Салухіна Н.Г., Язвінська О.М. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ1

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

При вирішенні питання розробки комплексних стандартів слід проаналізувати усі

складові частини виробу і характеристики матеріалів, з яких він виготовлений, визначи-

ти їх кінцеве експлуатаційне призначення. Розробку комплексних стандартів потрібно

починати з компонентів, які не мають самостійного експлуатаційного призначення.

У сучасних умовах інструментом практичної організації робіт з комплексної стан-

дартизації продукції є розробка та реалізація програм комплексної стандартизації (ПКС).

ПКС являє собою плановий документ, що містить оптимальну сукупність пов’язаних но-

рмативних документів, які підлягають розробці або перегляду і визначають збалансовані

вимоги до технічного рівня та якості продукції (сировини, матеріалів, комплектуючих

вузлів, обладнання тощо), строки проведення робіт, перелік заходів та склад виконавців.

Випереджуюча стандартизація. Одним із головних проявів науково-технічного прогресу

є постійна, своєчасна заміна застарілих виробів (тих, які ще знаходяться у виробництві) новими,

більш прогресивними, які відповідають сучасним вимогам науки, техніки та споживачів і забез-

печують значне підвищення продуктивності суспільної праці. У зв’язку з цим основні параметри

виробів, які зафіксовані у стандартах, повинні систематично переглядатися з урахуванням довго-

строкових прогнозів і випередження темпів науково-технічного прогресу. Цим вимогам відпові-

дає випереджуюча стандартизація, яка встановлює підвищені норми та вимоги до об’єктів стан-

дартизації відповідно до вже досягнутого на практиці рівня норм і вимог. До того ж підвищені

норми та вимоги, згідно з прогнозом, будуть оптимальними й в майбутньому.

Суть випереджуючої стандартизації полягає у встановленні у стандартах перспек-

тивних норм та вимог до продукції, які згідно з прогнозами будуть оптимальними у май-

бутньому. Це необхідно для того, щоб під час виробництва нової продукції, її технічний

рівень та якість не поступались кращим світовим зразкам. Випереджуюча стандартизація

здійснюється шляхом розробки окремих або комплексів стандартів. Особливу увагу при-

діляють розробці та впровадженню оптимальних показників якості, визначення яких по-

винно проводитись на основі прогнозування.

Під прогнозуванням показників якості виробів розуміють науково обґрунтоване завба-

чення кількісних значень цих показників, які можуть бути досягнуті до визначеного момен-

ту часу. Прогнозування може бути короткостроковим (на строк до 5 років), середньостроко-

вим (на строк 5–15 років) і довгостроковим (більше 15 років). Для розробки випереджуючих

стандартів, зазвичай, використовують короткострокові та середньострокові прогнози.

Випереджуючі стандарти, які встановлюють перспективні вимоги до якості об’єктів

стандартизації, розробляються на основі науково-дослідних, дослідно-конструкторських та

дослідно-технологічних робіт, тобто робіт, які виконуються на стадії створення продукції.

Рис. 1.5.8.

Методичні принципи випереджаючої стандартизації

Випереджаюча стандартизація

принцип перспективності

принцип динамічності

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Масштаби та темпи випереджуючої стандартизації відстають від вимог сьогодення.

Велика кількість стандартів на харчові продукти не відповідає сучасному рівню науки і

техніки, особливо за показниками безпеки. Не створено випереджуючих стандартів на

електромобілі, хоча ця проблема має велике економічне та соціальне значення, адже кі-

лькість автомобілів у країні постійно збільшується, і відповідно зростає загазованість

міст. Невикористання принципу випереджуючої стандартизації призводить до того, що

машини, які умовно пройшли державні випробування, до серійного виробництва не при-

ймаються, тому, що їхні техніко-економічні показники встигають застаріти.

Параметрична стандартизація важлива, адже розвиток народного господарства приво-

дить до подальшого збільшення типів і типорозмірів виробів, що пов’язано зі створенням нових

видів продукції та потребою у широкому розвитку механізації й автоматизації виробництва.

Крім того, для сучасної промисловості властива широка, постійно зростаюча номенк-

латура вироблених товарів. У ряді випадків має місце випуск надмірно великої номенк-

латури виробів, що схожі за призначенням і незначно відрізняються конструктивним ви-

конанням і розмірами. Упорядкування номенклатури і кількості типорозмірів виробів є

одним із найважливіших завдань стандартизації.

