовою

непрацездатн|стю до

в|дновлення

працездатност!

або

встанов.]1ення

1нвалйност|;

б)

одно-

разовудопомогу

раз!

ст|йко{

втрати

профес|йно!

працездатност|

або

смерт1

потерпйого;

в) ш:ом1сяшя

гро1пову

суму

раз|

настково|

ни

повно!

втрати

працездатност|,

що

компенсуе

в|дповйну

частину

вща-

ченого

зароб!тку

потерп1лого;

г) пенс|ю

по !нвал!дност1

внасл!док

нецасного

випадку

на виробництв1

або

профес|йного

3ахворюван-

ня;

д)

пенс|ю

зв'язку з

втратою

годувальника,

як1Ай

помер

внасл|-

док

нещасного

випадку

на виробництв|

або

профес!йного

3ахворю-

вання;

е)

гротшову

суму за

моральну

1лкоду

за

наявност!

факту

запо-

д|яння

ц|с]

ш-ткоди

потерп|лому;

с)

лопомогу

дитин1

в!дпов!дно

до

статт1

цього

3акону;

2) орган1зувати

поховання

померлого,

в!Атпколувати

варт!сть

по-

в'язаних

!з

цим

ритуальних

послуг

вйпов|дно

до

м|сцевих

умов;

3) сприяти

створенню

умов

ш1я

сво€часн0го

11адання

квал1ф|ко-

вано|

пертпо|

нев|дкладно]

допомоги

потерпйому

раз|

настання

нещасного

випадку.

швидко1 допомоги

раз|

потреби

його

госп!та-

л|заш!|'

ранньо!

д|агностики

профес|йного

3ахворювання;

4; орган

|зувати

ш!леспрямоване

та ефективне

л|

куван

ня

потерп

лого

власних

спец1ал|зованих

л|кувально-проф!лактинних

закладах

або на

догов1рн|й

основ!

!нш]их

л!кув.шьно-проф!лактинних

закла-

дах

|з метою

якнайтпвидгшого

в|дновлення

здоров'я

застрахованого;

5) забезпенити

потерп|л0му

ра3ом

|з

в|дпов|дними

службами

охо-

рони

здоров'я

за призначенням

л!кар!в

повний

обсяг

пост!йно

до-

ступно|,

раш|онально

орган|зовано|

медично|

допомоги,

яка

повин-

на вк.]1ючати:

а) обслуговування

вузькопроф!льними

л!карями

та

л|карями

заг'шьно]

практики;

б)

логлял

медичних

сестер

удома'

л|карн!

або в

!нш;ому л|кувально_проф1лактичному

заклал|;

в)

аку-

гперський

та 1нш-тий

догляд

удома

або

л1карн!

пй час

ваг!тност]

та

по!ог!в;

г)

угриматтня

в л!карн1,

реаб!л|таш|йному

3аклад!,

саттатор||

або в !нтпому

л!кувально-проф|лактичному

заклад!'

д)

забезпечен-

ня необх|дними

л|карськими

засобами'

протезами,

ортопедичними'

коригу}очими

виробами'

окулярами'

слуховими

апаратами'

спе-

ц|альн;дми

засобами

пересування,

зубопротезування

(за

винятком

протезування

дорогоц|нних

метал1в).

3 метото

найповн|шлого

виконання

переАбанених

функш1й

Фонд

створю€

спец1ал|зовану

медичну

та патронахну

слухбу

соц1.!тьного

страхування;

Роздй 2. Фрган|зац|йн!

основи охорони праш!

в>псити вс!х необхйних

заход|в

д.гтя

п!дтримання,

п|двищення

та в1дт+овлення

працездатност|

потерп!лого

;

7) забезпенити згйно

з медичним висновком

доматпн1й

доглядза

потерпйим'

допомоц

веденн|

дома1пнього

господарства

(або

ком-

пенсувати йому

вйповйн| витрати),

сприяти наданн}о

потерпйому,

який прохива€

в гурто)китку, {зольованого

)китла;

в1дпов|дно

до

висновку л|карсько-консультац!йно|

ком|с||

(дал1

лкк)

або медико-соц|ально]

експертно|

ком1с||

(дал1

мсвк)

проводити

навчання та переквал!ф!каш|ю

потерп!лого

власних

на_

вч,шьних

закладах або на

логов1рн!й

основ] в |нгших

закладах

пере-

навчання

1нвалй|в, якщо внасл|док

утпколження

здоров'я

або запо-

д|яння

морально! шкоди

потерпйий не мохе викон}ъати

поперед-

ню

роботу;

працевла1лтовувати

ос1б 1з 3нихеною

працездатн!стю;

орган1зовувати

робон!

м1сця

для

|нвал|д1в

самост1йно або

ра-

зом з органами

виконавчо| влади та органами

м!сцевого

самовряду-

вання чи

з !ншими зац|кавленими

суб'сктами п1лприсмницько|д[яль-

ност|; компенсрати

при

цьому

витрати виробништва,

як| не покри-

ваються ко1лтами

вй збшу вироблено1 продукш1|'

за

рахунок

Фонду,

10)

у раз!

нев1дкладно1

потребта подавати

|нвал1дам

разову

гро_

11]ову

допомогу,

допомогу

вир[лленн|

соц!ально_побщових питань

за

|х

рахунок

або за

р!шен

ня

ви конавчо|

дирекш![

Фонлу

та :1

рег[о-

н[шьних

управл1нь

за

рахунок

Фонду;

1 1) спланува1и за потерп;л0го

внески на медичне та

пенс!йне

страхування;

|2) орган|зовувати

з.шу{ення |нвал|д!в

до

участ| у

громадському

)китт1.

Фогш соц|а-лтьного

страхування в'д не1цасних випадк!в

зд!йснюе

та-

кох заходи'

спрямован1 на запоб!гання нецасним

випадкам'

усунення

3агрози

здоров'то прац!вник!в' викликано1

умовами

праш1. Биконання

статшних

функш1й

та обов'язк|в Фонлу

щодо

запоб!гання нещасним

випадкам

пок_'|ада€ться на

сщахових експерт!в з охорони прац|.

€траховими

експертами з охорони

праш| можуть бри особи з

вищою

осв1тою з

фахом

спеш1ал|ста з охорони праш1 або особи з ви-

шою

техн|чною або медичною

осв!тою, як! мають стах практинно|

роботи

на п!лприсмств!

не менше трьох

рок!вта

вйпов1дне

посв!дчен-

ня, яке вилаеться

спец|ально

уповнова)кеним

центральним

органом

виконавчо!

влади.

€птрахов!

експерпц з охорони прац! мають право:

1) безперегшкодно

та в буАь-який час в|дв!дувати

п!дприсмства

для

перев1рки

стану

умов

! безпеки прац| та проведення профйак-

тично|

роботи

цих

питань;

€ивко

Б'й.

вов|

та

ан|зац!йн!

основи

охорони ц!в}

ск;тад]

вйпов|дних

ком!с|й

брати

утасть

у розслцуванн]

не-

шасних

випадк|в

на виробництв|

та

профес1йних

захв0р1овань'

а та-

кож

перев!рш1

знань

охорони

праш[

праш!вник|в

пиприсмств;

'д"р*у,'ти

вй

роботодавц|в

пояснення

та

|нформац|}о'

тому

нисл!

