Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту

Подождите немного. Документ загружается.

До ділянок для розташування готелів слід пред'являти й архітектурно-ландшафтні

критерії: наявність озеленення, водних поверхонь, рельєфу. Бажано, щоб поруч з готелем

розташовувався парк, сад або сквер.

При проектуванні готелів необхідно правильно використовувати рельєфно-

ландшафтне довкілля для досягнення органічного зв'язку зовнішнього і внутрішнього

простору. Особливо доцільно розташовувати готелі на терасах, пагорбах. Так, наприклад,

найбільший американський готель «Хілтон» розташований на пагорбі й органічно вписаний

до його планувальної структури. Так само вирішений готель «Кавальєрі» в Римі, при

будівництві якого чудово використаний рельєф пагорба Монте-Карло.

У вітчизняній практиці ця тенденція набуває все більшого поширення, особливо в

Криму і Західній Україні. Рельєф і природне оточення є основними компонентами для

досягнення естетичної виразності готелю. Тому необхідно зберігати і підсилювати

ландшафтні особливості ділянок за рахунок закріплення природних домінант – пагорбів,

мисів, терас тощо. Їх ні в якому разі не можна руйнувати.

Однією з обов'язкових умов будівництва готелю є те, що його ділянка, має бути

екологічно комфортною. Готель ні в якому разі не повинний розташовуватися в екологічно

кризових зонах міст. Санітарно-гігієнічні параметри його довкілля (чистота повітряного

басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) повинні відповідати нормативним вимогам.

При виборі ділянки варто також враховувати наявність міських інженерних

комунікацій (водопровід, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації і

підключення до існуючих інженерних міських мереж, що значно знижує вартість

будівництва готелю.

Функціональна організація будівлі будь-якого готелю насамперед залежить від його

типу і місткості. Місткість готелів визначається числом постійних спальних місць.

Диференціація готелів за місткістю в багатьох країнах світу різна. Наприклад, у Швейцарії та

Австрії готелі, що мають менше 100 місць, вважаються малими; 100-200 місць – середніми;

більш 200 місць – великими. У США готелі до 100 номерів вважаються малими, до 500

номерів – середніми, понад 500 – великими. Світовий готельний фонд розташований, в

основному, у малих і середніх готелях.

Для функціональної організації готелю істотне значення має також число входів у

будинок. Готелі великої місткості й високого рівня комфорту звичайно мають не менш 3-4

входів.

Готелі малої місткості нерідко обмежуються двома входами (головним і до службово-

побутового приміщення), а також вантажно-розвантажувальною площадкою на0

господарському дворі.



Основні блоки приміщень готелів

Найголовнішими функціональними приміщеннями розвинутого готелю є:

- блок приймально-допоміжних приміщень;

- блок приміщень житлової групи;

- блок приміщень харчування;

- блок приміщень адміністрації;

- блок підсобних і господарських приміщень.

Усі перераховані блоки повинні бути взаємозалежні з урахуванням специфіки

функціонального процесу. У залежності від типу готелю до його структури можуть

включатися додаткові блоки.

Блок приміщень вестибульної групи є основною сполучу вальною ланкою всіх груп

приміщень готелю. Він створює перше враження про готель. У цьому блоці здійснюються:

прийом, оформлення і розміщення приїжджаючих, розрахунки з ними, видача різних довідок

про готель, зберігання та транспортування багажу тощо.

Функціональна організація приміщень вестибульної групи повинна забезпечити

раціональне взаємне розташування вертикальних комунікацій і входів, для того, щоб рух

основного людського потоку був найбільш коротким. Функціональний зв'язок між зонами і

приміщеннями вестибульної групи повинний виключити перетинання людських потоків.

У вестибулі має дотримуватися чітке зонування, що зводить до мінімуму перетинання

потоків проживаючих, від’їжджаючих і приїжджаючих гостей, персоналу, епізодичних

відвідувачів і шляхів доставки багажу до номерів і до автобусів.

У вестибулях передбачаються наступні основні зони: інтенсивного пішохідного руху,

екстенсивного пішохідного руху, рекреаційна і допоміжна.

Зона інтенсивного пішохідного руху включає маршрут транзитного руху до ліфтів і

сходів.

