Шамова І.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

Подождите немного. Документ загружается.

монополістичних компаній і розширюються масштаби їх

самофінансування, але в загальній сумі функціонуючих капіталів

продовжують переважати позичкові кошти. В умовах перенакопичення

позичкового капіталу в структурі його використання підвищилась доля

фіктивного капіталу.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Великі японські монополії перетворились у фінансово-монополістичні

групи, а банки – в їх центри. Підвищилась роль міжкорпоративного

володіння акціями і посилилась концентрація володіння останніми.

1.2.1.1.1.1.1.1.1

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Банк Японії

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Центральний банк Японії створено 1882 року строком на 30 років.

Згодом цей термін було продовжено ще на 30 років, а 1942 р. банк

отримав безстроковий статус. Йому надано монопольне право емісії

банкнот.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Функції Банку Японії визначено спеціальним законом від 1942 р., який у

1979 р. було модернізовано. Згідно із законом від 1942 р. основний

капітал банку було встановлено у розмірі 100 млн. єн. У новій редакції

закону, що нині набирає чинності, він не змінюється. 55% капіталу

належить державі, 45% - приватним акціонерам (приватним особам,

фінансовим інститутам, страховим компаніям тощо). Акціонерам було

гарантовані дивіденди в розмірі 4%, які за умови надзвичайно високих

прибутків банку, зростали до 5%. Решта прибутку надходила до

державного бюджету. Згідно із законом 1979 р. на чолі банку стоїть

політична рада (вид банківської ради). До її складу входить 7 членів:

керуючий Банком Японії, уповноважений урядом міністр фінансів,

уповноважений урядом представник планово-економічного управління та

представники найбільших банківських, промислових і торговельних

монополій. Останні призначаються урядом Японії на термін до 4 років.

Голова політичної ради є керуючим банком. Рішення приймаються

простою більшістю голосів. Слід зауважити, що обидва уповноважених

уряду не мають права голосу, тож основну роль у прийнятті рішень

відіграють представники великого капіталу. Закон зобов’язує політичну

раду взаємодіяти з міністерством фінансів у певних напрямах,

наприклад, при встановленні процентних та резервних ставок. Нова

редакція закону про Банк Японії набрала чинності у квітні 1998 р.

Відтепер загальне та оперативне керівництво покладається на правління

банку, що складається з 9 осіб (скасовується рада директорів).

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Голова та два його заступники призначатимуться Кабінетом Міністрів за

згодою обох палат парламенту. 6 членів правління призначатиме Кабінет

Міністрів із числа осіб, що мають певний досвід і знання у сфері

економіки та фінансів. Термін їхніх повноважень – 5 років. Посади

представників уряду скасовуються.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Кандидатури на інші керівні посади затверджує міністр фінансів після

відповідного подання правління банку: виконавчих директорів – строком

на 4 роки, радників – на 2 роки. Ревізори призначаються Кабінетом

Міністрів строком на 4 роки.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 На засіданнях правління у разі необхідності можуть бути присутні

представники уряду. Вони мають право вносити на розгляд правління

свої пропозиції та давати оцінку грошово-кредитної політиці Банку

Японії, але остаточне рішення приймає правління.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 У 1973 році Банк Японії, штаб-квартира якого розташована в Токіо, мав

45 філій та відділень у Японії та представництва у Нью-Йорку, Лондоні, Парижі,

Франкфурті-на-Майні і в Гонконгу.

121

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Б а н к м а є н е о б ме ж е н у м о н о п о л і ю н а в и п у с к б а н к н о т .

З г і д н о і з з а к о н о м в і д 1 9 7 9 р о к у о б с я г б а н к н о т н о ї е м і с і ї

в с т а н о в л ю ва в с я м і н і с т ер с т в о м ф і н а н с і в з а з г о д о ю у р я д у . Б а н к

Я п о н і ї м а в п р а в о , я к щ о в в а ж а в з а н е о б х і д н е , в и п у с к а т и

б а н к н о т б і л ь ш е , н і ж п е р е д б а ч е н о л і м і т о м , з а щ о с п л а ч у в а в

п р о ц е н т у р о з м і р і 3 % р і ч н и х ві д о т р и м а н о г о п р и б у т к у . Е м і с і я

