Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія

Подождите немного. Документ загружается.

281

Політологічний словник(довідник

визначенням, поліархія – це реальний політичний режим, що існує

у країнах Західної Європи й США та відрізняється від ідеальної

моделі демократії (правління народу і для народу).

ПОЛІТИКА (від грецьк. politike – державні і суспільні справи) – організа1

ційна, регулятивна й контрольна сфера суспільства, в межах якої

здійснюється соціальна діяльність, спрямована на досягнення, утриман1

ня та реалізацію влади задля здійснення власних запитів і потреб.

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА – упорядкована сукупність державних, політич1

них, громадських організацій та інститутів, політичних і правових

норм, завдяки яким здійснюється політична влада в суспільстві.

ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – одна з основних сфер суспільного життя,

пов’язана з діяльністю і відносинами індивідів і соціальних груп,

створених ними політичних інститутів для виявлення інтересів

соціальних суб’єктів та їх реалізації через політичну владу.

ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС – діяльність соціальних суб’єктів по здійснен1

ню політичних рішень, сукупна діяльність суб’єктів політики, зав1

дяки якій відбувається створення, зміни та функціонування

політичної системи суспільства.

ПОЛІТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ – стан рівноваги політичного життя,

для якого характерними є сталість і збереження функціонування

політичних інститутів, рівний перебіг політичних процесів,

відсутність впливу конфліктних ситуацій на якісні зміни.

ПОЛІТИЧНА СТАГНАЦІЯ – це згортання змін, розпад структур політич1

ного життя, що приводить до припинення політичного розвитку,

крах політичної системи.

ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ – сукупність засобів і методів здійснення політич1

ної влади, що відбиває взаємовідносини громадян і держави.

ПОЛІТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ – термін, який визначає цілісне, системне

обґрунтування політики того чи іншого політичного інституту,

політичної сили.

ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА – система ідей, принципів, які визначають

цілі, що можуть бути прийняті для реалізації державою, партією

чи рухом.

ПОЛІТИЧНИЙ БЛОК – об’єднання політичних сил або партій, що

створюються у ході політичної боротьби з метою досягнення

спільних цілей, зокрема перемоги на виборах.

«Політологія»

282

ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА – сукупність соціально1психологічних наста1

нов, зразків поведінки соціальних верств, громадян, які стосують1

ся їх взаємодії з політичною владою.

ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ – домінуючі у даному суспільстві типові

уявлення про різні аспекти політичного життя, політичну систему,

політичну діяльність, місце і роль людини в політиці.

ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО – стадія суспільного розвит1

ку, що приходить на зміну індустріальному суспільству.

ПРАВОВА ДЕРЖАВА – тип держави, в якій досягнутий політико1

юридичний захист інтересів і прав особи, об’єднань, організацій та

інших суб’єктів права забезпечується верховенством закону.

ПРЕЗИДЕНТ (від латин. praesidens – той, хто сидить спереду) – глава

держави у більшості країн з республіканською формою правління;

виборний голова, керівник установи, товариства, організації.

ПРЯМЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО – принцип виборчого права, що означає

обрання депутатів парламенту, президента або членів іншого пред1

ставницького органу громадянами безпосередньо.

ПРОПОРЦІЙНА ВИБОРЧА СИСТЕМА – виборча система, згідно з

якою депутатські мандати розподіляються між списками кандидатів

пропорційно кількості голосів, отриманих кожним з цих списків.

РЕСПУБЛІКА (від латин. res – для, publika – народ) – форма правлі1

ння, при якій всі вищі органи державної влади обираються або

формуються загальнонаціональною представницькою установою.

Розділяють три сучасні різновиди республіки: парламентську, пре1

зидентську та напів1президентську.

РЕСУРСИ ВЛАДИ – засоби, які використовуються суб’єктом влади

для досягнення цілей. Наприклад, економічні (фінансові, матеріальні,

технічні тощо), соціальні (престиж, статус, пільги, послуги та ін.),

культурно1інформаційні (засоби масової інформації, освітні уста1

нови та ін.), примусові (армія, служба безпеки, суд та ін.).

РЕФЕРЕНДУМ (від латин. referendum – те, що має бути повідомлене) –

всенародне голосування з метою виявлення громадської думки для

прийняття остаточного рішення.

РЕФОРМА ПОЛІТИЧНА (від reformo – перетворюю) – перетворен1

ня, зміни, переустрій політичного життя суспільства (відносин,

порядків, інститутів, установ), що здійснюються без зміни основ

283

Політологічний словник(довідник

існуючого ладу. Реформа передбачає еволюційний розвиток

суспільства і його політичних інститутів влади.

САКРАЛІЗАЦІЯ (від латин. sacer – священний) – наділення людей, інших

істот, предметів матеріального світу, явищ природи та суспільного

життя надприродними, священними ознаками та властивостями.