Це знижує серійність виробництва продукції, ускладнює уніфікацію виробів, гальмує

розвиток спеціалізації виробництва, подовжує термін опанування нової техніки, збільшує

виробничі витрати, порушує номенклатуру запасних частин, здорожує ремонт, підвищує

вартість обслуговування при експлуатації. Тенденція щодо збільшення кількості типів і

типорозмірів виробів виникає через неузгодженість різних виробництв та дослідних орга-

нізацій, що здійснюють розробку схожих виробів. Упорядкування номенклатури і кількос-

ті типорозмірів виробів є одним із найважливіших завдань стандартизації (рис. 1.5.9).

Основні розміри

базових деталей

(взуття, одягу, столів)

Параметри, які ха-

рактеризують об'єм

(місткість посуду)

Розміри взаємозамін-

ності (приєднувальні -

агрегатів, машин)

За розміром

Маса окремих

виробів

Маса спортив-

ного інвентарю

Маса пакування

продукту

За вагою

Продуктивність

вентилятора

Швидкість руху

транспортного

засобу

Що характеризують

продуктивність

машин і приладів

Потужність двигуна

Напруга ламп

Витрати палива

Енергетичні

Види параметрів продукції

Рис. 1.5.9.

Види параметрів продукції

Узгодження параметрів і розмірів різних видів продукції методом параметричної

стандартизації дозволяє ув’язати їх між собою, а також різні галузі промисловості, що дає

великий економічний е

ект в масштабах на

одного господа

ства к

аїни

Розділ1

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Основою для раціонального скорочення номенклатури і кількості типорозмірів вироб-

леної продукції є розробка параметричних стандартів, які встановлюють параметри і розміри

найбільш раціональних видів, типів і типорозмірів машин, приладів, обладнання тощо. Ство-

рення та використання виробів буде найбільш успішним у тому випадку, коли їх параметри

будуть погоджені між собою. Узгодження різних параметрів і розмірів методом параметрич-

ної стандартизації дає змогу ув’язати між собою різні галузі промисловості, що призведе до

великого економічного ефекту у масштабах усього народного господарства країни.

Система переважних чисел і параметричні ряди

Отже, сутність параметричної стандартизації полягає у тому, що параметри і розмі-

ри виробів встановлюють не довільно, а дотримуючись визначених, чітко обґрунтованих

рядів переважних чисел. Тому, теоретичною базою сучасної стандартизації є система

переважних чисел (рис. 1.5.10).

Тобто, будь-які параметри виробу (продуктивність, число обертів, швидкість, поту-

жність, тиск, розміри) керуються певним науково обґрунтованим рядом переважних чи-

сел, тоді виріб буде узгоджуваний з іншими, пов’язаними з ним, видами продукції: елек-

тродвигуни — з технологічним обладнанням, вантажопідйомними пристроями; вантажо-

підйомні пристрої — з вантажними машинами; вантажні машини — з транспортною та-

рою; транспортна тара — з споживчою тарою і таке інше.

Параметр продукції — це кількісна характеристика властивостей продукції чи її

станів, які визначають призначення продукції та умови її використання. Параметри про-

дукції наводяться в нормативних документах.

Згідно з характерними властивостями виробів розрізняють найбільш важливі пара-

метри продукції:

• розмірні параметри (розмір одягу та взуття, місткість посуду);

• параметри ваги (маса окремих видів спортивного інвентарю);

• параметри, які характеризують продуктивність машин і приладів (продуктивність

вентиляторів, швидкість руху транспортних засобів);

• енергетичні параметри (потужність двигуна).

У 1953 р. Міжнародна організація зі стандартизації (ІSО) прийняла Міжнародні ре-

комендації щодо переважних чисел ІSО/Р3, які стали основою для розроблення парамет-

ричних стандартів у багатьох країнах світу. До рекомендацій, крім ряду R

увійшли ряди

; R

, які також отримали назву рядів Ренара. Існують ще два додаткових ряди R

і R

І60

, які використовують тільки в окремих, технічно обґрунтованих випадках.

Рис. 1.5.10.

Сутність поняття «переважні числа»

Переважні

числа

—

е числа,

о рекомендовано обирати переважно перед усіма

іншими для визначення величин параметрів при створенні виробів.