б а н к н о т з м у ш у в а л а б а н к т р и м а т и р е з ер в и , я к і с к л а д а л и с я з

о с н о в н о ї ч а с т и н и ( к о м е р ц і й н і в е к с е л і і д е р ж а в н і ц і н н і п а п е р и

в с і х в и д і в ) т а н е о б о в ’ я з к о в о ї ча с т и н и ( і н о з е м н а в а л ю т а ,

з о л о т и й і с р і б н и й з а п а с ) . Г о л о в н е з а б е з п е ч е н н я е м і с і ї б а н к н о т

с т а н о в и в п о р т ф е л ь д е р ж а в н и х з о б о в ’ я з ен ь . С к а с у в а н н я у 1 9 6 5

р о ц і з а б о р о н и н а в и к о р и с т а н н я д е р ж а в н и х п о з и к д л я по к р и т т я

д е ф і ц и т у б ю д ж е т у п р и з в е л о д о е м і с і ї о б л і г а ц і й д е р ж а в н о ї

п о з и к и . В а к т и в а х Б а н к у Я п о н і ї д е р ж а в н і п а п е р и с т а н о в л я т ь

п о н а д 8 0 % .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Т а б л и ц я 1 0 .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 С т р у к т у р а б а л а н с у Б а н к у Я п о н и и

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 11 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 С т а т т я б а л а н су 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 П

и т о м а

в а г а , %

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 2 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 2 А к т и в

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 3

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 2

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 3 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 4 - з о л о т о 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 3 О

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 4

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 4 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 5 - ц і н н і п а п е р и

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 6 а ) д е р ж а в н і о б л і г а ц і ї

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 7 б ) в е к с е л і

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 5

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 6 6

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 7 1

4 , 3

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 5 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 8 - п о з и к и 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 8 1

2 , 5

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 61 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 9 - з а л и ш к и н а р а х у н к а х в

і н о з е м н и х б а н к а х

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 9 6

. 1

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 7 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 0 - і н ш і а к т и в и 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 0 2

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 1

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 8 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 1 В с ь о г о 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 2 1

0 0

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 9 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 2 П а с и в 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 3

122

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 0 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 3 - б а н к н о т и 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 4 8

1 , 1

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 11 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 4 - з ал и ш к и н а р а х у н к а х 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 5 9

, 9

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 21 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 5 - д е р ж а в н і д е п о з и т и 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 6 1

. о

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 31 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 6 - р а х у н к и к а п і т а л у 1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 7 2

. 6

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 41 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 7 - і н ш і п а с и в и 1. 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 8 5

. 4

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 5 1. 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 8 В с ь о г о 1. 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 9

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1

1.2.1.1.1.1.1.1.1

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Як зазначено у новій редакції закону, головним завданням Банку Японії є

сприяння збалансованому розвитку національної економіки шляхом

підтримання цінової стабільності. Це втілюється в життя завдяки

розробці та проведенню відповідної грошово-кредитної політики,

випуску готівки. Нове законодавство скасовує максимальну квоту

випуску банкнот та вимоги щодо їх резерву.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 До найважливіших завдань Банку Японії належить також забезпечення

ефективного і безперебійного функціонування системи розрахунків між

кредитними організаціями. Міністр фінансів затверджує бюджет банку.

Через кожні 6 місяців банк за посередництвом міністра фінансів звітує

перед парламентом про грошово-кредитну політику, але розробляє і

проводить її як незалежна інституція, що передбачено законодавством.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 У новій редакції закону визначено такі основні напрями діяльності Банку

Японії:

1.2.1.1.1.1.1.1.1 облік комерційних та інших векселів і боргових зобов’язань;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 надання позик під забезпечення векселів, боргових

зобов’язень, державних облігацій та цінних паперів;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 купівля-продаж комерційних та інших векселів і боргових

зобов’язань, державних облігацій та цінних паперів, а також

інших облігацій;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 виписка векселів на отримання;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 приймання вкладів і проведення операцій у національній

валюті;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 приймання на зберігання цінностей, купівля-продаж золота

та срібла у злитках.

