Шило В.П., Ільіна С.Б. та ін. Фінанси підприємств (за модульною системою навчання)

Змістовий модуль 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

Розрахунок рентабельності

Рентабельність — відносний показник, що характеризує ефективність

роботи підприємства

Рентабельність означає прибутковість або прибутковість виробниц-

тва і реалізації продукції (або її окремих видів), підприємства, галузей

економіки.

Рентабельність = Прибуток : Поточні витрати

або авансована вартість

Існує значна кількість показників рентабельності.

Рентабельність окремих видів продукції може бути розрахована:

Прибуток від реалізації : Собівартість продукції (виробнича)

Прибуток від реалізації : Собівартість за винятком матеріальних

витрат (знову створена вартість)

Прибуток від реалізації : Вартість за цінами виробника

Рентабельність підприємства може бути розрахована:

Загальний прибуток : Авансована вартість (як капітал

підприємства; як власний капітал; як позиковий капітал; як

основний капітал; як оборотний капітал)

Прибуток від основної операційної діяльності : Поточні витрати

(собівартість)

Прибуток від основної операційної діяльності : Обсяг реалізації за

цінами виробника

1.4.4. Розподіл прибутку підприємства

Прибуток підприємства використовується, насамперед, на форму-

вання фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних витрат, і

як джерело формування власних фінансових ресурсів підприємства.

В. П. Шило, С. С. Доровська, С. Б. Ільіна, В. В. Барабанова

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

При формуванні системи розподілу прибутку головна вимога зво-

диться до того, щоб органічно поєднувались інтереси підприємства, сус-

пільства в цілому і конкретних працівників. Реалізація цієї вимоги обу-

мовлює основні принципи розподілу прибутку:

• першочергове виконання фінансових зобов’язань перед суспіль-

ством в цілому в особі держави;

• максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширено-

го відтворення;

• використання прибутку на матеріальне стимулювання працівників;

• використання прибутку на задоволення соціально-культурних

п отреб.

Об’єктом розподілу є загальна сума прибутку, отриманого підпри-

ємством у звітному періоді від звичайної і надзвичайної діяльності. Під

розподілом прибутку потрібно розуміти спрямування прибутку до бю-

джету у вигляді податків і визначення чистого прибутку, який залишаєть-

ся у розпорядженні підприємства.

Через розподіл прибутку реалізується одна із його найважливіших

функцій — стимулювання діяльності підприємств. Перш ніж бути вико-

ристаним на фінансування підприємства, прибуток розподіляється між

сторонами, що забезпечують його створення.

Кількість сторін, між якими він розподіляється, в першу чергу, за-

лежить від організаційно-правової форми підприємства.

Валовий прибуток

Майнові податки, рентні

платежі

Прибуток від звичайної та

надзвичайної діяльності

Податок з прибутку

Чистий прибуток

Прибуток ,що розподіляється

і використовується

підприємством

Рис. 1.6

Розподіл прибутку підприємства між суб’єктами володіння і

розпорядження

Бюджет

Змістовий модуль 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

Як правило, держава присвоює частину прибутків, застосовуючи

два канали його вилучення, рис. 1.6.

Етапи розподілу прибутку:

1. Розподіл загального прибутку. Учасниками такого розподілу є

держава і підприємство, а пропорції розподілу визначаються фі-

нансовою політикою держави.

Розподіл і використання прибутку, що залишилася в роз-

порядженні підприємства

(після здійснення платежів у бюджет).

На цьому етапі за рахунок прибутку можуть формуватися цільові

фонди на підприємстві.

Чистий прибуток — це частина прибутку, що залишається на

підприємстві після сплати податків

Чистий прибуток підприємства може бути використано, наприклад,

на утворення резервного (страхового) фонду, виробничий розвиток, по-

повнення статутного фонду, соціальний розвиток, виплату дивідендів.

Підприємство самостійне приймає рішення по використанню чистого

прибутку. Державне регулювання використання чистого прибутку здій-

снюється зменшенням оподатковуваного прибутку на суму витрат з чи-

стого прибутку: на зміст і експлуатацію

об’єктів соціальної інфраструк-

тури і благодійну діяльність.

Практичний блок

Відповісти на питання, проставляючи у рядках відповідно (гра-

фічно) відповіді:

Так — «+»

Ні — «–»

Чи вірно, що:

1. Маса прибутку визначає результат і вказує на масштаби

к омерційної діяльності, порівняння прибутку з витратами,

характеризує ефективність роботи підприємства.

В. П. Шило, С. С. Доровська, С. Б. Ільіна, В. В. Барабанова

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

2. Обліковий прибуток це сума прибутку до оподаткування, що

визначається в бухгалтерському обліку, і який відображаєть-

ся в звіті про фінансовий результат.

3. Потенційний прибуток (частина прибутку) формується за ра-

хунок доходів від активів, вартість яких змінюється у часі (до-

ходів від цінних паперів, доходів від здачі майна в оренду тощо).

4. Прибуток це частина вартості реалізованої продукції, що за-

лишається після покриття витрат виробництва.

