Семко В.О., Скляренко С.О. Вимоги до оформлення архітектурно-будівельних креслень

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 5.2 – Графічні позначення матеріалів на видах (фасадах)

Матеріал Позначення

1. Метали

2. Сталь рифлена

3. Сталь просічна

4. Кладка з цеглини б

удівельного і

спеціального клінкеру, кераміки,

теракоти, штучного й

природного

каменів будь-якої форми тощо

5. Скло

Примітки:

1. Для уточнення різновиду матеріалу, зокрема матеріалів з однотипним позначенням,

графічне позначення слід супроводжувати пояснюючим написом на полі креслення.

2. У спеціальних будівельних конструктивних кресленнях для армування залізобетонних

конструкцій повинні застосовуватися позначення за ДСТУ Б А.2.4-7-95.

3. Позначення матеріалу на вигляді (фасаді) допускається наносити не повністю, а

лише невеликими ділянками по контуру або плямами всередині контуру.

Рисунок 5.4 – Виконання штрихування перерізу відповідно рамки

креслення

Рисунок 5.5 – Виконання штрихування Рисунок 5.6 – Виконання штрихування

під кутом 30° під кутом 60°

Лінії штрихування повинні наноситися з нахилом вліво або вправо, але, як

правило, в одну і ту ж сторону на всіх перетинах, що належать до однієї й тієї ж

деталі, незалежно від кількості листів, на яких ці перетини розташовані.

Відстань між паралельними прямими лініями штрихування (частота) має

бути, як правило, однаковою для всіх виконуваних в одному і тому ж масштабі

перетинів даної деталі та вибирається залежно від площі штрихування й

необхідності урізноманітнити штрихування суміжних перетинів. Указана відстань

має бути від 1 до 10 мм залежно від площі штрихування і необхідності

урізноманітнити штрихування суміжних перетинів.

Вузькі й довгі площі перерізів (наприклад, штампованих, вальцьованих та

інших подібних деталей), ширина яких на кресленні від 2 до 4 мм, рекомендується

штрихувати повністю лише на кінцях і навколо контурів отворів, а останню

площу перерізу – невеликими ділянками в декількох місцях (рис. 5.7). У цих

випадках лінії штрихування скла (рис. 5.8) слід наносити з нахилом 15 – 20° до

лінії більшої сторони контуру перетину.

Рисунок 5.7 – Штрихування довгих та вузьких перерізів

Рисунок 5.8 – Штрихування скла

Штрихування всіх позначень у цьому випадкові виконують від руки.

Вузькі площі перерізів, ширина яких на кресленні менше ніж 2 мм,

допускається показувати зачорненими із залишенням просвітів між суміжними

перетинами не менше ніж 0,8 мм (рис. 5.9).

У будівельних кресленнях допускається на перетинах незначної площі

будь-який матеріал позначати як метал або взагалі не застосовувати позначення,

зробивши пояснюючий напис на полі креслення.

Рисунок 5.9 – Штрихування вузьких площ перерізів

Позначення, вказане в п. 3 таблиці 5.1, і позначення засипки в перетині

виконують від руки.

Для суміжних перерізів двох деталей слід брати нахил ліній штрихування

для одного перерізу вправо, для іншого – вліво (зустрічне штрихування).

При штрихуванні «в клітку» для суміжних перерізів двох деталей відстань

між лініями штрихування в кожному перерізі має бути різною.

У суміжних перерізах з штрихуванням однакового нахилу і напряму слід

змінювати відстань між лініями штрихування (рис. 5.4) або зрушувати ці лінії в

одному перерізі по відношенню до іншого, не змінюючи кута їх нахилу (рис. 5.5).

При великих площах перерізів, а також при зазначенні профілю ґрунту

допускається наносити позначення лише по контуру перерізу вузькою смужкою

рівномірної ширини (рис. 5.11).