1.2.1.1.1.1.1.1.1

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Таблиця 11.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Норми обов’язкового резервування для банків Японії

1.2.1.1.1.1.1.1.1 (встановлені 16.10.1991 р.)

123

1.2.1.1.1.1.1.1.1 1.2.1.1.1.1.1.1.1 С

трокові

вклади та

депозитні

сертифікат

и, %

1.2.1.1.1.1.1.1.1

Інші

1.2.1.1.1.1.1.1.2 Єнові

депозити, крім

1.2.1.1.1.1.1.1.3

Нерезидентських

рахунків

1.2.1.1.1.1.1.1.2 1.2.1.1.1.1.1.1.2

1.2.1.1.1.1.1.1.4 до 50 млрд. єн 1.2.1.1.1.1.1.1.3 - 1.2.1.1.1.1.1.1.3

1.2.1.1.1.1.1.1.5 від 50 до 500

млрд. єн

1.2.1.1.1.1.1.1.4 0,

1.2.1.1.1.1.1.1.4

0,10

1.2.1.1.1.1.1.1.6 від 500 млрд.

до 1,5 трлн.

Єн

1.2.1.1.1.1.1.1.5 0,

1.2.1.1.1.1.1.1.5

0,80

1.2.1.1.1.1.1.1.7 від 1,5 до 2,5

трлн. єн

1.2.1.1.1.1.1.1.6 0,

1.2.1.1.1.1.1.1.6

1,30

1.2.1.1.1.1.1.1.8 Понад 2,5

трлн. єн

1.2.1.1.1.1.1.1.7 1,

1.2.1.1.1.1.1.1.7

1,30

1.2.1.1.1.1.1.1.9 Резидентські

депозити в

інвалюті

1.2.1.1.1.1.1.1.8 0,

1.2.1.1.1.1.1.1.8

0,25

1.2.1.1.1.1.1.1.10 Нерезидентсь

кі єнові

рахунки

1.2.1.1.1.1.1.1.9 0,

15 – всі

рахунки

1.2.1.1.1.1.1.1.9

1.2.1.1.1.1.1.1.11 Нерезидентсь

кі інвалютні

рахунки

1.2.1.1.1.1.1.1.10 0,

15 – всі

рахунки

1.2.1.1.1.1.1.1.10

1.2.1.1.1.1.1.1.12 Боргові

зобов’язання

банків

1.2.1.1.1.1.1.1.11 0,

10 – всі

рахунки

1.2.1.1.1.1.1.1.11

1.2.1.1.1.1.1.1.13 Грошові

трасти

1.2.1.1.1.1.1.1.12 0,

10 – всі

рахунки

1.2.1.1.1.1.1.1.12

1.2.1.1.1.1.1.1.1

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Банк Японії як фінансовий агент уряду управляє від його імені

державними фондами, займається валютно-фінансовою діяльністю,

спрямованою на стабілізацію валютного курсу єни. Кредити урядові

надаються шляхом підписки та андеррайтингу випусків державних позик

і короткострокових державних цінних паперів.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 У сфері міжнародних фінансів Банк Японії за згодою міністра фінансів

може здійснювати купівлю-продаж валюти, надавати кредити чи

проводити операції від імені закордонних центральних банків та інших

іноземних організацій з метою розвитку співробітництва з ними, може

124

приймати від цих організацій вклади та вдаватися до дій, що мають

характер виправданих єнових інвестицій.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 До функцій банку входять контроль за кредитною сферою та

забезпечення безперебійного функціонування системи платежів і

розрахунків шляхом надання кредитів на обмежений строк кредитним

організаціям.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Засоби грошово-кредитної політики Банку Японії протягом кількох

післявоєнних десятиліть відрізнялися від тих, які використовувалися

центральними банками розвинутих капіталістичних країн. Зокрема,

коригування облікової ставки, політика мінімальних резервів та операції

на відкритому ринку мали незначний вплив на грошово-кредитний ринок,

а головним інструментом грошово-кредитної політики Банку Японії було

кількісне раціонування кредиту (“кредитне вікно”), яке відігравало роль

процентної ставки при регулюванні потоків капіталів. Методи і дієвість

грошово-кредитної політики визначалися “фінансовим голодом”

японських корпорацій нефінансового сектора, слабким ринком

позичкового капіталу, домінуванням банків у фінансуванні економіки.