Приклади використання переважних чисел зустрічаються всюди —

це розміри взуття і одягу, довжина цвяхів, номінальні значення маси

гир, потужність електричних машин тощо

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

У 1955 р. прийнята рекомендація ІSО/Р17 «Керівництво з використання переваж-

них чисел і рядів переважних чисел». Відповідно в Україні діє ГОСТ 8032.

Переважним числам властиві певні математичні закономірності. Так, при встанов-

ленні розмірів і параметрів виробів широке застосування знайшли ряди чисел, які побу-

довані на основі арифметичної чи геометричної прогресії.

Найпростіші ряди переважних чисел будуються на основі арифметичної прогресії —

такої послідовності чисел, в якій різниця між наступним і попереднім членами залиша-

ється постійною, тобто:

= a

+ d (n – 1),

де: a

— перший член прогресії;

d — різниця прогресії;

n — номер взятого члена.

Позитивним моментом є те, що арифметичний ряд простий, не потребує заокруглен-

ня чисел, але його суттєвим недоліком є відносна нерівномірність. у цих рядах є те, що во-

ни прості, не потребують заокруглення чисел. Але суттєвим недоліком є відносна нерівно-

мірність. При сталій абсолютній різниці між членами ряду відносна нерівномірність різко

зменшується. Так, відносна різниця між членами арифметичного ряду 1; 2…10 для чисел 1

і 2 складає 100 %, а для чисел 9–10 усього 11 %. Якщо зміну відносної різниці для членів

цього ряду зобразити графічно, то отримаємо залежність, за якою при зростанні абсолют-

них значень членів арифметичного ряду відносна різниця зменшується.

Ряди переважних чисел, що основані на арифметичній прогресії, мало використовуються у

параметричних стандартах. Вони застосовуються, наприклад, у стандартах розмірів взуття, діа-

метрів підшипників коливання, діаметрів метричних різьблень, модулів зубчастих коліс тощо.

У більшості випадків найбільш придатні для стандартизації параметрів геометричні

ряди чисел. Однак геометричних рядів нескінченно багато, тому належить вибирати з

них такі, які будуть мати певні переваги перед іншими.

Геометрична прогресія — це ряд чисел, в якому кожне наступне число, яке отриму-

ють множенням попереднього на одне і теж число, яке називається знаменником прогресії:

= a

· q

n-1

Ряди переважних чисел повинні відповідати наступним вимогам:

• являти собою раціональну систему градацій, що відповідає потребам виготовлення

та експлуатації виробів;

• бути нескінченними, як у бік малих, так і великих чисел, тобто допускати

встановлення безмежної кількості параметрів або розмірів у напрямку як збільшення

їх значення, так і зменшення;

• включати усі послідовні десятикратні чи дробові значення кожного числа ряду і одиницю;

• бути простими, щоб їх було легко запам’ятовувати.

Розділ1

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

де a — перший член;

n-1

— знаменник прогресії;

n — порядковий номер взятого члена.

Ряд геометричної прогресії являє собою q; qx, qx

; qx

; q

n–1

; або 1, 2, 4, 8, 16, 32, n…

Геометрична прогресія має ряд корисних властивостей:

1. Відносна різниця між будь-якими сусідніми членами ряду постійна. Будь-який член

прогресії більше попереднього на 100 %.

2. Добуток чи частка будь-яких членів прогресії є членом цієї прогресії. Ця власти-

вість використовується при пов’язуванні між собою параметрів, що підлягають ста-

ндартизації у межах одного ряду переважних чисел.

Геометричні прогресії дають змогу погоджувати між собою параметри, які зв’язані не тільки лі-

нійною, а також й квадратичною, кубічною та іншими залежностями. Ще в Давній Римській імперії

діаметри коліс водопроводів були вибрані згідно з геометричною прогресією. У Франції у 1805 р.

розміри типографського шрифту було встановлено також відповідно до геометричної прогресії.

Історія утворення рядів переважних чисел пов’язана з ім’ям офіцера французького інже-

нерного корпусу Шарля Ренара, який у 1877–1879 рр. заклав наукові основи щодо використан-

ня переважних чисел для конструювання. Враховуючи перевагу геометричної прогресії, Ренар

за основу довжину і побудував ряд, прийнявши такий знаменник прогресії, який забезпечує де-

сятикратне збільшення кожного члена ряду, тобто

10aQ a= , звідки

10Q = .

