Семко В.О., Скляренко С.О. Вимоги до оформлення архітектурно-будівельних креслень

Подождите немного. Документ загружается.

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

В.О. Семко, С.О. Скляренко, О.В. Гранько

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИХ КРЕСЛЕНЬ

Навчальний посібник

Полтава 2009

УДК 744.43: 72.02

Рецензенти: С.Ф. Пічугін (завідувач кафедри конструкцій із металу, дерева та

пластмас, д.т.н., професор, ПолтНТУ)

В.В. Чернявський (доцент кафедри архітектури та міського

будівництва, к.т.н., доцент, ПолтНТУ)

Відповідальний за випуск: О.В. Семко (завідувач кафедри архітектури та

міського будівництва, д.т.н., професор, ПолтНТУ)

В.О. Семко, С.О. Скляренко, О.В. Гранько. Основні вимоги до оформлення

архітектурно-будівельних креслень: Навчальний посібник. – Полтава:

ПолтНТУ, 2009. – 97с.

Навчальний посібник містить вибірку основних вимог державних

стандартів, що регламентують оформлення архітектурно-будівельних робочих

креслень.

Посібник призначений для студентів спеціальностей 6.060101

«Будівництво», 6.060102 «Архітектура» та інженерно-технічних працівників.

Затверджено науково-методичною радою

університету, протокол №3 від 24.12.2009р.

УДК 744.43: 72.02

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………….

Розділ 1

Заг

альні вимоги до робочих креслень………………………

…

Розділ 2

Основні вимоги до проектної

та

робочої документації………

2.1

Загальні вимоги до складу документації…………………………

….

2.2

Загальні дані до робочих креслень…………………………………

…

2.3 Загальні правила виконання

документації…………………………

…

2.3.1 Координаційні осі…………………………………………………

…

2.3.2 Нанесення розмірів, ухилів, відміток, написів……………………

2.3.3 Зображення (розрізи, перетини, види, фрагменти)………………

2.3.4 Основні написи і титульний аркуш…………………………

……

….

2.4

Правила виконання специфікацій на кресленнях…………………

…

Розділ 3 Правила виконання архітектурно

будівельних робочих

креслень……………………………………………………………………. 29

3.1

Загальні вимоги………………………………………………………

…

3.2 Основний комплект робочих креслень

архітектурних рішень……

3.2.1 Загальні дані

о робочих креслен

…

…………………………

….

3.2.2 Плани поверхів………………………………………………………

3.2.3 Розрізи і фасади……………………………………………………

….

3.2.4 Плани підлоги і покрівлі (даху)……………………………………

3.3 Основний ко

мплект робочих креслень будівельних конструкцій…

3.3.1

Схеми розташування елементів конструкцій……………………

….

3.3.2

Специфікації до схем розташування елементів конструкцій……

Оформлення креслень металоконструкцій………………………

….

3.4.1

Кресле

ння загального вигляду……………………………………

…

3.4.2

Схеми розташування елементів металевих конструкцій………

….

3.4.3

Креслення елементів металевих конструкцій……………………

…

3.4.4

Креслення вузлів металевих конструкцій………………………

…..

3.4.5

Специфікації металоп

рокату………………………………………

Розділ 4 Умовні графічні зображення будівельних конструкцій і їх

елементів…………………………………………………………………… 50

4.1

Загальні умовні позначення…………………………………………

…

4.2

Умовні зображення і позначення отворів, ніш, пазів, бороз

н……

4.3

Умовні зображення підйомно

транспортного устаткування……

….

4.4

Умовні позначення металевих конструкцій…………………………

4.5

Умовні позначення дерев

’

яних конструкцій………………………

…

4.6

Умовні позначення елементів санітарно

технічних систем………

...

озділ

Позначення будівельних матеріалів та правила їх нанесення

на кресленнях……………………………………………………………… 69

Додаток А

Формати……………………………………………………….

Додаток Б

Масштаби……………………………………………………

…

Додаток В

Лінії……………………………………………………………

Додаток Г

Ма

рки основних комплектів робочих креслень…

…

…….