Протягом тривалого часу основні ставки на ринку банківського

кредитування жорстко регулювалися, відкритого ринку цінних паперів

практично не існувало. Водночас контроль з боку держави за діяльністю

приватних банків був досить значним і базувався на специфічному явищі

японської грошово-кредитної сфери - перекредитуванні. Впродовж 1960-

1980-х років апогей перекредитування припав на періоди стабільного

економічного розвитку Японії.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Нині основними засобами грошово-кредитної політики Банку Японії є:

1.2.1.1.1.1.1.1.1 політика коригування облікової ставки;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 політика зміни обсягів купівлі-продажу облігацій та

векселів;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 політика резервної норми.

Встановлення, зміна або скасування обов’язкових резервних норм провадиться Банком Японії

після затвердження відповідного рішення міністром фінансів. Згідно із законом максимальна резервна

норма становить 20% (єнові пасиви нерезидентів та валютні вклади резидентів резервуються на 100%), і її

встановлення допускається в цих межах окремо за категоріями рахунків і категоріями кредитно-фінансових

установ.

Резервування поширюється: на депозити; банківські позики; номінальну вартість довірчої

власності; валютні склади резидентів; єнові пасиви нерезидентів та аналогічні пасиви, визначені

розпорядженням уряду; суми, що переводяться зі спеціального рахунку міжнародних фінансових операцій

на інші рахунки.

Суми обов’язкового резервування по відповідних рахунках за будь-який місяць повинні

депонуватись у Банку Японії протягом місяця (із 16 числа поточного місяця по 15 число наступного місяця).

Штраф із недонарахованої суми (у розмірі облікової ставки комерційних векселів +3,75% річних)

перераховуються Банком Японії у державну казну.

Взаємовідносини центрального банку як “банку банків” із комерційними фінансово-кредитними

інститутами проявляються у постійному моніторингу банківської діяльності. Банк Японії щоденно

контролює банківські баланси та щомісячно отримує звіти з прогнозними розрахунками обсягів майбутніх

кредитів та надходжень на депозити. Як і раніше, Банк Японії, виходячи із загальноекономічної ситуації у

країні, вносить свої пропозиції у плани банків або накладає обмеження на розмір їх кредитної експансії.

Позики центрального банку комерційним також не є надзвичайним явищем, бо ці позики – найвигідніший

засіб залучення ліквідних ресурсів (вигідніший навіть, ніж депозити населення).

Облікова ставка процентів за кредитами банку Японії набагато нижча, ніж за онкольними

короткостроковими міжбанківськими позиками.

125

Другий рівень банківської системи

Д л я Я п о н і ї х а р а к т е р н і д в і к а т е г о р і ї к о м е р ц і й н и х б а н к і в : м і с ь к і т а

р е г і о н а л ь н і . М і с ь к і б а н к и - ц е 1 0 н а й б і л ь ш и х м о н о п о л і с т и ч н и х б а н к і в Я п о н і ї і

с в і т у . Ц е н а й б і л ь ш і б а н к и я п о н с ь к и х м о н о п о л і с т и ч н и х гр у п : “ Б е н к о ф Т о к і о -

М і ц у б і с і ” , “ С у м і т о м о ” , “ Ф у д з і ” т а і н ш . В о н и з о с е р е д и л и б і л ь ш е 2 5 % з а г а л ь н о г о

о б с я г у з а л у ч е н и х д е п о з и т і в , б л и з ь к о 3 0 % п о з и к н а д а ю т ь с я ц и м и б а н к а м и . Ц і

б а н к и ма ю т ь р о з г а л у д ж е н у ме р е ж у ф і л і й як в Я п о н і ї , т а к і з а ко р д о н о м . К о ж е н з

н и х ма є т і с н і к о н т а к т и з п р о м и с л о в и м и і т о р г і в е л ь н и м и к о м п а н і я м и , в о н и є

о с н о в н и м и у ч а с н и к а м и в а л ю т н о г о р и н к у . П і д к о н т р о л е м мі с ь к и х б а н к і в