Таким чином, Ренар одержав числовий ряд: a;

a ,

10 2

()a ,

10 3

()a ,

10 4

()a ,

10 5

()a .

При обчислюванні з точністю до п’ятої цифри цей ряд має вигляд: 1

; 1,5849

; 2,5119

;

3,9811

; 6,3096

; 10

. Для практичного користування ці значення були замінені більш зручними

заокругленими величинами. При цьому «а» визначено числом 10к, де к — будь-яке ціле

позитивне чи від’ємне число, а також нуль.

В останньому випадку при к = 0 отримують ряд Ренара R

: 1; 1,6; 2,5; 4; 6,3; 10, який

може бути продовжений в обох напрямках. Членами ряду переважних чисел є заокруглені зна-

чення членів ряду геометричної прогресії в інтервалі 1…10, які застосовуються при встанов-

ленні градацій геометричних параметрів (табл. 1.5.3).

Таблиця 1.5.3

Ряди Ренара

Позначення

ряду

Знаменник професії

(коефіцієнт градації)

Кількість членів

ряду

10 1,6

10 1,25

10 1,12

Основні

10 1,059

10 1,029

Додаткові

160

10 1,015

160

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Параметри і розміри виробів, що випускають серійно, встановлюють відповідно

до основних рядів переважних чисел. Але допускається використання похідних

рядів. Їх отримують із основних рядів шляхом відбору 2-, 3-, 4-го чи n-го члена ос-

новного чи додаткового ряду. Наприклад, R

5/2

— похідний ряд, отриманий з кожного

2-го члена основного ряду R

. Похідні ряди використовують тоді, коли жоден з осно-

вних рядів не задовольняє заданим вимогам і запроваджуються градації числових

характеристик, які залежать від параметрів і розмірів, що утворені на базі основних

рядів.

Розробка параметричних стандартів на обєкти стандартизації здійснюється поетапно:

• вибір номенклатури параметрів;

• вибір діапазону параметричного ряду;

• вибір градації параметричного ряду.

Параметричний ряд — це сукупність числових значень параметрів, яка побудова-

на в певному діапазоні на основі прийнятої системи градацій.

Для визначення параметричного ряду слід враховувати його дві характеристики:

діапазон ряду та градацію. Діапазон ряду — це інтервал, обмежений крайніми значен-

нями членів ряду. Градацією параметричного ряду називають математичну закономі-

рність, що визначає характер інтервалів між членами ряду в певному діапазоні. Вибір

оптимальної градації параметричного ряду зводиться до знаходження такого ряду

переважних чисел, який найбільшим чином відповідав вимогам народного господарст-

ва країни.

Використання системи переважних чисел з різними рядами допускає можли-

вість їх комбінування. Більшість параметричних рядів, включених до чинних параме-

тричних стандартів, побудована на основі ряду R

. Це дає підставу вважати, що ряд

є нині найбільш доцільним для побудови параметричних рядів на машини та

устаткування.

Похідні ряди — ряди, які утворюються від основних чи додаткових за допомогою

відбору n-х членів.

Введення в усіх галузях промисловості єдиного порядку встановлення числових значень,

параметрів і розмірів для об’єктів стандартизації, а також перехід від одних числових

значень параметрів до інших за допомогою системи переважних чисел (параметричних

рядів) дозволяє зменшувати кількість типорозмірів, економити матеріали, погоджує і

пов’язує між собою різні види виробів, матеріалів, напівфабрикатів, транспортних засобів,

виробничого устаткування.

Приклади похідних рядів:

• R 10/2 (1,25…) — 1,25; 20; 3,15; 5,0 …

• R 40/3 (6,3 … 21,2) — 6,3; 7,5; 9,0; 10,6; 12,5; 15,0; 18,0; 21,2.

• R 5 (1,0 …6,3) 1,0; 1,6; 2,5; 4,0; 6,3; 8,0; 10,0.

• R 10 (6,3 … 10,0)

Розділ1

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Параметричний ряд R40 (з округленими значеннями переважних чисел) — 1,0; 1,06;

1,12; 1,18; 1,25; 1,32; 1,40; 1,50; 1,60; 1,70; 1,80.

Діапазон ряду — 1,0 … 1,80.

Градація ряду — 1,06.