Додаток Д

Умовні графічні позначення кріпильних елементів………

Додаток Е

Правила виконання написів на кресленнях…………………

Література………………………………………………………………….

ВСТУП

Цей навчальний посібник містить вибірку основних вимог державних

стандартів, що регламентують оформлення архітектурно-будівельних робочих

креслень.

Метою посібника є допомога студентам спеціальностей 6.060101

«Будівництво» та 6.060102 «Архітектура» у оформленні креслень при

курсовому чи дипломному проектуванні.

Усі рекомендації наведено відповідно до діючих стандартів Єдиної

системи конструкторської документації (ЄСКД) і системи проектної

документації для будівництва (СПДБ), а тому можуть бути застосовані у

реальному проектуванні.

У посібнику розглядаються загальні вимоги до робочих креслень та

проектної робочої документації, подаються посилання на діючі нормативні

документи, наводяться правила виконання архітектурно-будівельних робочих

креслень, форми основних елементів оформлення креслярських аркушів,

умовні графічні позначення будівельних матеріалів, конструктивних чи

додаткових елементів, додаються вимоги до оформлення основних елементів

будь-якого технічного креслення (формати, масштаби, типи ліній, правила

виконання написів).

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РОБОЧИХ КРЕСЛЕНЬ

Ці вимоги ставляться до виконання креслень деталей, складальних,

габаритних і монтажних на стадії розроблення робочої документації для всіх

галузей промисловості.

При розробленні робочих креслень передбачають:

а) оптимальне використання стандартних і закупівельних виробів, а також

виробів, освоєних виробництвом та відповідних сучасному рівню техніки;

б) раціонально обмежену номенклатуру конструктивних елементів, їх розмірів,

покриттів і т. д.;

в) раціонально обмежену номенклатуру марок та сортаментів матеріалів, а

також використання найбільш дешевих і найменш дефіцитних матеріалів;

г) необхідну міру взаємозамінюваності, найбільш вигідні способи

виготовлення й ремонту виробів, а також їх максимальну зручність

обслуговування в експлуатації.

На кресленнях застосовують умовні позначення (знаки, лінії, буквені та

буквено-цифрові позначення), встановлені в державних стандартах.

Умовні позначення застосовують без роз’яснення їх на кресленні й без

указівки номера стандарту. Виняток становлять умовні позначення, в яких

передбачено вказувати номер стандарту.

Примітки:

1. Якщо в державних стандартах немає відповідних умовних позначень,

то застосовують умовні позначення, встановлені в галузевих стандартах з

обов’язковими посиланнями на них.

2. Допускається застосовувати умовні позначення, не передбачені в

державних і галузевих стандартах. У цих випадках умовні позначення

роз’яснюють на полі креслення.

Розміри умовних знаків, не встановлених в стандартах, визначають з

урахуванням наочності й ясності креслення та витримують однаковими при

багаторазовому повторенні.

На кожному кресленні розміщують основний напис і додаткові графи до

неї відповідно до вимог ГОСТ.

РОЗДІЛ 2

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ ТА РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

2.1 Загальні вимоги до складу документації

Склад і вміст проектної документації на будівництво підприємств, будівель

та споруд установлені діючими будівельними нормами й правилами.

До складу робочої документації на зведення будівлі або споруди в

загальному випадку включають:

а) робочі креслення, призначені для виробництва будівельних і монтажних

робіт;

б) робочу документацію на будівельні вироби за ДСТУ Б А.2.4-7-95 [27];

в) ескізні креслення загальних видів нетипових виробів за

ДСТУ Б А.2.4-11-95 [30];

г) специфікації устаткування, виробів і матеріалів за

ДСТУ Б А.2.4-10-95 [29];

д) іншу документацію, що додається, передбачену відповідними

стандартами Системи проектної документації для будівництва (СПДБ);

е) кошторисну документацію за встановленими формами.