з н а х о д и т ь с я д і я л ь н і с т ь б а г а т ь о х і н ш и х к р е д и т н о - ф і н а н с о в и х у с т а н о в , в т о м у

ч и с л і - р е г і о н а л ь н і к о м е р ц і й н і б а н к и . Ці б а н к и т р а д и ц і й н о є г о л о в н и м и

п о с т а ч а л ь н и к а м и к о ш т і в в т і г а л у з і я п о н с ь к о ї е к о н о м і к и , щ о р о з в и в а ю т ь ся

ш в и д к и м и т е м п а м и , о с о б л и в о - в е к сп о р т н і . Дл я ци х б а н к і в х а р а к т е р н а

з а л е ж н і с т ь ві д Б а н к у Я п о н і ї ( Т а б л . 1 0 )

Т а б л и ц я 1 2 .

Ф і н а н с о в і г р у п и Я п о н і ї

№ Н а з в а г р у п и Ч и с л о

к о м п а н і й

Б а н к , щ о є

ц е н т р о м г р у п и

П и т о м а

в а г а у

к а п і т а л і ,

П и т о м а

в а г а

к р е д и т і в ,

о д е р ж а н и х

в і д б а н к у ,

“ М і ц у ї ” 2 4 “ М і ц у ї ” 1 8 , 6 1 6 , 2

“ М і ц у б і с і ” 2 8 “ М і ц у б і с і ” 1 3 , 6 2 3 , 6

“ С у м і т о м о ” 21 “ С у м і т о м о ” 1 5 2 2 , 7

“ Ф у й о ” 2 9 “ Ф у д з і ” 1 0 , 3 2 0 , 2

“ Д а ї т і К а н г і н ” 4 6 “ Д а ї т і

К а н г і н ”

9 , 2 1 5

“ С а н в а ” 4 2 “ С а н в а ” 7 , 7 1 8 , 8

Регіональні банки (64) - це в більшості дрібні та середні за масштабом операцій банки, які

можуть відкривати філії тільки в тій префектурі, де знаходиться їх головна контора. Деякі з цих банків

мають значні за розміром активи, хоча і поступаються активам міським банкам.

Крім того до групи комерційних банків статистика відносить 93 іноземних банків, що працюють в

Японії.

126

До приватних спеціалізованих банків належать банки середньо- тадовгострокового кредитування

(3) та траст -банки (30). Внаслідок того, що міські банки спеціалізувалися на короткостроковому

кредитуванні, банки середньо- та довгострокового кредитування: Індастриел Бенк оф Джапен, Лонг Терм

Кредит Бенк та Ніппон Кредит Бенк, займалися, як це й випливає з їх назви, наданням довгострокових

кредитів гігантам промисловості.

Доля довгострокових кредитів трьох банків гігантам промисловості складає приблизно 10% всіх

кредитів банківської системи. Вони мають значну міжнародну вагу на протязі останніх 20 років, у той час

як міські банки лише нещодавна почали поширювати операції за кордоном.

Траст-банки здійснюють інвестиційні та довірчі операції, контроль за діяльністю брокерських

компаній по операціях з цінними паперами. Більшість з них знаходиться у тісному зв”язку з міськими

банками через спільне володіння акціями.

Кредитна кооперація поділяється на сільськогосподарську та міську. Вона включає 4,4 тис.

сільськогосподарських кооперативів, 468 трудових кооперативів, їх федерації та центральні кооперативні

банки такі, як Банк Сінкін (416 кредитних операцій), Центральний Кооперативний банк Торгівлі і

промисловості, Центральний кооперативний банк сільського та лісового господарства та інші

.Фінансово-кредитні корпорації спеціалізуються на наданні пільгових кредитів підприємствам

окремих галузей народного господарства (сільського господарства, лісової промисловості, рибальства,

житлового будівництва тощо), економічно відсталим регіонам, підприємствам місцевих органів влади. Їх

бюджети та щорічні плани затверджуються парламентом, а діяльність контролюється відповідними

міністерствами.

Державні банківські установи займають важливе місце в банківській системі, бо вони фінансують

тільки ті сфери економіки, де через певні причини не працюють комерційні банки. Кредит цих установ

традиційно більш пільговий, завдяки тому, що вони отримують кошти від бюро довірчих фондів, установа,

де концентруються депозити населення у державних почтово-ощадних касах та державних пенсійних

фондах, під офіційно встановлений низький процент і самі працюють як органи політичного фінансування.