Зона екстенсивного пішохідного руху включає пішохідні підходи до допоміжних

приміщень гардероба, торговельних кіосків, телефонів-автоматів і групи прийому.

Нормативна площа вестибуля з гардеробом приймається 0,74 м² на 1 місце.

У групі приміщень прийому знаходяться: черговий адміністратор, що веде облік

зайнятих номерів, попередніх замовлень; каса, де клієнтами проводиться оплата всіх наданих

послуг, автоматично зареєстрованих на індивідуальних картках; портьє, що веде облік

ключів (а по них - присутність клієнтів), видає кореспонденцію, виконує особисті доручення.

Допоміжна зона включає наступні приміщення: відділення зв'язку, ощадну касу,

транспортне агентство, перукарню, пункти прийому речей до ремонту, хімчистку і пральню,

камеру схову.

Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок від'їжджаючих і прибуваючих

гостей.

Розташування функціональних зон може бути різним, його характеризують наступні

основні схеми: фронтальна, повздовжня і концентрична. Слід зазначити, що склад зон та їхня

планувальна організація залежить від типу готелю.

У чотирьох-п’ятизіркових готелях передбачаються магазини і торговельні кіоски. При

вестибулях повинні існувати спеціальні приміщення для сортування багажу, звідки він

спеціальним ліфтом доставляється на відповідні житлові поверхи та до номерів

приїжджаючих і від'їжджаючих. З приміщень сортування багажу повинен існувати

безпосередній доступ до під'їжджаючих і від'їжджаючих автобусів і автомобілів.

Розташування допоміжних приміщень готелю навколо його основної ланки –

вестибуля повинне передбачати можливість швидкого орієнтування прибуваючих, зорового

контролю за відвідувачами і виключати можливі (у туристичних готелях) скупчення груп

гостей.

Велике значення має вибір місця встановлення ліфтів. Ліфти, як правило,

компонуються групами по кілька в кожній. Місця розташування цих груп повинні

забезпечувати найкоротші шляхи потрапляння до номерів; у вестибулі ліфти необхідно

розташовувати так, щоб їх можна було легко знайти.

Коридори, як і вестибуль, складають першу уяву про готель. Ширина коридору

розраховується так, щоб у ньому легко могли розійтися дві людини з валізами в руках.

Звідси необхідна ширина однобічного коридору не менш 1,3–1,4 м, а двостороннього – 1,6–

2,0 м (якщо двері відкриваються усередину номера). Якщо ж двері відкриваються в коридор,

ширина його відповідно збільшується.

Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-якого типу. Ці

приміщення складають більш 50% об’єму будівлі і являють собою житлові кімнати – номера,

а також безпосередньо пов’язані з ними допоміжні і службові приміщення.

Готельний номер містить у собі майже всі елементи житла людини (крім кухні), тут

повинне бути місце для відпочинку і сну, роботи, прийому гостей. У ньому є передня, шафа

для одягу, санвузол.

Номери розташовуються на житлових поверхах, де знаходяться також приміщення

для чергового персоналу, що їх обслуговує, загальної горизонтальної комунікації, вітальні,

ліфтові або сходово-ліфтові холи. Основні вертикальні комунікації (сходи і ліфти) часто

поєднують у єдиний сходово-ліфтовий вузол, розташування якого залежить багато в чому від

форми плану житлових поверхів.

Як показує аналіз практики проектування і будівництва готелів, житлову частину

проектують із прямокутною, компактною, атриумною та ускладненою формою плану. Готелі

з прямокутною та ускладненою формою плану поширені більше, ніж компактної й

атриумної. На вибір форми плану впливають: містобудівні особливості ділянки будівництва,

її розмір і форма, санітарно-гігієнічні і протипожежні вимоги, техніко-економічні

міркування, а також творчий задум архітектора.

Прямокутна форма плану застосовується в будівлях готелів різної поверховості і

довжини. На основі прямокутних планів звичайно створюють лаконічні об’єми будинків у

формі паралелепіпеда.