5. На розмір прибутку від реалізації впливають два основних по-

казника:

• обсяг реалізації продукції;

• собівартість продукції.

6. Рентабельність — це абсолютний показник, що характеризує

ефективність роботи підприємства.

7. Чистий прибуток — це частина прибутку, що залишається на

підприємстві після сплати податків та виплати дивідендів.

8. Аналіз беззбитковості використовується для визначення об-

сягу і вартості продажів, за яких фірма здатна покрити всі

свої витрати без одержання прибутку, але й без збитку.

9. Аналіз беззбитковості базується на методі розрахунку ва-

лової маржі.

10. Поріг рентабельності — це виручка від реалізації, при якій

підприємство не має збитків, а отримує прибуток.

12345678910

Список рекомендованої літератури:

1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

від 22 травня 1997 р. (№ 283/97 — ВР).

2. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції

(робіт, послуг): Затверджено наказом № 47 Державного комі-

тету промислової політики України від 2 лютого 2001 р.

Змістовий модуль 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс»:

Затверджено наказом № 87 Міністерства фінансів України від

31 березня 1999 р.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № З «Звіт про

фінансові результати»: Затверджено наказом № 87 Міністер-

ства фінансів України від 31 березня 1999 р.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку.№ 9 «Запаси»:

Затверджено наказом № 246 Міністерства фінансів України

від 20 жовтня 1999 р.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку № 16 «Витра-

ти»: Затверджено наказом № 318 Мiнiстерства фiнансiв Укра-

їни вiд 31 грудня.

1.5. Оподаткування підприємств

Основні питання:

1.5.1.

Сутність оподаткування підприємств і податкова система.

1.5.2. Пряме оподаткування підприємств.

1.5.3. Непряме оподаткування підприємств.

1.5.4. Збори і цільові відрахування.

Основні поняття і терміни:

Носій податку, податкова ставка, податкова квота, податкова

пільга, відрахування, бюджетне відшкодування, податковий кредит.

1.5.1. Сутність оподаткування підприємств

і податкова система

Податки — це обов’язкові платежі, що встановлює держава для

юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих

фінансових ресурсів, що забезпечують фінансування державних витрат

В. П. Шило, С. С. Доровська, С. Б. Ільіна, В. В. Барабанова

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

Обов’язкові платежі (сплачені в бюджет держави й інші цільові дер-

жавні фонди) можуть бути представлені у формах:

• податків;

• плати за ресурси;

• цільових відрахувань.

Податок встановлюється виключно державою і базується на актах

вищої юридичної сили.

Основними характерними особливостями податку є те, що він:

1. стягується на умовах безповоротності. Повернення, податку

можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством

передбачено пільги щодо даного податку;

2. має односторонній характер встановлення. Оскільки і податок стя-

гується з метою покриття суспільних потреб, які в основному від-

окремлено від індивідуальних потреб конкретного платника по-

датку, то він є індивідуально безповоротний. Сплата платником

податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти

будь-які дії на користь конкретного платника;

3. на відміну від інших обов’язкових платежів, може бути сплачений

лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або

децентралізованого фонду;

4. категорія не тільки правова, але й економічна, оскільки це форма

перерозподілу національного доходу. При сплаті податкового плате-

жу відбувається перехід частини коштів із власності окремих плат-

ників у власність всієї держави. Такого переходу права власності

немає при внесенні до бюджету обов’язкових платежів державними

підприємствами. Ці платежі будуть податками лише за формою, а

не за змістом.

Функції податків:

1. фіскальна функція полягає у формуванні грошових доходів дер-

жави (мобілізація коштів у розпорядження держави і формування

централізованих фінансових ресурсів);

2. регулююча функція податків проявляється через вплив їх на різ-

ні сторони діяльності суб’єктів господарювання (держава регулює

розвиток економіки і соціально-економічні процеси в суспільстві).

Змістовий модуль 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

Функції податків взаємозалежні. Реалізація фіскальної функції

створює матеріальну основу для здійснення регулюючої функції. У той

же час економічне регулювання дозволяє одержати більше коштів за ра-

хунок податків, а виходить сприяє їх фіскальній функції.

Одиниця оподаткування — це одиниця виміру об’єкта оподаткування.

Вона має фізичний (гектар, квадратний метр) і вартісний виміри

(в гривнях)

Податкова квота — це частина податку в доході платника. Виражається

вона як в абсолютному, так і у відносному підрахунку. Її значення

полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування. В той же

час включення податкових квот до доходу платника значно знижує

можливість використання податків як фінансових важелів. Виходячи

з цього в практиці оподаткування податкові квоти законодавче не

встановлюються

Існуюча система податків і податкових платежів має свою класифі-

кацію, в основу якої покладені такі ознаки: форма оподаткування; еко-

номічний зміст об’єкта оподаткування; рівень державних структур, які

встановлюють податки; напрямок використання.