Японський банк розвитку заснований в квітні 1952р. Здійснює овгострокове кредитування

промисловості, в основному тих галузей, які є ризикованими з точки зору приватних банків. Кредитні

ресурси цього банку складаються з капіталу, наданого при створенні банку, бюджетних асигнувань, коштів

інших урядових установ.

Експортно-імпортний банк заснований в 1950р. Уставний капітал повністю належіть державі,

власні кошти банку складаються з його капіталу та бюджетних асигнувань. Залучені кошти складаються з

позик, які урядові установи надають банку, та іноземних кредитів. Обсяг, структура пасивів та зміст

активних операцій банку щорічно зхвалюється парламентом. Загальна діяльність банку відбувається під

керівництвом міністерства фінансів. Банк надає позики підприємствам Японії для зовнішньоекономічної

діяльності на строк від 6 місяців до 5 років, в окремих випадках термін позик, збільшується до 15-20 років.

Спільно з комерційними банками цей банк надає також позики імпортерам японських товарів.

Поштові ощадкаси функціонують при поштових відділеннях. Залучені на депозити кошти

надходять до Бюро довірчих фондів міністерства фінансів і становлять головну частину його коштів.

Грошово-кредитне регулювання здійснюється через банк Японії, міністерство фінансів,

Федерацію економічних організацій (“Кейданрен”).

Банк не має права розпочати свою діяльність без спеціальної ліцензії міністерства фінансів. Для

отримання ліцензії засновникам слід забезпечити відповідність капіталу, активів та пасивів банку

встановленим нормативам, мати необхідний досвід та знання, певний соціальний статус. Банк повинен бути

організований у формі акціонерного товариства і мати статутний капітал не менше 1 млрд. єн.

У його назві має бути слово “гінка” (банк). Дозвіл міністерства фінансів необхідний також для

відкриття відділень банку.

До початку 1990- х років функції різних категорій банків згідно із законодавством були

розмежовані

Таблиця 13.

127

Сегментація японських банків.

Категорії банків Заборонено/дозволяється

Звичайні (ordinary) банки, у т.ч.

Міські банки

Заборонено: трастові операції; випуск

довгострокових цінних паперів; залучення депозитів

на строк понад 3 роки

Банки довгострокового кредиту Дозволяється: випуск довгострокових

зобов’язень; залучення коштів лише від власних

позичальників та державних органів. Обмежено:

право на відкриття відділень

Траст-банки Дозволяється: здійснювати трастові

операції; керувати пенсійними та інвестиційними

фондами

Брокерсько-ділерські фірми за операціями

із цінними паперами

Заборонено: займатися банківською

діяльністю

Філії іноземних банків Дозволяється: здійснювати операції з

цінними паперами через спеціальні філії; займатись

трастовим бізнесом.

Нинішньою банківською реформою в Японії передбачено певну лібералізацію банківської

діяльності.

Згідно з нею:

1.2.1.1.1.1.1.1.1 міські банки зможуть відкривати спеціальні трастові та

інвестиційні філії;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 банки довгострокового кредиту зможуть перетворюватися на

комерційні банки або зливатися з ними;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 траст-банки отримають право відкривати філії для

проведення операцій із цінними паперами;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 фірми, з операцій із цінними паперами, зможуть створювати

(як філії) комерційні банки.

Японські банки оподатковуються за загальними принципами оподаткування корпорацій. Банки

сплачують корпоративний податок на прибуток за ставкою 37,5% (за станом на 1998 р.), місцевий податок

на прибуток – 12,6%, місцевий подушний податок – 7,76%. Після всіх відрахувань ставка податку становить

від 44 до 56%.

Програма страхування депозитів у Японії запроваджена у 1971 р. і контролюється урядом. У разі

банкрутства кредитно-фінансового інституту сума страховки має покривати до 10 млн. єн на одного

вкладника, проте такий порядок почне діяти з 2001 року. Нині внески банків у страховий фонд досить

низькі: за загальною програмою – 0,048% від суми вкладів за попередній період; за спеціальною програмою

– 0,036% від суми вкладів терміном до 2000 року.