Компактна форма плану (близька до кола, еліпса, квадрата, трикутника) більше

властива багатоповерховим готелям баштового типу. Вузол вертикальних комунікацій при

такому плануванні часто розташовується у центральній частині будівлі. Загальні поверхові

коридори не розтягнуті; відстані від вертикальних комунікацій до входів до усіх номерів

відносно невеликі. Готелі з компактною формою плану доцільні на невеликих ділянках, що

звільняються при реконструкції міст; у районах, що багаті на зелені насадження, при

максимальному збереженні цих насаджень; у складних ґрунтових умовах (на гірських

схилах, скельних ґрунтах тощо).

Ускладнена форма плану житлової частини має багато варіантів: «трилисники»,

«хрестовини»; різні криволінійні форми.

Зміна напрямку загальних горизонтальних комунікацій дозволяє уникнути враження

монотонності коридору, що виникає в протяжних будівлях із прямокутною формою плану.

Однак при складних формах плану, що згинаються, не всі номери знаходяться в однакових

умовах. Наприклад, у номерах, розташованих у внутрішніх кутах будівлі, погіршуються

умови освітлення та інсоляції (можливе затінення номерів, особливо розташованих у нижніх

поверхах), у ряді випадків не виключене «проглядання» номера з вікон інших приміщень.

Атриумна форма плану (із внутрішнім двором, забудованим по периметру) дозволяє

розташувати на поверсі велику кількість номерів. Найчастіше у внутрішній замкнутий двір

повертають загальні галереї або обслуговуючі приміщення. Іноді до внутрішнього двору

повернені номери. При орієнтації номерів до внутрішнього двору готелю вони

позбавляються видових якостей, погіршується ізоляція номерів від вікон, розташованих

навпроти приміщень.

В усіх планувальних вирішеннях основним структурним елементом житлового

поверху є номер. На основі аналізу практики проектування і будівництва готелів усе

розмаїття номерів можна звести до наступних основних типів:

- однокімнатні номери на 1 чол.;

- однокімнатні номери на 2 чол.;

- однокімнатні номери на 3-4 чол.;

- номери з підвищеним комфортом з 2-х кімнат і більше (люкси й апартаменти).

Найбільше поширення у світовій практиці одержали однокімнатні номери на одного і

двох чол. Відповідно до міжнародних стандартів у готелях категорії одна зірка таких номерів

має бути 60%, дві зірки – 80%, три і більше зірок – 100%.

Вважається доцільним, що «люкси» і апартаменти мають складати 5-8% номерів.

Сучасні номери, як правило, складаються з житлової кімнати (або кімнат), передньої,

санітарного вузла. З загальної площі однокімнатного номера житлова в основному займає

більш 70%, передня 12-15%, санвузол – 13-22%.

Блок групи приміщень громадського харчування

Функціональна організація цієї групи приміщень вирішується з урахуванням

категорійності готелю. В однозіркових готелях харчування гостей не передбачається. У двох-

тризіркових повинні бути ресторани або кафе. У 4 і 5-зоряних – ресторани, банкетні зали,

бари, а в 5-зіркових і нічні клуби.

Нічні клуби розраховані на показ видовищних програм і будуються звичайно за типом

вар'єте з можливістю розташування посадкових місць у вигляді амфітеатру, з танцювальною

площадкою, гримерними, приміщеннями реквізиту, світлотехніки тощо. Ресторан готелю

включає до числа своїх посадкових місць банкетні зали, що організовуються в ресторанній

групі приміщень, однак число місць у банкетних залах нормується не більше 20% загальної

місткості ресторану.

Тенденція розглядати ресторанну групу приміщень у курортних і туристичних

готелях як одне з місць можливого проведення дозвілля, обумовила появу в складі цієї групи

таких нових типів ресторанів, як ресторани національної кухні, грилі-ресторани, вар'єте,

винні і пивні погребки, танц-бари, бари-дискотеки та ін. Такі підприємства харчування

одержали найменування підприємств «розважального» харчування. Тенденція до їхнього

розвитку в туристських і курортних готелях у даний час є досить перспективною.

Обідні зали в їдальнях і ресторанах варто проектувати місткістю не більш 250 місць,

оскільки при більшій місткості створюється дискомфортна обстановка (шум, занадто жвавий

рух відвідувачів).

Кількість посадкових місць у буфетах визначається з розрахунку не менш 10%

місткості готелю. Раціонально їх розташовувати з добрим вертикальним або іншим зв'язком

із блоком групи харчування.

