Семинар по истории Украины - Становище українців за Литовсько-Польської доби. Формування українського козацтва

підпорядковувалася Запорозькій Січі – у паланках (їх нараховувалося від 5 до 8). Ці козаки

повинні були з’являтися на Січі за першим наказом курінного отамана. До служби козак мав

прибути із власною зброєю, обладунками, одягом і харчами. Загалом у період розвитку Запорозька

Січ нараховувала в середньому 10-12 тис. війська, а разом з мешканцями зимівників і слобод –

близько 100 тис. чол..

Символами державності, влади військової старшини були прапор, булава (символ влади

гетьмана), печатка, бунчук, литаври, тобто військові відзнаки та символи влади. До прапора

козаки ставилися як до святині. Козацький стяг був червоного (малинового) кольору, на одному

боці якого було зображено Святого Архангела Михаїла (білим кольором), на іншому-хрест.

Символом влади була печатка з гербом Січі – козак з рушницею на плечі, із шаблею та списом,

устромленим у землю.

Умови прийому до Січі передбачали вірність православ’ю, уміння володіти зброєю,

дотримання традицій товариства, відсутності родини. Жінок у Січ не допускали. Одружені козаки

жили в прикордонних із Січчю районах – зимівниках.