письмов1й

форм1,

про

стан

охорони

праш!;

брати

участь

у робот|

ком!с|й

з питань

охорони

праш1

п1л-

присмств;

вносити

власникам

пфприемств,

органам

виконав1{о1

влади'

державного

нагляду

за

охороною

праш1

подання

про

порушення

за-

конодавства

про

охорону

праш[

! вимагати

вжиття

економ!чних

санкц1й

або

притягнення до

в!дпов!дальност!

посадових

ос|б,

як|

до_

пустили ш|

поругпення'

а такох

11ро

заборону

подальшо|

експлуатац[;

р'б','*

м;сць,

д|льниць

цех!в,

робота

яких

загрожус

здоров'ю

або

*":;"ж}т#}Р.''*',

ро

апм

1н1стративн

1 правопору11]ення

випадках'

переАбанених

законом

;

7) братиу|асть

як

не3алежн1

експерти

робот|

ком]с1й

випро-

бувань

та

прийняття

експлуаташ|ю

виробничих

об'скт|в,

засоб|в

виробништва

та

|ндив|дуального

захисту,

апаратури

та

прилад!в

кон-

тролю.

€трахов!

експерти

охорони

прац|

провадять

свою

д1яльн1сть

в]дпов]дно до

,.|1оло>кення

про

службу

страхових

експерт1в

охоро_

ни

праш1,

проф1лактики

не1цасних

випадк!в

на

виробништв|

та про-

фес1йних

захворювань''.

Фонд

зобов'

язаний,зокрема,

вести

реестр

страхува]|ьник1в'

пись_

мово

пов|домляти

страхувальников!

умовний

клас

профес!йного

ри-

зику

його

п!дприемства

або

вид|в

д|яльност|,

шо

мають

визначений

р1вень

виробниного

травматизму

та профес|йно]

захворюваност!'

та

сп|впрашювати

фонАами

1нших

вид!в

соц!ального

страхування

ф|нансуванн!

заход|в,

пов'язаних

|з

матер!атьним

забезпе!|енням

та

й'д^"*,,*

сош|альних

послуг

застрахованим'

9с1

види

страхових

виплат

соц1альних

послуг

застрахованим

та

особам,

як!

перебувають

на

]хньому

утриманн!,

а такох

ус!

перелба_

чен|

законом

види

проф|лактичних

заход]в'

провадяться

Фондом

за

рахунок

сво1х

котшт|в.

.Фондзабезпенусф|нансування3аход!в,перелбаненихнац|ональ-

ною'

галузевими,

регьн,шьними

програмами

пол|пш-:ення

стану

без_

пеки'

умов

праш!

та виробниного

середовища'

планами

науко-вихдо_

сл!дхень

охорони

та

медицини

праш|,

навчання

1 пцвищення

ква-

л!ф|каи|!

в1дпов1дних

спец1ал1ст1в

з питань

охорони

прац|'

ор!ан1зац1]

розроблення

й виробництва

засоб1в

!ндив!дуального

та

Розд!л

2. Фрган1заш|йн1

основи охорони праш|

колективного

3ахисту праш!вник!в,

розроблення'

видання,

розпов-

сюд)кення нормативних

акт1в, :курнал1в'

спец|ально| л|'тератури,

також !нших

проф1лактичних

заход!в

в1дповйно

до

завдань

страху_

вання в1д нещасних

випадк|в.

[{аеля0

за

д|яльн1стто

Фонду

зд1йснюе

наглядова

рада.

йетото

нагляду

е забезпечення

виконання

Фондом

його статщних

завдань

ц|льового

використання

когпт1в

шього

Фонлу.

9лени

наеля0ово[

рс0и

прашюють

на громадських

засадах

1 не мо-

крь

бщи одночасно

членами

правл!ння

та праш1вниками

виконав-

,то1дирекц!|

або

робонихорган|в

Фонду.

до

наглядово|

ради,

яка

скла_

да€ться

з 15

ос!б, входять

у р|вн1й

к|лькост!

представники

держави,

]астрахованих

ос|б !

роботодавц|в.

Б1д

дерхави

у]асть у

наглялов1й

рал|

беруть

представники

в]дпов1дних

спец|ально

уповновахених

шентрш|ьних

орган |в виконавчо|

влади.

,[,ерхсавний

наеля0

сфер1 страхування

в1д нетшасного

випадку

;д1

йсн юють

спец!ал ьно

уповноважен

ше

нтрал

ьн | орган и ви конавчо|

1\лади. €прямовус

| коорлинуе

роботу

зазначених

орган|в

цих

пи-

тань

1(аб!нет \4!н1стр1в

}кра|ни. йетою

нагляду

€ контроль

3а

до_

/1ерханням

страхувальниками

та Фондом

3аконодавства

г1ро

страху-

п;ання в!д

не1цасного

випадку.

2.11.3.

81дслкодування

!цкоди,

запод]яно|'

застРаховано^/'у

у!ц

код)ке

н н я мт й

о го здо

ро

в' я

€траховими

виплатами

с гротшов|

суппи, як1 зг!дно

даним

3ако-

;

!!ом Фонд випла||у€

застрахованому

ни особам,

як] мають на

це

пра_

л;о,

раз!

настання

страхового випадку.

|{|

гротлов!

суми складають_

ся

!з:

страхово1 вип]|ати

втраченого

зароб|тку

(або

в1лпов1дно] ;1ого

({астини)

залехно

в|д

ступеня втрати

потерп!лим

профес!йно!

пра-

:!ездатност!

(дал1

шом1сячна

страхова

виплата);

страхово| виплати

установлених

випадках

одноразово|

допо-

!\,|оги потерп!лому

(нленапц

його

с1м'| та особам,

як| перебували

на

утриманн|

померлого),

страхово|

виплати пенс||по

!нвал!дност!

потерп1лому;

4) страхово|

виплати

пенс!|

зв'язку

шратою

годув:шьника;

страхово|

виплатидитин|'

яка

народилася

1нвал|дом внасл!док

|равмування

на

виробництв!

або профес!йного

захворювання

11 ма_

:ер! п!л час

ваг1тност!,

6) страхових

витрат

на медичну

та

сош|альнудопомоц.

;[{{1

;]]

11;

с""-"в.и.пр"""';

3а наявност|

факту

запод|яння морально| |']]коди

потерп|лому

провадиться

страхова виплата за

моральну

шкоду.

йоральна

(немайнова)

шлкода,

запод!яна

умовами

виробништва,

яка

не спричинила втрати

потерпйим профес!йно! прашезлатност1'

в|дгпкодовусться

Фондом за заявото потерп!лого з викладом

харак-

теру запол1яно| морально1

шкодта та за поданням в|дповйного

вис_

новку

медичних

орган|в.

Бйгшкодування зд|йсню€ться

вигляд|

од-

норазово! страхово!

виплати нез'[пежно в!д !н:ших вил|в страхових

виплат.

€ума {| визначаеться

в судовому

порядку,

при

цьому

в0на нс

може

перевищувати 200

розпл!р|в

м|н|мально| зароб|тно| плати.

[!ерерахуваг1ня

сум

цом!сячних

страхових виплат т витрат на ме-

дичну

та

сош!альну

лопомогу

провадиться

у раз!

зм|ни

ступеня

втра-

ти профес!йно| працездатност],

зм|ни складу

с|м'|

померлого'

п!дви-

щення

розм|ру

м|н|мально|

зароб!тно1 плати' а також

раз1

зростан-

ня

попередньому

календарному

рош[

середньо|

зароб|тно|

плати

гш1узях

нац!онально|

е ко

но

м 1

и за

даними

!,ерж

комстату.