Весь обслуговуючий групу харчування персонал повинен мати окремий вхід у готель

зі своїм вестибулем, роздягальнями, душовими, санвузлами, кімнатами відпочинку й

адміністративно-господарськими приміщеннями.

Блок групи приміщень адміністрації

Розташовується звичайно на першому або другому поверсі готелю. Приміщення

адміністрації повинне мати зручний зв'язок із блоками приймально-допоміжних приміщень,

житловими, харчування. До складу групи приміщень адміністрації входять кабінети

директора і його заступників, головного інженера, керуючого справами; кімнати відділу

кадрів, планового відділу, відділу постачання, бухгалтерії, архіву тощо.

Всі адміністративні приміщення поєднуються в групи за функціональними ознаками:

- приміщення дирекції (кабінет директора, зам. директора, приймальня);

- приміщення інженерно-технічного персоналу (кабінет головного інженера і

конторських приміщень інженерно-технічного персоналу);

- приміщення планово-економічного відділу (кабінет головного економіста і

конторських приміщень);

- приміщення бухгалтерії і каси (кабінет головного бухгалтера, конторські

приміщення бухгалтерії, приміщення каси, прийомне приміщення перед касою);

- приміщення відділу кадрів (кімнати начальника відділу й інспекторів).

У готелях на 50–400 чоловік площа адміністративного блоку обчислюється з

розрахунку 0,12–0,18 м² на одне ліжко-місце. Для більш великих готелів також установлені

відповідні нормативи.

Блок приміщень культурно-масового обслуговування

Передбачається в основному в туристичних і курортних готелях. У готелях загального

типу ця група приміщень відсутня. Блок цієї групи приміщень складається з оглядової зали,

фойє – танцювального залу, бібліотеки, більярдної у вітальнях. У курортних готелях можуть

передбачатися відкриті і закриті плавальні басейни, фінські лазні, зимові спортивні зали.

0У готелях з високим рівнем комфорту передбачається також блок спортивно-

рекреаційних приміщень, куди входять: універсальний зал для проведення конгресів,

культурних заходів і т.п.; приміщення для секційних засідань, переговорів; експозиційний

зал (салон) для організації виставок, демонстрації творів мистецтва, призначених для

продажу; сауна з баром і залом спортивних тренажерів; масажний зал; зал ігрових автоматів;

кімната (зал) для настільного тенісу тощо.

Блок підсобних і господарських приміщень

Блок підсобних і господарських приміщень існує в готелях будь-якого типу. Це

приміщення обслуговуючого персоналу, різні побутові майстерні, склади, білизняні брудної і

чистої білизни тощо. У невеликих готелях (до 300 чол.) для них визначений норматив площі

0,33–0,39 м² на одне ліжко-місце. Установлена також норма на шафи (білизняні) у

господарських кімнатах невеликих готелів: 0,06–0,04 м² на одне ліжко-місце; на гардеробні

шафи персоналу: 0,07–0,05 м² на одну людину.

Одним з найважливіших господарських приміщень готелю є центральні білизняні

чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного

приміщеннями. Центральна білизняна чистої білизни пов'язується вантажним ліфтом з

поверховими білизняними. При ній передбачається місце для лагодження і прасування

білизни. Центральна білизняна для брудної білизни пов'язується з поверховими

білизнопроводом. Іноді приміщення для зберігання використаної білизни влаштовують у

підвалі. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.

Велика увага приділяється розташуванню та обладнанню технічних приміщень і

установок. У великих багатоповерхових готелях для облаштування машинних і різних

санітарно-технічних відділень виділяється цілий технічний поверх. Тут розташовуються

бойлерні, приміщення для кондиціонування повітря, вентиляційні камери, приміщення для

лічильників, акумуляторна, трансформаторні, а також ремонтні майстерні для енергетичної,

санітарно-технічної, слюсарної, столярної та інших груп.

Інтер'єр і озеленення готелів

Специфіка готелів полягає в розмаїтті функцій цих об'єктів. Це одночасно і житлові, і

громадські будівлі, що визначає особливості формування їх інтер'єрів.

Інтер'єр – це організація внутрішнього простору будівлі, що являє собою зорово

обмежене, штучно створене середовище, що забезпечує нормальні умови життєдіяльності

людини.