1.6. Основні сфери застосування

міжнародних стандартів

Ключові слова та поняття: взаємне визнання, державний нагляд, глоба

льна стандартизація виробництва, комітетичлени ISO, концептуальні прин

ципи формування міжнародних стандартів, менеджмент якості, практика

прямого застосування міжнародних стандартів як державних, система якос

ті, родина міжнародних стандартів, стандарти IEC, стандарти ISO, стан

дарти ISO по менеджменту якості, Угода по технічних бар’єрах у торгівлі

(Кодекс GАТТ/WТО)

Як вже зазначено, результатом діяльності міжнародних та регіональних організацій

в галузі стандартизації, метрології та управління якістю є розробка міжнародних стан-

дартів (рис. 1.6.1).

Особливе значення міжнародна діяльність зі стандартизації набуває в світлі рішу-

чих заходів, які здійснюються світовим товариством щодо ліквідації перешкод та об-

межень у торгівлі між країнами. Стандартизація у міжнародному масштабі створює

сприятливі умови для торгівлі за рахунок єдиних підходів до якості продукції, її взає-

мозамінності, технічної сумісності, безпеки й охорони навколишнього середовища, що

пов’язано з розробкою міжнародних стандартів. Використання міжнародних стандар-

тів дозволяє швидко розвивати і піднімати виробництво до рівня передових промисло-

вих країн і тим самим розвивати та поглиблювати торговельно-економічні відносини

між країнами. Міжнародні стандарти, які розробляються різними міжнародними орга-

нізаціями, усувають технічні бар’єри у торгівлі (ТБТ), що пов’язано з розрізненнями у

національних стандартах країн світу. Крім того, на перший план висувається проблема

якості продукції. Концептуальні принципи формування міжнародних стандартів, ви-

значені Світовою організацією торгівлі, наведені на рис. 1.6.2.

Міжнародні рекомендації, наведені у стандартах, не обов’язкові для країн, але

відповідність продукції нормам подібних стандартів визначає її вартість і конкурен-

тоспроможність на світовому ринку. Конкурентоспроможність національної продук-

ції на світовому ринку є важливим стимулом для країн, які бажають брати участь у

міжнародній діяльності зі стандартизації. Сьогодні стандартизація є одним з діючих

засобів забезпечення високоякісною та конкурентоспроможною продукцією спожи-

вачів, а також має першорядне значення для підвищення зовнішньоторговельного

обігу країни.

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Рис. 1.6.1.

Зміст поняття «міжнародні стандарти»

Рис. 1.6.2.

Концептуальні принципи формування міжнародних стандартів

Міжнародні стандарти

•

це документи, які приймаються міжнародними або регіональними

організаціями зі стандартизації, метрології та якості;

• розробляються на терміни та визначення, методи випробувань,

правила проведення робіт, на продукцію, яка є об’єктом зовнішньої

торгівлі;

• встановлюють вимоги і показники, які відповідають світовому

технічному рівню;

• регламентують питання сумісності і взаємозамінності, технології,

транспортування і збереження різних видів продукції;

• обов’язковими вимогами до об’єктів стандартизації є вимогами до

їх безпеки для життя і здоров’я людей, охорони навколишнього

середовища, взаємозамінності і технічної сумісності;

• не є юридично обов’язковими документами для використання;

• мають рекомендований характер;

• кожна країна може застосовувати їх цілком, окремими розділами

чи зовсім не застосовувати;

•

для багатьох к

аїн є випе

еджаючими станда

тами

Концептуальні принципи

формування міжнародних

стандартів

складені на підставі кращих практичних досягнень, які

відповідають світовому технічному рівню

зрозумілість

ефективність

узгодженість на основі

консенсусу

неупередженість

відкритість прозорість

постійне удосконалення

Розділ1

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

У сучасний період діє близько 15 тис. міжнародних стандартів, майже 10 тис. зна-

ходиться на різних ступенях підготовки і затвердження (табл. 1.6.1).

За ініціативи колишнього Президента ІSO пана Лью Ман Леонга була підготовлена

«Біла книга ІSO», яка являє собою стисле, але важливе звернення до високих посадових

осіб країн стосовно міжнародних стандартів та інших технічних регламентів з визначен-

ням їх ролі у міжнародній торгівлі, в усуненні технічних перешкод в торгівлі, викорис-

тання міжнародних стандартів для покращання системи управління якістю та збережен-

ня навколишнього середовища.