Податки і збори включають:

1. Загальнодержавні податки і збори:

• прямі податки — стягуються державою безпосередньо з дохо-

дів і майна платників податків. Об’єктом виступає доход і вар-

тість майна;

• непрямі податки — встановлюються у формі надбавок до ціни

товарів або тарифів на послуги;

• збори (податок із власників транспортних засобів і інших са-

мохідних машин і механізмів; плата за спеціальне використан-

ня прісних водних ресурсів і надр при видобутку корисних ко-

палин; плата за використання лісових ресурсів).

2. Місцеві податки і збори.

В. П. Шило, С. С. Доровська, С. Б. Ільіна, В. В. Барабанова

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

Основні принципи побудови системи оподатковування:

• обов’язковість;

• стимулювання підприємницької діяльності, інвестиційної актив-

ності НТП;

• рівнозначність і пропорційність;

• соціальна справедливість;

• стабільність;

• економічне обґрунтування;

• недопущення проявів податкової дискримінації.

1.5.2. Пряме оподаткування підприємств

Прямі податки включають:

• податок на прибуток;

• податок на доходи з фізичних осіб;

• плата за землю;

• податок на майно підприємств;

• податок із власників транспортних засобів і інших самохідних ма-

шин і механізмів.

Оподаткування прибутку підприємств

Податковий прибуток — це сума прибутку підприємства, визначена за

податковим законодавством (згідно зі ЗУ «Про оподаткування прибутку

підприємств»), який є об’єктом оподатковування за звітний період

Податковий прибуток (об’єкт оподаткування податку на прибуток)

розраховується за формулою:

Оо = Дв – (Вв + А), (1.5.1)

де Оо — об’єкт оподаткування податку на прибуток; Дв — скориговані

валові доходи підприємства за звітний період; Вв — скориговані валові

витрати підприємства за звітний період; А — сума нарахованої за з вітний

Змістовий модуль 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

період амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших

оборотних активів.

Валовий дохід — це загальна сума доходу підприємства від усіх видів

діяльності, протягом звітного періоду, у грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах

Валовий дохід включає:

• загальні доходи від реалізації продукції, доходи від реалізації цін-

них паперів, доходи від банківських і інших операцій;

• доходи від операцій особливих видів (бартер, страхування, розра-

хунки в іноземній валюті);

• доходи від спільної діяльності, у вигляді дивідендів, відсотків,

роялті, від операцій лізингу, володіння борговими зобов’язання-

ми, та ін.

Не враховуються:

• суми акцизного збору, ПДВ у складі ціни;

• суми коштів або вартість майна, отримані у виді компенсації або

внаслідок задоволення претензій;

• суми коштів або вартість майна, отриманих у виді прямих інвестицій;

• суми емісійного доходу;

• кошти, отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги.

Валові витрати — сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів,

придбаних таким платником податку для їх подальшого використання у

власній господарській діяльності

Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності визна-

чається за даними бухгалтерського обліку. Оподатковуваний прибуток

визначається за даними податкового обліку. Ці два показники не тотожні

і не дорівнюють один одному, а існують самостійно і визначаються за-

лежно від потреби.

В. П. Шило, С. С. Доровська, С. Б. Ільіна, В. В. Барабанова

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

Основна ставка податку на прибуток становить з 01.01.2004 р. в

розмірі 25 % від об’єкта оподатковування.

Податок з доходів фізичних осіб

Податок з доходів фізичних осіб застосовується в Україні на під-

ставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV

від 22.05.2003 р.

Платниками податку з доходів фізичних осіб (суб’єктами оподат-

кування) в Україні є: резиденти, що одержують доходи з джерелом по-

ходження на території України, і нерезиденти, що одержують доходи з

джерелом походження на території України.

Не є платниками нерезиденти, які одержують доходи з джерелом

походження на території України і мають дипломатичні привілеї, вста-

новлені міжнародними договорами.

Прибутковий податок з громадян утримується із сукупного оподат-

ковуваного доходу, до якого зараховуються доходи, одержані як у натураль-

ній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті). Доходи,

одержані в натуральній формі, оцінюються за справедливою вартістю.

Прибутковий податок із сукупного оподатковуваного доходу утри-

мується кожного місяця за встановленими ставками, визначеними у За-

коні України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р.

№ 889-4, які змінюються від 13 % — у 2004 р. до 15 % — у 2007 р.

При цьому скасовано неоподатковуваний мінімум 17 грн., який ра-

ніше виключався з доходів усіх громадян, а замість цього встановлено,

що для окремих категорій податок не буде утримуватись від встановле-

ного розміру мінімальної заробітної плати. Ці пільги вводяться поступо-

во: від 30 % — у 2004 році, 2006 р. — 80 %, до 100 % — у 2007 році і,

залежно від категорії осіб, їм буде надаватись одна, півтори чи дві таких

соціальних пільг на рік.

Об’єктом оподаткування резидента є:

1. Загальний місячний оподатковуваний дохід.

2. Чистий річний оподатковуваний дохід, що визначається шляхом

зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму

податкового кредиту.

Шило В.П., Ільіна С.Б. та ін. Фінанси підприємств (за модульною системою навчання)

Подождите немного. Документ загружается.