Рисунок 5.10 – Штрихування суміжних перерізів

Рисунок 5.11 – Штрихування великих площ перерізів

Умовні графічні позначення матеріалів дорожнього одягу і земляного

полотна (за ГОСТ Р 21.1207-97) виконують відповідно до таблиці 5.3. Умовні

графічні позначення матеріалів, наведені в таблиці, за необхідності

рекомендується застосовувати й на інших будівельних кресленнях.

Таблиця 5.3 – Графічні умовні позначення матеріалів дорожнього одягу

Найменування Позначення

1. Асфальтобетон

2. Асфальтобетон двошаровий

3. Асфальтобетон тришаровий

4. Бетон

5. Ґрунт природний

6. Ґрунт насипний

7. Залізобетон

8. Залізобетон попередньо

напружений

9. Матеріал гідроізоляційний

10. Матеріал теплоізоляційний

11. Пісок, укріплений цементом

12. Суміш піщано-гравійна

13. Суміш піщано-гравійна,

укріплена цементом

14. Суміш піщано-щебенева

Продовження таблиці 5.3

Найменування Позначення

15. Суміш піщано-щебенева,

укріплена цементом

16. Цементобетон

17. Щебінь фракціонований,

укладений за способом

заклинювання

18. Щебінь фракціонований,

оброблений матеріалом за

способом просочення

ДОДАТОК А

Формати

В даному додатку наведені формати листів креслень та інших документів,

передбачених стандартами на конструкторську документацію всіх галузей

промисловості й будівництва.

Формати листів визначаються розмірами зовнішньої рамки (виконаною

тонкою лінією) оригіналів, дублікатів, копій (рис. А1).

Рисунок А1 – Загальний вигляд аркуша

Формат з розмірами сторін 1189х841 мм, площа якого рівна 1 м

, і інші

формати, отримані шляхом послідовного ділення його на дві рівні частини

паралельно меншій стороні відповідного формату, беруться за основні.

Позначення та розміри сторін основних форматів повинні відповідати

вказаним в таблиці А1.

Таблиця А1 – Розміри форматів аркушів

Позначення формату Розміри сторін формату, мм

А0

841

1189

А1

594

841

А2

420

594

А3

297

420

А4

210

297

За необхідності допускається застосовувати формат А5 з розмірами сторін

148х210 мм.

Допускається використання додаткових форматів, утворюваних

збільшенням коротких сторін основних форматів на величину, кратну їх розмірам.

Розміри похідних форматів, як правило, слід вибирати за таблицею А2.

Позначення похідного формату складається з позначення основного

формату і його кратності згідно з таблицею А1, наприклад, А0х2, А4х8 тощо.

Таблиця А2 – Розміри похідних форматів

Крат-

ність

Формат (розміри в мм)

А0 А1 А2 А3 А4

1189

1682

- - - -

1189

2523 841

1783 594

1261 420

891 297

630

4 -

841

2378 594

1682 420

1189 297

841

5 - -

594

2102 420

1486 297

1051

6 - - -

420

1783 297

1261

7 - - -

420

2080 291

1471

8 - - - -

297

1682

9 - - - -

297

1892

Граничні відхилення сторін форматів – за таблицею А3.

Таблиця А3 – Граничні значення відхилень розмірів форматів у мм

Розміри сторін

форматів

Граничні відхилення

до 150

± 1,5

від 150 до 600

± 2,0

більше 600

± 3,0

ДОДАТОК Б

Масштаби

У даному додатку наведені масштаби зображень і їх позначення на

кресленнях усіх галузей промисловості та будівництва за ГОСТ 2.302-68 [10].

Стандарт не поширюється на креслення, отримані фотографуванням, а

також на ілюстрації в друкарських виданнях тощо.

Масштаби зображень на кресленнях повинні вибиратися з наступного

ряду:

Масштаби зменшення 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50;

1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000

Натуральна величина

1:1

Масштаби збільшення

2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1

При проектуванні генеральних планів крупних об’єктів допускається

застосовувати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.