ДСТУ Б А.2.4-5-95 [26] установлює загальні положення за призначенням

Системи проектної документації для будівництва (СПДБ), склад класифікаційних

груп і правила позначення стандартів СПДБ, які поширюються на всі види

проектної документації для будівництва.

Система проектної документації для будівництва – це комплекс

нормативних організаційно-методичних документів, що встановлюють

загальнотехнічні вимоги, необхідні для розроблення, обліку, зберігання й

використання проектної документації для будівництва об’єктів різного

призначення.

Основне призначення стандартів СПДБ полягає в установленні єдиних

правил виконання проектної документації для будівництва, що забезпечують:

– уніфікацію складу, правил оформлення документації з урахуванням

призначення проектних документів;

– комплектність документації, що видається замовнику, з урахуванням

спеціалізації підрядчика, виду й призначення використаних ним документів;

– максимально необхідний обсяг документації для виконання

будівельно-монтажних робіт;

– загальні правила виконання креслень і текстових документів

незалежно від призначення проектованого об’єкта та вигляду проектних рішень;

– уніфікацію форм проектних документів і графічних зображень з

виключенням непотрібної споживачеві інформації;

– уніфікацію термінів та понять, уживаних в СПДБ;

– використання проектної документації в автоматизованих системах

проектування й управління будівельним виробництвом;

– можливість випуску якісної проектної продукції та її репрографії.

Крім того, вимоги стандартів СПДБ мають взаємопов’язати з вимогами

стандартів відповідних уніфікованих систем документації, в тому числі державних

стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД), стандартів

системи репрографії, міжнародних стандартів ІСО і МЕК, а також з іншими

взаємозв’язаними нормативними документами.

Стандарти СПДБ розподіляються за класифікаційними групами,

наведеними в таблиці 2.1.

Позначення стандартів СПДБ будуються за класифікаційною ознакою й

складаються з:

– скороченого найменування категорії нормативного документа;

– двозначного цифрового коду СПДС за класифікатором;

– порядкового номера стандарту (після крапки) в цій системі;

– двох останніх цифр (після тире), що вказують рік прийняття

стандарту.

Таблиця 2.1 – Класифікація стандартів СПДБ

Код

класифікаційної

групи

Найменування класифікаційної групи

0 Загальні положення

1 Загальні правила виконання креслень і текстових документів

2 Умовні позначення та зображення на кресленнях і схемах

3 Правила виконання документації інженерних досліджень

4 Правила виконання технологічної проектної документації

5 Правила виконання архітектурно-будівельної проектної

документації

6 Правила виконання проектної документації інженерного

забезпечення будівель і споруд

7 Прав

ила виконання проектної документації інженерних

споруд, зовнішніх мереж і комунікацій

8 Правила виконання планувальної та містобудівної проектної

документації

9 Інші стандарти

Приклад:

ГОСТ

01 - 93

Рік прийняття стандарту

Номер стандарту в класифікаційній групі

Код класифікаційної групи

Код СПДБ за класифікатором

стандартів і технічних умов

Категорія міждержавного стандарту

2.2 Загальні дані до робочих креслень

На перших листах кожного основного комплекту робочих креслень

наводять загальні дані до робочих креслень, що включають:

а) відомість робочих креслень основного комплекту;

б) відомість документів, які додаються та на які посилаються;

в) відомість основних комплектів робочих креслень;

г) відомість специфікацій (за наявності в основному комплекті декількох

схем розташування);

д) умовні позначення, які не встановлені державними стандартами і

значення яких не вказані на інших листах основного комплекту робочих креслень;

е) загальні вказівки;

ж) інші дані, передбачені відповідними стандартами СПДБ.