€туп|нь втрати працездатност| потерп1лим

установлюсться

мсвк

за

участю

Фонлу

визначаеться

в1дсотках профес!йно| пра-

цездатност|'

яку мав потерп1лий

до

у1|]кодження

зд0ров'я.

й€Б|(

уста

но

вл

юс

обмеже н ня

р[

вн

життсд|ял ьност| потерп1лого. ви

]нача€

профес|ю, 3

якою пов'язане

у1шкодхення

злоров'я, причину,

час

на-

стання

та

групу

!нвал|дност!

зв'язку з

у1шкод)кенням

здоров'я, ата_

кож визначас

необх!дн! види медично[та соц!ально]допомоги.

3а потерп[лим, тим(1асово переведеним налег1пу, нихче

оплачу_

вану

роботу,

збер!гасться його

середньом|сячний

зароб!ток на

терм !н,

визначений

!((, або

до

вста]1овлення ст|йко1 втрати профес[йно!

працездатност|.

Беобх!дн!сть

переведення потерп!лого на |ншу

ро-

боту, !1

тривал!сть та характер

установлюються.[]|(|(

або \4€Б1(.

раз|

смерт! потерп!лого право на одержання

щом!сячних

стра-

хових виплат

(пенс1й)

мають непрацездатн! особи, як1 перебували

на

утрип,1анн!

померлого або мали на

день

його

смерт!

право

на одер-

жання

в1д т+ього

утримання,

а такох

дитина

померлого' яка наро_

дилася

протягом не б|льш як

десятим1сячного

строку п|сля

його

смерт!.

€уьта

шош,:

!сян но| страхово{ ви плати встан ов./| !о('.;

п,с::

в!дпов!дно

до

ступеня втрати профес|йно| працездатност!

тат

сс'1;с71л льом1сячного

зароб1тку,

шо

потерп!лий мав

до

ушкоджень!я

зд()р()!}'я:. }

раз|,

коли

потерп|лому

одночасно з|

щом1сяч

ною

страхово|() !}и | !.]!1|'|'о|о призна-

чено пенс!ю

по 1нвал|дност!

зв'язку з одн и

м !':'г: м с;пм п : шп ! {е1цасним

випадком'

|х сума не повинна перевищувати

сс|)с/(|||,(;м|сячний

за-

роб1ток,

який потерп!лий мав

до

у11]кодже!!!!'!

''к)|)()!}''!-

Роздй

Фрган|зац|йн!

основи

раз1

ст|йко]

втрати

профес|йно]

працездатност1,

встановлено]

мсвк,

Фонд

проводить

одноразову

страхову

виплац

потерпйому,

сума

яко!

визнача€ться

розрахунку

середньом|сячного

зароб|тку

потерпйого

за

ко>кний

вйсотокщрати

потерп!лим

профес|йно!

пра-

цездатност|'

а.]1е не

вище

чотирикратного

розм|ру

гранинно|

српи

зароб1тно!

плати

(доходу),

!з яко|

справля1оться

внески

до

Фонлу.

.{,кщо

ком1с]ею

розсл|лування

нецасного

випадку

встановлено'

щоушкодхенняздоров'я

насга.'!о

нетиьки

звинироботодавця,

й внас-

л1лок

поругшення

потерпйим

нормативних

акг|в

про

охорону

праш!,

розм|р

одноразово] допомоги

за

р|:"шенням

трудового

колективу

3мен-

шу€ться

на п!дстав|

висновку ш|е|

ком1с||,

а.,|е не

бйьгш

як на

Фонл

ф1нансу€

витрати

на

медичну та

сош!альну

допомоц.

в тому

числ|

надодаткове

харчування'

придбання

л1к|в'

спец1альний

медич-

ний,

пост!йний

сторонн1й

догляд,

побутове обслуговування,

проте_

зування'

санаторно_

курортне

л|куван ня,

прилбання

спец|альних

за-

соб|в

пересування

то1цо,

як1цо

потребу в

них визначено

висновками

мсвк,

а також

ус|

витрати

на

л|кування потерп1лого

при

тимчасов!й

втрат[

ни

м прашездатност1.

!'опомога

зв'язку

тимчасовою непрацездатн!стю

виплачуеть-

ся в

розм!р1

|00 %

серелнього

зароб!тку

(опоАатковуваного

лохолу).

[1ри

шьому

пергп1

п'ятьдн1втимчасово!

непрацездатност|

опланують_

ся власником

або

уповноваженим

ним органом

за

рахунок

кошт1в

п!дприемства'

устан0ви'

орган!заш1!.

Битрати нал!ки,

л!кування,

про_

тезування

(кр|м

протез1в

!здорогоц|нних

метал!в),

прилбання

сана_

торно-курортн

их пут1вок,

препмет1в

догляду

за

потерп

!л и

м ви знача-

ються

на

п1дстав[

виданих

л!карями

решепт|в,

санаторно-курортних

карток' дов!док

або

рахунк|в

про !хню варт1сть.

раз!

смерт|

потерп1лого

розм|р

одноразово]допомоги

його

с]м'|

повинен

бри

не

мен1шим

п'ятир|нно| зароб!тно|

плати

потерп!лого

!, кр1м

того,

не

мен1шим

однор!нного

зароб|тку

потерп1лого

на

кожну

особу,

яка

перебува1а

на

його

утртлманн1,

а такох

на його

дитину,

яка

народилася

протягом

не

б1льш

якдесятим1ся!1ного

строку

п1сля

сптерт!

потерп|лого.

Битрати

на поховання потерп1лого

несе

Фонд

зг1дно

порядком'

визначеним

(аб1нетом

й!н1стр|в

}кра|ни.

раз1

ушкодхення

здоров'я

пер!ол

виробниного

навчання

(практики)

сума

страхово|

виплати визнача€ться

за д!ючою

на

п!дприсмств!

ставкото

(оклалом)

т|е| профес||

(спеш|альност|),

як1й

навч1вся

потерп|лий,

але

не

нижче

наймен1пого

ро3ряду

тарифно!

с|тки

вйповйно|

профес1|.

Фонд

соц;ального

страхування в|д

нешасних

випадк1в

мохе

в1дмовити

страхових

виплатах

| наданн1 соц1альних

послуг

застра-

с'"-"в.и.пр"".";

хованому' якщо не1цасний

випадок зг1дно !з законодавством

не ви-

знаний пов'язаним

з виробништвом' а також як1цо м;ши

м1сце: на-

вмисн]

д||

потерпйого'

спрямован! на

створення

умов

д-|!я

настання

страхового випадку; подання

роботолавшем

або

потерпйим

Фогц}

соц1ального

страхрання

в1д нешасних

випадк!в св1домо неправди-

вих в|домостей про

страховий

випадок;

вчинення застрахованим

умисного

злочину,

шо

призв!в

до

настання

страхового

випадку.

3астрахований зобов'язаний знати

та виконувати вимоги

зако-

нодавчих

та |нгших нормативно-правових акт1в про охорону

праш1,

що

стосуються застрахованого, а такох

додерхуватися

зобов'язань

цодо

охорони прац|, передбачених колективним

договором

(угодою,

трудовим

договором'

контрактом) та правилами

внщр!шнього тру-

дового

ро3поряд|<у

п!дприемства.

2'11'4.

Ф!нансування

страхування в|д нещасного випадку

Ф!нансування Фонлу

сош|ального страхування в!д негцасних

ви_

падк1в 3д!йснюсться 3а

рахунок

внеск!в

роботолавш!в:

для

п!д-

при€]\1ств

з в!днесенням на валов] витрати

виробништва.