Слід підкреслити, що міжнародні стандарти не є юридично обов’язковими докуме-

нтами для використання. Кожна країна має право застосовувати їх цілком, окремими

розділами чи зовсім не застосовувати (див. табл. 1.6.2). Ці стандарти носять рекомен-

дований характер. Однак вони встановлюють вимоги і показники, які відповідають сві-

товому технічному рівню і впливають на національні стандарти, а через них обумовлю-

ють попит на ту чи іншу продукцію на міжнародному ринку.

Таблиця 1.6.1

Кількість міжнародних стандартів, розроблених міжнародними та

регіональними організаціями стандартизації (на кінець 1990х рр.)

Назва організації

Позначення

організації

Кількість

стандартів

Міжнародна організація з стандартизації ISO 7511

Міжнародна електротехнічна комісія IEC 2560

Міжнародне бюро з стандартизації синтетичних

волокон

BISFA 31

Міжнародний консультативний комітет з телеграфії і

телефонії

CCITT 786

Міжнародний світовий комітет CIE 42

Міжнародна асоціація з ацетилену IAA 9

Міжнародне агентство з атомної енергії IAEA 22

Міжнародна асоціація хімії зерна ICC 38

Міжнародна федерація по молоку IДF 121

Міжнародне бюро з документації на какао та шоколад IOCC 16

Міжнародна асоціація шовку ISA 14

Міжнародна комісія по правилам приймання

(сертифікації) електрообладнання

CEE 70

Європейський комітет зі стандартизації CEN 1220

Європейський комітет з електронних компонентів ЄECC 169

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Таблиця 1.6.2

Підходи до використання міжнародних стандартів

з боку країнучасниць ISO

Франція, Нідерланди,

Швеція, Данія, Бельгія,

Австрія, Великобританія

Широко використовують, економіка країни значною мірою

залежить від зовнішньої торгівлі

США, Канада, Австрія

Не використовують, якщо стандарти не відповідають

національній практиці в галузі стандартизації і національним

інтересам у сфері виробництва продукції

Японія Проводить пряме застосування чи включає вимоги до стандартів

Україна

Міжнародні норми і вимоги та науковотехнічні досягнення не

завжди відповідають вітчизняним нормам, вимогам та

технології, що не дозволяє їх використовувати повною мірою,

проводиться гармонізація МС з національними стандартами

У міжнародних стандартах регламентуються питання сумісності та взаємозаміннос-

ті продукції, методи випробувань різних видів продукції, класифікації (терміни та визна-

чення), технології, транспортування і зберігання та інше. Питання ж встановлення вимог

до якісних характеристик продукції залишаються, як правило, поза змістом міжнародних

стандартів. Це пояснюється тим, що якість товарів на світовому ринку є прерогативою

виробника та споживача. Від технічного рівня й якості продукції залежить її ціна, конку-

рентоспроможність і ефективність виробництва. Однак показники і вимоги, які пов’язані

з безпекою обладнання, охороною навколишнього середовища, охороною здоров’я тощо,

достатньо повно охоплюють усі сторони об’єкта в міжнародних стандартах.

Для розробки міжнародних стандартів за основу приймають один із національних

стандартів провідних країн світу. За право розробляти міжнародні стандарти між країна-

ми йде серйозна боротьба. Промислово розвинені країни, окремі найбільші виробники

продукції прикладають значні зусилля для того, щоб їм доручили розробку міжнародних

стандартів. Для цього вони намагаються в основу міжнародних стандартів покласти свій

національний стандарт чи ведуть боротьбу за формулювання окремих пунктів та вимог,

які закладаються в майбутній стандарт. Адже на ці вимоги повинні будуть орієнтуватися

всі країни і вони використовують міжнародні стандарти для отримання переваг у торгів-

лі Якщо країні вдається в основу міжнародного стандарту покласти положення і вимоги

національного стандарту, то вона отримує певні переваги під час виробництва продукції

для світового ринку, бо звільняється від необхідності перебудування виробництва, що

неминуче пов’язано з додатковими капіталовкладеннями і підвищенням собівартості

продукції.

Міжнародні стандарти розробляються не на всі види продукції, а тільки на ту про-

дукцію, яка є об’єктом для зовнішньої торгівлі між країнами. Проекти міжнародних ста-

ндартів розробляються робочими групами відповідних технічних комітетів (ТК), в яких

беруть участь спеціалісти провідних країн. Проект міжнародних стандартів погоджується