У загальних указівках наводять:

а) підставу для розроблення робочої документації (завдання на

проектування, затверджений проект);

б) відмітку, прийняту в робочих кресленнях будівлі або споруди умовно за

нульову (як правило, наводять на архітектурно-будівельних кресленнях);

в) запис про результати перевірки на патентоспроможність і патентну

чистоту вперше вживаних або розроблених у проекті технологічних процесів,

устаткування, приладів, конструкцій, виробів та матеріалів, а також номери

авторських свідоцтв і заявок, щодо яких прийняті рішення про видачу авторських

свідоцтв на використані в робочій документації винаходи;

г) запис про те, що робочі креслення розроблені відповідно до діючих

норм, правил і стандартів;

д) перелік видів робіт, для яких необхідно складати акти огляду

прихованих робіт;

е) відомості про інтелектуальну власність (за необхідності);

ж) інші необхідні вказівки.

У загальних указівках не слід повторювати технічні вимоги, розміщені на

інших листах основного комплекту робочих креслень, і давати опис прийнятих у

робочих кресленнях технічних рішень.

2.3 Загальні правила виконання документації

При виконанні проектної, робочої та іншої технічної документації,

призначеної для будівництва підприємств, будівель і споруд, слід керуватися

вимогами відповідних стандартів СПДБ, а також стандартів Єдиної системи

конструкторської документації (ЕСКД).

Креслення виконують в оптимальних масштабах з урахуванням їх

складності й насиченості інформацією. Масштаби на кресленнях не вказують, за

винятком креслень виробів та інших випадків, передбачених у відповідних

стандартах СПДБ.

Перелік скорочень слів, що допускаються в основних написах, технічних

вимогах, таблицях, кресленнях та специфікаціях, наведений у додатку до ГОСТ

2.316-68 [21] і наведений у таблиці 2.2.

2.3.1 Координаційні осі

На зображенні кожної будівлі або споруди вказують координаційні осі й

надають їм самостійну систему позначень.

Координаційні осі наносять на зображення будівлі, споруди тонкими

штрих-пунктирними лініями з довгими штрихами, позначають арабськими

цифрами і великими буквами українського алфавіту (за винятком букв: Є, З, I, Ї,

Й, О, X, Ц, Ч, Щ, Ь) у колах діаметром 6–12 мм. Пропуски в цифрових і буквених

(окрім указаних) позначеннях координаційних осей не допускаються. Цифрами

позначають координаційні осі по стороні будівлі та споруди з великою кількістю

осей. Якщо для позначення координаційних осей не вистачає букв алфавіту,

подальші осі позначають двома буквами (АА, ББ, ВВ). Послідовність цифрових і

буквених позначень координаційних осей приймають за планом зліва направо та

від низу до верху (рис. 2.1 (а)) або як показано на рисунку 2.1 (б, в).

Позначення координаційних осей, як правило, наносять по лівій і нижній

сторонах плану будівлі й споруди. При незбіжності координаційних осей

протилежних сторін плану, позначення вказаних осей у місцях розбіжності

додатково наносять по верхній та правій сторонах.

Для окремих елементів, розташованих між координаційними осями

основних несучих конструкцій, наносять додаткові осі й позначають їх у вигляді

дробу: над рискою вказують позначення попередньої координаційної осі; під

рискою – додатковий порядковий номер у межах ділянки між суміжними

координаційними осями відповідно до рисунка 2.1 (г). Допускається

координаційним осям фахверкових колон надавати цифрові та буквені

позначення, продовжуючи позначення осей основних колон без додаткового

номера.

На зображенні елемента, що повторюється, прив’язаного до декількох

координаційних осей, координаційні осі позначають відповідно до рисунку 2.2:

«а» – при числі координаційних осей не більше ніж 3;

«б» – при числі координаційних осей більше ніж 3;

«в» – при всіх буквених і цифрових координаційних осях.

За необхідності орієнтацію координаційної осі, до якої прив’язаний

елемент, по відношенню до сусідньої осі вказують відповідно до рисунка 2.2 (г).

Для позначення координаційних осей блок-секцій житлових будівель

застосовують індекс «с» (1с, 2с, Ас, Бс).

На планах житлових будівель, скомпонованих з блок-секцій, позначення

крайніх координаційних осей блок-секцій указують без індексу відповідно до

рисунка 2.3.