для

бюд-

жетних

установ

та орган!зат-г]й

з асигнувань' вид!лених

на |х

утри-

мання та

забезпечення; кап!тал1зованих плате>л<|в, тшо над!йгпли

випадках

л1кв1дац1| п|дприемств-страхувацьник|в;

прибрку, одерха-

ного в1д

тимчасово в!льних когпт|в Фонду на

депозитних

рахунках;

кошт!в'

одержаних

в!д

стягнення в1дпов!дно

до

3аконод3,вства

гштраф[в

1 пен! з

п1дприепцств,

а такох 11]траф1в з прац1вник!в,

винних

пору1].!енн! вимог

нормативних акт!в з охорони праш|;добров|льних

внеск1в

та 1нгших надходхень' отримання яких не суперечить

зако-

нодавству.

Розм|ри страхових внеск!в

страхув.шьник1в обчислюються:

д'|я

роботолавш|в

вйсотках

до

сум

фактинних

витрат на оплату праш!

найманих праш!вник!в,

шо

включають

витрати на виплату основно1

тадодатково|зароб!тно|

плати' на 1нш1 заохочув€шьн| й компенсац1йн1

виплати,

утому

нисл!

натурш1ьн1й

форм1,

що

визнача}оться

в!дпов-

|дно

до

3акону 9кра|ни "|1ро оплату прац]'', як! п1дчягають

обкла-

денню

прибрковим податком !з громалян;

для добров!льно

застра-

хованих ос!б

в!дсотках

до

м1н|мально| зароб1тно| плати.

Розм|р

страхового внесц зале>кить в|д класу профес1йного

ризи-

ку виробництва'

до

якого в!днесено

п!дприемство. }становлюються

зни)кки

до

нього

(за

низьк|

р|вн|

травматизму, профес!йно| захворю-

ваност| та налехний стан охорони прац1)

чи надбавки

(за

висок|

р|вн!

Роздй

0рган!заш!йн|

основи охорони прац|

травматизму,

профес!йно1

захворюваност|

та нен€ше)кний стан охо-

рони

прац|). Розм1р

зазначено| знихки

чи надбавки не мохе переви-

шувати

50 в1дсотк!в страхового тарифу, встановленого

для

в|дпов|д_

но| галуз| економ1ки

(виду

роб|т).

}

раз|

систематичних пору1пень нормативних акт]в про охорону

прац|' внаслйок чого зроста€

ризик

настання нещасних випадк|в |

профес|йних захворювань, п!дприсмство

будь-який час за

р!гпен-

ням вйпов!дного

робоного

органу

виконавчо|

дирекш1|

Фонду соц-

|ального страхування

вй нешасних випадк!в на основ| в|дпов|дного

подання страхового експерта' який обслщову€

це

п|дприсмство'

мохе

буги вйнесенодо 1нтпого, б1льтп високого класу профес1йного

ризи-

ку виробништва.

{_|,ей зах1д

може мати |зворотнуд!ю, а-л:е з початц

ф!нансового ро|9.

3а несвоечасну

сплату страхового

внеску, несво€часне |нформу-

вання Фонлу соц!ального страх}ъання в1д нешасних

випалк!в про

чисельн!сть прац!вник1в'

р|нний фактинний

обсяг

реал!зовано!

про-

лукш!1

(роб!т'

послуг).

р1нну

суму зароб!тно| плати на п!лприсмств|,

нещасн1 випадки на виробництв1 та профес1йн! захворювання'

що

ст:шися на п!лприсмств1. про зм!ни технолог||

роб!т.

вилу

л!яльност!

п!дприсмства або його л!кв!даш|ю страхув&'тьник

притяга€ться

до

в!дпов!дал ьност! зг!дно !з законодавством'

;

Розд!л

3.1'

Фсновн!

понятгя

терм!ни

Анал1з

практинно|

д|яльност1

св1дчить

пр0

потенц|йну

небезпе-

ку

буль-якого

виду

прац|.

|!отенц|йн!сть

полягас

прихованому'

не-

,,н''у

характер!

прояву

за

певних'

нер|дко

вахко

передбачуваних

умов.

€щн|сть

небезпеки

полягае

тому'

що

можлива

така

д|я

на

людину,

1цо

призводить

до

травм'

захворювань

та !нгших

небол<аних

наслйк|в.

Ёебезпека

дйльност!

зале>кить

вй

багатьох

чинник|в

! мохе

бри

к!льк|сно

оц|нена

таким

г1оняттям'

як

ризик,

тобто

в|рогйн|_

стю завдання

т1е|

або 1нтшо|

гшкоди

здоров'}о

л]одини.

Ртвцк

ше

усв!ломлена

мо>клив1сть

виникнення

под1|

3 певними

небаханими

насл|дками.

[ерм!н

"ризик''

вживаеться

доповненням

(ного ?):

ри3ик

ощу€ння.

ри']ик

смерт1

тошо.

Б|н

визначасться

як

в!дно-

11тення к!лькост|

тих

або

|нп:их

небезпечних

насл!дк|в

за певний

час

до

можливо|

кйькост|

под1й,

тобто

ше

ймов1рн|сть

зд|йснення

потен-

ц1йно!

небезпеки.

1ак'

ризик

смерт!

в1д

д||

р|зних

небезпечних

чин-

ник|в

на

людину

за

р|к

становить:

в|д

автомобй|в

2,5'10

-{,

в!д

пад|н-

ня

1,0']

_{'

похе;<!

4,0'10_

електричного

сщуму

6,0'

10-

блис-

кавки

5'0'!0_'.

}

деяких

кра|нах

уведена

в практику

коншепш!я

припустимого

ризику,

р1вень

якого

залежить

вй

вахкост|

наслйЁв'

Аля

смертельних

випадк1в

в|н

лор1внюе

10-6

на люди}ц

на

р|к'

[{ебезпека

(небезпенн1

умови

)

явище,

процес,

об'€кт,

власти-

вост|

або

!х

сукупн|сть,

що

д!ють

пост1йно

! здатн|

за

певних

}т,{ов

зав-

цавати

1шкоди

кому

(чому)

небудь.

3иробншиа

небезпека

це

такий

стан

умов

праш1,

коли

людина

з визначеним

ступенем

!мов!рност!

п!/щаеться д1|

небезпечних

або ш_тк!дливих

фактор1в.

Безпеко

це

такий

стан

}ъ40в

прац|,

за якого

з визначеною

ймо-

в|рн|стю

вик.глючена

мох.,]ив1сть

погшкод)кенн'|

здоров'я

люАини.

Без-

Розд]л

3. Анал|з

ргов

прац|

!1ека

людини

головна мета охорони прац1. Фтхе,

0хорона прац!

зас|б

досягненгля

безпеки л1одини на виробництв! т:_тляхом

усунення

мохливост1 прояву негативно]

д|]

небезпечних 1 гпк!д"гтивих

факгор!в.

&1атер1альними носйми небезпечних | тшк1дтивих виробниних

с[;актор|в

с об'€кги,

що

входятьущудовий процес

(засоби

праш!,

пред-

мети та прод}.кти праш[, технолог|я, параметри виробниного середо-

вища), а так0х

природноют!матичне

середовице

(рози,

повен1,

зем-

.]!етруси' параметри атмосфери тошо).

!мови, за якихстворю€ться мох]1ив|сть

д]]

на людину небезпея*

п.тих

! шк1дливих виробниних

фактор|в'

визначают'ь

небезпенну сштпу-

шц!ю.Рона пов'язана з просторовим !часовим сум!шенням

людини

:тебезпечно| зони.