Сакралізація політична означає релігійне тлумачення явищ політич1

ного життя, діяльності політичних лідерів, структур та інститутів.

СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від латин. saucularis – світський) – процес пере1

ходу від традиційних орієнтацій, норм, цінностей до раціональних,

що беруть до уваги емпіричну реальність.

СЕПАРАТИЗМ (від латин. separatus – окремий) – політична діяльність,

що спрямована на відокремлення частини території від держави,

проголошення державної незалежності та суверенітету.

СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА – демократична держава, яка здатна здійсню1

вати соціальну політику, гарантувати гідний рівень життя люди1

ни. Принципами соціальної держави є: індивідуальна свобода; со1

лідарність; справедливість, що розуміється як рівність усіх перед

законом; демократія; соціальний захист і соціальний мир.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА – процес засвоєння індивідом упродовж

його життя політичних знань, норм і цінностей суспільства, до якого

він належить, а також перетворення їх в особисті орієнтири та

установки політичної поведінки.

СПІВДРУЖНІСТЬ – форма об’єднання держав у вигляді економічно1

го, фінансового, культурного або військового союзів суверенних

суб’єктів міжнародного права.

СУБКУЛЬТУРА ПОЛІТИЧНА – автономне цілісне утворення в політичній

культурі суспільства, яке визначає стиль політичного життя і мис1

лення його конкретних носіїв.

СУВЕРЕНІТЕТ (від франц. souverainete – верховна влада) – неза1

лежність й верховенство державної влади.

ТЕОКРАТІЯ (від грецьк. theos – бог та kratos – влада) – форма прав1

ління, при якій влада здійснюється духовенством. Досить часто при

теократіях монарх одночасно є главою церкви.

ТЕХНОКРАТІЯ (від грецьк. techne – мистецтво, майстерність та kratos –

влада) – влада технічних фахівців, а також теоретичне обґрунту1

«Політологія»

284

вання цієї влади, тип політичного режиму, в якому технократи

посідають домінуюче становище.

ТИМОКРАТІЯ (від грецьк. timos – ціни, честь і kratos – влада) – прав1

ління, за яким державна влада належить привілейованій більшості

з високим майновим цензом.

ТОТАЛІТАРИЗМ (від латин. totalis – цільний, повний) – політичний

режим, при якому держава намагається здійснювати повний конт1

роль за всіма сторонами суспільного життя.

УНІТАРНА ДЕРЖАВА – форма державного устрою, в якій адмініст1

ративно1територіальні одиниці не мають політичної самостійності.

Для унітарної держави характерні: єдина конституція; єдина пра1

вова система; підкорення муніципальних органів влади загально1

державним.

УТОПІЯ (від грецьк. u – немає і topos – місце, разом – місце, якого не

існує) – ідеї, уявлення про ідеальні суспільства, які є продуктом

абстрактного мислення; принципово нездійсненні плани і проекти.

ФАШИЗМ (від італ. fascio – зв’язка, пучок) – політичний режим, що

відрізняється крайнім етатизмом і націоналізмом.

ФЕДЕРАЦІЯ (від латин. federatio – союз, об’єднання) – держава, яка

складається з кількох самостійних державних утворень, об’єднаних

центральною владою і спільними законами.

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ – адміністративно1територіальна

організація держави, а також система взаємовідносин центральних

і регіональних органів влади. Виділяють дві форми державного

устрою: унітарну та федеративну.

ФОРМА ПРАВЛІННЯ – структура вищих державних органів влади.

Вона характеризується порядком формування вищих органів вла1

ди, а також розподілом між ними функцій і повноважень. Виділя1

ють дві основні форми правління: монархія і республіка.

ФРАКЦІЯ (від латин. fractio – розламування) – організована група

членів певної політичної партії, створена з метою проведення влас1

ної лінії у парламенті, органах місцевого самоврядування.

ХАРИЗМА (від грецьк. charisma – божий дар) – екстраординарні

здібності, якості індивіда, які виділяють його серед інших.

285

Політологічний словник(довідник

ХАРИЗМАТИЧНА ВЛАДА – організація влади і лідерства, заснованої на

виняткових якостях тієї чи іншої особи, безмежна віра в такого лідера.

ХУНТА (від латин. junta – збори, об’єднання) – 1) органи місцевого

самоврядування в Іспанії, Італії, а також в деяких державах Ла1

тинської Америки; 2) група воєнних, що захопила владу в резуль1

таті державного перевороту.

ЦІННОСТІ ПОЛІТИЧНІ – вищі принципи, що забезпечують злагоду в

суспільстві або в соціальних групах з основних проблем та цілей.