Банк Японії 2-3 рази на рік здійснює моніторинг тенденцій фінансового ринку і системи

розрахунків, встановлення ризику неліквідності, забезпечення збалансованого керівництва банківською

системою.

Платіжні системи в Японії складаються із приватних систем, таких як “Система Дзенгін”,

клірингові палати (Clearing Houses), “Єнова клірингова система валютного обміну”, мережа Банку Японії

(Bank of Japan Financial Network System (BOJ-NET) та інших. “Система Дзенгін” виконує у межах Японії

електронні перекази коштів (зокрема, трансферти кредитів), об’єднує всі депозитарні установи країни.

128

У клірингових палатах при регіональних банківських асоціаціях обліковуються чеки та векселі.

Клірингові палати Токіо та Осаки здійснюють ці операції автоматично. “Єнова клірингова система

валютного обміну” діє при Токійській банківській асоціації і використовує мережу Банку Японії (BOJ-

NET).

Мережа Банку Японії використовується для здійснення міжбанківських трансфертів за поточними

рахунками, розрахунків у єнах по валютному обміну, обробки державних облігацій у системі on-line,

доставки державних облігацій для трансакцій на вторинному ринку одночасно з тендером чергової емісії

державних облігацій. Системи cash dispensers (CD) та automated tellers machines (ATMs) – це банкомати, -

ще один важливий елемент автоматизації платіжних систем у Японії. Банки та інші депозитарні установи

розробляють власні СD/ATM мережі, з’єднані між собою через центральну систему, що називається MICS.

Отже, кожен вкладник, що має депозит у приватній фінансовій установі, може вилучити кошти у будь-якій

СDs/ATMs країни.

Фінансова криза 1996-98 рр. боляче зачепила Японію. На скрутне становище її фінансової і

банківської системи вказували давно. Загальний борг країни сягнув 80%, а чистий -–близько 10% від ВВП.

Окрему тяжку проблему становить маса “поганих” боргів, що дістались у спадок від періоду

гіпертрофованого розвитку 1980-х років.

Японські банки, в яких накопичилося близько 77 трлн. Єн проблемних боргів, оголосили про

грандіозні плани їх списання. Asahi Bank, наприклад, готується списати, крім уже запланованих 300 млрд.

єн, додатково 480 млрд. єн “поганих” боргів, що завдасть йому збитків на 190 млрд. єн. Хвора банківська

система пронизана корупцією та оплутана криміналітетом. Тим інвесторам зі США, що займаються

скуповуванням у японських банків “поганих” боргів, доводиться рахуватися з новим видом ризику, який

реально становлять для них японські гангстери. Вважається, що певна частина власності, заставлена за

борги у вигляді цінних паперів, належить кримінальним угрупуванням, - так званій якудзі. Якудза не

зупиняється перед насиллям, коли виникає загроза позбавлення прав власності за прострочені борги.

Фінансова криза в країнах Південно-Східної Азії боляче зачепила країни-кредитори. Подібні

ситуації вже траплялися в новітній історії. Важким уроком для США у 1980-х роках стала боргова криза в

Латинській Америці. Тоді латиноамериканські країни заборгували США майже 100 млрд. доларів.

Американці почали побоюватися ринків, які швидко розвиваються.

Цього разу лідером за обсягом азіатських боргів стала Японія – 97,2 млрд. доларів. США (23,8

млрд.доларів заборгованості) посіли четверте місце, пропустивши вперед, крім Японії, Німеччину (31,7

млрд. доларів) і Францію (24,6 млрд.доларів).

Не всім японським банкам, які ще не оговталися від власних проблем (75% банків ще до кризи

вважалися некредитоспроможними), буде під силу впоратися з новими труднощами. Міжнародні експерти

вважають, що без оздоровлення банківської системи не можна розраховувати на економічне відродження

Японії. Японський уряд виступив із програмою врятування від банкрутства, за якою передбачається влити в

банківський сектор 228 млрд. доларів капіталу. Ослаблені банки вимушені згортати свою діяльність.