[{ебезпецною 3оно1оназива€ться прост!р,

де

пост1йнод!ють або

пе-

р1олинно

виникають небезпечн] | тцк!длив! виробнин!

фактори,

як!

мо)к}ть негативно

д!яти

на людину. Ёебезпечн! зони мо)кшь

бути

дтост|йними або

тимчасовими.

Бони характериз},}оться

геометрични-

ми

розм|рами,

а зм|нн| 3они

ще

й !мов1рн|стю виникнегтня. Розм|_

1.;и

небезпенних зон залежать

в!л вилу. властивостей

! характеру

л!1

:тебезпечних 1 ш-тк|дливих виробниних

фактор|в.

Ёебезпечн!

зогти

т:ожщь

бути лок.цьними'

розм!ри

яких

сум[сн

! з

розм!рам

люди г!и

розгорнщими'

цо

сутт€во перевицують 1х.

(ласиф!кують

небез-

::ечн!

зони 3а видом

д!ючого

фактора.

3а правилами

безпеки вс1

не-

безпечн| зони мають бути огород>кен1.

(онструкш|я

та матер|ал

ого-

1'тож|

мають в!дпов!дати

виду. потенш!алу та

якост! небезпечних

:пк|дтивих виробниних

фактор!в.

|!й час виконання

технолог1чного процесу

за

допомогою

тих

або

!т*гших

засоб1в

праш1 можливий контакт праш1вника

з небезпечною зо_

ною, тобто виникае небезпека митт€вого

по1;]кодхення

орган1зму.

мо;ютивост! обладнання

або технолог!чних

прошес|в називають

в1|-

робншншмш

не безпекамш.

}мови прац! на виробництв1

характеризуються

не т!льки трудо-

!]им процесом, а]|е й навколи1]!ньою

сан!тарно-г]г|ен]чно*о

обстанов-

кою. .[кщо п!д час виконання

трудового процесу

наванта)кення

при-

|1ада€'

головним чином'

на м'язову й нервову системи'

то навколиш-

птя

обстановка

(температура'

волог[сть, гшвидк!сть

руху

пов|тря, його

забруднен1сть пилом та газами' випром|нювання' 1п},]\{' в|брац!|,

не-

/(остатне

осв|тлення та !н.) викликае

зм1ни

у функц|онуванн|

орган|в

]\ихання,

кровооб|ц,

зору' слуху людини.

(.о>кний

1з

цих

фактор1в,

тим б]льш_т

сукупност|, за несприятливихумов

зд1йснюе гшк!д.гти-

вий

вплив на орган1зм людини'

тому |х назива}оть

вшробншпшлош

шк]0лшвосупялош.

с|1вков.й.правов

|1еревантокення

як

окремих

орган|в

1 систем,

так

! всього

орга-

н[зму,

п1лвигшус

його

стомлюван|сть,

]нижус

реакш!|

на

мо>клив[

небезпеки,

мохе

призводити

до

захворювань,

пог|ртпення

самопо-

(|штя,

3 ни

ження

прашезлатност!

3.2.

Ёебезпенн!

! :лк!длив!

виро6нин|

фактори

Бебезпечн1

! шк!длив1

виробнин!

фактори

(н1швФ) за

приро-

дою

д!]

можна

под!лити

на

так1 групи:

ф!зшнн1;

пйвитцений

або

пони;<ений

р|вень

температури,

во-

л'.'.'1,

гпвидкост|

руху

пов|тря,

барометринного

тисщ;

п|двищений

р|вень

1шуму,

в1брац|й,

ультра-

та |нфразвуку;

!он1зуюних,

електро_

магн1тних,

лазерних'

1 нфранервоних'

ультраф|олетових

випром|ню-

вань,

недостатня

осв]тлен!сть

або

нераш|ональне

осв|тлення

робоно1

зони;

п!двигцений

р|вень

стати'дно|

електрики

тоцо;

хй!чн1:х!м|нн|

реновини

гази,

пари,

аерозол1,

р1дини,

що

мо-

жугь

потрапляти

в орган

1зм

нерез

орган

дихан

ня.

травлен

ня.

гш к!ру,

слизов1

оболонки

справляти

загальнотоксичну,

заду1пливу,

подра3-

нюючу'

канцерогенну,

мутагенну,

сенсиб|л|зуюяу д!]'

впливати

на

репродукти

вну

фун

кш!ю

люди

ни :

б]олое!чтл:

а) патогенн!

м!кроорган|зми

бактер|!,

в1руси,

гриб_

ки,

прост!ш!

та 1н.;

б) макроорган1зми;

пснхоф!з!о.;тое!цн!:

а)

ф|зинн|

(стати.т:{| й

динам|чн1)

переванта_

хення

орган!зму

(п!лн|мання

й перенесення

важких

предмет|в;

не-

зру{не

полохення

т1ла;

тривал

ийтискна

шк|ру'

суглоби,

к1стки,

м'я-

зи);

б)

ф1з|олог|.:н!

перевантахення

(орган|в

кровооб|гу,

дихання'

голосових

зв'язок

та 1н.);

в)

нервово_псих1чн]

перевантахення

(ро-

зумова

перенапруга'

емош1йн1

перевантахення'

перенапрута

анал!-

затор!в

-''р'."!'

зору,

слуху:

монотонн!сть

праш|):

г)

г1подинам|я

(недостатня

рцова

активн1сть),

д)

стан невагомост1;

шровл1онебезпечн1:рухом!

ма11]ини

механ1зми;

в!дкрит1

рщом1

елементи

устаткування,

гостр|

кромки

та

нер|вност!

на

устаткуванн!,

|нсщумент|'

заготовках;

конструкш!|'

що

рЁнуються,

п|двищена

тем_

пература

поверхн!

устаткування,

матер|ал|в;

п!двищена

напруга

"'ё*'р',,'му

кол|,

замкне}!ня

якого

мо)ке

зд]йснитись

нерез

т1ло

людини;

предмети'

що

падають;

розта1шування

робоного

м1сця

на

висот|;

'йк1

рознини

кислот

та луг!в.

Ао

небезпечних

нале)кать

фактори,

як|

за певних

умов

призво-

дять

до

травми

або

раптового

р!зкого

пог!ртшення

здоров'я

чи

заги-

Роздй 3. Анал!з

ртов

праш|

бел!

людини,

до

гпк|дливих

так!,

шо

за певних

}ълов

зд]йснютоть

негативний

вплив на

працездатн!сть'

здоров'я людини

тавиклика-

ють профес1йн!

захворювання.

8дин | той хе виробниний

фактор

з'!,'1е)кно в1д

його

р!вня

й трива.глост|

д1|

може б1ти небезпечним

або

гпк1дливим.

н11пвФ

характеризуються

потенц!алом,

як|стю, часом |снуван-

ня або

д|]

на людину,

ймов1рн|стю

появи'

розм!ром

зони

д1]'

[[опенц!ал

фактпора

ви3нача€ться

к!льк!сно'

наприк]1ад,

р1вень

1шуму, напруга

електричного

струму,

концентрац!я тпк!дливо|

рено-

вин14в пов!тр|.

9к1стпь

факпаоро

це

його специф|чн1 особливост!,

наприклад,

.тастотний

спектр

1пуму, частота

електричного струму'

дисперсн|сть

пилу,

частота

електромагн1тних випром!нювань.

Фдин | той

>п<е н11пвФ

за природою

свое|

д!|

мо;ке

налехати

одночасно

до

р!зних

груп.