Інтер'єр – складне, багатопланове явище, яке здатне справляти величезний естетичний

психофізіологічний вплив на людину.

Сприятливі умови життєдіяльності людини в готелях забезпечуються завдяки

створенню комфорту як у самому готелі, так і на території, що прилягає до нього. Загальний

комфорт внутрішнього простору готелів є інтегральним поняттям. Воно включає

екологічний, функціональний і естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення

готелю.

Екологічний комфорт створюється оптимальним для організму людини поєднанням

температури, вологості, швидкості руху повітря і впливу променистого тепла. Наприклад, у

стані спокою або при виконанні легкої фізичної роботи температура взимку не повинна

перевищувати 18–22, а влітку 23-25°С; швидкість руху повітря взимку повинна складати

0,15, а влітку 0,2–0,4 м/с; відносна вологість – 40–60%.

Важливим компонентом мікроклімату будь-якого приміщення є інсоляція

(опромінення приміщень сонячними променями і природне освітлення). Тривалість інсоляції

для багатьох приміщень готелів відповідно до санітарних норм і правил повинна складати не

менш трьох годин на день. У приміщеннях готелів, де люди проводять велику частину доби,

повинне бути завжди чисте і свіже повітря і нормальний шумовий режим.

Функціональний комфорт визначає зручність експлуатації будь-якого приміщення.

Він забезпечує захист від довкілля, безпеку і здійснення усіх функціональних процесів

життєдіяльності людини: сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни, розважання,

ділових контактів тощо. Поділ усіх процесів життєдіяльності людини в приміщеннях

здійснюється прийомами функціонального зонування як загального простору готелю з

виділенням функціональних блоків, так і мікрозонуванням.

Мікрозонування здійснюється також за допомогою раціонального вибору обладнання

і його оптимального розташування в будь-якому інтер'єрі.

Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний настрій людини. Це

забезпечується завдяки засобам і прийомам, за допомогою яких досягається об'єднання всіх

елементів інтер'єру у єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер'єру залежить, у

першу чергу, від гармонійності предметно-просторового оточення, від того, наскільки

досягнута цілісність і погодженість його елементів.

Естетична організація середовища, або досягнення краси інтер'єра, включає безліч

різноманітних задач. Головні з них – це композиція простору, колірне вирішення та обробка

поверхонь, господарська (дизайнерська) форма облаштування і меблів, вирішення

декоративних деталей, освітлення, озеленення та ін.

Таким чином, інтер'єр будь-якого приміщення готелю повинний володіти

екологічним, функціональним та естетичним комфортом.

Екологічний комфорт в інтер'єрах створюється, в основному, завдяки системам

інженерного забезпечення готелів: вентиляції, кондиціонування повітря, централізованого

пиловидалення, опалення тощо.

Функціональний комфорт в основному забезпечується оптимальним набором меблів і

обладнання. Меблі є одним з активних компонентів у формуванні інтер'єрів багатьох

приміщень готелів.

Меблі в інтер'єрі

Специфіка готельного господарства, багатофункціональність приміщень, що

знаходяться в одній0 будівлі, обумовили диференціацію меблів за призначенням: побутова

(для відпочинку, сну, роботи за столом, прийому їжі, зберігання одягу); конторська (або

офісна); ресторанна і спеціальна (обладнання бара, перукарні, довідкових, місць чергових

тощо).

Сучасні меблі за характером конструктивної структури підрозділяються на

стаціонарні, комбіновані багатофункціональні (коли один предмет виконує дві і більше

функцій) і таку, що трансформується (у тому числі секційну).

Вимоги до меблів встановлюються відповідно до комфортності готелів і їхнього

призначення. Комфортність готелів визначає якість і кількість меблевих виробів, а

функціональне призначення готелів – номенклатуру меблів.

При розміщенні меблів обов'язково враховуються норми розривів і проходів між

предметами меблів.

Характер планувальної організації меблів залежить також від типу функціонального

блоку готелю в якому вона розміщається.

Набір меблевих виробів, призначених для вестибульної групи, може бути наступним:

Таблиця 2. Номенклатура меблевих виробів, що рекомендується для приміщень

вестибульної групи.