У необхідних випадках допускається застосовувати масштаби збільшення

(100 n):1, де n – ціле число.

Масштаб, указаний у призначеній для цього графі основного напису

креслення, повинен позначатися за типом 1:1; 1:2; 2:1 і т. п.

ДОДАТОК В

Лінії

У даному додатку наведені зображення й основні призначення ліній на

кресленнях усіх галузей промисловості та будівництва. Спеціальні призначення

ліній (зображення різьблення, шліців, межі зон з різною шорсткістю і т. д.)

визначені у відповідних стандартах Єдиної системи конструкторської

документації.

Найменування, зображення, товщина ліній по відношенню до товщини

основної лінії й основні призначення ліній повинні відповідати вказаним у

таблиці В1.

Для складних розрізів і перерізів допускається кінці розімкненої лінії

з’єднати штрихпунктирною тонкою лінією.

У будівельних кресленнях у розрізах видимі лінії контурів, перетини, що

не потрапляють у площину, допускається виконувати суцільною тонкою лінією.

Товщина суцільної основної лінії s має бути в межах від 0,5 до 1,4 мм

залежно від величини і складності зображення, а також від формату креслення.

Товщина ліній одного й того ж типу має бути однакова для всіх зображень

на цьому кресленні, що викреслюються в однаковому масштабі.

Найменша товщина ліній і найменша відстань між лініями залежно від

формату креслення повинні відповідати вказаним в таблиці В2.

Таблиця В1 – Зображення ліній на кресленнях

Найменування

Зображення

Товщина

лінії по

відношенню

до товщини

основної лінії

Основне призначення

1. Суцільна

товста основна

Лінії видимого контуру

Лінії переходу (видимі)

Лінії контуру перетину (винесеного і

такого, що входить до складу розрізу)

2. Суцільна

тонка

Від

до

Лінії контуру накладеного перетину

Лінії розмірні й виносні

Лінії штрихування

Лінії-винесення

Полиці ліній-винесень і підкреслення

написів

Лінії обмеження виносних елементів

на видах, розрізах і перетинах

Лінії переходу (уявні)

3. Суцільна

хвиляста

Лінії обриву

Лінії розмежування вигляду і розрізу

Продовження таблиці В1

Найменування

Зображення

Товщина

лінії по

відношенню

до товщини

основної лінії

Основне призначення

4. Штрихова

1....2

2....8

Лінії невидимого контуру

Лінії переходу (невидимі)

5. Штрих-

пунктирна

тонка

3....5

5...30

Від

до

Лінії осьові й центрові

Лінії перетинів, симетрії, що є осями,

для накладених або винесених

перетинів

6. Штрих-

пунктирна

потовщена

3...8

3...4

Від

до

Лінії, які позначають поверхні, що

підлягають термообробці або

покриттю

Лінії для зображення елементів,

розташованих перед січною

площиною («накладена проекція»)

7. Розімкнена

8...20

від s до s

Лінії перетинів

8. Суцільна

тонка зі

зламами

від

до

Довгі лінії обриву

9. Штрих-

пунктирна

тонка з двома

крапками

5...30

Від

до

Лінії згину на розгортках

Лінії для зображення частин виробів у

крайніх або проміжних положеннях

Лінії для зображення розгортки,

поєднаної з виглядом

Таблиця В2 – Мінімальні товщини та відстані між лініями

Формат креслення

Найменша товщина ліній в

мм, виконаних

Найменша відстань між

лініями в мм, виконаними

у туші

(на лазерному

принтері)

в олівці

(на

струменевому

принтері)

у туші

(на лазерному

принтері)

в олівці

(на струменевому

принтері)

З розміром більшої

сторони 841 мм і більше

0,3 0,8 1,0

З розм

іром більшої

сторони менше ніж

841

мм

0,2 0,3 0,8

Довжину штрихів у штрихових і штрихпунктирних лініях слід вибирати

залежно від величини зображення. Штрихи в лінії мають бути приблизно