Це невід’ємна частина політичної культури суспільства. За своєю

природою і сутністю вони являють синтез індивідуальних, групових,

національно1етнічних і загальнолюдських засад. Вони включаються

до системи соціально1нормативних, мобілізаційних та інтегративних

регуляторів політичного життя, поведінки індивідів, соціальних

спільнот, є важливим джерелом політичної соціалізації особи.

ШОВІНІЗМ (від франц. chauvinisme ) – агресивна форма націоналіз1

му, проповідь національної виключності, протиставлення інтересів

однієї нації інтересам інших, розпалювання національної ворожнечі

й ненависті.

286

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА .............................................................................. 3

1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА .................................................... 5

1.1. Виникнення, розвиток та основні парадигми політології ................. 5

1.2. Предмет, методи та функції політології ..................................................11

2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК

ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА ...................... 21

2.1. Політична думка у суспільствах стародавнього світу ......................21

2.2. Політична думка періоду Середньовіччя ................................................28

2.3. Політичні ідеї Відродження та Нового часу ..........................................30

2.4. Історія розвитку політичної думки в Україні ......................................41

2.5. Основні напрямки розвитку політичної думки у ХХ столітті .....56

3. ПОЛІТИКА І ВЛАДА ЯК СУСПІЛЬНІ ЯВИЩА .................... 68

3.1. Зміст, походження та функції політики ..................................................68

3.2. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя ............72

3.3. Поняття та структура влади, її легітимність ..........................................76

3.4. Політичні відносини та політичне життя суспільства ......................81

4. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА І ДЕРЖАВА

ЯК ЇЇ БАЗОВИЙ ІНСТИТУТ ................................................ 88

4.1. Політична система: поняття, структура, функції .................................88

4.2. Природа, ознаки і функції держави ..........................................................91

4.3. Устрій сучасної держави ................................................................................95

4.4 . Громадянське суспільство і правова держава .................................... 100

5. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ СУЧАСНОСТІ................................ 110

5.1. Сутнісні характеристики сучасних політичних режимів.............. 110

5.2. Демократія та її форми ................................................................................ 123

5.3. Сучасні виборчі системи ............................................................................. 133

6. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ГРОМАДСЬКІ

ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РУХИ .................................................... 144

6.1. Політична партія як організація. Функції та типологія ................ 144

6.2. Громадські організації та рухи .................................................................. 153

6.3. Становлення багатопартійності в Україні ............................................ 159

287

Зміст

7. ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ ТА ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО .............. 168

7.1. Політична еліта ................................................................................................ 168

7.2. Формування політичної еліти в сучасній Україні ........................... 175

7.3. Політичне лідерство ...................................................................................... 181

8. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ТА ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ... 191

8.1. Політична свідомість: рівні, структура, типи ..................................... 191

8.2. Політична культура ........................................................................................ 199

8.3. Політична культура сучасного українського суспільства .............. 204

8.4. Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи . 214

9. ОСНОВНІ СОЦІАЛЬНО4ПОЛІТИЧНІ

ІДЕЇ ТА ТЕЧІЇ В СУЧАСНОМУ СВІТІ ................................ 219

9.1. Традиційні соціально1політичні ідеї та течії ....................................... 219

9.2. Сучасні соціально1політичні ідеї та концепції.................................... 237

10. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

ТА МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ......................................... 249

10.1. Міжнародні відносини та міжнародна

політика: поняття, принципи та методи ............................................ 249

10.2. Тенденції розвитку міжнародних відносин ...................................... 252

ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК4ДОВІДНИК .......................... 269

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ШТАНЬКО Валентина Ігорівна

ЧОРНА Наталія Володимирівна

АВКСЕНТЬЄВА Тетяна Геннадіївна

ТІХОНОВА Лідія Анатоліївна

ПОЛІТОЛОГІЯ

Навчальний посібник

Керівник видавничих проектів – Б.А.Сладкевич

Редактор – Л.І. Єросова

Комп’ютерний набір і верстка – І.В. Марченко

Дизайн обкладинки – Б.В. Борисов

Підписано до друку 27.10.2006. Формат 60x84 1/16.

Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC.

Умовн. друк. арк. 18. Тираж 1000 прим.

Видавництво “Фірма “ІНКОС”:

04116, м. Київ, вул Маршала Рибалка, 10/8;

для листів: 04116, м. Київ, а/с 28.

Тел./факс: (044) 2064729, 2118377

Email: inkos@carrier.kiev.ua

inkos@ln.ua

Свідоцтво ДК №325 від 05.02.2001 р.

Видавництво “Центр учбової літератури”

вул. Електриків, 23

м. Київ, 04176

тел./факс 4250134, тел. 4516595, 4250447, 4252063

88005016800 (безкоштовно в межах України)

email: office@uabook.com

сайт: WWW.CUL.COM.UA

Свідоцтво ДК №2458 від 30.03.2006