!1я

одного з

фактор!в

може посил]овати

д|ю

1нтпого,

це

посилення мо)ке

бщи такох

взасмним.

3.3' 3агальна

класиф|кац|я

умов

прац|

|лоовц

прац!

це

сукупн|сть

фактор|в

виробнино| обстановки,

що

впливають

на працездатн|сть

1злоров'я

людини в прошес| праш!.

Фхорона праш!

розгляда€

ли11]е

виробнин|

умови

праш!.

Биробни,т!

умови

праш| пол!ляються

на так| групи: загальн!.

техн|чн|,

умови

безпеки.

сан!тарно-г!г!сн[ч н1,

психоф|з!олог!чн!. ес-

тетичн1.

3аеальн!

улсовш

прац1

характеризуються

режимом

прац|

й в!дпо-

чинку' станом

виробниних ! побрових

прим!шень, орган1заш|ею

оснащенням

робо.тих

м|сць

та зон в!дпочинку, забезпеченням

хар-

чуванням'

спецодягом та

спецвзуттям то1цо.

?ехн1нн!

улаовш

прац! визнача}оться

техн|чним

р!внем

станом за-

соб|в пра::| та

досконал!стю

технолог|чних прошес|в. Ёайвахлив1тп|

показники

техн!чних

умов

праш1

р!вень

механ!заш|[' автомати3ац!т.

комп'ютеризац||

виробництва'

частка

рунно|

праш!.

|тповш безпекш визначаються

ступенем безпеки виробниного

ус-

таткування' обладнання

та виробниних процес!в,

|хньою вйповйн1_

ст}о вимогам безпеки.

0сновн| показники

ртов

безпеки

р|вень

ава-

р|йност|, р!вн1

нешасних випадк|в

| профес!йних захворювань.

(

ан1гпарно

- а1е1сн|чн|

умовш

прац!

характериз}'ються станом по-

в1тряного

середовища

робоно|

зони,

р1внями

1шуму'

в!брац1],

випро-

м1нювань,

осв1тлен!стю,

благоустросм 1

рриманням

територ1|, л|ку-

в€шьно-профйактинним

обслуговуванням тощо.

|[оказниками тщ

€ивко Б.й. ||равов! та орган|зац1йн1 основи охорони праш1 в

!кра!н1

слугують стан здоров'я прашю*оних'

самопоч}гггя' працездатн|сть,

продуктивн!сть праш!,

р|вен

ь виробнино-обумовле

них захворювань.

[!сшхоф1з!олое!нн|

утповш

прац! визначаються

сцпенем важкост| й

напруженост1 виконувано|

роботи,

який

3ш1ехить в|д

р|вня ф1зинних,

ф1з1олог1нних

[ нервово-псих!чних навантажень орган!зму людини.

Ёсгпетпшнн|

улоовш

прац! вю1ючають оформлення

та

|нтер'ср при-

м|гшень,

форми

й кол|р обладнання,

принадн|сть

зрунн!сть

робоно-

го оАяг},

використання

функш1онально1

музики' вла1|(тування ку-

точк|в живо| природи та |нпл! заходи,

цо

створюють бадьорий настр1й.

3.4.

[|г!сн!чна класиф|кац!я

умов

прац!

1рулове навантаження праш!вника може

супроводжуватися ви-

никненням психоф!з1олог|.1них небезпечних

1 шк!дливих

фактор|в

(див.

3. 1

як|, в свою чергу, мо)куть призводити

до

несприятливо|д||

на

функш!ональн}1й,

емоц|йний та 1нтелектуальний

стан

людини'

спричиняти зни)кення

працездатност!

й пог1ртлення

здоров'я. |1ара-

метрами трудового процесу

€ ваэуск[спть х напруэтсен[спть лраш|.

Баэкк!супь прац!

характеристика трудового

процесу,

цо

в!доб-

ража€

ступ!нь

заг'!,'1ьних енерговитрат, перевахно

навантаження на

опорно-руховий апарат,

сершево-судинну

лихальну

системи орга-

н!зму.

|1оторуэкен!спть прац!

характеристика трудового

процесу,

що

в!лобрахае переважно навантаження

на

центральну

нервову

систе-

му

(р1вень

уваги,

емоц!йно| та |нтелектуально| напруженост!).

3г|дно з

"|-]г|сн1чною

класиф|кац|ею

умов

праш1

(м

4137

-86)''

параметри трудовог0 процесу за ступенем впливу

на

функш1ональ-

ний стан ! злоров'я працюючих под!ляються

на три класи'.

[клас

оптимальн!

умови

й характер прац1,

3а яких виключена

несприятлива

д|я

небезпечних

шк!дливих виробгтиних

фактор!в

на

здоров'я працюючих 1 створюються

передумови

л,ля

зберехення ви-

сокого

р!вня

прашездатност!

;

|[ клас

допустим|

умови

характер

праш|, за яких

р!вень

не-

безпечних ! шк!дливих

виробниних

фактор!в

не перевицу€ встанов-

лених т'1г1ен1чних норматив1в'

а мохлив!

функш!ональн|

зм!ни, ш.то

викликаються трудовим процесом,

в!дновлюються п|д нас

ре-

гламентованого в1дпочинку впродовж

робоного

дня

або

домагп-

нього в|дпочинку

до

початку наступно|

зм|ни

! не чинять неспри-

ятливо]

д|]

найблюкчому й в1пдаленому нас| на стан здоров'я пра-

цюючих

та ]х нащадк!в;

Роздй 3.

Анал1з

умов

прац|

|![ клас

тшк!длив! 1

небезпечн!

ртови

й характер

прац1, за яких

;;наслйок

пору1|!ення сан|тарних

норм

! правил мо)ю,1ива

д!я

небез-

|1ечних | гшк|дливих

фактор!в у

значеннях,

1цо перевищують

норма-

гиви

г|г1сн!чних 1 психоф|з!олог|чних

фактор!в

трудового

прошесу,

як|

вик.,]икають

функш|ональн1

зм|ни

орган!зму

! мохрь призвес1'и

до

ст1йкого зни)кення працездатност|

та

(або)

порутпення

здоров'я

пра-

ц1вника.

Фш|нка

фактичного

стану

ш,{ов

праш!

(!1

воккост1

й напр1экеност|)

зд!йснюеться

на пйстав!

атестац|]

робочих

м1сць 1 складання

" 1(арти

умов

праш|

на

робояому

м!сц|''

(див.

додаток).

€туп!нь

гшк|дливост1,

вахкост|

й напруженост1

роб|тустановлю€ться

в балахза

визначени_

ми критер1ями.

3але:кно вй

фактинного

стану}ц\4ов

праш!

кер!вники п!дприемств

разом

|з профсп!лковим

ком!тетом

установлюютьдоплати

праш|вни_

кам

за

в!дпов!дною шкалою.

9кшо шк1длив1

й важк[

умови

праш| булуть

усунут1,

то трулов!

колективи

мохуть прийняти

р!:пення

про в!днесення

конкретних

робоних

м1сцьдо

роб1т

!з нормальними

умовами

праш! з

в]дпов!дним

}1\[еншенням

або

взагал|

в!дм!ною

доплат.

3.5. 3агальн!

вимоги

до

умов

прац|

}мови

праш| повинн1 задовольняти

таким вимогам,

як1 б

дьэли

штожлив|сть

виконувати

роботу

безпечно,

без ш.!коди

для

здоров'я,

без

!19ревтоми [ з

високою продуктивн!стю.

