38 Розділ 4
ваних правомочними державними установами й громадськими
організаціями з метою стабілізації і пристосування відповідної соці
альноекономічної системи до умов, що змінюються.
Ринок існує тисячоріччями, але нове, що дозволило США,
Великобританії, Німеччині, Японії стати багатими й розвинути
ми країнами, – це його приборкання, регулювання.
Щодо способів регулювання економіки, то це можуть бути за
гальнодержавні плани комплексного розвитку, фінансова допо
мога з боку держави окремим фірмам, корпораціям чи галузям
економіки у вигляді державних дотацій, субсидій, пільгових кре
дитів. Це може бути, врештірешт, визначення розміру емісії гро
шей, перегляд податкової та митної політики тощо.
Якщо норми конституційного права епохи становлення капіта
лізму лише проголошували недоторканність інституту приватної
власності (поправки V і XIV до Конституції США 1787 р.), то кон
ституційне право останнім часом детальніше регламентує такі еле
менти економічної системи, як програмування та планування, сво
боду підприємницької діяльності, націоналізацію і денаціона
лізацію майна, порядок кредитування і субсидування тощо.
Аналізуючи основні риси і тенденції розвитку суспільної сис
теми зарубіжних країн, не можна не звернути увагу на вплив на
неї (особливо у розвинутих країнах) воєннопромислового комп
лексу (ВПК).
Термін «ВПК» вперше вжив Дуайт Ейзенхауер, 34й прези
дент США, генерал армії, верховний головнокомандуючий екс
педиційними військами союзників у Західній Європі у 1943 р.,
командуючий окупаційними силами США у Німеччині у 1945 р.,
головнокомандуючий Збройними Силами НАТО (1950–1952). У
січні 1961 р., залишаючи Білий Дім у зв’язку із закінченням стро
ку його президентства, він застерігав США і світову громадськість
від «зловісного, згубного і зростаючого впливу ВПК». Складови
ми цього місткого виразу є: монополії, що виробляють зброю і
торгують нею; армійський генералітет і державна, військова бю
рократія; засоби масової інформації, які належать ВПК і форму
ють експансіоністську психологію; мілітаризована наука і лобі
ВПК. Як кажуть, Богові війни служили кращі уми людства: Ро
берт Оппенгеймер, Едвард Теллер, Нільс Бор, Енріко Фермі, Лев
Ландау, Петро Капиця, Сергій Корольов, Андрій Сахаров та ін.