Найменування

зони

Склад зони

Функція0 зони Меблі і

обладнання

Розміри

0меблів, см

1 2 3 4 5

Зона

інтенсивного

та

екстенсивного

пішохідного

руху

Вхід для

відвідувачів

Спеціальний

вхід

Розподіл

людських

потоків і

багажу.

Доставка і

зберігання

багажу

Стелажі 70 см або на

ширину

камери

схову

Зона прийому Приміщення

гардероба

Робоче місце

портьє

Тимчасове

зберігання

одягу.

Оформлення,

реєстрація,

розрахунок

Видача ключів.

Надання послуг

Бар'єр

гардеробний

Стіл робочий

Стійка-блок

Крісло робоче

Тумба для

картотеки

Шафа для

сейфа

Стіл-приставка

Стенд для

ключів

Стенд для

інформації

Бар'єр-блок

«банк-каса»

45 х 80

(45 х 120)

60 х 150

45 х 154

45 х 45

40 х 80

50 х 70

42 х 110

80 х 10

154 х 157

Торговельна

зона

Кіоски

періодичної

преси,

сувенірний,

тютюновий,

парфумерний,

аптечний.

Відділення

зв'язку

Продаж товарів

Поштові

операції

Прилавок

Вітринна шафа

Бар'єр-блок

Робоче крісло

Тумба для

документів

Шафа для

сейфа

90 х 90

30 х 90

185 х 154

45 х 45

40 х 80

50 х 70

Рекреаційна

зона

Місця

відпочинку

Відпочинок,

очікування

Диван

Крісло

Банкетка

Журнальний

66 х 198

75 х 75

66 х 63

60 х 120

столик

Підставка для

квітів

63 х 68

Композиційні прийоми розміщення меблів у приміщеннях цієї групи залежать від

розмірів і об'ємно-планувального вирішення приміщення, функціональних зв'язків

технологічного процесу.

Найбільша увага у всіх типах готелів приділяється меблюванню приміщень блоку

житлової групи. Меблювання цих приміщень має вирішувати основну задачу: створити

максимум зручностей при мінімальній площі.

У приміщенні житлових поверхів використовуються спеціальні готельні меблі:

вбудована, що трансформується, зблокована, навісна. У результаті такого меблювання

зменшується площа, займана меблями, і кількість предметів, полегшується прибирання

приміщень та їх естетичне сприйняття.

Меблювання номерів залежить від площі номера і комфортності готелю. Житлова

площа однокімнатного одномісного номера складає 9–18 м², однокімнатного двомісного –

12–25 м², в залежності від категорії готелю.

Прийоми розміщення меблів залежать від розмірів і конфігурації номера і його

житлової площі, розташування віконних і дверних прорізів. Найбільшою складністю

відрізняється меблювання однокімнатного номера, тому що поєднує функції сну, роботи,

відпочинку і зберігання речей. В усіх сучасних номерах функції зберігання речей частково

виносяться у передпокій, що обладнується вбудованою шафою і вішалкою.

Розташування предметів меблювання житлового приміщення номера визначається

їхніми функціями. Так робочий стіл повинен знаходитися у вікна (паралельно йому або

торцем до нього); зона відпочинку (крісло і журнальний столик) – у полі зору від дверей;

підставка для валіз – ближче до дверей або у блоці з робочим столом.

Розміри функціональних зон номеру визначаються з урахуванням розривів між

меблевими виробами однієї зони. Розмір робочої зони в поперечному напрямку складається

із ширини столу (60 см), розриву від столу до стільця (10 см) і ширини стільця (45 см), що

складає 115 см. Загальний розмір зони відпочинку з одним кріслом дорівнює 150 см (ширина

журнального столика – 60 см, відстань від столика до крісла – 30 см, ширина крісла – 60 см).

Загальний розмір зони сну (135 см) складається з наступних параметрів: ширини

ліжка – 90 см (85 см - ліжко плюс 5 см - розрив від стіни), розриву 5 см між приліжковою

тумбочкою і ліжком, ширини тумбочки 40 см.

Особливою комфортністю відрізняються номери типу «дубль», обладнані ліжком,

комбінованим столом, стільцем, журнальним столиком, кріслом і підставкою для валізи,