!{1 вимоги мохна

под|лити

на психолог1нн|'

ф!з!олог|чн|

та

г|г!сн!чн|,

ергоном1нн1

1 вимоги

без_

пеки.

|1сцхолое!цн1 вшмоеш

враховують

законом!рност!

псих!чно|

д!яль-

г:ост]

людини' можливост! сприйняття,

пам'ят| й мислення.

[-1| вимо-

ги

опрацьовуються !нженерною

психолог!сю,

техн!нною естети

кою.

Ф|з]олое]цн!

гпа

е!е]ен]чн1

в!!'|}|оеш

враховують

фун

кш1ональн

| мож-

,ггивост| орган|зму

людини ! зм|ни

ф|з!олог|нних

прошес!в

п1д впли-

!-}ом

умов

праш1. Фпрацьовутоться

ф1з!олог|сю

праш| та г1г!сною

праш1.

Ёр аоно:п!пн1

в!!ф'оец враховують

антро

пометрин

н1 й б!омехан

!ч н 1

характеристики

людини, особливост|

робоно!

пози, встановлюють

в|дповйн1сть

знарядь прац1,

пульт!в

! орган!в

управл1ння,

робоних

м|сць оператор|в

розм1рам,

форм1

й мас|

т]лалюдини' сил|йнапрям_

|{у

рух!в.

0працьовуються ергоном!кото (лив.

3.61.

Бц;цоаш безпекц

враховують

наявн|сть

р!вень

небезпечних

шк!д.гпивих виробниних

фактор1в,

|х

д|ло

на лтодину,

ефективн!сть

тих

€ивко 8.й. |1равов|

та орган!зац!йн1

основи охорони праш1

в 9кра|н|

або |нтпих

заход|в | засоб1в колективного

!ндивйуа.пьного захисц.

Фпрацьовутоться

охороною

праш| на основ1

теоретичних

досл!А>кень'

вивчення

практичного

досвйу,

анал!зу

причин авар1й, травматизму

й захвортованост|.

Бцмоац

безпекц враховуоть

набрки |нхенерно|

психолог1|'

ф|з1о-

лог||

праш!.

ергоном!ки. матер|алознавства.

ф!зики.

х!м!|, технолог!1,

загально-1нхенерних

наук, медицинита

1нтпих наук. Фсновна

мета

цих

вимог

запоб|гання нещасним

випадкам |

профес|йним захво-

рюванням.

Бимоги

безпеки встановлюються

законами ! норматив-

но_техн|чною

документац]ею для:

небезпечних

! гшк1дливих

вироб-

ниних

фактор1в,

виробничого обладнання'

виробниних

процес|в, за-

соб1в захисту.

бул!вель та

споруд, праш!вник!в.

Бир!шити

позитивно

вс! питання охорони

праш1 мохливо лише

за

умови

створення на п|дприемств|

високо| культури

виробництва.

||л кульгпурого

вшробншцопва

розум1сться

комплекс заход[в.

до

якого

належать:

п|двитцення

техн|чного

р!вня

виробниптва

(механ!зап1я'

авто-

матиза:{й,

роботизацй,

комп'ютеризацй,

впровадження

прогресив-

но]

техн|ки, безперервно|

та безв|дходно|

технолог]|, над!йн|сть

як1сть

обладнання);

наукова орган!заш!я

праш1

(су+асна

орган1заш|я виробништва,

оптимальн|

сан|тарно_г1г1ен1чн|

й психоф!з|олог!чн|

умови

прац|'

доскон:ша

техн|ка

безпеки, впровадження

виробнино|

естетики)

;

особиста культура

праш!вник[в

(р!вень

заг€шьноосв!тньо1

та

профес!йно1

квал!ф1каш||.

виховання

духовного

р1вня

особистост1.

ф|зинне

виховання'

особиста г!г!сна,

ставлення

ло

праш!,

самоконт-

роль).

Фтхе, пйвищення

виробнино| культури

означас пол|птшення

умов

прац1

тлляхом

систематичного й наполегливого

удосконалення

техн|-

ки

й технолог!!,

орган!заш!| праш|

й особисто|

цльцри

праш|вник!в.

3.6. Ёргоном|чн

1 вимоги

до

ро6оних

м!сць

розв'язанн!

питань охорони

праш| вах:тиве значення ма€

ерго-

ном!ка. Ёреоноло1ка

це

на}ка,

що

комплексно вивчае людину в

кон-

кретних

}ъ4овах

[[д1яльност1,

пов'язано| з використанням

ма1пин

(тех-

н!чних

засоб|в). [4етою

ергоном|ки € створення

оптимальних'

комфортних

умов

прац1,

тобто таких, як|

роблять

працю висо-

копродуктивною

| водночас збер1гають

сили' здоров'я й праце-

здатн|сть

прац!вник1в.

Роздй 3. Анал1з

ртов

праш|

||ри проекщванн|

нового

обладнання

! виробниних

процес|в не-

обхйно

забезпечити

сулс!сн1сгпь

лто0шнш в сшсгпело!

<-лто0шна

л|ошш'

на

сере0овшще,>.

при

цьому

сл|л враховувати так! вили

сум|сност!:

енергетичну

(гранинн!

норми п1дн|мання

й перенесення

ванто;<1в,

максим,шьн! зусилля,

1цо

прикл€шаються

до

важел!в. шцрвал1в

та

!н:ших засоб|в

управл|ння

матшинами);

антропометричну

(врахуван-

ня

розм1р!в

форм

т1ла лтодини),

г1г|сн|нну

(р1вн|

параметр|в

по-

в|тря, ш}м},

осв|тлення та 1н');

психолог|чну

(тшвидк|сть

реакш!|

л|одини на

сигнали, гпвидк|сть

обробки

|нформаш||);

естетинну

(оформлення

| кольорова

гама прим|щень

та обладнання'

кутки

живо]

природи тощо).

Бргоном1ка

розгляда€

людину

в систем1 .]]й€ як

ведучу ланку.

9им ск.гладн|тпою

с техн|ка

та

р|зноман!тн!гшими

взасмовйношення

з нею

людини'

тим бйьтша

роль

в!дволиться

"людському

фактору''.

"}1юдський

фактор''

це

психолог]чн!

та психоф|з|олог1чн1 вла-

стивост1 л}одини' як|

проявляються

в трудов|й

д|яльност|.

"\4а1пина

це

все

те'

що

3находиться

систем|

-|!

й€ м|к лтодиною ! об'ектом'

ш1о

управляеться.

"Биробнине

середовище''

р|вн|

небезпечних

тпк!дливих

виробниних

фактор1в;

параметри'

с1.тщн1 процесу

засто_

сування ма1:[ин

(в|браш1|,

електричний

струм' випром[нювання та

|н.); зовн!гпня

1нформац|я

(розпорядження'

1нструкш!1' команди

тошо)'

€кладов!

частини й

елементи системи.|1й€

взасмод|ють один

одним ! визначають

основн!

параметри

трулово1

д[яльност!:

швидк!сть,

точн1сть

та над1йн!сть

трудових

д1й.

!(льк]сн| та

як|сн|

р!вн|

ших

параметр|в

к|ншевому

п|лсумку визначають

мохлив|сть

неправильн

их

д\йоператора.

€хему

виникнення нецасних випадк1в

мо)кна представити

таким чином:

3агальн!

1юкенерно-психолог!чн|

вимоги

до

системи ]1\4€:

забезпечення

над|йност1, точност1, швидкод||системи

цйому;

забезпечення

найбйьш

сприятливих

умов

для

оператора;

забезпечення

високо|

прашезлатност| та

ефективност|

роботи

оператора.