Дев’ять японських фінансових інститутів закрилися в Гонконгу. Ті ж, які ще діють, скорочують свою базу

активів. Це відбувається не тому, що Японія вирішила покинути ринки Гонконгу (банкіри наполегливо

шукають варіантів, як зберегти довгострокові стосунки з вигідними клієнтами), а через необхідність

поліпшення рентабельності. Конкурентоспроможність японських банків на міжнародних ринках потерпає

під тиском вимог програми реструктуризації, яка має на меті підготовку до лібералізації індустрії

фінансових послуг усередині країни.

Без пожвавлення японської економіки буде складно вирішити решту азіатських проблем. Так за

даними 1996 року, японські банки надали Гонконгу кредитів на загальну суму понад 280 млрд. доларів, що

зробило їх найбільшими іноземними позичальниками на цій території: на них припадає 28% усіх кредитів.

Якщо внутрішні проблеми змусять Японію піти з Гонконгу, це може спричинити для регіону великі

проблеми. За умови посилення ознак дефляції в Японії існує ризик небезпечного посилення політики

протекціонізму. Всупереч цим побоюванням Японія висловлює впевненість у тому, що вжитих заходів

достатньо, аби вже у нинішньому фіскальному році досягнути майже 2 % зростання. . Японський уряд

вірить: найгірше у банківському секторі вже позаду, і в подальшому єна суттєво зміцніє.

П и т а н н я д л я с а м о к о н т р о л ю :

129

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Я к і з м і н и ві д б у л и с я у д і я л ь н о с т і Б а н к у А н г л і ї

п і с л я с т в о р е н н я FS A ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Ч о м у н а й б і л ь ш і а н г л і й с ь к і к о м е р ц і й н і б а н к и

н а з и в а ю т ь с я к л і р и н г о в и м и ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к і с п е ц і а л ь н і к р е д и т н і у с т а н о в и в и з н а є т е ? Н а з в і т ь

о с о б л и в о с т і ї х д і я л ь н о с т і у В е л и к о б р и т а н і ї т а Н і м е ч ч и н і .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к у с т р у к т у р у м а ю т ь б а л а н с и ф е д ер а л ь н и х

р е з е р в н и х б а н к і в в С Ш А ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Щ о о з н а ч а є б у т и б а н к о м - ч л е н о м Ф Р С ? Я к і п е р е в а г и

ц е д а є к о м е р ц і й н и м б а н к а м ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Н а з в і т ь о с о б л и в о с т і п і д п о р я д к у в а н н я т а

о р г а н і з а ц і й н о ї с т р у к т у р и к о м е р ц і й н и х б а н к і в С Ш А .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к і з м і н и б у л о в н е с е н о З а к о н о м п р о д е р е г у л ю в а н н я

д е п о з и т н и х у с т а н о в 1 9 8 0 р ю . В С Ш А ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к і у с т ан о в и у С Ш А н а л е ж а т ь д о д е п о з и т н и х ?

Д а а й т е х а р а к т е р и с т и к у .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к у с т р у к т у р у м а є Ф Р С С Ш А ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к п о б у д о в а н а с и с т е м а к р е д и т н о ї к о о п е р а ц і ї у

Ф р а н ц і ї ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к з д і й с н ю є т ь с я к о н т р о л ь з а д і я л ь н і с т ю

ф р а н ц у з с ь к и х ко м е р ц і й н и х б а н к і в ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Д а й т е х а р а к т е р и с т и к у о п е р а ц і й н і м е ц ь к и х

“ г р о с б а н к і в ” .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к е м і с ц е з а й м а ю т ь д е р ж а в н і к р е д и т н о - ф і н а н с о в і

у с т а н о в и у к р е д и т н і й с и с т е м і Я п о н і ї ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к а с п е ц и ф і к а о р г а н і з а ц і ї о щ а д н о ї с п р а в и у

Ф р а н ц і ї ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к і з м і н и с т а л и с я у г р о ш о в о - к р е д и т н і й с и с т е м і

Н і м е ч ч и н и п і с л я п р и є д н а н н я С х і д н и х з е м е л ь ?

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к і б а н к и н а л е ж а т ь д о г р у п и у н і в е р с а л ь н и х у

Н і м е ч ч и н і ?

130