Робоче

м!сше оператора

ше

м!сце людини в систем!,

яке осна-

щене

засобами вйобрахення

|нформац||, органами керування

тадо-

пом1:кним

устаткуванням

на якому

зд!йснюеться || трулова

д|яльн|сть.

€ивко Б.й.

|1равов| та орган1заш!йн1

основи

охорони

прац1

9кра]н1

|1ри проектуванн|

будь-якого

компонента

робоного

м!сця, особ_

ливо орган!в керування,

сл1л намагатися

до

виконання

принцип!в

ергоном!ки

фун

кш|онал

ьно1 орган !

заш!|,

знач имост!,

посл|довност1,

частоти використання'

зру{ност|

та безпеки

експлуатац!1,

ремонто-

придатност1

та |н.

Розтагпування

орган!в

керування ма€

полег1пити оператору

за-

пам'ятовування та

вйтворення посл!довност1

д1й

в]дпов!дати

прин-

ципам

економ1]

рух1в

та насу.

|1ри вибор|

форми,

способу !

характеру

|нформаш||,

що

пред'яв-

ляеться оператору' необх!дно

враховувати

мо>к_ггивост|

орган!в сприй-

няття

тако)к психоф!з|олог!чн|

характеристики

людини.

|1роектуюни

робоне

м1сце,

необх]дно

враховувати'

що

при

вико_

нанн|

роботи

з!

3начним

ф|зинним

навантахенняшт

бахана поза

"сто_

ячи'', а при

м'ших зусиллях

" сидя1и"

Робота

в поз! "стоя9и''

при

зводитьдо б!льгшого стомлення'

тому

бахано

передба.тати

можлив|сть

зм|ни пози

п|д час

роботи.

!-[е попередха€

виникнення

такого

3ахво_

рювання'

як варикозне

роз1ширення

вен.

Антропометринн1

дан|,

наведен]

в|Апов!лних

дерхстандартах'

допомага}оть

правильно спроекцвати

робоне

м!сце,

кр|сло,

форми

розм|ри

обладнання'

розм!гшення

|ьшикатор1в

! орган!в

управл!ння

урахуванням

ф!з1олог!нних

можливостей

] мохливостей

анал|затор!в

людини. Фргани

управл|ння

ро3та11]овуються

на висот1

1000ч1600

мм

при

обслуговуванн1 стоячи

! на висот| 600ч

1 200 мм при

обслуговуванн!

сидячи.

Фргани

управл!ння

на пульт|

управл!ння

ро3ташовуються

на

в|дстан1 не б!льтле

800 мм в1д

вертикально1

ос[ сид|ння.

|(онструкш!я

сид1ння

на пост'йному

робоному

м|сц|

за

пульто[,1 повинна

мати

регу-

лювання ]а

висотою. п!дцок!тники'

опори

лля

спини

для

н1г.

{уже

важливо

правильно вибирати

вил,

розм1р,

форму

!ндика-

тор|в. €тр1лочн!

1ндикатори

встановлюють

перпендикулярно

до

л1н1|

зору,

фон

шк,ши мас бути

матовим'

цифри

наносять

вертик;1,.1ьно.

[1ри вибор!

форми

табло сл|д

враховувати,

шо

рух

ока

по

гори]онт;ш|

улв!н!

швилший.

н!ж по вертикал1.

!ля

безпеки

праш! вахливе

значення

мае

швидк!сть

реакц||

лю_

дини

на сигнали.

!сереАнено

нас

реакц1|

становить

0,7.л0'8

с'

шо

в1дпов!дае

одерханню

й обробш1

1,3ч1,4

одиниць

1нформаш|1

за се-

к}т{ду. |!ри б1льтш1й

кйькост!

!нформац1]

людина переста€ буги

над_

|йною ланкою

систем!

"людина

}"{аш-1ина".

3 сунасних

технолог!-

ях 1 ма1пинах

к!льк|сть операш!й

3а секунду

значно

перевищу€

психо_

ф1з|олог|нн1

ф|зинн]

мо>л<ливост|

людини

контролювати

регулювати

процеси' тому

так|

роботи

мають

бри

переведен!

на ав-

томатичне

управл|ння.

Розд|л

Алал|з

умов

праш!

8ахливо,

щоб

авар1йних

сицац|ях

стрес

роб!тника

не

став

при-

чиною

його неправильнихд1й'.||'ля

шього

сл!д проводити

навчання

тренування

оператор1в

на

тренахерах

з |м!тац|сто

р!зних

екстрем.шь-

них |

авар!йних

умов,

що

значно

пйвищить

ймов|рн1сть

правильних

л|й

у реальн|й

обстановш1

при

авар|ях.

3.7.

|[!етодика

анал.зу

умов

прац|

|1ри

анал|з1

умов

праш!

на п1лприсмств]

необх|дно

розглядати

орган!зац!ю

виробништва

робоних

м|сшь,

виробнине

допом!>кне

обладнання,

стан виробничого

середовища.

Р7егпа

анал!зу

визначення

небезпечних

] тпк!дливих

фактор|в

потреби

розробки

необхйних

заход|в

засоб|в

для

усунсння

мох-]1и_

востей травмування

працюючих,

гшк!дливих

вплив|в

виробниного

середови1ца

створення

умов

для

високопродуктивно|

праш!.

} зв'язку

цим

конструкц|я

буль-яко!

ма1пини

] технолог1чний

про-

цес

мають

бути

такими,

щоб

забезпечити

повну

безпеку

роб!тника,

ло

м|н|муму

звести

його

ф|зинне

психолог1чне

навантаження

та

повн]стю

зняти

нервову

напругу.

!'ля

повноти

анап!зу

треба

виконати

детальну

де

ко

м позиш1

ю тру_

дового

прошссу.

всеб|чно лосл!дити

конструкш!то

машини.

орган!за-

ш|ю

робоного

м1сця.

|[е

дозволить

впевнено

!лентиф|кувати

ус1

не_

безпечн!

гшк!длив|

фактори.

!снують два

види

методик

анпл!зу

умов

праш|:

)

за

окремими

елементами

умов

праш[,

за 1нтегральною

ош!нкою.

Анал]з

улоов

прац1

3о окре]у!ц]у'!|

е,7еме]|'памш

загальному

вгтглял!

виконують

наступн1й

посл1довност|.

€по':атку

на

п1лстав1

деталь_

ного

вивчення

конструкц||

магшини

1 ]] техн|чно[

характеристик'1,ха'

рактеристик

технолог|.тного

процесу

виконувано|

роботи

в|4явля_

ють

д!юч|

та потенц|йн|

небезпечн]

й шк!длив1

виробнин|

фактори.

Бизначають!хню

природу'

характерд!|

на людину,

можливий

р!вень,

концентрац|ю,

тривал|сть

впливу

впродовж

зм1ни та

!н. 1!от1м,

керу_

ючись

чинною

нормативно-техн!чною

документаш1сю'

визначають

гранично лопустим!

р1вн!

(

|-АР).

гранично допустим!

коншентраш!!

(гдк)

або гранинн!

значення

зм|н

цих

фактор1в,

!нтш|

нормативн|

дан!,

прогресивн!

р|п-тення'

рекомендац11

тощо. [_[ляхом

з|ставлення

фактинних

чи потенц1йних

значень

параметр|в

фактор1в,

конструк-

торських

р!тпень'

особливостей

| характеристик

технолог!чних

про-

цес!в

роблять

висновки

щодо

ступеня

]хньо]

небезпечност!

чи